Комп’ютерний «Тарас Бульба» – класика імперського агітпропу
Того, що кінофільм «Тарас Бульба», знятий на замовлення Мінкульту РФ, відверто тхнутиме «імперщиною» й слугуватиме політичним і пропагандистським цілям нинішнього керівництва Кремля, автор очікував від самого початку його зйомок. Тому абсолютно закономірною нині є поява цілої низки публікацій, яка викриває призначення та задум фільму режисера Бортка - слугувати великодержавному російському шовінізму і пропагувати образ закону й порядку, який нібито приніс російський царат на українські землі після довгих десятиліть розбрату й безумства, що творили тут запорізькі козаки.
Принаймні такий висновок і така мораль напрошуються після перегляду фільму. Інше завдання цього фільму, як справедливо пише політолог Остап Кривдик, - «вписати запорізьких козаків в контекст російського донського чи сибірського "казачества", зробити їх частиною історії Росії. Так, начебто не було ні походів Сагайдачного під Москву, ні Конотопу, ні гетьманської держави, ні Пилипа Орлика, ні подальшого знищення царатом козацтва в Україні».
Інтерактив на службі режиму?
Варто зауважити, що яскравим підтвердженням цього є комп'ютерна гра «Тарас Бульба», яку росіяни планують випустити в якості невід'ємного елементу розкрути кінофільму.
Анонс цієї гри уже викликав небачену хвилю обурення в українській ігровій пільноті й цей елемент роботи пропагандистської машини Росії потребує обов'язкової уваги нашого суспільства.
Той, хто думає, що кремлівський агітпроп - це лише художнє й документальне кіно, а також серіали - глибоко помиляється. Нещодавно, і про це писали, в хід пішло друковане слово, а саме відверто провокаційні книги на тему війни з Україною. Далі - більше.
Система викривлення, або підміни історичної реальності в потрібному руслі, шукає все нових каналів «промивання мізків». І тут на службу приходять комп'ютерні ігри.
Першим дзвіночком стала нашуміла стратегія «Примушення до миру». І хоча гра сама по собі є відсталою від життя на декілька років і отримала максимально низькі оцінки від ігрової преси, її поява була підозріло активно підхоплена російським телебаченням і пресою, які рознесли по інформаційних каналах сам факт - можливість війни з Україною, та ще й за Севастополь, та ще й представили нашу країну як агресора.
Використання інтерактивних технологій, якими є відеоігри, - мрія будь-якого пропагандиста. Потрібний тобі смисл і акцент проникає дуже глибоко у мозок, адже інформація доноситься звуком, зображенням, емоціями, які виникають під час гри і, зрештою, конкретною симуляцією потрібного викривлення дійсності.
«"Тарас Бульба" - полное погружение в эпоху донского казачества»
«Всемирно известная история о запорожском казаке вскоре обретет интерактивное воплощение. В роли самого Тараса Бульбы игрок примет участие в масштабных сражениях (в том числе и конных), выполнит не один десяток заданий, одержит вместе со своим отрядом сотни побед и доведет свое правое дело до одной из нескольких концовок. Полное погружение в эпоху донского казачества восемнадцатого века позволит максимально вжиться в роль легендарной личности». Це з офіційного прес-релізу гри, яка розробляється в Росії.
Ще більше обурення викликають світлини гри. Місцеві запорозькі козаки замість оселедця надають перевагу папахам донських козаків із червоною чашечкою. Місцеві українки ходять в російських національних костюмах, а місцеві селяни - в ковбойських капелюхах.
Важко однозначно сказати, чи це від невігластва, чи це цілеспрямоване викривлення образу козацтва, однак факт залишається фактом: сприятливу атмосферу на такого роду агітпроп-продукт у Росії вже створено, і цей попит чимдалі більше задовольнятимуть.
Фото: http://www.thg.ru/technews/20090126_171408.html