«Мочилово» під виглядом журналістики: всерйоз і надовго?
Спершу я хотів писати про інше. Про стилістику і технологію подачі матеріалу в останніх «Подробицях тижня», коли весь політичний блок програми був відверто спрямований проти Юлії Тимошенко. Аж до таких «дрібниць», коли в ексклюзивному інтерв’ю з Віктором Януковичем журналіст ставив запитання такого типу, які, власне, містили відповідь у самих собі, на кшталт: он Тимошенко обіцяла виплатити компенсації знецінених заощаджень, але не змогла цього зробити, то як ви збираєтесь... – і так далі. Без жодних уточнень, що йшлося не про всі заощадження, а про всім відому тисячу гривень, і не це провина прем’єра, що не так сталося, як гадалося, а її лихо, зумовлене зовсім іншою публікою: на скільки відсотків виконано річний план великої приватизації? На 5% чи на 5,5%? І хто там щосили ставив палки в колеса, коли прем’єр намагалася замінити керівництво Фонду держмайна?
Ні, звичайно, журналісти й автори програми мають право на аналіз, мають право й на коментар, на власну думку. Ба більше: стосовно Юлії Тимошенко ця думка може бути – на цілком реальних підставах! – дуже й дуже критичною. Але ж «Подробиці тижня» колись були заявлені як інформаційно-аналітична програма, чи не так? Отже, мухи – окремо, котлети – окремо, інформації – своє місце, коментарям та аналітиці – своє, причому треба вказувати, де що. А на додачу, щоб у глядача не виникало підозр, наче свої вдумливі відповіді Віктор Федорович видобуває не з власної голови, а з такої собі електронної підказки, встановленої перед ним, варто було би тримати в кадрі одразу обох, інтерв’юера й інтерв’юйованого, чи не так, професіонали з «Інтера»?
Після загальнополітичних сюжетів вимкнув ту «інформацію», та ще й укупі з «аналізом». Але не встигла закінчитися неділя, як мої наміри почали змінюватися. Спершу зателефонував із Канади родич, який, поміж іншого, розповів, що місцеве телебачення показало сюжет «про бійку у центрі Києва між націоналістами і поліцією». У відповідь я зауважив, що бандерівці і мельниківці у спільній заяві напередодні цієї маніфестації попередили про підготовку провокацій позірно націоналістичними організаціями, які насправді не мають нічого спільного з українським націоналізмом. «Бандерівці й мельниківці разом?..», – трохи недовірливо перепитав він. Факт такої заяви став для громадянина Канади переконливим доказом того, що з «бійкою націоналістів» у її витлумаченні канадськими ж телевізійниками щось дуже не так.
На жаль, перевірити, як проінтерпретували суботнє зіткнення у своїх недільних аналітичних програмах українські телеканали, я вже фізично не встиг – доба завершувалася. Тому довелося наступного дня задовольнитися пресою. І та в особі «Вечерних вестей» (вона ж «ВВ», у понеділок, як відомо, виходить небагато газет) виправдала всі найнеймовірніші сподівання...
Найперше, викликає оплески заголовок «Националисты отравили и избили милиционеров». Не вистачає лише «відрубаних знавіснілими зарізяками рук колгоспників» й «отруєних колодязів, заповнених дитячими трупами». А перший же рядок статті такої собі Марини Бриль викликає велику підозру, що писала її людина, задіяна не в журналістиці, а в зовсім іншій професії: «В субботу в центре столицы демонстрация представителей ультраправых сил в честь очередной годовщины создания ОУН-УПА закончилась кровавой стычкой с силовиками». Які це анонімні «ультраправі сили», що їх не називає стаття? Чому сутичка «кривава», якщо міліціонери (за статтею ж) отруїлися газом, а ще одержали синці? Нарешті, що таке «річниця створення ОУН-УПА»? ОУН заснована у січні 1929 року, УПА – у жовтні 1942 року, тож яким робом «ВВ» вдалося поєднати ці дві дати в одне ціле? Від незнання банальних історичних реалій чи від бажання застосовувати напрацьовані ще за совка словесні схеми, що непогано лякали тоді плебс «українськими буржуазними націоналістами» (ще й у сполученні зі словами «бритоголовые», «стальные шлемы армейского образца», «толпа националистов»)?
Але це далеко не все. У статті, скажімо, є посилання на «середовище українських націоналістів», у якому, мовляв, побутує інша версія подій, – міліція напала на мирну молодь. Що ж це за таємниче «середовище»? Напередодні подій із заявою-попередженням щодо можливих провокацій з боку «засланих козачків» виступила низка традиційних націоналістичних організацій, які якраз і створюють це «націоналістичне середовище». Про цю заяву – ані слова; отака «повнота інформації», отакі «журналістські стандарти». А тим часом кілька організацій, в тому числі й ті, кого у нас традиційно звуть «бандерівцями» й «мельниківцями», попередили: «Українські націоналістичні організації разом з українським народом, представниками українських традиційних християнських церков відзначили свято Покрови 14 жовтня цього року. Намір нікому не відомих людей, організацій, які видають себе за націоналістів, ще раз відзначити маршем у Києві свято Покрови розцінюємо як провокацію, спрямовану проти організованого націоналістичного руху та Української Держави в цілому».
Можна, звісно, не погодитися з авторами заяви щодо «нікому не відомих людей» – але зігнорувати цю заяву жоден професійний і порядний журналіст (і редактор газети також) не має права. Так само, як і наступну думку: «Ми категорично проти спекуляції на імені УПА і жодного відношення до зазначеного заходу ні ОУН, ані Братство ОУН-УПА не має. Все це нагадує мені ситуацію 65-річної давності, коли проти УПА боролися як комуністи, так і нацисти. Провокаційні "спецзагони" діють і сьогодні, тільки в дещо іншому вигляді, створюючи "картинку" для промосковських ЗМІ. Ніякі вони не націоналісти і не "контрсистемні". Вони цілком вписуються в конкретну "систему", центр якої знаходиться за межами України. Ми обурені такими діями і рішуче відмежовуємось від них». Це – Орест Васкул, голова Київського крайового Братства ОУН-УПА.
Натомість авторка статті посилається на слова лідера «Братства» Дмитра Корчинського, котрий насправді аж ніяк не є націоналістом – він висловлює дуже своєрідні слов’янофільські ідеї (обмежимося цим; про те, як конкретно оцінюють діяльність Корчинського лідери традиційних націоналістичних сил, краще делікатно промовчати...). А слов’янофіл за визначенням не націоналіст, бо ж для нього міжнаціональна етнолігвістична спільнота є вищою цінністю, ніж нація. І нарешті, одна з анонімних (за «ВВ») організацій, що активно брала участь в організовуванні акції «контрсистемних сил» – це так звана соціал-національна партія, яка об’єднує зовсім не українських націоналістів, а прихильників панування білої раси...
У вівторок не втримався, знову купив «ВВ», – може, доповнили свою, м’яко кажучи, не надто достовірну інформацію, може, вибачилися перед читачами? Аякже...
Але... Повертаємося до того, з чого почали. Ні для кого не таємниця, що «ВВ» – це видання, тісно пов’язане з Юлією Тимошенко. А «Інтер» залежить від зовсім інших сил. То, може, «мочилово» у «Подробицях тижня» – це простий обмін люб’язностями? Хто на нас із мечем піде, а, тим більше, до нас – із порожньою, без баксів, рукою... – і так далі?
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
5
Гавно оно и в Киеве гавно
5832 дн. тому
Помниться там была такая "журналистка" Башкировой звали - так она строчила заказухи за бабло аж бегом. ВВ - полное {CENSORED} и тут никакой ребрендинг не поможет. Отстой который даже сравнить не с чем.
ЗМГ
5834 дн. тому
Навздогін, вибачте! Газета УКРАЇНА МОЛОДА зветься. Там реадктор Ющенків землячок - Мишком зветься. Дорошенком!
Залізняк Микола Грабович
5834 дн. тому
Шавновний Сергію! Я тебе дуже поважаю, ще з тих часів - 90-их... Ти б краще подивися, що пише газета улюбленого т.з. Гаранта!!!!!!!!!!!!! ВВ - в онуки навіть їй не годиться! От там тафта! Там тотальна ЦКовська "ПРАВДА"! Від неї жити не хочеться! Ось що значить безмежна і дурна любов до твого улюбленця латентного! Подивися, Сергію, навколо! І ти побачиш багато цікавого! А Юльку довбати й без тебе є! Гарант - перший! Балога - другий! Кириленко - третій! Про Хоружівку мовчу, бо там не дуже люблять свого земляка. Чомусь... Словом, будь трішки оригінальнішим, нарешті, Сергію... Щиро - ЗМГ
Memory Refresh
5834 дн. тому
2 HFP
А що воно таке оті "харизматичні церкви"?
HFP
5834 дн. тому
Насправді "ВВ" газета не БЮТ. А насамперед Турчионова, і, увага! харизматичних церков. Там відмиваються бабки.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ