Бджолине дзижчання посеред листопадового снігу

25 Листопада 2008
30989
25 Листопада 2008
09:04

Бджолине дзижчання посеред листопадового снігу

30989
«Дитяче Євробачення» виявилось черговим успіхом колег-телевізійників з НТКУ – і України.
Бджолине дзижчання посеред листопадового снігу
Комусь дуже не хочеться, щоби Національна телекомпанія України та найпотужніший телеканал України Перший національний ставали європейськими, цивілізованими та українськими. Щойно телевізійники своєю вправною та фаховою роботою дали громаді відчути вагомість лиха Голодомору у суботу, як канал знову занурили в дрібноту. І зробили це у прайм-таймі неділі 23 листопада.
 
Як відомо, на каналах такого масштабу, як Перший національний, випадковостей не буває. Це на інших дрібних телеканалах можуть «не ту» касетку в єдиний ефірний відеомагнітофон встромити. Тому поява в ефірі Першого каналу такої собі «сусідської забавки», як так званий Літній кубок КВК на Першому каналі, зовсім не випадкова. Ці ігрища спродуковано сусідським «першим каналом» за участю «збірних» Курська та Москви й Абхазії та Осетії. І «випадково» ці веселощі на українському національному державному телеканалі в день роковин грузинської Революції троянд не могли бути показані. Я ще раз ставлю запитання керівництву Національної телекомпанії України: хто несе відповідальність за появу такого «продукту» в ефірі Першого національного українського телеканалу? Вперше я поставив це питання у матеріалі «КВК на Першому національному: другосортна “пошлость”... із родзинками».
 
Про начинку забав в ефірі 23 листопада говорити немає потреби, адже навіть «об’єднана збірна» абхазів та осетинів «забула» пояснити, про яку Осетію, власне, йдеться – Північну російську Осетію чи автономну Південну грузинську. Програмка та була записана в Сочі заздалегідь, влітку 2008-го – так готувалася і шліфувалася російська громадська думка. До війни готувалася чи шліфувалася після неї – точно не знаю. Мене цікавить інше: хто любовно беріг цю зарубіжну агітку аж до листопадових українських днів, днів свята нашої свободи і річниці нашої біди? Мені здається, що певну межу тимчасове керівництво НТКУ уже перетнуло...
 

 

Мені шкода, що змушений так розпочати матеріал про чергову вдачу своїх колег-телевізійників із НТКУ – участь держави Україна та Вікторії Петрик у дійсно європейській телевізійній забаві вихідних днів. Забаві фаховій, серйозній – пісенному європейському конкурсі співочих дітей. Нагадаю: після багатоступеневого, гострого у змаганні і фахового за виконанням та, головне, чесного загальнонаціонального відбору наша держава була представлена на Кіпрі веселою та запальною пісенькою «Матроси».

 
Конкурс у середземноморському Лімасолі цього року (стараннями ЮНІСЕФ) допомагав боротися за чисту воду на всій планеті, й особливо для тої малечі, якій та чиста вода вкрай необхідна. Всі гроші, отримані телефонними операторами по всій Європі під час голосування, будуть спрямовані на рахунки ЮНІСЕФ. Всі дітки – учасники конкурсу 2008 поруч і разом зі світовими зірками – вишуканим Бекхемом, елегантною Шакірою, вибуховим Робі Вільямсом та смішною і кльовою Вупі Голдберг – закликали телеглядачів голосувати і допомагати. Голосування на дитячому конкурсі на відміну від дорослого розпочалося прямо з першою нотою у виконанні першого маленького виконавця. На жаль, Україна цього року голосувати не змогла і дивилася конкурс у запису – голоси від нашої держави визначило і «роздало» обране Національною телекомпанією журі. Виконавчий директор європейської мовної спілки пан Сванте Стокселіус у зверненні до членів журі попрохав звернути увагу на «вокальні дані, виступ на сцені, композицію та оригінальність пісні, загальне враження від виступу». Я намагався.
 
Щодо структури телевізійного показу. Європейські телевізійники мало відходять від усталеного і відпрацьованого проведення різних конкурсів під умовною назвою «Євробачення». Знайома конструкція програми: початок, візитівки з кадрами самореклами країни-організатора, конкурсні пісні, паузи для соціального навантаження від ЮНІСЕФ, рекламні паузи, голосування. Цього року були прикрі зриви включень із результатами голосування у Грузії та Македонії, але в кінці програми все налагодили. І це навіть пожвавило процедуру голосувань. Такі технічні «лажі», до речі, можна було би використовувати і надалі та зробити їх елементом шоу. Плямкання губами без звуку зажди викликає пожвавлення. Приміром, Мадонна використовує на концертах «фішку» з раптовим «відключенням-вильотом» мікрофону прямо посеред пісні.
 
Щодо телевізійної режисури показу. Виважене, наче на шальках терезів, чергування різних планів на кожному виступі. Стільки-то «загальних», стільки-то «крупних», одна-дві «деталі», «кранчик», «стадікам», рухома каретка. Все як завжди: втрачені акценти, задумані і поставлені сценографами та хореографами, загублені деталі, невчасні від’їзди та наїзди. Але все «чистенько і сухо» – лише одного разу «впіймали» оператора «стадікаму» під час важкого пересування з приладом і камерою на собі. Але певен: 99% із багатомільйонної європейської аудиторії цього не помічають – шоу просто перенасичене сотнями кіловат світла та тоннами декорацій. Шоу по-справжньому яскраве і видовищне. Цього разу телевізійники навіть намагалися вихоплювати емоції глядацької зали. Дітки, а подекуди і серйозні дяді радісно стрибали і теліпали прапорцями і прапорами. Своїми, а можливо і сусідськими.
 
Як завжди, цікавий початок телевізійної програми – поява ведучих ніби з води. Цікаві родзинки, як-от кулька-прапор країни-учасниці, що плавала басейном туди-сюди протягом кожної конкурсної пісні. У сценічних виступах поки що помітна відсутність бажання «звалити» глядачів сценографією. Хоча діток (і виконавців, і танцюристів «підтримки» з балету) намагаються одягти «по-справжньому», у вишукані і продумані костюми. Поки що бачимо поодинокі спроби використання реквізиту на сцені (патефон у мальтійця, яскраве крісло у кіпріотів, величезна летюча куля-земля у румунів). Наші використали дельфінчика на скейт-борді. Вочевидь, проїзд цим сценічним атрибутом (вірніше «на ньому») учасника рок-н-рольного акробатичного балету «Восторг» викликав паніку у телевізійників. Дитина могла реально гепнути або у басейн, або на дистанційно керовану каретку з недешевою камерою. Майже фізично відчувалося, що у колеги телережисера прямо рука тремтіла, коли він виводив в ефір камеру, що показувала цей проїзд. Але все вийшло! І, напевне, допомогло! У порівнянні з українським відбором склалося враження, що наша пампушечка дуже жваво, радісно і часто... користувалася спонсорськими виробами (українській делегації допомагав фонд Петра Порошенка), а відтак трохи погладшала. Навіть важкувато було точно проспівати. Але взяла косами та енергетикою! Взяла багатьох. Практично всі країни з веселою посмішкою ставили нам свої бали. Вікторія Петрик отримала цілих 135 балів. І виборола друге місце.
 
Щодо інших пісень. Маємо приблизно такий самий умовний поділ, як і на дорослому конкурсі. Саме вибір пісень і наступне їх аранжування немов лакмусовий папірець демонструвало тотальний вплив тьоть і дядь із «тусні». Вони намагаються вкласти дитині у голову «європопсню» англійською або іншими мовами (Білорусь, Нідерланди, Мальта, Бельгія, Румунія). Інші, на мій погляд, професійніші і розумніші тьоті і дяді, все ж таки пропонують заспівати, спираючись на національну основу (Сербія, Болгарія, Греція, Македонія, Вірменія). І заспівати рідною мовою. Іноді прямо хочеться піти і витягнути дитинці на сцену білий рояль із тьоткою у ньому (коли співав маленький росіянин Міхаїл Пунтов). До речі, бельгієць таки витягнув. Чорний і, ви не повірите, балерин. Тішить, що таких «вторинних» спроб меншає. Маємо також приклади сильного і фактично уже сформованого професійного вокалу: учасниці з Вірменії та Литви.
 
А інколи щось робиться вкрай талановито і фахово – і тоді виходить, ба навіть прилітає з екрану телевізора, пісенька від грузинів! Весела, з глибинними національними коріннями грузинського багатоголосного співу і зрозумілою практично всім енергетичною іскринкою! Вісім найвищих оцінок отримали маленькі бджілки із грузинського колективу «Бзікебі» за пісеньку «Bzzzz». Коли цю пісеньку почули члени українського журі, то з жалем переглянулися і розвели руками... Загалом 154 бали назбирали до свого вулика маленькі симпатичні дівчатка і хлопчисько з Грузії. І перемогли. Справедливо, по-чесному. І це основне. А Вікторія наша, як і належить, трішечки (всього лиш у два ручаї) поплакала. Правда, як і належить справжнім сучасним зіркам, цього ніхто не побачив...
 
Зазначу також, що цьогоріч європейський дитячий конкурс зіткнувся з тією ж проблемою, що й український. Точніше, він ще раз продемонстрував її всій Європі. Проблему цю можна сформулювати так: або виконавці «до пупа» балеринам, або балет «до пупа» виконавцям. Маємо складну проблему перехідного віку. Дитячий конкурс має вікові обмеження до 15 років. Доросле «Євробачення» починається з шістнадцяти. Напевне, настав час відокремити маленьких діток до 12 років. І створити ще один пісенний конкурс для європейських тінейджерів віком від 12 до 16 років. Інший вік, інші інтереси, інші пісні. Зовсім інші.
 
Коротко щодо конкурентів Першого національного. Звичний тотальний і різний кінопоказ. Хто Шварценегера (на 30% українського!) в черговий раз демонстрував. Хто сусідське мило (теж на 30%). На одному каналі (звичайно ж, «українському» і «національному», за класифікацією Національної ради) я зафіксував спробу створити «український» музичний продукт. «Тьфу, апать пєстня па-украінскі напісана», – це така «родзинка» від ведучого того чи то колгоспу комет, чи то заводу астероїдів…. А, ні, згадав – фабрики зірок... Цікаво буде знову посміятися з папірців із цифрами правильно виміряного рейтингу.
 
Олександр Зирін, незалежний український телевізійний оглядач
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
30989
Читайте також
23.02.2009 13:51
Олександр Зирін
, для «Детектор медіа»
13 822
20.11.2008 14:30
Борис Бахтєєв
, для «Детектор медіа»
25 564
23.09.2008 13:22
Олександр Зирін
, для «Детектор медіа»
13 150
09.09.2008 12:32
Олександр Зирін
, для «Детектор медіа»
8 740
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Neto
5839 дн. тому
Да уж, когда не очем писать - пишем о всем что видим:) КВН к политике привязыать - уж слишком как по мне!! Предлагаю автору написать следующия статью о футболе, нап. матч. Заря (Луганск) - Карпати (Львов) - игра между командами как раскол Украины на восток и запад :)
молдовеняскэ
5839 дн. тому
ПедофилИя....дульче мэлодИя...педофилИя - мистериоз амооорр....
5839 дн. тому
якраз на Першому всяке буває. і касетку не ту всунуть. і "чорне поле" по пів-хвилини в ефірі. і деінтерлейс в праймтаймівській програмі неправильний. там все буває.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду