Після фільму про Лесю Українку - знаю це добре - сотні людей відчували себе обпльованими і приниженими, позаяк такого спотворення годі було чекати. Це страшно, бо телебачення творить чи не найстійкіші міфи. Це вже на десятиліття, кілька поколінь інфіковані дрібязковістю і убогістю бачення самої Лесі та, власне, і української культури взагалі. Чи може бути культура культурою, якщо її великі представники просто х в о р і, яких слід жаліти. Практично ми бачили саморенпрезентацію національного мазохізму, яку продемонструвало двоє людей похилого віку, які давно вже спрямувалу паруси в іншу національну культуру, хоча інколи кохаються у соєму національному сентименті. Панове, добродії, люди! Гріш нам ціна, якщо ми не зуміємо розвінчати ці міфи і нне зняти 1-2-3 фільми про Лесю, про її твори, за її творами, з врахуванням особливостей маскультури, звісно. Інтелігенти, які так чи інакше відкрили для себе чар Лесі, її унікальність, ба, навіть велику суперечливість, та все ж ВЕЛИКУ! - не повинні замикатись у своїх академічних мансардах. А слід іти до неофітів, які регулярно сидять перед екранами телевізорів і ще не зовсім зіпсували свій смак, свої барви в оцінці світу. ТОму закликаю так чи інакше гуртуватись. Особисто я, хоч це здається малоймовірним, буду намагатись шукати інвестицій для реставрації образу Лесі Українки в теле і кінопросторі. Поки не пізно! Необхідно геть чисто зняти це густе, смпердюче нашарування, покладене на лик Лесі Українки "надзусиллями" Віктюка і РОговцевої. Але сльози, які капали з дівочих очей від безсилля і люті, під час перегляду цього фільму, історія вже не висушить.

а хто з авторів фільму про лесю українку галичанин? єлагіна чи ніколаєць :) ?

Фільм про Франка робили режисери-галичани, фільм про Лесю Українку теж вони. От вам і різниця.

Вітаю Отара Довженка з талановитою, правдивою статтею. На жаль, у цьому вітанні є гіркий присмак. Як і в самій статті. Чий образ спотворено? Єдиної у світовій літературі геніальної поетеси, яка ще й довела, шо сила людського духу незламна. Подвійно прикро, що це сталося у програмі "Великі українці". Цілком очевидно: фарс щодо Лесі Українки було розіграно зловмисно.

Ще раз переконалася,що "Великы украънцы"-антиукраїнський проект.Геніально продумано.Табачники-симоненки в колі таких же невігласів вправно змагалися,як би краще поглумитися над українською історією,духовністю,памяттю й ще раз прикрити її нашаруванням рутини й безпамятства.Для "справжньості"запросили вже давно маразматичного лукяненка.(слава Богу,шановний вчений муж Брюховецький втік звідти) І "замісили"-всіх в одне болото,бруд-аж до абсурду! ЩО тепер зрозуміє обиватель,пересічний громадянин-що всі вони (українці) однакові,бандити-зрадники-хнюпики,а лєнін,булгаков,амосов й лобановський-великі українці?! Як відрізнити істину від фальші? Цього домагалися за задумом "режисери"? То ж не дивно,що й славетну Лесю Українку виставили немічною,хворою,нещасною в "мезальянсі" на тлі грузинської злиденності. А,як тонко! І це ж "гламурні" метри мистецтва,які не могли не знати значимість постаті справді Великої Українки! Інакше,як злим умислом,не назвеш.Бо інакше вони мали б донести сутність її життєвого подвигу,сили духу (й саме чому вона стала маскулінною-а не "конякою"),за що занесена до десяти поетів всіх часів й народів,в чому полягало її українство й патріотизм тощо. А так маємо-справжніх українців недолугих,слабких, а пристосуванців й українофобів -героями. Так прикро,що наші люди попадаються в такі тенета...

Незрозумілий принцип вибору "гіда" по долі героя. Так вийшло із Амосовим, коли несприйняття Коротича заважало сприйняттю особистості не просто хірурга. З Віктюком вийшло краще, ніж було б, скажімо із Бузиною (боялась, що саме йому випаде розповідати про Лесю, як вже не раз було). Але виникло враження, що листи і поезія Лесі України - не те, що хвилює п.Віктюка. Можливо, це не його поетеса і не його герой. А може - він просто давно її перечитував і емоційна пам"ять згасла. Без такого емоційного запалу емоції не передаються.

Фільм про І.Франка значно кращий за фільм про Л.Українку. Постать письменника-галичанина в європейському, всеукраїнському контексті - акцент добрий. А фільм про Лесю я радше сприймаю як "образки" її життя на останку, якими хотіли викликати відповідний емоційний відгук аудиторії, але ... Сила листів Л.Українки для мене була вагоміша за те, що я бачила у кадрі. А для глядача, якого запрошували "голосуй за Велику Українку" цього замало. Він не зрозумів посил авторів -Нехай ЇЇ болі зроблять вас сильнішими !Сьогодні мало захопити співчуттям, треба поглиблювати світогляд масового глядача. Може на рівні ідеї у творців фільму так і було, але по дорозі загубили "телеінтригу ", енергія вивітрилася і розвиток кульмінації погас. Недругорядну роль у авторському погляді на Л.У. могли зіграти власний життєвий досвід авторів і наголоси консультантів...(така професія!) Якби фільм демонструвався у звичному контексті - фільм про Л.Українку, а не у проекті "Великі" - то його б нормально сприяняли як одну з точок зору на постать. У даному випадку він представляв Видатну Постать сучасності...і майбутнього. Хоча правдиву вівдповідь - Як убезпечити героя від негативного сприйняття?- знають тільки генії. Накінець, як колега, хочу підтримати групи документалістів проекту "Великі Українці". Цей проект - добре випробування їхніх нервів... і не тільки. Дякую, що у кожен фільм закладено звернення до нас від попередників, життя яких дуже повчальне. Хто хотів, той почув. А критичні відгуки - це ресурс до кращого у нашій професії. Успіху!

Ада Роговцева недавно приезжала в Харьков на фестиваль книг. Очень красиво говорила о Лесе. Аж за душу взяло. Захотелось прочитать от корки до корки всю Украинку. В этом же фильме акцент, действительно, был сделан на болезнь поэтессы, что очень испортило работу. Второй раз я б уже не смотрел.

Знаю з джерел, наближених до інтерівського продакшна, що виробництво цього циклу там іде звичними совковими методами: "Всі на боротьбу за...". Що означає - дедлайни провтикали, тому камери, монтажки, люди мобілізовані рятувати і так неоковирну фізію нинішнього Інтера...

Мені теж здалося, що фільм про Лесю Українку не дуже вдалий. А от вчора з задоволенням подивилася фільм про Івана Франка. Фільм дуже інформативний та динамічний, ретельно відтворює атмосферу. Вакарчук - теж молодець. Відчувається його щира любов до Івана Франка. Дякую всім за такий гарний фільм.

А про "чудовий" анонс забули? Щодо того, як " Лесине прекрасне обличчя пасує до банкнот"! Хтось там, на каналі, чи має досить своєрідне почуття гумору, чи то вже надто НЕ ЛЮБИТЬ цю країну та її культуру!

Пані Христино, це для того ми вам підвищили зарплату, щоб ви викидали по 100 sms по гривні за штучку, спонсоруючи конкурентів? Будемо робити оргвисновки. Чи ви, бува, не з безлімітного робочого телефону повідомлення посилаєте?

Действительно, убогий фильм. Очень обидно - за Лесю и за зрителей.

Мені теж дуже сподобався! Фільми про Сковороду і про Лесю різні! кожен по своєму стучить до серця. Але я вперше відчула силу її душі через такі буденне щосекундне відчуття болю. БОЖЕ як це виснажує. У бульшості чоловіків температура 37 і вони вже ні про що а ні думати, а ні говорити не можуть. А ВОНА виймала зі свого серця краще через невистерпну біль. Про що ви Отар зверхньо написали. Бути героєм у часу великого виклику не складно. А отак у болі щодя. Захотіла перечитати УСІ ЇЇ ТВОРИ, ЛИСТИ... Через Грузінськи нариси відчула ЇЇ.

Українці переїли пасок... тому сонно і мляво голосували за Лесю Українку. А якщо серйозно, який л я п а с (!) отих 4тис."скромних" голосів. Спитаєте кому? Нам, добродії, нам... вчителям, просвітянам, журналістам, вихователям, науковцям, студентам, видавцям, акторам......Поразка моральна, світоглядна усіх нас. Велика Леся і 4тис. пшику... Що з нами коїться? Про який позитив можна говорити, якщо ми самі його не творимо? Хіба ПОВАЖАТИ СЕБЕ не означає ПАМ"ЯТАТИ того великого попередника, який жив до мене? Хіба паски, ковбаси, пиво і футбол рівнозначні 30 хвилинам ГІДНОСТІі ??? Даруйте, про фільм не згадую. Для мене він другорядний, хоча я професійно його аналізувала, як колега. Але під час його трансляції я, щонайменше, послала 100 SMS. І роблю це не тільки в час ефіру. Голосую щодня зо чотирьох: Іван Франко, Леся Українка, Тарас Шевченко, Степан Бандера. Щиро зізнаюся, коли ведуча назвала число 4тис. за Лесю, здалося , я недочула. Перепитала і... " з ножем у серці" ходжу досі. Мої дорогі телеглядачі, як так НАГЛО можна себе опускати... Такий важливий сучасний момент ви залишаєте поза увагою... Нема грошей? Нема часу?.. А совість є?.. Леся Українка сама по собі така цінність, яка не потребує наших голосів. Але ж... поважаймо себе - ось р е а л ь н а проблема якості української інтелігенції. Прикро, як про нас згадають : Хто такі, українці - ХХI ? А-а-а, це ті, що багато пили пива і ганяли за м"ячем... "четвертий світ", а може п"ятий.. Моя бабця теж у прикростях промовляла - Світ сі валит і нема на то ради. Але я "...без надії - таки сподіваюсь..." Телефонуйте самі або передайте телефон другові : 8 900 451 10 05 Голосуй за Велику Українку...Лесю.

2 кокотюха - Андрію, ще раніше воно прийшло в голову Оксані Забужко :)) (я сам не знав, просвітили вже)

Будете сміятися, але саме словосполучення, винесене в заголовок статті, прийшло мені в голову 29 квітня приблизно о 22.55, коли я дивився фільм про Лесю Українку. Роман Григорович і Ада Миколаївна протягом кількох хвилин активно і з невідворотністю танкового наступу говрили тільки про горе та хвороби. Тоді як треба було говорити про перемогу над горем та хворобами чи про протистояння болячкам. Хотів написати про це, але, по-перше, це вже написано, а по-друге, притримаю запал до фільму про Шевченка. Думаю, там буде ще гірше і ще пафосніше.

А мені сподобалось!

проигрыш Леси Украинки в телепроекте - досадная частность, хуже, что в жизни Украины она и все настоящие наши ценности уже давно "проиграли" футболу и пиву.

Тот самый случай, когда прочитав отзыв и вспомнив уродливый "профессионализм" большей части нынешних теледеятелей, можно получить полное представление о фильме, не глядя даже и минуты. Браво, tetekritik!

Фільм можна переглянути тут http://intv-inter.net/tv/programm/?id=7107356&act=tvp&channel=8

...от, вчора так хотілося переглянути фільм...цікаво, на сайті каналу можна завантажити стрічку? Авансом прикро за продакшнз...і радісно за Грабовського.

За фільм про Лесю Українку дійсно прикро. А щодо проекту... Всім справді великим українцям, в тому числі і Лесі, всеодно яке місце, і в яких рейтингах вони посядуть. Жили і творили вони для України, а не для того, щоб хтось колись їх визнав відомими чи великими... Кожен з нас має для себе знати героїв.

Полностью согласен с автором статьи! Если предыдущие "фильмы" можно было позиционировать как зарисовки про "Великих Украинцев", то про Лесю Українку напрашивается слово "поделка". После просмотра первые слова, которые хочется сказать сценаристу - БОЛЕЗНЬ НЕ ВОЗВЕЛИЧИВАЕТ! Вы не сказали ни слова о ценности творчества Леси Украинки, о её образованности, об эрудированности, дивной для женщины тех лет! К режиссеру один вопрос: "Чем Вам насолила Ада Роговцева?" Она же действительно любит Лесю Украинку! И когда во время повествования она сняла наушники и начала просто рассказывать про героиню фильма, это было зрителями понято - она хотела рассказать, а не просто начитать текст к фильму. И в конце, вдруг, ничем не обосновав, вставляется бракованный дубль. Роговцева запнулась, но это смотрелось естественно, но потом оставить фразу "если надо, я переговорю". Зачем режиссёр оставил этот брак? Что хотел подчеркнуть? Что весь пафос, который создавался в фильме, это "просто работа"? А Ада Роговцева просто за деньги произносит чужой текст, который выдаёт за свой? Похоже, что у режиссера была одна мысль: "Это ж прикольно! Вот и в фильмах про Джеки Чана в конце фильма вставляют бракованные дубли". Это не единственный "прикол" в фильме. Просто он самый хамский. Искать оригинальные ходы нужно. Но они должны работать на идею фильма - это называется профессианализм. А если искать оригинальности ради самой оригинальности - это дилетантство. "Фильм" про Лесю Украинку построен на таких дилетантских "приколах"! Роман Виктюк старался вложить душу в свои слова, но зачастую эти слова проходили мимо внимания зрителей из-за проезда камеры по крупу лошади или - о, находка! - вдруг "оторвавшейся" верхней половины кадра и показа в нем верхней части разрушенного монастыря и неба... Анализировать опус канала "Интер" о Лесе Украинке можно долго... Обидно, что канал с такими возможностями, канал, который с такой помпой раскручил проект "Великі українці", в итоге показывает зрителям проект под названием "Великий провал"...

Погоджуюся з кожним словом Отара Довженка! Висловлюю йому свою глибоку повагу й довіру!!!!

Не нравится - сними лучше.