"Госпожа" Лігачова, ви бачите, Що (!!) ви спровокували своїм опусом?! Чи то від нерозуміння наслідків, чи то навмисне, аби закопати Наталю глибше, ніж на цвинтарі... Прийміть ці коментарі на свою адресу, адже обери ви звичайні, щирі співчуття, обходячи "гострі" кути неоднозначної творчості покійної, все було б інакше.. А Наталці - земля пухом. Як людині. Яка жила, любила, творила...

Я хорошо знал Наташу , был один из немногих , кто общался с ней последнее время. Это был очень гордый человек. Она ушла с ТРК " Украина", хотя могла и остаться, просто не хотела мараться и бороться с {CENSORED} , которое там процветает. Ситуация с начальством новостей "Украины" ее зацепила прежде всего тем, что она гораздо умнее, профессиональнее,опытнее этого молодого
"директора", который просто ненавидит людей ВЫШЕ и СМЕЛЕЕ его, а потому увольняет всех ,на фоне которых он выглядет хуже. Быть такой , как Наташа Кондратюк было тяжело, и мало кто из журналистов может себе это позволить, Ее можно не любить, но уважать обязаны.

Пиховшек не устает на Малазонию {CENSORED} лить.Не удивительно.

Журналісту, такому як Кондратюк ( покійна Кондратюк!) треба було вже давно "забити" на таке,пробачте, явище, як сучасна журналістика, і знайти собі достойне місце в житті, тим паче в її віці.Щодо претензій до професії ( до якої маю честь належати), то відповім біблійним "не мечите же бисер перед свиньями".Співчуваю дочці Наталії. Тримайся, дитино, і пишайся своєю мамою.

До друга Я не писав про державу. Її репортажі - не про державу, вони були відверто брехливими і образливими для українців і України. Шкода, що Ви не дивились її програм, Ви б зрозуміли, чому такими слвоами провожають в останній путь померлу. Ви праві в одному - в Кондратюк не відберуть України. Не можна відібрати в неї того, чого не було...

Тут столько слов сказано о любви к Украине. Давайте научимся различать любовь к Родине и любовь к государству. Вы любите наше государство - коррумпированное, жестокое, равнодушное к своим гражданам? Я - нет. И Наташа не любила и не пыталась этого скрывать. Ее программы на ТВ "Украина" я не смотрела, это не мой формат, я выражаю свою нелюбовь к государству тем, что не смотрю политических агиток, ни левых. ни правых, ни красных, ни голубых. ни оранжевых. Наташа свою нелюбовь выражала иначе , и это было ее правом. А любовь к Украине - это другое. И эту любовь не отнимут ни Кучма, ни Янукович, ни Ющенко, ни тот, кто придет после них. И уж совсем глупо отождествлять свою Родину с именами этих людей, прямо как по-маяковскому "Мы говорим Ленин, подразумеваем партия." Никто не заберет у Наташи ее Украины.

До автора. А може такі, як Кондратюк, і створюють ТРОМБ, може вони своєю брехнею, людиноненавистю і формують атмосферу сірості, хамства і нетепимості? Прикро, що ТК, яка претендує на генератора журналістських стандартів, розміщує подібні матеріали. Особисті стосунки Лігачової і Кондратюк - це їх власна справа. Але "відмивати" імідж людини, яка працювала проти свого народу, проти Батьківщини, яка працювала на розкол України, тільки тому, що була подругою Лігачової, аморально.

По версии российских журналистов, именно Малазония является убийцей Гонгадзе. Все материалы следствия указывают на это. Сами понимаете, кто такой Малазония, его профессия к журналистике не имеет никакого отношения. Хлопец примерно с 1992 года надзирает за журналистами как сотрудник компетентных органов. Кто приведет пример хотя-бы одной журналистской работы Малазонии?

Глибоко сумуємо... Наталя була і залишається яскравою особистістю як у нас на курсі, так і в українській журналістиці. Земля тобі пухом, дорога подруго! А нам - продовжувати твою і свою справу!

Обилие хамских отзывов здесь объясняется банально: реплику Натальи появилась в колонке на "УП" и сюда заходят их "вдячні читачі". Модератор, просто три всех левых, пусть испражняются себе, как привычно, на форуме "УП".

Геббельс тоже был профессионалом в своем деле, так что ж вы ему дифирамбы не поете?

Цей Малазонія, пригадується, "знайшов" тіло Гонгадзе в лісі. Якщо він такий вдалий пошукач, чого досі замовників не знайшов?

Г-жа Лигачова, это что такой журналист - мой земляк - Лаврентий Малазония? Он, оказывается, и переворот совершил даже с вами. Вот где только? Стол по пьяни перевернули?

Розумію, що про покійників або добре, або нічого, але не зміг таки утриматися від спокуси вказати автору матеріалу на певні протиріччя, що кидаються в очі при його прочитанні. Лігачова визнає, що "...она могла быть тенденциозной..., можно было не соглашаться и с месседжами, с которыми обращалась Наташа к зрителям в том же «Политобозрении», и с тем, что и как сообщало своим зрителям украинское бюро ОРТ. Но нельзя было не видеть, насколько весомее и самобытнее большинства своих коллег выглядела Наталья и в этих проектах, далеко, конечно, не самых лучших в смысле соблюдения журналистских стандартов", але при цьому ставить її за взірець, як людину і профессіонала! Даруйте, але і Піховшек дуже "самобутній журналіст", і Долганов і Джангіров, аі Корчинський то взагалі -самородок! Хоча пані Лігачова навряд чи ставитиме під сумнів тенденційність їхньої "аналітики" і той факт, що їхні програми були, м'яко кажучи, дуже далекі від журналістських стандартів, нагадуючи п'яти чи двадцятихвилинки ненависті. Мені здається, що репортажі Кондратюк останніх 5-7 років приблизно з цієї ж категорії. У всякому випадку мені не подобалась її журналістика і не імпонувала її громадянська позиція, хоча можливо в побуті вона і була чудовою людиною.

Times, я тебе не Вова, хотя догадываюсь о ком ты-он у меня иногда курит под подьездом перед тем, как идти в Зраду. Просто из Ваших журналистских котлов разит такой серой, что я. слава Богу, уже лет 25 как с вашей "бублицистикой" покончил. Пеките сами свои бублички. чтоб иметь свою штуку на проезд. Я щкафом зеркальным интересуюсь. Привет Наташе Кондратюк=Великому Цинику!А земля пухом таким-не бывает. Оттого и колбасит всех на ее комментах, что киевские и брокенские рядом с ней отдыхают. Но много, много еще в Киеве таких, как она -представниць міністерьвств та відьомств. Ты не из них ли, лузина-лузерша?

Не понимаю фарисейства. Мы все умрем. И "слезной эпитафии" достойны все - начиная от хорошего непьющего сантехника. Я сам фрилансер, написал много статей, проводил аудит рекламы и др. Но если бы мне за огромные бабки предложили продать свою совесть - не смог бы. Я бы не смог смотреть в глаза другим людям. А Пиховшек, Леонтьев, Кондратюк, Герман - прекрасно смотрели и смотрят. Поскольку - проститутки. Они недостойны ни сожаления ни добрыхх слов. Фтопку.

пересічний телеглядач // 15.02.2008 09:29:13 презирливість, зло, ненависть - це те, що я побачив у її репортажах на ТРК "Україна". Абсолютно згоден. Ненависть до України, українців, всього українського. Але разом з тим ця смерть показує наскільки все відносно в цьому світі, а істини залишаються, любов до людей серед яких живеш, любов до Країни в якій живеш. Бажання творити добро цій країні та її людям.

Коли після смерті так багато плювків на могилу, це означає, що покійна вибрала неправильне життя...

Господи! Знову пішла з життя справжня людина... Як мало залишилося журналістів! Все писарчуки, мисливці за посадами, корисливці - ті, що звеличують хитрих, хижих і нахабних - Тих, що плавають над нами величезним островищем лайна і застять світло. Боже, як хочеться, щоб Ти захищав журналістів і давав можливість творити їм світлі зв'язки між людьми!

те що людина померла - жаль... вважаю що потрібно помолитися та попросити Б-га прийняти її душу до себе, а не розказувти який вона була професіонал - у людей довга пам"ять, вони пам"ятають її репортажі сповнені брехні, перекручування та громадянської позиції патентованого великороса... краще помовчіть, ВІН розбереться хто і як жив, хай земля їй буде пухом....

презирливість, зло, ненависть - це те, що я побачив у її репортажах на ТРК "Україна".

спасибо автору..хоть честно! ну а я по традиции не добавлю НИЧЕГО. т.к. иногдла попадал на передачки руководимых натльей СМИ

....Кушнарйов, Кондратюк.....може Герман і Чорновіл наступні?

Не можу, як глядач, про покійну згадати нічого доброго, хоч добре її пам'ятаю, тому краще промовчу. І всім, що теж не можуть, раджу зробити те саме, не гоже її зараз паскудити. Хай земля їй буде пухом.

В царство небесное, если есть оно конечно, бог определит... А вот в назидание потомкам, надо рассказывать, что такое хорошо, а что такое плохо. А если ложь у нас считается признаком хорошего журналисткого мастерства, то я присоединяюсь ко всем восхищениям этой личностью, и конечно соболезную родным. P.S. А маленькі українці, вони усе пам'ятають, нажаль історію пишуть не вони, тому й не вчимося...

Работала с Наташей Кондратюк, давно это было... Буду помнить веселой, энергичной, летящей. Дело по-моему совсем в другом. Люстрация, господа! Молодняк на нас "старичков" кидается в бисову силу. И это только начало. Изумляет также то, что все же многие на плаву, а вовремя протянуть руку не хотят или не считают нужным. Тот же Княжицкий и Портников могли предложить Наташе хорошую должность в проекте "24" либо на "Тонисе". Но они фиг знает кого туда понабирали и продолжают люстрировать профессионалов. Не буду упоминать фамилии, но осенью прошлого года один из знакомых журналистов, потеряв работу повесился, второй, на пару курсов моложе Кондратюк сошел с ума. Тем же временем многие медиа-холдинги тратят усилия на повышение квалификации своих сотрудников, не претендующих на наличие таланта, на яркость и самобытность. Мы можем любить Украину или не любить, но журналистика тихо конает. Если Малазонию упоминают, как чела, творящего новую журналистику, не работавшего журналистом ни одного дня, - то точно конает!

Дмитренко Андрію_ Ваш світогляд ще більш недолугий, ніж ваша "українська" лайка. Неприємно спостерігати україномовних !жлобов!(- пардон за исконный colloquial Russian noun) - всё же Украина - европейская страна, и это не привилегия, а шанс СООТВЕТСТВОВАТЬ. Однако-(эттэншн): неужели Кондратюк единственный актуальный пример небезупречной журналистики в Украине??? Их ТЬМА!!! И все они, как и покойная, - местные урожденцы - не пришлые на нашей благолепной вотчине. Почто ноете о деятельности Путина, компетентный вы наш "правдоруб"?Трезвомыслящие граждане (в первую очередь) России способны дать оценку политике Путина гораздо более искренне и обьективно, нежели вы. Это их жилые дома взрывают путинские спецслужбы. А вы - перепроверьте! - не ваши ли предки в удобной "хате скраю" пресмыкались перед властьимущими "за шмат гнилої ковбаси", а потом упоительно исполняли патриотические гимны на могилах пассивно преданных героев? А то как-то уж слишком остро вы симптоматизируете. Это в вашей крови - вуалирующая генетический страх истеричная ненависть к одиозной "Сильной Руке". не в моей. Прекратите унижаться.

Я не из симпатиков Н.Кондратюк,но статья правильная,деликатная и человеческая.В шоке от комментов,уж воздержались бы.Царство ей небесное.Она была личностью,имела внутренний стержень.Соболезную родным и друзьям.

Аякже одночасний "СИМВОЛ" двох "найстародавніших" провесій.

разве что в широком. впрочем, я-то говорил как раз о широком смысле, в узком мы все сильно умные. правда, по крайней мере не стреляем друг в друга - и то хорошо (если токмо путин не начнет - причем сразу, как обещал, ракетами ;)) але гаразд: на добраніч. тим, хто пішов, вічний сон, тим, хто ще ні - тимчасовий. я наразі прагну останнього.

читателль, я не пытаюсь, я практикую. Спасибо, что призываете "к ответу". "Мы - ответственные люди" - (с) Х.Томпсон. Повторюсь - г-жа. Кондратюк не нуждается в оправданиях, равно как и в обвинениях. Она - СИМВОЛ (в узком понимании), в широком - наглядный пример.

{CENSORED}А МАЛОРОСИ ЇЙ ПІДГАВКУЮТЬ.наташенька (та, що ще жива), скористайтеся закликом Путіна, їдьте піднімати Нечорноземя та захищати Рассєю від китайців! он вже 150 чол. з України відгукнулося.Вони вчинили чесно. А от жити в країні і поливати її брудом - то погано. виправдовувати таку поведінку великим талантом - ще гірше.

Наталья // 14.02.2008 23:13:18 - да, применяем. пытаемся то есть. а вы как? пытались? Чтец // 14.02.2008 23:15:09 - вот и давайте об этом говорить там, где речь идет о живых. ябр // 14.02.2008 22:52:32 - ти, з понтом питомий українче, тобі відомо слово "гріх"? так? ОТ І МОВЧИ.

Лжете в жизни, лжете и в некрологах. Кондратюк умерла, а кондратючки остаются.

Не стоит неразумно манипулировать "христианской" моралью. ЦИТАТЫ: "Пусть мертвые хоронят своих мертвецов ". "Для Бога не существует "мёртвых" и "живых". Не стоит брезгливо изобличать "шакалов". Здесь комментируют Наталью исключительно, как Личность. Таковой она была, есть и будет всегда. И благородно именно то, что все нынешние оценки не были высказаны мятущемуся ВЫСОКОМУ человеку ранее и лично. Наталья определённо не нуждалась в том, чтоб СЛЫШАТЬ подобную критику. Роль ВЫСОКОГО СУДА она исполняла самолично. Её историческая роль не вмещается в некролог Лигачёвой. БОЛЬШОЙ ВОПРОС - применят ли к себе высказывающиеся здесь журналисты те единственно верные ПРАВИЛА, символом попирания коих явилась Наталья. Наивно считать, что жизнь этой ЛИЧНОСТИ была понапраслиной. Приймем к сведению и поблагодим её СЕЙЧАС, дамы и господа.

п.Лігачова, Ви трохи ЗАБУЛИСЯ. Кажу не як "суміжник" журналюг, а як читач: ВИ МАЄТЕ НАМ СЛУЖИТИ, ВИ НАШІ "СТОРОЖОВІ СОБАКИ" (watchdogs, це комплімент для європейського журналіста). А Ви тут "пропихаєте" цинічну корпоративну солідарність, плюючи на Батьківщину. Ось через такі настрої були "темники" й побиття журналюг міліцією, через них суспільство серйозно не стурбувалося зникненням Гонгадзе. Риєте могилу своєму цехові...

Оскільки я не є представником другої найдревнішої професії. то повторюся - собаці й смерть собача. ваші кремлівські господарі. на відміну від бога. не здатні дарувати вам вічне життя.Хай так же здохне вся антиукраїнська погань, тільки набагато болісніше.

Царство небесне Наташі Малаховій, яка померла у день народження Лени Гарбуз - 12 лютого. Це щось містичне. (Колишня сусідка по студ.гуртожитку)

от маєш: пообіцяв ім*я, і забув :((( пост від 14.02.2008 22:27:33 - олександр михельсон

тут була пропозиція підписуватись собою. з радістю (хоча привід не радісний) повторю свій пост під своїм іменем - від імені, як я вірю, більшості "нового покоління журналістів", яким, звісно, далеко до "динозаврів"... ніяких ревнощів, звісно, не буде - як писала на смерть кривенка юлія мостова, "кити відпливають". але це (можливо, й на жаль) не більше, аніж звичайна еволюція за дарвіном. отже: "читателль // 14.02.2008 14:58:45 що там обговорювати... наталі львівні за творчість "зачот" безумовно. небіжчиці - знов-таки, за творчість! - так само безумовний "нізачот". але оскільки зараз вона там, де судять в основному за інші речі, не варто вже судити й нам. думаймо про живих - про те, щоб серед них було більше любові до об*єктивності. а п. кондратюк тепер вища за це - будемо сподіватись, в усіх відношеннях..." да, з пані кондтратюк знайомий не був, але її творчість - на жаль - знаю. і можу зрозуміти реакцію тих, хто тут лає небіжчицю, але ніяк не можу зрозуміти необхідності викидати цю лайку на публіку. хлопці, тут же не про те, і, зрештою, там будемо ми всі - чи хтось має сумніви?

Денису Жарких - Це писав не я (О.Д.). Коментар підробки я витер :)

2elena - от Вашей мессаги {CENSORED} витренкой, тоже ведь баба с высшим образованием, но с пеной у рта ненавидя НАТО и международный валютный фонд - в него же устроила своего сына. Небедная {CENSORED} таким образом у {CENSORED} малороссов зарабатывает политический капитал. Сынок - в страшных НАТАх, она - на их "ненависти" днежку снимает. Это называется {CENSORED} и {CENSORED} . И подобные "проффессионалы" и их последователи выглдят одинаково - {CENSORED}

сычик // 14.02.2008 20:50:02 Вова не юродствуй.

Вот прекрасная elena и проварнякала заветно-партийное, гарнизонное своё, с 1666 года в Гетманщине по занятым городам петое. Эй, хлопцы и девчата, шо это за корпорация. где 90 процентов личосстава прямо или косвенно берут конверты от большой сибирской трубы во всей видах?!Корпорация?!Это история умертвий, как тсказал незавбвенный вице - губернатор Салтыков-Щедрин(вятский, кажется. или перский..нет, всё же вятский). Все вы, хлопцы и девчата, фрилансы, мечтающие или домечтавшиеся до должности джокера у дупатата с большой дороги. А фриланс значит-"свободное копье". Продаю тому, у кого конверт толще. Вот Наташка и продалась, у кого толще. Вам на социум всем...ну, вот такие поминки. Устроили вы девушкиной дуще мытарства- сколько лет вывозила нужники за гарнизонной сволочью, и за гробом будет от политики-сколько еще-подпрыгивать? Мир -всем, политики вы мои. Хуже Украины-только Россия.

Лигачева поступила как цивилизованный человек, что редкость в журналистской среде-респект ей!А теперь о "не любви" Наташи Кондратюк к Украине.Бред. Как можно любить Украину кучм,януковичей,тимошенок,ющенков,симоненков,тягнибоков,витренков...Как можно любить их Украину?А о другой Украине, в силу специфики, Наташа не могла говорить. Есть другая УКРАИНА- это мы с вами, в том числе.Наталка Кондратюк эту Украину любила-и никто не сможет довести обратное. Поэтому провожали ее МЫ.

За последнее времятолько репортажи Н.Кондратюк давали надежду ,что не у всех мозги забиты оранжевой националистической пропагандой,не у всех очи горят с ненавистью к России!Она была истинной патриоткой Украины,обладала широкой эрудицией,отличным знанием истории/несмотря на политич. коньюктуру/и прекрасно владела украинским и русским языками.Все мои друзья/это преимущественно люди с высщим образованием/ глубоко скорбим о Наташе.Царствие небесное,пусть земля ей будет пухом!

Бучу - недокопіровалось про Ніну Рикову - закінчення: Тож і збили її з ніг, порвали одяг. А коли та почала кричати на допомогу, звертаючись до міліції, що несла патруль поруч, то навштовхнулася на огидливе: "Що, дурепа? Сама напросилася, не треба було у нас в Донбасі так себе поводити. Тож сама винна. А ми у політику за наказом Луценка не мусимо встручатись..." І Рикова пішла додому як той П'ятачок з Вінні-Пухом - здувся її антипомаранчовий пафос. А заяву на соратників, що стіною стояли за честь та гідність Януковича, з вимогою порушити проти них кримінальну справу чи хоча б залучити до адміністративної відповідальності - не наважилася... Кондратюк про цей випадок в Донецьку знала. Але ані разу про нього не згадала у своїй проффесіній діяльності. Бо за цей здогад Боря Колєсніков не заплатив би.

Хорошо бить добрєнькім і ридать над тєлом, живучі в помаранчевому Києві... Ви поридайтє, живучи на Ю-В України, де після її "репортажів" людей вбивали, а мєнти навіть радувались, теж наслухавшись "антіхахляцкую антіхвашистку".

Моральная журналистика. Гы-гы. Давно так не смеялси. Это дублированое кино просто, надо ж з дуба упасть, чтобы искать мораль в сми.

Ось допис грінваса (ФУП): Це було в травні 2005 року. У приміщенні драмтеатру ім. Артема відбувалася установча конференція обласної організації партії "Народний союз "Наша Україна". Вже, начебто, влада в країні змінилася, людей, що підтримують Ющенка та "помаранчевих", вже під пам'ятником Тарасові не б'ють. І ось у величезній помпезній залі драмтеатру за сценарієм славнозвісного Тоши Клименка, під доглядом та навіть голувуванням Єханурова, серед помаранчевих повітряних кульок з написом "Так Ющенко!" (звичайно, не "НАТО - ні!" близько тисячи донетчан співають "Нас багато, нас не подолати!", а потім утворюють власну політичну "силу". А навпростець, через вулицю Артем-стріт, на майдані Леніна стоять намети вітренковців та біло-синіх з "Донецької республіки", які вже звично для себе щось там вимагають, як опозиція. Чи то відмови Ющенка від політичних тортур, чи то свободи Борису Колєснікову. Я вже забув, що саме. Так ось: на установчому святі нунсиків у Донецьку була присутня велика кількість журналістів, які тільки те й ловили, щоб за щось причепитися до помаранчевих, а потім проффесійно розпалити залишки лютої люмпенської ненависті "пересічних донетчан" до "чужинців" і "запроданців". Була серед них і великий фахівець, занадто досвідчений кореспондент газети "2000" Ніна Рикова. Не має сумніву, що вона була дуже добре знайома з Наталкою Кондратюк, та навіть товарищувала з колежанкою. Ну, і ось - конференція закінчилася. Поховавши блокноти по кішенях та кошиках, журналісти разом із натовпом пішли додому. Бо фуршету не було, і затримуватись в приміщенні не мало ніякого сенсу. Так само і Ніна Рикова, яка все ж таки прихватила з собою додому дві величезні кульки - хоч би щось додому принести племінникам (рідних діточок не має, бо самотня). І пішла вона додому навпростець - поміж майдан Леніна, близько наметів, де спочивала нагодована її політичними репортажами та нарисами апазиція. Та не дійшла, бо ії вихованці, побачивши літню жінку с жовто-гарячими кульками в руці, накинулися на нєї не тільки з руськими матюками та прокляттями, але й кулаками. Тож і збили її з ніг, порвали одяг. А коли та почала кричати на допомогу, звертаючись до міліції, що несла патруль поруч, то навштовхнулас

На жаль, в Україні питання національної і людської гідності не включено в систему журналістських стандартів. Важко уявити британського журналіста, який подає руку колезі, що подає брехливу, британоненависницьку інформацію, важко уявити німецкього журналіста, який ставить питання журналістського цеху вище національної гідності...

Значить, творіть можно всьо шо завгодно - після смерті все"дно янголятком назовуть? Брехливого правдивим, маняка - монахом, діктатора - добряком, якого світ не бачив... Як я і кажу - плакати за Наталею можуть тільки її друзі, п"ята колона в Україні та кацапи. Україні її професіоналізм коштував багато крові: якщо сінячків в Києві та во Львові ніколи не трогалі, то на Юго-Востокє людєй, коториє були "помаранчеві" ізбівалі толпой, в т.ч. і женщін, усі троє виборів. Я житєль Донєцка, і прєкрасно знаю ці перекривлені тупі обличчя сінячків, особливо коли наслухаються "зажигатєльних рєчєй". Вон на главной площаді Лєніна на прошлих виборах напалі на двух женщін в агітпалаткє (одна просто підійшла взяти газєтку). Обох ізбілі, одній РОЗІРВАЛИ РОТ. І такіх фактів - безліч. Наслухаются прокацапи про "праклятих аранжевих", глаза кров"ю та водкой наллють - і вперед, толпой біть поодиноких оранжистів (особливо люблять бити жінок). Скільки крові та увєчій лежить лічно на Кондратюк, коли вона професійно, в своїй манері, робила сюжет ще більш клікушескім, розпалювала ненависть до проукраїнськіх громадян? Кожен із такіх "кілерів" повинен отдавать сєбє отчьот, шо після їх "псіхоатак" люмпени ллють кров. Мабуть, їх це "заводить"...

Не хочу ни вчитываться, ни отвечать на многое из написанного здесь. Но пост Друга - это правда, и этот упрек я принимаю. Да, правда, что мы слишком разобщены, зациклены на своих проблемах, которых у всех по горло, на своих обидах или симпатиях, нам жутко не хватает времени... В итоге - действительно уже не первый раз мы встречаемся на кладбище, с немым вопросом: да как же это?.. Летом я была под Киевом, отвозила дочь в лагерь, когда позвонила Наташа и сообщила. что ее уволили с "Украины". Я сказала, что "ТК" сейчас ей перезвонит, извинилась, что плохо слышно, поручила своим журналистам сделать интервью, и... Еше летом же мы виделись на круглом столе, который проходил в Британском совете... Все, больше я не слышала Наташу - и сама не позвонила, не узнала, что, как... Сегодня мы начали после похорон вспоминать, а кого не было - и Юлия Мостовая правильно сказала. что делаем это не для того, чтобы как бы заочно упрекнуть, а чтобы "сделать перекличку", понять - а кто где, что с ними... И таки обнаружилось несколько имен, о которых в данный момент как-то никто ничего и не знает... Я вспоминаю некую рекламную кампанию "Позвони маме". Позвони другу, коллеге?.. А еще я опять думаю о том. что нужно писать уже кому-то историю новейшей украинской журналистики в лицах... Ведь многие молодые журналисты просто не знают ничего о девяностых, о людях, ее зачинавших... Но кто возьмется - из тех, кто сделал бы это со знанием и пониманием "предмета"?.. Увы, опять нам всем не до того.

Отар, повністю підтримую.

Лигачева удивила . Господа журналисты! Возможно вы все видите жизнь в том же искаженном свете, а мы простые телезрители чего-то не понимаем. Передачи на ТРК "Украина" я называла пятиминутками ненависти, а для вас это принципиальная позиция. Нет слов.

Больно. Скорбно. Обидно, что уходят лучшие. Слишком рано уходят. И противно от НеФормата. Нынешний Формат душит.

На похороны пришел весь бомонд украинской журналистики, депутаты почтили память минутой молчания, Наташа Лигачева написала некролог, в котором простила покойной даже (святая святых) несоблюдение журналистских стандартов... Господа, где вы были раньше, когда талантливый журналист полгода находясь без работы, погружался в жуткую депрессию? Кто-то из вас протянул руку помощи, предложил должность, десять минут эфира? Нет, мы вспоминаем друг о друге только на кладбище, считая, сколько из нас ушло. Возможно, своим одиночеством, отлучением от профессии Наташа искупала свои грехи. Возможно осознание своих жизненных ошибок и были причиной той глубокой депрессии. Но ничего уже не исправить.

Отару. Не припомню в лексиконе Кондратюк слово "быдло". Насчет ненависти и злобы - почитайте свой пост. Там ее достаточно. Выражение "гнилая аргументация" мне очень запомнилось с советских времен. Еще мальчиком я не мог понять, как может быть аргументация гнилой. Она может быть неправильной или ошибочной, но это не огурец или помидор. Вы не понимаете, что творите - повторяете слова еще со сталинских времен, а мните себя передовыми людьми. И прошу отметить я не сказал "быдло", я сказал "Вы ошибаетесь!"

Сложно сказать любила Кондратюк независимую Украину или нет, но она была частью этой независимой Украины. Настоящей, живой частью.

Якщо відверто, то мені як пересічному глядачу, завжди здавалось, що журналістка Кондратюк не любить незалежну Україну. Все інше емоції, лишні слова, життя саме розставляє всі крапки над і. Бог їй суддя та земля пухом.

А поставити Кондратюк в один ряд із Олександром Кривенком - взагалі цинізм.

Не можу назвати Кондратюк "свєтлой лічностью". Звісно, про покійних говорити треба або хороше, або нічого. Якби Лігачова написала, що Кондратюк була, приміром, зразковою матір’ю, відданим другом, кінець кінцем, мала професійний хист - ніяких заперечень. Але назвати її свєтлой лічностью - це вже таке перебільшення, що й промовчати важко. Світла людина не може заради кон’юктури обливати брудом Батьківщину. А покійна від цього, здається, отримувала задоволення. А я перемикала канал, коли вона коментувала.

rlk, про Кондратюк говорити недобре - не соромно. Людина має жити так, щоб про неї не говорили погано після смерті. Я ж не винен, що вона відверто брехала про мою Батьківщину, що вона розпалювала міжнаціональну ворожнечу між українцями і росіянами...

чи не соромно вам взагалі так говорити?? про будь-кого, про кого завгодно.. чи ви не думали, що й після вашої смерті збереться купка тих, кому ви не подобалися за життя й почне гидити вас і ваше ім’я? я виросла на матеріалах наталі кондратюк і до цих пір вважаю, що вона була надзвичайно майстерним і розумним журналістом. а як людина застосовувала свій талант – то її справа. хто з тих, які тут висловилися, хотів би, щоб його цькували по життю, а потім, поки ще земля на могилі не осіла й рідні не виплакали сльози, продовжили обпльовувати? хтось тут казав, що замовчування (коли про померлих або добре, або нічого) – це не по-журналістськи. але коментарі до некролога – це не журналістика, це емоції й думки, виражені в словах. тому проявіть усю толерантність і почуття власної гідності, на які ви тільки здатні, й спробуйте промовчати, просто промовчати, якщо не маєте що доброго сказати про цю людину. і ще подумайте, що жодному з ваших близьких після вашої смерті не хотілося б чути щось таке, що ви тут понаписували чи то від заздрості, чи то від немитих рук

Не буду долго говорить о Кондратюк - она была на телеэкране убедительной, а это удается единицам. А вот Лигачева удивила - какая там новая волна украинской журналистики возникла в 90-е? Не ожидал от столь здравомыслящего человека такой благоглупости. Украинская журналистика находится в глубоком кризисе. Преже всего - профессиональном. И никаким самопиаром этого не затушевать.

Каждый волен выбирать свой путь. Но ведь Родину не выбирают... Во всяком случае, этот вопрос не стоял ни перед Сашей Кривенко, ни перед Сергеем Набокой. Поэтому Наталью Кондратюк уместнее определить в другую компанию коллег: Долганова, Джангирова, Пиховшека... В любом случае Бог ей судья и земля пухом.

В українській журналістиці, та зрештою і й у суспільстві, був лише один період абсолютного єднання думок і переконань. Це - 1991 рік у період між проголошенням Акту про Незалежність та референдумом 1 грудня. Що було далі - окрема історія. Ніхто з нас не залишився ангелом... Для мене особисто Наталка Кондратюк залишиться у пам'яті такою як вона була в 1991 році - із своїм полум'яним "Нехай щастить!" в новинах УТ-1 на тлі жалюзі. А тих, хто про це нам'ятає - просто шкода.

Дуже вірний діагноз медіапростору Ви поставили : яскраві особистості - неФормат для нинішнього телебачення за дуже рідкісними винятками...Що ж до заТРОМБованості суспільства - на глядачів і читачів не варто ображатися. Тих, хто навіть по смерті, у день поховання Наталі не може утриматись від висловлювання недобрих думок про неї, просто шкода - саме так виявляють вони слабкість власного духу, адже тільки шакал здатен гавкати на мертвого лева.

Я особисто не міг дивитися спокійно новини по ОРТ про Україну з її участю: суцільна тенденційність!

До К.Дорошенка: А Ви встановлюєте праавила нам форумі? І чому Ви вважаєте, що думка, яка не співпадає з Вашою, є "кривлянням"? Повірте, Ваш попередній коментар можна й жорсткіше назвати

Г-жа Лигачева! Смотрел на ТРК "Украина" "Дуэль" с Вами в роли эксперта. Ждал Вашего слова, надеялся на внятную экспертную оценку. Услышал-переключил канал. 1.Сколько стоит отмывание имиджа такой передачи? 2. Этот некролог оплачивала тоже ТРК "Украина"?

Панове коментатори, якщо ви претендуєте на звернення "панове", а не псякрев - якщо маєте що сказати принципове, підписуйтеся власними прізвищами, як це зробила Лигачова. Бо смерть людини - достатньо вагомий привид не кривлятися.

На курсе ее все УВАЖАЛИ. Она была стержнем. В смысле мы учились у нее не сгибаться.

2 оператор - Ви б краще помовчали.

Не підтримувала переконань покійної, якщо у неї вони були і солідарна з АНдрієм. З іншого боку, жаль її як людину, що пішла передчасно.

Но ментально такие личности становятся жертвами заТРОМБированного общества. Це точно - винне суспільство - не оцінило, не віддячило. Хто почуває себе винним - заради профілактики - подивіться Леонтьєва, Джангірова та інших ментальних родичів журналістки. А людину - шкода, людей завжди шкода - навіть, якщо вони журналісти.

---"...Наталья - с ее харизмой красивого ВЫСОКОГО человека..."----

{CENSORED}Цим багато сказано!
А взагалі, - мені здається після цієї статті, що Ви здатні захищати і Медведчука, і Васильєва. Дивно...

Денис Жарких // 14.02.2008 13:44:10
Лигачевой зачет! Правда никогда не слышал, чтобы Кондратюк предлагали хороший проект, а она отказывалась по политическим мотивам. Прохожий - проходите мимо. Если человек исповедует не ваши политические взгляды, то он может быть социально опасен только в тоталитарной стране. Думающему человеку альтернативная точка зрения приносит только пользу. Если другая позиция вызывает в человеке агрессию вплоть до того, что он не прощает инакомыслие даже после смерти, то этот человек не украинец, ибо украинцы христиане, а просто злобный зверек.

Как Вам не стыдно, журналюги продажные!!! Что, журналистская солидарность заиграла, чтоб потом вас после смерти не проклинали за то что сейчас врете? Вчера Пиховшек па плюсах соврал один раз 100%(я уже не говорю о манипуляциях, которые могут у продажных сойти за полит убеждения). А с каких это пор вранье стало убеждением(и у кого{CENSORED}

Думаю, ця стаття Н.Лігачової може бути модельною для некрологів. Скажімо у такій редакції: "Во-вторых, да, можно было не соглашаться и с месседжами, с которыми обращался Геббельс к радиослушателям, и с тем, что и как сообщала своим слушателям немецкая пропаганда. Но нельзя было не видеть, насколько весомее и самобытнее большинства своих коллег выглядел Пауль Йозеф и в этих проектах, далеко, конечно, не самых лучших в смысле соблюдения журналистских стандартов". Попрошу не давати злих коментарів. Про покійника або добре або нічого...

Блуд, п. Лігачова! Словоблуд. Ідіть пошукайте "людських пояснень" у тих українців, які робили кар'єру в НКВС і гестапо. Тоді також "сіре суспільство" виживало під окупацією, цікавилося їжею й дровами - а їм же ж хтілося зростання й самовираження...

Оскільки Ви перша розкрили рота на цю тему, і я не змовчу: {CENSORED}

Лигачова, пишіть що завгодно, на паркані або на вебсайті - байдуже! Тільки НЕ чіпайте покійних Кривенка та Набоку - справжніх журналістів! Не пробуйте попіаритися на кістках. Ціна вам відома

Наталка була дуже професійна та яскрава. А тому дорога. Добре знала собі ціну. Тому {CENSORED}

Кондратюк була особистістю. А особистості не буває без власних поглядів та переконаннь. Так, те, як бачила Україну Наталя і те, як її бачу я - зовсім не співпадало. Але хуторянська ідеологічна однокольоровість, якої воліли б для моєї країни малоосвічені нащадки радянської сірості - найгірше, що можу собі уявити. Наталя була гонорова в роботі та поглядах і - абсолютно відкрита, демократична в житті. Це ознаки аристократизму, якого бракує сучасній заробітчанській українській журналістиці. Так, канал "Україна" донедавна виглядав вбого та по-дикунськи. Але на якому телеканалі після 2004 року могла б реалізуватися людина з поглядами Наталі Кондратюк? Ті, хто нині шельмують Наталю - правдиві носії московського тоталітарного мислення. Наталя з її опортунізмом мала справжню українську вдачу - вдачу тих, хто воліє мислити САМОСТІЙНО.

що там обговорювати... наталі львівні за творчість "заочт" безумовно. небіжчиці - знов-таки, за творчість! - так само безумовний "нізачот". але оскільки зараз вона там, де судять в основному за інші речі, не варто вже судити й нам. думаймо про живих - про те, щоб серед них було більше любові до об*єктивності. а п. кондратюк тепер вища за це - будемо сподіватись, в усіх відношеннях...

Малахова-Кондратюк с детства ничего общего не имела с независимой Украиной. Жестко, но правда. Она всегда по жизни и убеждениям была собкорром Москвы. Может быть, и потому еще, что Новоднестровскую ГЭС строил в свое время Герой Соцтруда москвич, а мама Малаховой работала там редактором многотиражки. Пусть ей земля будет пухом, как просто человеку - и этого достаточно.

Знала... скорблю... Вспоминаю наше студобщежитие на Ломоносова. молоды, красивы, счастливы. Две подруги: Лена Гарбуз и Наташа Малахова (Кондратюк). Лены нет давно. И кто знает, если бы не совет подруги, может, все было бы по-другому... И прохожий, пожалуй, прав. особенно о Лигачовой... А о мертвых... Наташа...Красивая, умная, талантливая...А продолжать не буду... Очень жаль... Не дай Бог...

Бились-бились 20 лет, а получили прохожих со старой советской привычкой танцевать на крышке гроба - у таких никогда не будет имени, а только высокое звание прохожего. Послушайте, если звезды зажигают, значит это кому-нибудь нужно

Лигачевой зачет! Правда никогда не слышал, чтобы Кондратюк предлагали хороший проект, а она отказывалась по политическим мотивам. Прохожий - проходите мимо. Если человек исповедует не ваши политические взгляды, то он может быть социально опасен только в тоталитарной стране. Думающему человеку альтернативная точка зрения приносит только пользу. Если другая позиция вызывает в человеке агрессию вплоть до того, что он не прощает инакомыслие даже после смерти, то этот человек не украинец, ибо украинцы христиане, а просто злобный зверек.

Об умерших говорят либо хорошо, либо ничего... С прохожим согласна - было противно смотреть и слушать антинациональные программы Кондратюк. И это журналистика? Пример для подражания? Яркая личность? На что она себя истратила?

Заранее приношу извинения за то, что сейчас скажу. Наверняка моя оценка многих покоробит. Но, полагаю, что имею на нее такое же право, как и г-жа Лигачева. Покойница долгое время врала с телеэкрана. Я бы даже сказал, врала талантливо, вдохновенно и с упоением. Передергивала, выдавала желаемое за действительное. Как по мне, она принадлежала к той армии журналистов-разрушителей молодой украинской государственности, к той когорте так называемых "публицистов"-динозавров, которые сеют разруху в умах людей, неся в массы лживые идеи своих хозяев. Да, работенка у нее была не позавидуешь. Тут требовались недюжинные познания, хлесткий слог, умение убедительно и незаметно передернуть факты, а главное - искренняя нелюбовь к народу, на земле которого живешь. Был ли там конфликт с совестью? Не думаю. Порядочный человек давно бы сменил или работодателей, или профессию. Да, не мел чести знать лично, но имел несчастье лицезреть на экране ее скорбный труд по выливанию помоев на все мало-мальски национально-патриотическое. Хотелось бы надеяться, что он пропал напрасно... А г-же Лигачевой - НЕЗАЧОТ. Наталья, не горбитесь, выпрямите спину.