За місяць у відділі адаптації й дубляжу «Студії "1+1"» виходить близько 25 фільмів та понад 60 серій «мила». Проте «Теорія брехні» (Fox) став тим ревізором, який примусив хвилюватися і редакторів, і перекладачів, і акторів. Втім, на легкий процес команда не розраховувала від початку. «Знали, що перекладати буде дуже важко. І відповідально. На цей серіал всі чекали, ми були впевнені, що до нього буде прикута увага інтелектуальної аудиторії», - каже редактор Світлана Бережна.

Креативний продюсер Сергій Могилевський, не шкодуючи бюджету, залучив  16 досвідчених акторів. І... особисто вивчив манеру брехні сучасних американців. «Це не лавсторі, не екшн, це наукова фантастика, - характеризує серіал пан Могилевський. - Тут багато брешуть, тож нам потрібно було все це передати: дрижання голосу, вдих невпевнений, викривальний рух вуст... Актори мали тонко відчути, як саме люди кажуть неправду».

Керуючи цим процесом, продюсер уважно спостерігав за записом реплік. Психолога не запрошували, психіатра теж. Натомість орієнтувалися суто на виразну гру американських акторів - Тіма Рота (Кел Лайтман), Келлі Вільямс (Ріа Торрес), Брендана Хайнса (Ілай Локер), Моніки Реймунд (Джиліан Фостер) та ще 26 їхніх не завжди щирих колег.

Оцінюючи результати роботи, креативний продюсер не приховує задоволення: «Щодо теледубляжу, наша студія абсолютно нічим не поступається будь-якій російській. Якщо не говорити про долбі-системи для кінотеатрів. Треба лише не скупитися на професійних редакторів та правильно ставити завдання акторам». Він пишається тим, що технічні можливості його студії дозволяють втілити будь-який звуковий антураж фільму. Пан Могилевський шкодує лише, що нема з ким позмагатися: «На нашому телебаченні дуже рідко з'являється дубляж. Набагато частіше можна почути безпристрасну озвучку, де актор чи два-чотири актори не переймаються подіями фільму. А наші актори ТАМ живуть. Якщо треба волати, вони волають, якщо шепотіти - шепочуть, якщо плакати - плачуть. Цим ми принципово і відрізняємося».

Українська як спосіб протидії законам США

У «Теорії брехні» брешуть усі, навіть сам Лайтман. Відтінки нещирості, безцеремонний гумор, далекі від романтики пригоди - все це систематизовано у відеокартотеку рухів і слів. Не один літр кави випив науковий консультант «Теорії...», доктор Пол Екман, перш ніж відмовити глядачеві у цукрі для порційної бадьорості серіального драйву, для суто американського пунктика докопатися до правди та розставити крапки над «і» згідно із законами США. «В Америці нікого нічим не здивуєш: ні брехнею, ні щирістю», - ці слова цілком могли б претендувати на слоган стрічки.

Іншої точки зору притримувалася команда «Студії "1+1"». З перших серій розумієш: люди, які працювали над перекладом та озвучуванням, не ймуть віри Fox. Набагато більше вони покладаються на власні, недосяжні простому смертному ідеальні реалії. Про це свідчить і переклад, і манера акторів, які брали участь у дубляжі, і недосяжна орієнтованість радше на високі професійні стандарти, ніж на телеглядача.

Переклад вражає літературною довершеністю. Уявіть собі задовбаного маніяками українського психолога, який, чітко вимовляючи кожен склад, переконує колег: «Все добре. Я й сам не йму довіри до слів». Але в українській версії серіалу для доктора Лайтмана такі речення в порядку норми. «Як почувалися твої м`язи під час забігу?», - прикидаючись адекватною людиною, запитує гуру хлопчика з родини єговістів. Можна, звісно, припустити, що таким чином він апелює до витонченої натури набожного підлітка. Мовляв, в таких людей тіло - окремо, а душа - всюди, навіть під час «забігу».Та ти має час глядач вникати у ці тонкі семантичні натяки під час перегляду насиченого діалогами та промовистими жестами епізоду?

Не набагато відстає від українського Лайтмана і його асистентка. «Брешуть усі Homo Sapiens», - у хвилю відчаю гірко каже Келлі Вільямс. В іншому епізоді ця леді, навіть бровою не повівши, видає: «То слухай мене. Нам усе важче впоратися втрьох». А чого іще ви чекали від людини, яка на банальне запитання «Хто на сніданок їсть пудинг?» лапідарно відповідає «Кому він смакує». І це - з самого ранку! Очевидно, що дбаючи про довершеність перекладу, лінгвісти нехтували розмовними конструкціями, у багатьох моментах втратили драйв, притаманний сучасній American English. Разом з тим, український текст не страждає на «ляпи», характерні для перекладу серіалу їх російських колег із Novafilm TV. Їхня «Теорія брехні» кишить недбалими фразами, властивими першим «підпільним» озвучкам СРСР: «Это - выражение на лице баска-сепаратиста, который садится в автобус с девятью килограммами взрывчатки».

Доповнюють враження неприродності театрально-пафосні інтонації акторів. На відміну від справжнього, наш Лайтман тяжіє до депресивних настроїв, не надто властивої психологам багатозначності. Американський експерт - нервовий цинік з ясним складом розуму, а «український» за мірою надриву часто намагається повторити театральний подвиг Богдана Ступки у ролі Тев`є Тевеля.

Не надто віриться й українському Ілаю Локеру. Коли він, випромінюючи дещо наукові флюїди, каже «Я переспав би з тобою», глядачі, які ще не поснули, дістають із шаф ковдри. Бо цілком ясно: нічого цікавого у цій серії не показуватимуть. Надзвичайно вдало втілена роль Моніки Реймунд. Їй притаманні напрочуд природні та виразні інтонації, цікаві переживання реалій, якими актриса Юлія Біленчук без жодного натяку на жадібність ділиться з глядачами.

А взагалі дивитися цей серіал - одне задоволення. Головне, англійську версію проглянути «після», а не «до».

Розкусити детектор

Перша порція американського «м'яса» до «Студії "1+1"» надійшла у листопаді 2009 року. 13 серій належало перекласти з урахуванням особливостей ліпсингу, що означає співпадання реплік із рухами вуст персонажів серіалу. Потім редактори мали зіставити український текст із «мильними реаліями» сучасних США. Також потрібно було дібрати акторів, які би впоралися з багатоголосим звукорядом «Теорії...», здійснити власне запис та постпродакшн з урахуванням приміщень та локацій. Усі ці етапи на «1+1» здолали за місяць, хоча зазвичай над однією серією працюють до п'яти днів.

Записувати першу серію в україномовному варіанті почали вже через тиждень після того, як вона надійшла в роботу. За цей час визначилися і зі складом акторів. На роль Кела Лайтмана без проб затвердили артиста розмовного жанру Національної філармонії України та викладача сценічного мовлення в Київському національному університеті імені Карпенка-Карого Андрія Бурлуцького. Його напарниці Джиліан Фостер тембр голосу подарувала Катерина Коновалова. Аудіопортрети їхніх помічників дісталися Дмитру Завадському та Юлії Біленчук. Усі четверо - штатні актори відділу адаптації й дубляжу «Студії "1+1"». Для самого пана Бурлуцького провідна роль була першою, але загалом лік фільмів, над озвучуванням та дубляжем яких він працював протягом шести років, давно вийшов за межі тисячі. «В серіалі "Не краса по-американськи" він озвучував гея, якого звали Марк. Дуже смішна і класна роль вийшла. А в іншому телефільмі, "Фантастична четвірка", Бурлуцький досить непогано зробив злодія Віктора», - розповідає пан Могилевський.

Щодо епізодичних ролей, то тут українським акторам довелося переймати манери колоритної тусівки з «Теорії брехні» - хитрих убивць, різного характеру маніяків та жертв. «Особливо добре впорався Андрій Твердак. Він абсолютно по-різному озвучував і пожежників, і злочинців, і вбивць», - задоволений продюсер.

Перший сезон серіалу й досі асоціюється в команди з напруженням. Значно простіше йшла робота над другою частиною. Річ у тім, що до відділу адаптації серіал надійшов без інтерверсії - звукової доріжки без голосу оригіналу. Тож єдиним технічно можливим варіантом тут була озвучка.

Втім, саме на початку озвучування не обійшлося без казусів. «Ми від "Фокса" не отримали скриптів (необхідні для перекладу сценарії, де розписано ролі акторів. - ТК). Потім вони надійшли, і нам довелося працювати у дещо прискореному режимі та звіряти субтитри вже потім», - згадує Світлана Бережна. Ретельно вивчаючи слова помічника Лайтмана, Локера, редакторка різко зупинилася на репліці: «Я розповідав своїй дівчині про кенійських лосів». «Як це в Африці можуть бути лосі? Ми разом з головним редактором Оксаною Батюк починаємо розслідування: актор реально каже ‘кеніан елк', і ми починаємо шукати в скриптах, ми розгублені», - згадує пані Бережна. Як з'ясувалося, насправді в контексті стадного інстинкту лосів ішлося про Кенійський півострів та північноамериканського оленя. Не так ретельно до загадкових «кеніан елк» поставилися російські перекладачі. Одні зі спокійною душею лишили глядачам «кенийских лосей», інші ж зупинилися на фразі: «Я рассказывал своей девушке об интеллекте буйволов в кенийской провинции».

«Рот Рота», не рахуючи «бабці»

Про свою роботу над дубляжем перекладачка відділу адаптації «1+1» Олена Любенко готова розповідати годинами. Перший сезон серіалу вона переглянула ще за півроку до того, як він надійшов на «1+1». «І так він мені сподобався, що надихнув прочитати книгу американського психолога Пола Екмана Telling lies (в перекладі - «Психологія брехні»). Власне, в серіалі концентровано викладено основні моменти цієї праці. Тож можете уявити собі, з яким задоволенням я перекладала "Теорію брехні"», - не приховує пані Любенко. Вона і досі шкодує, що в українському варіанті втрачено «смачний шар змісту» - співзвучність прізвища Лайтмана й назви серіалу - Lie to Me.

Зовсім по-іншому відреагували на продукт від Fox редактори відділу адаптації та дубляжу. «Цей серіал дуже важкий для перекладу. Він балакливий, там багато специфічного матеріалу та особливостей, - підкреслює пані Бережна. - Коли ми дізналися, що його будуть саме дублювати, то були, м'яко кажучи, здивовані». Фахівці кажуть, що діалоги в «Теорії брехні» досить насичені інформацією, а персонажі часом просто-таки «вистрілюють» коментарями та враженнями.

Як і ведеться під час дублювання, довелося урізати репліки головних героїв. Моменти укладки англійської мови в українську Сергій Могилевський вважає недоліками серіалу, зумовлених лінгвістичними особливостями. «Ось, наприклад, дівчинка кличе бабусю "грені". Ми собі дозволити гукнути "бабусю" не могли, бо у ліпсинг би не втрапили. Тому замінили це слово на "бабцю", хоча, як на мене, сприймається воно як не надто природне», - скрупульозно зауважує Сергій.

Добре розуміє його пані Любенко. Замислюватися над подібними замінами їй доводилося не раз. «В одній із серій фігурує ім'я пілота Бака Роджерса, персонажа старого американського фантастичного телесеріалу. У "Теорії брехні" його іменем Ілай Локер іронічно назвав пілота НАСА. Зізнаюся, мені дуже кортіло замість "Роджерс" підставити "Юрій Гагарін". Але стрималася, та й у губи не вклалося б», - згадує перекладачка.

Особливим пунктом мозкового штурму команди, що працювала над текстами, був креативний монтаж «Теорії брехні». У цьому сенсі улюбленцем команди відраз у ж став Лайтман. «Хтось називав його "Ротом Рота", хтось - "черевомовником". Адже цей персонаж може "сказати" кілька слів, не розтуляючи вуст. І насправді ти розумієш, що пролунало 5-6 слів, а "вставити" потрібно 2-3», - згадує Світлана Бережна. Подекуди роботу перекладачів полегшувало чергування кадрів. Йдеться про нечасті випадки, коли на екрані спочатку виникає крупний план вуст Лайтмана, потім голова, що відразу ж відвертається, і, зрештою, силует та профіль експерта у супроводі бурмотіння напівголоса.

Втім, на думку редакторської групи, щодо перекладу Лайтман усе ж легший за іншого кумира інтелектуальної аудиторії, Доктора Хауса. Наприклад, на відміну від саркастичного медика, жартує Лайтман легше, і все-таки на побутову, а не професійну тематику.

Ще один фактор труднощів перекладу - термінологія. «Завдавали клопоту деякі ідіоми в мові Кела Лайтмана і спеціалізована термінологія: професійний жаргон льотчиків, психологів, картярів тощо», - каже Любенко.

Лайтман з першого дубля

Чи не найвідповідальнішою була робота Андрія Бурлуцького. Втім, цікаво, що до запису актор не ознайомлювався ні з американським, ні з російським варіантом серіалу.

«Мене затвердили на роль без проб, - розповідає актор. - Перш ніж розпочати дублювання, ми мали записати анонси для промоакції, що стартувала за два тижні до початку показу серіалу. Мене викликали і кажуть: "Зараз ми запишемо анонси голосом доктора Лайтмана". Я питаю: "А який він, цей доктор Лайтман?". А мені відповідають: "Зверхній, дуже цинічний, добрий психолог, який дуже непогано знається на брехні і точно її вгадує. Показати зараз не можемо, начитуй на чорне тло". Я глянув на текст, і почав записувати», - згадує пан Бурлуцький.

Ледве він встиг зняти навушники, як звукорежисери почали вітати актора, як героя: «Ти так точно потрапив!».

Детальніше зі своїм героєм Бурлуцький знайомився вже під час запису. Поступово до характеристик Лайтмана він додав наступні: цинічний, зверхній, знає собі ціну, надзвичайно вимогливий як до колег, так і до себе, персонаж зі своєрідним почуттям гумору. «Сам Тім Рот настільки поліфонічний і багатогранний, що для нього не було складністю зіграти цього типа. Я відразу вжився в цей образ. Найдивовижніше, як вдало підійшов мій голос: акторові вже за 50, а мені - 27», - не приховує тріумфу пан Бурлуцький.

Він розповів, що зазвичай «пишеться» з першого дубля. І цей серіал не став винятком. Хоча манера говорити у Рота далеко не найлегша для українського дублера. «Лігатто не простежується. Дуже швидко говорить, а наступну фразу дробить на кілька частин. В українській все зовсім по-іншому. Доводилося просто під час запису добирати слова та трохи коригувати текст», - ділиться подробицями актор.

Сам Бурлуцький від своєї роботи у захваті. Його думку цілком поділяє Могилевський: «Класна, дуже добра роль». Скептичніше налаштована пані Любенко: «В нас Лайтман трохи не такий вийшов, як американський. Але досить цікавий персонаж».

Глядачі ж оцінили українського гуру брехні по-різному: на інтернет-форумах щодо вражень від перегляду серіалу й досі можна знайти чимало аргументів «за» і «проти». Декого з глядачів, хто мав можливість оцінити «Теорію...» в оригіналі, у варіанті російської озвучки та, почасти, в українському дубляжі нам вдалося знайти. Зокрема, викладач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка» Ярополк Тимків вважає, що «наш варіант, в порівнянні з російським, вийшов трохи сухіший. Особливо це стосується головного героя. А в американській версії він взагалі дуже емоційний, і цю його рису втрачено».

Наступний сезон «Теорії брехні» глядачі зможуть побачити не раніше весни цього року. Пан Могилевський запевняє, що чекає на нього з нетерпінням. Він пишається сильним акторським штатом у 32 особи й трьома сучасними студіями звукозапису. Зазначає, що, попри труднощі перекладу, «Теорія брехні» увійшла до переліку найгідніших робіт «Студії "1+1"», а далі буде ще краще. Як і його колеги, продюсер відверто розповідає про сильні та слабкі робочі моменти у дублюванні. І дуже схоже, що він каже правду.

Довідка ТК

Відділ адаптації й дубляжу «Студії "1+1"» розпочав роботу влітку 2008 року. Від початку спеціалізувався на дубляжі, пізніше - на озвучці. У розпорядженні команди три студії звукозапису та одна студія постпродакшну. Цих потужностей стає на забезпечення 50% україномовного телекінопродукту каналу «1+1». Кращими своїми роботами на студії вважають такі фільми, як «Вікі. Крістіна. Барселона», «Фантастична четвірка», «Царство небесне», «Гра в схованку», а також серіали «Теорія брехні», «Не краса по-американськи», «Мерлін».

Фото- www.bignames.org.ua, www.v7.org.ua та надане Андрієм Бурлуцьким