Знакове мовчання

Протягом тижня основні телеканали демонстрували дивну синхронність у висвітленні тем, вигідних для влади, і замовчуванні подій, які зображали правлячу верхівку в невигідному світлі.

З 18 по 23 жовтня незалежні політичні інтернет-видання ледь не щодня повідомляли про чергові порушення виборчих правил гри з боку влади. Звісно, головними промовцями виступали представники опозиційних сил, інколи це були лідери партій, що входять до коаліції (КПУ, «Сильна Україна»). Найбільш резонансними подіями, на наш погляд, були такі:

18 жовтня

- Захоплення львівської міської ТВК «Свободою».

- Заява Комуністичної партії про продовження порушень закону в Донецькій області і погроза вийти з коаліції

23 жовтня

- Заява Арсенія Яценюка про застосування «каруселей»: «масового переселення» мешканців Донбасу на Сумщину та Дніпропетровщину з метою впливу на результати виборів.

- Цього ж дня Юлія Тимошенко заявила про виявлення тисяч підроблених бюлетенів у Харкові та закликала порушити відповідну кримінальну справу. 24 жовтня Тимошенко вже заявила про тиск на членів БЮТ, які виявили фальшиві бюлетені, з боку СБУ.

Більшість телеканалів у підсумкових щотижневих програмах просто проігнорувала тему зловживань і порушень з боку влади на виборах. А от на Першому національному та ICTV до цього підійшли творчо: найбільш вагомі та серйозні звинувачення опозиції «розбавили» інформацією про дрібні і просто курйозні порушення закону, закидами з боку самої Партії регіонів про порушення правил іншими політичними силами. Закривали сюжет синхронами президента і прем'єр-міністра, які жорстко попереджали своїх підлеглих про недопущення тиску на виборців та опозицію. Таким чином досягалася «рутинізація» виборчого процесу, знецінення важливої інформації для того, щоб у цілому ці вибори виглядали не гірше попередніх виборчих кампаній:

«Країна вийшла на фінішну агітаційну пряму 

Перший національний, "Підсумки тижня"

24.10.2010

Сюжет № 4

Андрій СМІЯН, ведучий: Країна вийшла на фінішну агітпряму. До дати голосування рівно тиждень. Тож боротьба за виборця стає щодень запеклішою. Попри засилля компромату на політичних опонентів, головною особливістю цієї кампанії аналітики називають не "чорний" піар. У війні за голоси деякі впливові сили активно використовують так званий ближній бій. Проблеми з реєстрацією кандидатів, підкуп виборців, незаконний друк бюлетенів - лише невеликий перелік засобів такої боротьби. А відомий вислів Сталіна "Головне - не як голосують, а як рахують" може стати гаслом кампанії. Боротьба за представництво у виборчкомах нагадує сцени з голлівудських блокбастерів.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: До місцевих виборів залишилося 7 днів. Більшість народних депутатів уже роз'їхалися по регіонах. Обидві сторони - і опозиція, і коаліція - говорять про безпрецедентну кількість порушень та фальсифікацій. Правоохоронці оточили Львівську територіальну виборчу комісію. Приміщення ТВК захопили члени партії "Свобода". Вони протестують проти того, що не реєструють їхніх кандидатів у дільничні комісії. У результаті голову комісії виносять на ношах лікарі. Їй стало зле після кількагодинної облоги свободівців. В інших опозиціонерів проблеми не менше. Головний "фронтовик" не знає, як втримати своїх кандидатів.

Арсеній ЯЦЕНЮК, голова партії "Фронт змін": "По Буринському району половина списку знялися ні з того, ні з сього, і половина мажоритарників. Починають з'ясовувати, в чому ситуація, телефонують. Або анонімні дзвінки, або напрямку керівник райдержадміністрацій і безпосередньо тиснуть на людей, залякують для того, щоби вони знялися з мажоритарних округів".

Олександр ТУРЧИНОВ, заступник голови партії "Батьківщина": "Перелік в наших списках лікарів, вчителів, працівників державних підприємств доведений до них. Ці люди викликаються на співбесіду, і два варіанти: або звільнення з роботи, або відмовлятись від участі у виборах".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Нашоукраїнці провладній партії закидають махінації з реєстрацією кандидатів. У більшості областей регіонали стоять першими у списках.

Іван СТОЙКО, народний депутат, група "За Україну": "Були райони, де виникали великі протести, навіть доходило до бійок. І таким чином все рівно ніхто не звертав уваги. Міліція їх захищала, представників Партії регіонів, і вони, як правило, реєструються під номером один".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: У відповідь регіонали звинувачують опонентів. Кажуть: ті порушують закон повсюдно. "Біло-блакитні" навіть почали фіксувати такі випадки. Одне з найбільших порушень - підкуп виборців.

Владислав ЗАБАРСЬКИЙ, народний депутат, Партія регіонів: "Представитель политической партии "Единый центр" раздавал продовольственные наборы. Предлагали перед днем голосования денежное вознаграждение в размере 100 гривен каждому. Кандидат от "Сильной Украины" оказывал бесплатные услуги парикмахерские. При проведении конкурса "Мисс Куйбышева-2010" депутаты от партии "Новая политика", значит, раздавали бесплатные подарки".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Харків. Цього тижня тут розгорівся інший передвиборчий скандал. Опозиція знайшла в типографії бюлетені і назвала їх підробними. Листки для голосування без номерів, а з типографією нібито немає договору на друк. В територіальній комісії про ці бюлетені знають. Кажуть, вони їх і замовляли. Тільки паперів виявилося 150 тонн, тому типографія не встигає і друкує вже що може і як може.

Костянтин ЧЕРНЕЦЬКИЙ, член Харківської міської виборчої комісії: "Будемо їх видавати прямо на фабриці по мірі розруковки членам дільничних комісій. Проблема в тому виникла, що вони не будуть пронумеровані. Значить, і це, я вважаю, може підірвати сам підрахунок".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: До виборів ще тиждень, а на місцях уже жаліються на труднощі в роботі. Ось керівник однієї з дільничних комісій Харкова. Прийшла в територіальну комісію просити призначити іншого секретаря.

Тетяна ЯКОВЛЕВА, голова дільничної комісії: "Нам секретаря дали 88 года рождения, который не может даже написать правильно свою фамилию".

Кореспондент: А що він робить таким чином? Як він виконує функції?

Тетяна ЯКОВЛЕВА, голова дільничної комісії: "Никак. Он мне говорит: "Ты напиши все, а с меня бутылка".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Не легша ситуація і в Рівненській області. До прикладу, у цьому селі чи не всі жителі мають одне прізвище. З 3750 осіб 2800 - Полюховичі. Один з кандидатів на пост голови сільради Іван Іванович Полюхович бідкається: мовляв, результати виборів можуть не відображати дійсного рівня його підтримки селянами, адже в бюлетені буде ще один Іван Іванович Полюхович.

Іван ПОЛЮХОВИЧ, кандидат на посаду сільського голови: "Може бути й таке, що різниця в тому, що хтось і помилиться, то не, як говориться, неізбєжно, що таке може бути. Бо Іван Іванович глянули зразу - та і все".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Сільський голова з традиційним для цього села прізвищем вже звертався у район з проханням підписати своїх п'ятьох Полюховичів у списку кандидатів вуличними прізвиськами, щоб їх хоч якось відрізняли люди.

Тамара ПОЛЮХОВИЧ, голова сільської виборчої комісії: "До мене, як до голови, почали звертатися. Обов'язково потрібно буде писати по-вуличному. Але коли я вже почала звертатися у вищі органи, то сказали, що дійсно, в законі такого нема і буде так, як буде".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Полюховичі у своєму селі Серники Рівненської області переконані: незважаючи на об'єктивні складності, вибори вони все ж проведуть. Не перший раз, як-ніяк. А от для Президента Віктора Януковича місцеві перегони - в новинку. Від того, як вони будуть організовані, залежить не лише імідж нової України, а його особистий. Цього тижня він спеціально викликав до Києва всіх губернаторів і попередив про дотримання закону.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Все, що можна зараз і необхідно зробити для того, щоб створити умови згідно з чинним законодавством, ми повинні з вами це зробити. Я зрозуміло кажу чи ні?"

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: А от Прем'єр-міністр запропонував усім бажаючим під час кампанії йти до суду.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: "В установленном законом порядке обращаться в органы власти, в суды, решать абсолютно все вопросы. Никто им в этом не препятствует. Все главы администраций, все руководители имеют соответствующие установки власти".

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: І поки українці думають, за кого голосувати, політики вже готуються до продовження боротьби після 31 жовтня».

«Віктор Янукович застеріг керівник областей від втручання у виборчий процес 

ICTV, "Факти тижня"

24.10.2010

Сюжет №2

...Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Втім, термін депутатської каденції залежить від результатів місцевих виборів, - переконані в опозиції. А тут розгорнулися справжні бої - трагедія, драма, комедія. Переплелися всі жанри. В Ялті кандидат у мери від партії "Союз" повторив подвиг Леніна - вліз на броньовик і в'їхав в місто на полоні бронетехніки. Аж доки ДАІ не відправило БТРи на штраф майданчик. А от в Одесі кандидати в мери обирають інший транспорт - велосипед. Едуард Гурвіц показав одеситам, що міцно тримається в сідлі. Харків, тут свої передвиборчі прийоми. Колишній губернатор Аваков проти виконувача обов'язків мера Кернеса. У кампанію включився навіть сам Штандертен Фюрер - Штірліц.

Чоловік: "Кто сможет возглавить город? Геннадий Кернес - человек энергичный, волевой, целеустремленный".

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але інформацію до роздумів збирає не лише легендарний розвідник. Про порушення на виборах заявляють, як опозиційні партії, так і провладні. Шукати захисту люди вже їдуть до Києва. Приміром, як ці кандидати з міста Мелітополя, що на Запоріжжі. Вони із різних політичних таборів. Але об'єдналися проти місцевої виборчої комісії Кажуть, сформована вона представниками лише однієї партії, і начебто реєструє на виборах двійників і клонів, тоді як популярних в місті політиків знімає з реєстрації.

Олександр ВОЛКОВ, кандидат на посаду міського голови м. Мелітополь: "Поступают угрозы, уничтожается моя реклама, снимаются биг-борды, убираются палатки с улиц города. Члены территориальной комиссии в городе Мелитополе созданы из людей, которые подконтрольны городской власти. И подымают руку по указанию".

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Та що там кандидати з Мелітополя - тут війну адмінресурсу оголошують навіть віце-прем'єри. "Сильну Україну" Сергія Тігіпка на Луганщині позбавили участі в виборах. Там його партія і досі фігурує, як "Трудова Україна".

Сергій ТІГІПКО, голова партії "Сильна Україна": "Це чисто політичне замовлення, це чиста політична розборка з нашими колегами по Луганській області. Я можу сказати ще 10 прикладів таких же. Ми починаємо активний супротив таким крокам".

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: У Партії регіонів зафіксували теж чимало порушень. І попереджають, що за це жорстко каратимуть, як своїх так і чужих місцевих князьків.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Может где-то и есть перехлест. Или так чиновники пытаются, так сказать, ну, вот вроди бы сделать, как можно лучше. А фактически они медвежью услугу оказывают Президенту. Если это подтвердиться - я не сомневаюсь, рука не дрогнет, одним росчерком пера эти губернаторы и главы администраций будут сняты с работы".

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Аби не допустити серйозних порушень на виборах - Президент викликав до себе на килим усіх керівників обласних та районних адміністрацій. І наказав, щоб у кожного на столі лежав закон про місцеві вибори. І щоб всім учасникам перегонів створили рівні умови.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: "Я зрозуміло кажу, чи ні? Щоб не було жодного випадку такого, що голова районної адміністрації чи голова обласної адміністрації відмовив в вирішенні того чи іншого питання, тої чи іншої політичної партії".

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Тим часом до України вже прибули перші міжнародні спостерігачі, які стежитимуть за перебігом виборів».

Серед інших подій на увагу громадян цього тижня заслуговували також такі:

18 жовтня - заява Олега Мусієнка, адвоката Олексія Пукача - екс-генерала МВС і звинуваченого в убивстві Георгія Гонгадзе, про тиск з боку Генпрокуратури на Пукача з метою зміни адвоката і «поховання» справи про причетність до злочину Леоніда Кучми та Володимира Литвина. «Справа Гонгадзе» зовсім недавно була в фокусі уваги телеканалів і ток-шоу, а Ганна Герман заявляла від імені Януковича про необхідність доведення справи до кінця. Ця тема взагалі була повністю прихована від більшості українців. Це ще раз підкреслює намір влади використати «справу Гонгадзе» у власних цілях.

20 жовтня - дебати з «українського питання» в Європарламенті. Оскільки Віктор Янукович сам проголосив курс на європейську інтеграцію стратегічним, то позиція ЄС є важливою для розуміння, куди ми рухаємося. В ході дебатів із вуст Єврокомісара з питань розширення Стефана Фюле прозвучали в цілому дуже критичні зауваження про стан громадянських і політичних свобод в Україні.

Не пройшло й місяця з моменту засідання «Ялтинської європейської стратегії», на якому Янукович пообіцяв Фюле дотримуватися демократичних стандартів, як уже самого Єврокомісара цензурують і не пускають в український ефір.

Цього ж дня з'явилося повідомлення про відчутне падіння України в щорічному рейтингу свободи слова організації «Репортери без кордонів»: Україна опустилася на 42 позиції, опинившись між Іраком та Палестинськими територіями. «Репортери» це пояснили «поверненням цензури, нападами на журналістів та реакцією влади». У відповідь, очевидно, з'явилася стаття Ганни Герман в «Дзеркалі тижня», яка зміщує акценти з влади на проблеми в самому журналістському середовищі. І якщо про статтю Герман згадали (ICTV «Факти тижня» 24.10.2010), то про «Репортерів» - ні, жоден із каналів .

Тобто, підкреслимо, жодне з цих повідомлень та подій не здалося підсумковим інформаційним програмам достатнім і важливим приводом для висвітлення тенденцій тижня, що минає. Натомість влада почала вдало формувати альтернативний «порядок денний» для головних ЗМІ країни.

Зокрема, основну увагу телеканалів здобули:

19 жовтня - затримання в Чехії екс-міністра економіки Богдана Данилишина, якого звинувачують у розкраданні мільйонів бюджетних коштів за допомогою тендерів. Таким чином перекривався резонанс від численних заяв про порушення виборчого законодавства.

21 жовтня - прес-конференція голови КРУ Петра Андрєєва за результатами аудиту діяльності уряду Тимошенко, який виявив порушень на суму майже 53 мільярди гривень.

22 жовтня - три вибухи в Кіровограді біля адмінбудівель прокуратури, суду та міліції під час візиту до міста Віктора Януковича та його «жорстка реакція».

Очевидно, така жорстка синхронізація телепростору зумовлена наближенням дня виборів. Особливо чимось похизуватися перед населенням, окрім набридливих і депресивних телероликів про «5 років помаранчевих» і будівництва країни в лаштунках зруйнованого НСК «Олімпійського», владі немає. На цьому тлі поява критичних сюжетів на телебаченні, що було в 2006-2009 рр. неодмінним елементом виборчих кампаній, навряд чи може покращити електоральний результат влади і самопочуття перших осіб, які теж дивляться телевізор. Тож в останні тижні перед виборами ми бачимо вражаюче злагоджену гру всіх провідних телеканалів і жорстку цензуру з використанням певних «козирних тузів» проти найбільш невгамовних опозиціонерів. 

«Філологи в цивільному»

Одразу два політичних ток-шоу - на «Інтері» і на ТРК «Україна» - стали минулого тижня мало не класичною ілюстрацією того, наскільки маніпулятивним за своєю природою є телебачення і наскільки важко долати його маніпулятивність заради задоволення суспільного інтересу. Особливо, коли такої мети ніхто перед собою не ставить.

Вечір п'ятниці й у «Великій політиці», й у «Шустер live» ознаменувався продовженням багатосерійної «саги» про зловживання попереднього уряду. Важко сказати, наскільки саме ця тема так уже хвилює зараз мільйони телеглядачів, щоби щотижнево до неї повертатися. Але паралельність вибору тем, що спостерігається останнім часом у двох конкуруючих телепрограмах, сама по собі підштовхує до висновку про певну «спланованість» таких підходів. Звісно, якщо не вважати це елементарним збігом смаків авторів і ведучих обох ток-шоу та їхнім бажанням позмагатися у грі під назвою «хто розповість про неї (Тимошенко) гірше за всіх». До речі, навіть гостей в обидві програми запросили за тим же «паралельним» принципом - керівника контрольно-ревізійного управління (Андрєєва) та його заступника (Рубан).

Отак, за дивним збігом, одночасно з'являються двоє керівників контрольно-ревізійного управління в ефірі провідних каналів і мало не синхронно повідомляють глядачів про масштабні зловживання попереднього уряду. Йдеться не про політиків, не про депутатів із відповідним імунітетом - про державних чиновників зі структури, яка досі не була помічена в особливій публічності. Логічно постає питання - що саме змусило головних ревізорів країни до того, щоб винести на публічний розгляд факти фінансових зловживань? І чому такого бажання не виникало в них раніше?

Наприклад, коли та ж таки Наталія Рубан посідала практично ту ж посаду за часів уряду Тимошенко, а її нинішній шеф Андрєєв у 2009 році також був на доволі «хлібному» місці - Генерального директора Центру державного земельного кадастру. Абсолютно зрозуміло, що державні службовці такого рангу навряд чи погодилися б на участь у програмі без узгодження зі своїм нинішнім керівництвом. Або з його вказівки. Але це моменти організаційні.

А тепер кілька слів про мету, яку переслідували ініціатори залучення очільників ГоловКРУ до участі в ток-шоу. Тут явно йшлося про спробу надати особливої переконливості меседжам про корумпованість і зловживання попереднього уряду «апеляцією до авторитету». В даному випадку - до авторитету державного контрольного органу, діяльність якого досі афішувалася надто рідко.

Наскільки це вдалося?

Загальновідомо, що телевізійна інформація - це передусім естетична інформація, яка апелює швидше до емоцій, ніж до розуму чи здорового глузду аудиторії. З цієї точки зору потік цифр, якими атакувала глядачів програми Савіка Шустера Наталія Рубан, навряд чи міг бути повноцінно сприйнятий аудиторією. Зате він цілком міг додати переконливості тезі «Уряд Тимошенко - уряд-крадіїв», оскільки численні приклади з цифрами показово ілюстрували «масштаби розкрадання». Хоча, якщо уважно вчитатися в викладки, стане зрозуміло, що йдеться про весь масив фінансових порушень на всіх рівнях влади та державних і бюджетних установ. Більше того - сама Наталія Рубан з самого початку продемонструвала небажання (чи неможливість) персонально звинувачувати Юлію Тимошенко чи когось із її соратників, сказавши буквально наступне: «А якщо взяти бюджетний кодекс і державний бюджет, то це, звичайно, велика сума, і відповідальність за цільове використання бюджетних коштів, законне і ефективне - кожен, на кожному етапі із виконавців, всі учасники бюджетного процесу несуть відповідальність. Тобто не можна говорити про якусь одну людину чи, скажемо, одну особу».

Нижче ми наводимо фрагмент виступу Наталії Рубан, де йдеться саме про результати ревізорських перевірок.

«Наталья РУБАН: Можно, да? Спасибо за слово, спасибо за приглашение. Я хотіла б відмітити, що Державна контрольно-ревізійна служба України здійснює ще й системний контроль за кожною бюджетною установою і кожен рік - за усіма бюджетними коштами, державними ресурсами, та кредитами, які надаються в Україну під гарантію уряду. І, скажем, це звичайна системна робота, єдине, що в цьому році мі закцентували на 28-ми напрямках, особливо ризикових, і проводили перевірки. Із тих 28-ми напрямків 6 було відібрано міжнародними аудиторами для, скажемо, поглибленого аудиту. І ця сума - 53 мільярда - це, взагалі, всі порушення, які установлені з операціями державного бюджету. А якщо взяти бюджетний кодекс і державний бюджет, то це, звичайно, велика сума, і відповідальність за цільове використання бюджетних коштів, законне і ефективне - кожен, на кожному етапі із виконавців, всі учасники бюджетного процесу несуть відповідальність. Тобто не можна говорити про якусь одну людину чи, скажемо, одну особу. 53 мільярда - звичайно, це дуже значна сума і якщо ми порівняємо, як ми проводили аудит чи перевірки в минулих роках, то, звичайно, цифра набагато більше, ніж була у минулих роках. Це і дає підставу говорити про те, що у дев'ятому - восьмому році порушень було більше. Зокрема, встановлено мільярдне доотримання фінансових ресурсів (я розбиваю ці 53 мільярда на окремі цифри). На 10 000 підприємств, установах і організаціях установлено нецільових незаконних витрат та недостач державних ресурсів на 28 мільярдів гривень, тоді як в минулому році це було 1,5 мільярда гривень. В тому числі кошти операцій с бюджетними ресурсами в минулому році, тобто, за минулі періоди, десь до мільярда в рік, то зараз ми встановили 7 мільярдів. Незаконні витрати ресурсів 22 мільярда гривень, в тому числі за рахунок бюджетних коштів 2,6. Не за цільовим призначенням установлено витрат державних ресурсів на 3 мільярда гривень. Майже на 3 мільярда гривень - і це дуже велика сума - тому що в минулому році десь 45 мільйонів ми встановили нестач, це значить вкрадених ресурсів. Це дуже багато, велика сума, зокрема в державних і комунальних підприємствах це - 2,8 мільярди с тієї суми. І інші порушення, що не призвели до фінансових втрат, ми, звичайно, в сумі їх не виносили, і ми про них не будемо говорити, тому що вони, звичайно, порушують процедуру, і, звичайно, є порушення чинного законодавства, але немає суми. Я хочу відмітити, що ці факти порушень - вони зафіксовані в актах ревізій. Ревізор - це експерт, який фіксує тільки факти, він виносить висновок про те, які суми доведені якимись діями певних високопосадових осіб до втрат державного бюджету, чи, можливо, взагалі держави, а потім, якщо встановлюються факти, ми, звичайно, передаємо в правоохоронні органи і правоохоронні органи вже встановлюють умисел чи яка була ціль встановлення порушення, можливо, навіть, і помилки. Ми можемо застосовувати фінансові санкції, ми застосували в цьому році в тисячі випадках зупинили бюджетні асигнування для того, щоби можна було не втратити їх, в чотири тисячі зупинили операції з бюджетними коштами, в 1400 фактів зменшили бюджетні асигнування на 46 мільйонів, передали до правоохоронних органів 4600 справ, з яких на сьогодні порушено кримінальних справ 931. І я хотіла би відмітити, що сьогодні вже подано до суду 661 позов від імені Державної контрольно-ревізійної служби на 258 мільйонів гривень щодо повернення сум до бюджету. Ми ініціювали майже 3000 позовів до перед органами прокуратури щодо повернення коштів, які були вкрадені чи витрачені не за призначенням чи незаконно. Застосували штрафні санкції до 21 000 людей. Це в основному керівники, бухгалтери і так далі. До дисциплінарної відповідальності притягнули 6000 посадових осіб. Але саме головне ми вважаємо нашим здобутком, що по результатам наших проведених ревізій, перевірок, вже прийнято понад 10000 управлінських рішень для запобігання в перспективі порушення чинного законодавства».

Не надто переймався змістовністю свого виступу і представник нинішньої опозиції, колишній перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. Досвіду участі в подібних програмах йому не позичати і, судячи з його риторики, зрозуміло - він добре знає, що перемагати в дискусіях такого штибу можна за рахунок здатності відповідати на запитання не раціональними і доказовими аргументами, а зручними для себе твердженнями разом із контрзвинуваченнями.

Для прикладу:

• - нецільове використання бюджетних коштів- а ми таким чином забезпечували виплату пенсій і енергетичну безпеку держави;
• - всі ваші звинувачення фальшиві, а телеканали відпрацьовують замовлення по дискредитації колишнього уряду.

Якщо аргументів такого роду бракує, можна вдатися до зовсім класичного прийому - несподівано нагадати присутнім, що опонент (у даному випадку - Інна Богословська) свого часу був обвинувачений у розкраданні майна з орендованого ним будинку. Підкреслимо: такий стиль публічного спілкування притаманний переважній більшості українських політиків - незалежно від політичної орієнтації. Що повною мірою стосується й самої Інни Богословської.

Нижче - фрагменти виступу Олександра Турчинові в програмі «Шустер live»:

«Савик ШУСТЕР: Господин Турчинов, есть вопросы по международному валютному фонду? Потому, что мы по всем пройдемся и уже забудем.

Александр ТУРЧИНОВ: Я вас прошу, ну, не так часто я до вас в гості приходжу. Ви мені пообіцяли, що я зможу дати відповідь. Це цікаві цифри. Міжнародний валютний фонд. Наступне звинувачення, яке зробив уряд Тимошенко 42,1 мільярда, розумієте цифри які. Це ми з бюджету давали дотації пенсійному фонду. Так ми давали дотації з бюджету пенсійному фонду, для того, щоби виплачувати своєчасно пенсії всім, хто їх заслужив. І я не бачу в цьому жодного злочину. Наступне зловживання, які нам приписують. Збільшений статутний фонд НАК «Нафтогазу» на 8,8 мільярдів. Так, збільшили статутний фонд НАК «Нафтогазу» на достатньо велику суму для чого? Для того, щоб не збільшувати для вас платню за газ і я вважаю це правильне рішення. Коли ви пам'ятаєте, яка була газова криза, яка була війна проти ... і взагалі перекрили газ. В цих умовах дійсно ми пішли на збільшення статутного фонду НАК «Нафтогазу» для того, щоби людям не прийшлося вдвічі-втричі платити більше за газ, який вони споживали. Наступний злочин, який нам інкримінують. До речі, от зараз представник КРУ сидить і я хотів би з нею поспілкуватися. Вони розповідають при чому багато і в пресі це і в Інтернеті вони вкидають матеріали. Ми використали гроші Кіоцького Протоколу, гроші Кіоцького Протоколу - це гроші за які отримала Україна, вперше отримала за часи роботи нашого уряду. Питання пов'язане з парниковими газами, з енергозбереженням і от ці гроші пропали, достатньо серйозна сума, вони кримінують, що вона пропала.

Савик ШУСТЕР: 2,3 миллиарда.

Александр ТУРЧИНОВ: 2,3 мільярда. У вас також є ця цифра. Гарно, дякую за допомогу, хоча цифра значно більша. Я тримаю у себе акт головного контрольно-ревізійного управління, яке ви очолите разом з паном Андрієвим. Акт від 29.03.10 числа, тобто зразу після того, як пішов на 11 березня, уряд пішов у відставку і зразу була привезена ревізія обсягу коштів, які отримала Україна за Кіотським Протоколом. Читаю з цього акт «таким чином, впродовж 9-го року», ну, я не буду тут багато читати «Україна отримала 319 мільйонів євро або 3,3 мільярда гривень».

Читаю заключну сторінку цього акту «станом на 23.03 залишок коштів, які знаходяться на рахунках складає 3,3 мільярда», тобто жодної копійки не було використано грошей Кіотського Протоколу. І коли ця влада ці гроші не вкрала, то вони і зараз повинні знаходитися на державних рахунках. Далі, шановні колеги, за землю тут ми з вами спілкуванням мали. Ви знаєте, я от не розумію взагалі звинувачення на адресу нашого уряду, звинувачення в тому, що безкоштовно наш уряд прийняв рішення, безкоштовно видавати акти за землю. Шановні друзі, ну от чому людина, яка має право власності на землю повинна платити державі через акти. Дійсно вперше наш уряд запровадив безкоштовну видачу актів на землю і повірте мені всі люди безкоштовно отримали акти, коли б ми не змушені були після Президентських виборів піти у відставку. Тому також Савік колеги не вважаю і безумовно телеглядачі не вважають, що безкоштовно видача актів то є злочин».

На «Інтері» керівник ГоловКРУ Андрєєв певною мірою почувався комфортніше, оскільки опонент від звинуваченої сторони не був передбачений у сценарії (!). Та й підводки і репліки ведучого часом були аж надто зручними для гостя:

«Евгений КИСЕЛЕВ: Петр Петрович, простите, я вас перебиваю. Вот, один конкретный пример приведите. Вот если у вас в деле, скажем, документ, который там свидетельствует о том, я не знаю, резолюция, там, указание Премьер-министра нецелевым образом использовать деньги. Вот, получили деньги от МВФ. Там поступили они на счета, и что, есть где-то такой документ, где Тимошенко вот напрямую говорит, что, там, а вот теперь давайте использовать не по назначению?

Петр АНДРЕЕВ: Пожалуйста, документ подписанный Юлией Владимировной. Уманскому и голове казначейства Слюс. Прошу конвертировать нациоанльную валюту, кошти в суме 500 млн. доларів, які надійшли від МВФ та спрямувати їх на фінансування поточних видатків бюджету.

Евгений КИСЕЛЕВ: А можно я, пожалуйста,

Петр АНДРЕЕВ: Прошу.

Евгений КИСЕЛЕВ: Чтобы камера взяла, на кран, да, если можно, чтобы было хоть чуть-чуть доверия нашему гостю. Так спасибо.

Петр АНДРЕЕВ: Турчинов подписывает. Минфину Уманскому. Згоден.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну, это уже Турчинов.

Петр АНДРЕЕВ: Это уже Турчинов, да.

Евгений КИСЕЛЕВ: Хорошо. Господа, пожалуйста, ваши вопросы. А то я злоупотребляю».

Дивним чином найбільш виділеним епізодом порушень і зловживань екс-прем'єра і представники Головку, і практично всі учасники дискусії на обох каналах визнали саме епізод навколо нецільового використання грошей, отриманих від Японії в рамках т. зв. Кіотського протоколу. Цікаво, що це порушення раніше визнала й сама Юлія Тимошенко, небезпідставно вважаючи, що в очах наших хазяйновитих глядачів гроші, направлені нашій державі на якесь там абстрактне озеленення, цілком доцільно було спрямувати на латання бюджетних дірок - образно кажучи, «на пенсії».

Загалом же, виконавши своє завдання і озвучивши меседж про численні фінансові порушення часів Тимошенко, ревізори доволі тактовно оминали тему її персональної участі в сумнівних оборудках, так що їхні виступи більше грали на тезу «Тимошенко - неефективний прем'єр, за якого на всіх рівнях чинилися зловживання». Втім, якщо хтось свідомо організовував це шоу саме таким, яким воно вийшло в цій частині, то цей «хтось» може бути задоволеним і таким результатом.

Справді, не пригадаємо з часів Павла Лазаренка випадків, коли би перед широкою публікою називались імена конкретних винуватців тої чи іншої оборудки - не в сенсі політичної відповідальності, а от саме кримінальної. Спроба з ревізорами проривом не стала, але певну інтригу щодо подальшого розвитку ситуації заклала.

Взагалі, за нормальною логікою поява в ефірі загальнонаціональних каналів вищих керівників центрального контролюючого відомства, із прямими звинуваченнями на адресу екс-урядовців у зловживаннях що оцінені в десятки мільярдів (!) гривень мала би продовжитися негайним відкриттям десятків, якщо не сотень кримінальних справ, оприлюдненням десятків же прізвищ корумпованих високопосадовців і завершитися гучними судовими процесами - в атмосфері збуреної громадської думки й тотального інтересу з боку ЗМІ. У вітчизняному варіанті - це поки що лише черговий епізод довгограючого телесеріалу під назвою «Українська політика».

Ведучий «Великої політики» вирішив, що тему Юлії Тимошенко виключно зусиллями головного ревізора розкрито не повністю, і відвів заключну частину своєї програми своєрідній презентації книги російської авторки Тамари Гузенкової, присвяченій екс-прем'єр-міністру.

Важко сказати, чим (окрім, звісно, героїні) саме це маргінальне видання, що вийшло у Росії аж півторатисячним (!) накладом, привернуло спеціальну увагу Євгенія Кисельова. Втім, воно точно згодилося як привід до розмови про те, що Тимошенко «миновала свой звездный час», та інших коментарів на схожу тему. Наведемо кілька цитат:

«Дмитрий ВЫДРИН: ...Проблема не в том, что Юлия Владимировна оскорбляет, а в том, что Юлия Владимировна унижает. А разница заключается в том, что оскорбление можно простить, а унижение простить намного сложнее. Если человека, подчинённого называют дураком - это оскорбление, это можно простить, а если подчинённого называют непедикюренная тварь - это уже не прощают. Это наверное тот недостаток, который может быть для кого-то не является существенным. Для меня как политолога, преодолеть этот недостаток политику очень сложно.

Владимир ФЕСЕНКО: Знаете в чем секрет Тимошенко? У нее была потрясающая, как иногда политики говорят, чуйка. Она умела улавливать настроения, социальные настроения. Ловить эти настроения, потом формулировать это в политических целях и играть на этих настроениях, чтобы получить необходимый результат на выборах. Отсюда обвинения были в популизме. Вот она эту чувствительность социальную. В значительной мере потеряла. Почему так произошло? То ли виновата власть, то есть пребывание при власти, то ли вот эта такая в чем-то авантюрная игра с властью и экономикой во время экономического кризиса. Может быть, это ее надломило. Но вот она сейчас, видимо, сама понимает, никак не может уловить социальное настроение».

І наостанок. У керованому, але все ж хаосі прямоефірного шоу змістовні речі часто звучать не в той час і, може, навіть не в тому контексті, щоб аудиторія могла їх адекватно сприйняти й оцінити. Відомий економіст Олександр Пасхавер, міркуючи про причини бідності нашої країни й нашого населення, висловив доволі просту (і, мабуть, не нову) думку, яка могла б стати темою окремої програми:

«Если говорить коротко, почему мы бедная страна, то я могу сказать. Мы бедная именно потому, что коррупционно-монополистическая экономика у нас. У нас коррупционно искаженное законодательство и у нас коррупционное осуществление власти. При недостатке реформ, которые бы освобождали нас от этого. Это основная причина. Тут вопрос, я думаю, ко всем правительствам, которые существовали в течение 20-ти лет».

Проект «Моніторинг політичної пропаганди та маніпулятивних технологій у випусках щотижневих підсумкових інформаційно-політичних програм та політичних ток-шоу» здійснюється громадською організацією «Детектор медіа» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Фото - log-in.ru