11 місяців мали критики Нового каналу і захисники жіноцтва на те, щоби висловити свій протест проти запуску шоу, в якому битимуть білявок. 8 квітня 2008 року стало відомо, що канал придбав формат Beat The Blonde, а 8 березня 2009-го відбулася прем'єра його української адаптації під назвою «Хто проти блондинок?». Нещодавно Новий канал вирішив знімати і другий сезон проекту.

Програмі й справді закидали статеву дискримінацію і спекуляцію на гендерних стереотипах (причому, звинувачували ще задовго до старту, виходячи лише з самої назви). Бо як же так, мовляв, Україна ратифікувала конвенцію ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» і навіть прийняла закон для «досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства». А тут Новий знов зі своїм сексизмом і патріархальщиною!

Звинувачення частково можна було зрозуміти. Адже назву багато хто трактував як «Побий білявку». А як же їх бити, коли не за горами той час, коли білявки зникнуть як вид. І лишаться тільки фарбовані. Та їх же берегти, а не бити треба, - так і читалося між рядків захисників. Крім того, ваш автор помітила, що протестували проти програми здебільшого чоловіки. Здогадуюся: виступали з почуття солідарності з приниженими колегами по статі, виставленими на посміх.

«Хто проти блондинок?» - програма не для знервованих і стурбованих, а для людей із почуттям гумору, яке, на жаль, властиве не кожному. Тим паче, не кожен уміє посміятися не лише з інших, а й із себе. Утім, цього можна повчитися в учасниць. Ці дівчата - найбільш самоіронічні, розкуті й позбавлені комплексів і стереотипів люди, яких доводилося бачити на телебаченні. Анекдоти про інфантильних білявок придумали точно вони - заради приколу. Так само, напевно, заради приколу ці жінки вирішили взяти участь у проекті.

Гострий язик героїнь-білявок, як виявилося, - їхня власна заслуга, а не шістьох сценаристів - редакторів програми. «Реплики блондинок, конечно же, их собственные. Но, как правило, сценарист обсуждает до начала программы с девочками, о чем они, собственно, намерены говорить», - пояснює головний продюсер, керівник проекту Вікторія Забулонська. Цілком природно, що в остаточну версію потрапляє далеко не все, сказане під час запису. Та й далеко не всім дають висловитися. І правильно, інакше проект перетворився би з годинного «найінтелектуальнішого шоу» на цілодобові теревені білявок. А це, погодьтеся, втомлює.

Автор не є прихильником творчості модельєра Олексія Залевського. Але у «Блондинках» робота цього спеціально запрошеного «режисера дефіле і стилю» заслуговує найвищої оцінки. Гламурно-сексуальний стиль дівчат підкреслює їхню роль у цьому проекті - збити з пантелику гравця-чоловіка не інтелектуальним шармом, а відвертанням його уваги на інші принади. Для кожного випуску обирається певний колоритний образ, який приміряють усі 50 учасниць. Водночас Залевському вдається подавати дівчат індивідуально, не узагальнюючи. Під кожну статуру й особливості зовнішності обрано вбрання, яке підкреслює або приховує все, що треба.

Загалом білявок хоч і п'ятдесят, але вони не перевантажують собою проект. Єдине, що викликало роздратування вашого автора протягом декількох перших ефірів «Блондинок», - це надмірна увага до «співачки» Ольги Полякової. Її мікрофон був постійно увімкненим, до неї в кожній програмі неодноразово звертався ведучий, а сама «суперблондинка», як вона себе називає, мала нахабство перебивати Андрія Доманського і вставляти свій п'ятак там, де її й не питали. У журналістському середовищі колеги знають, як Полякова любить піаритися і який у неї настирний директор. Тож акцент на цій учасниці не міг не викликати підозри, що все не так просто.

«Перед началом очередной программы сценарист предлагает девочкам выступить на заданную тему, - розкриває «Детектор медіа» таємницю добору блондинок-спікерів Вікторія Забулонська. - Практически всем желающим такая возможность предоставляется. Другое дело, что действительно смешно шутить получается не у каждой. В телеверсии зрители видят только лучшие, на наш взгляд, самые уместные реплики. В первых программах Ольга Полякова была одной из немногих, кто не боялся выглядеть смешно перед зрителем, ведущим. Нужно отметить, что буквально на второй день съемок и остальные освоились в нашей студии. А перебивать ведущего пытаются все 50 блондинок, им есть что сказать, и наше решение - какой из этих "диспутов" достоин внимания телезрителей».

Не можна не погодитися з Вікторією: Оля Полякова справді кумедна, і непогано кепкує з себе. «Он слушает все твои альбомы», - рекламує ведучий супротивника Олі. «Все два?!» - парирує вона. Іншою помітною героїнею проекту стала дитяча письменниця Аніта. Жінка з розкішною зовнішністю в дедалі відвертіших сукнях щоразу отримує на свою голову іронічні шпильки ведучого і гравців на кшталт «заради того, щоб бути поруч із такою письменницею, я би знову став дитиною».

Але найбільший скарб проекту - не ті, хто дали йому назву. А той, хто перевіряє білявок тестом на ерудованість.

Винятковість Андрія Доманського і його потрібність для розважального Нового каналу була зрозумілою давно з його попередніх проектів, приміром, «Фабрики зірок», «Весілля за 48 годин» і «Тільки правди?». Він один із небагатьох розважальників на українському телебаченні, які мають чудову реакцію, швидко мислять, вдало кепкують і прекрасно розмовляють. Хоча, знаючи професійне становлення Андрія, цьому не дивуєшся. Адже він зростав як радійник, у якого головна зброя й знаряддя праці - язик. А на телебаченні Андрій формувався в найліпшій ефірній школі - знов-таки ранковому «Підйомі» на Новому каналі, звідки вийшло чимало професіоналів.

Іще з часів одеського «Просто радіо» Андрій Доманський був знаним жартівником: принаймні, від його ранкових ефірів завжди вставалося саме з тієї ноги. Ваш автор практично не мала сумнівів і в тому, що в «Хто проти блондинок?» ведучий жартує не за написаним текстом, а вигадує все на ходу. «Я вижу, вы к нам с соревнования роботов-гитаристов сюда пришли», - так він вітає учасника Дмитра Коляденка, а згодом називає його «мой чешуйчатый друг». «Сейчас она так будет мотать головой, что сережки вывалятся из ушей», - а це вже про трансвестита Монро. Головний продюсер Вікторія Забулонська підтвердила мої здогадки: «Все шутки Доманского - это его искрометная импровизация, моментальная реакция на поведение игрока, гостя программы. В жанре импровизации Андрею нет равных, именно поэтому он и стал ведущим "Кто против блондинок?"».

Прикро тільки, що Андрій Доманський так і не заговорив у проекті українською, хоча з його привітання зрозуміло, що він нею володіє. Прерогатива чути українську так і залишиться, очевидно, за тещею Андрія Марією Гаврилівною...

Що ж до учасників-чоловіків, то їм не завжди вдається втрапити в потрібний настроєвий фарватер програми, розслабитися і просто поприколюватися. Розчарування викликав, приміром, Остап Ступка, який так і не зміг позбутися напруги. Зате геть інший приклад показав Юрій Горбунов: уся програма за його участю тримала на вустах глядачів перманентну посмішку. На одній ноті з ним і ведучим перебувала й топ-блондинка того випуску - Лідія Таран (як відомо, дружина Андрія Доманського). Утрьох вони влаштовували словесний бій: «Юрочка!» - «Так, сонечко!» - «Ти мене бачиш?» - «Я тебе люблю!» - «А я вам не мешаю?». Зрештою, вдалість того чи іншого випуску значною мірою залежать від особистих якостей героя-чоловіка: якщо він екстраверт і жартун, то все гаразд, якщо інтроверт, це вже гірше.

У суцільній гуморині, якою видається глядачеві шоу, інтелектуальна складова «Хто проти блондинок?», звісно, нівелюється. І самі запитання, і правильність відповіді на них відходять на другий план, поступаючись місцем тому, як обігрують подачу запитання та осміюють неправильну відповідь ведучий і учасники. Новий канал правильно чинить, що акцентує на гумористичності програми. Бо апріорі не може бути серйозним проект із такою назвою й такою концепцією.

І наостанок - до теми критики «Блондинок», з якої все почалося. Можна тисячу разів із піною навколо рота кричати: «Білявки - такі ж, як і всі, такі ж, як і чоловіки!». Але любителі боротися з вітряками в такий спосіб тільки педалюють тему сексизму. Натомість «Блондинки» Нового каналу, гіперболізуючи блондинисту безпосередність та інфантильність, сміються з тих борців і з «проблеми дискримінації білявок», яку насправді заради самоствердження вигадали люди з темнішим кольором волосся.