Країна не бачила такого видовища з початку 1990-х: з часу масової видачі закордонних паспортів та скупчення сотень тисяч «човників» із дрібним крамом на західних кордонах України. Одразу по закінченню перших семи вихідних днів січня країна поринула у вир ажіотажу довкола повернення втрачених заощаджень «Ощадбанку» СРСР.

У принципі практично всі телеканали відреагували на подію адекватно: журналісти вирішили переконатися, чи відповідають заяви політиків реальним діям. Виявилося, що в уряді Тимошенко, яка активно експлуатувала гасло повернення заощаджень під час виборчої кампанії, до кінця не усвідомлювали, наскільки це питання актуальне для «пересічних громадян». Інакше не можна пояснити явну непідготовленість урядовців та керівництва «Ощадбанку» до напливу власників ощадних книжок. Жодної попередньої інформаційної роботи з населенням проведено не було.

Наприклад, лише на «Плюсах» 7 січня ввечері пройшло інформаційне повідомлення про початок процедури часткового повернення заощаджень:

«Від завтра "Ощадбанк" розпочинає звіряти вкладення, що їх внесли за радянських часів. Усіх колишніх вкладників запрошують перевірити себе в реєстрі, який складають, щоби впорядкувати виплати по знецінених вкладах.

Для реєстрації з собою слід мати паспорт, ідентифікаційний номер та ощадкнижку. Штурмувати відділення "Ощадбанку" саме 8 січня не треба. Ідентифікація триватиме достатньо часу. До речі, тільки після завершення реєстрації вкладників можна буде назвати загальну суму – скільки грошей винна держава своїм громадянам.

Проконсультуватися щодо компенсації виплат можна буде за телефонами "гарячої лінії" "Ощадбанку". Цьогоріч бюджет передбачає, що кожен вкладник може отримати грошову компенсацію не більше тисячі гривень. Нагадаємо, Юлія Тимошенко оголосила, що її уряд виплатить 20 мільярдів гривень за вкладами "Ощадбанку" цього року. А впродовж наступного погасить увесь борг» («1+1», «ТСН», 7 січня 2008 року).

На цьому прикладі неважко побачити, що пріоритетом прем’єрської команди на цьому етапі було не стільки інформування, скільки рекламування політичної ініціативи Тимошенко. В іншому разі найважливішу інформацію (а саме про необхідні документи, порядок реєстрації, тривалість реєстрації і порядок видачі коштів) варто було б поставити на кінець повідомлення. До того ж завчасно, принаймні за півхвилини, попередити глядача про оголошення цієї інформації, аби той зміг її запам’ятати чи записати. Натомість наприкінці з’являється інформація про «Юлію Тимошенко та її уряд», які виплатять 20 млрд гривень – суму, близьку до ціни продажу «Криворіжсталі», та про виплату боргу до кінця наступного року.

Проте підхід до питання виплати заощаджень як до масштабної піар-кампанії, виліз БЮТу боком. Оточенню Тимошенко вже 8-го числа довелося працювати в режимі пожежної команди. Інформаційний простір заповнила хвиля негативної інформації про скупчення людей і навіть бійки біля ощадкас.

Головною дійовою особою новин у перші січневі післясвяткові дні став «Пенсіонер у черзі до ощадкаси». Vox populi був чи не найпопулярнішим матеріалом телеканалів. Водночас варто відзначити телеканал «1+1»: з усіх інших «Плюси» докладали максимум зусиль, аби уникати «прямої мови» з вулиці і не показувати уряд Тимошенко у невигідному світлі. Дещо об’єктивнішим був «Інтер», хоча й там вистачало прихованої реклами Тимошенко.

Проте країна таки побачила себе у всій красі. Більшість тележурналістів не пропускали нагоди дати в ефір увесь спектр почуттів вкладників «Ощадбанку»:

«Каждый хочет получить хоть частичку своих сбережений. И как можно раньше.

– Говорят, на два года растянется эта выплата. А что будет через месяц, через полгода? Мы же не знаем.

– Не доживем. Мне надо ремонт делать, у меня трубы текут, мне надо срочно деньги. У меня трубы текут.

Киевляне побаиваются, что в такой толкотне им придется провести не одни сутки. Ведь получить заветный регистрационный талон на выплату денег удается лишь тем, кто стал в очередь еще до обеда...

...В Одессе очереди в отделениях "Ощадбанка" появились только в среду. Люди стоят по полдня, но не уходят. Логика простая: раньше зарегистрируешься – раньше получишь деньги. Бывалые вкладчики запасаются терпением:

– Вы слышали о том, что деньги выдают уже через три дня после того, как вы регистрируетесь?

– Нет, такого не слышали! Это блеф!

– Сказали, что вообще деньги на руки выдавать не будут!...

В Харькове очереди достигли максимальных размеров за день до начала обещанных выплат...

В филиалах ситуация накаленная, много недовольных. Люди жалуются на путаницу и невозможность получить деньги за немощных родственников:

– Самое главное, что оформить просто бумажки невозможно без присутствия этой женщины, а ей 92 года!

Желающие получить компенсацию сами составляют списки и готовятся дежурить ночью...»(«Інтер», «Подробиці», 10 січня 2008 року).

«Найбільше гроші потрібні бідним пенсіонерам. За довгий вік втратили довіру, бо не раз розчаровувались у державі.

Галина Попович, пенсіонерка: "Є побоювання, що сьогодні воно є, а що буде завтра – не буде. Сьогодні влада така, а завтра – хтозна"» (ICTV, «Факти», 11 січня 2008 року).

Щоправда, була й стримана і навіть вдячна реакція громадян:

«У пенсионерки Веры Мельник сберкнижки целы – и своя, и покойной матери. Но в банк сегодня не пошла, решила прежде разузнать, сколько и чего ей причитается. В советское время на накопленное Вера могла купить машину, теперь бы внукам на гостинцы хватило. Отдавать в счет коммунальных платежей не собирается.

Вера Мельник, вкладчица Сбербанка СССР: "В принципі, можна перерахувати, але у нас заборгованості немає, тому нам нема сенсу перераховувати. Я щось куплю, чи дітям там щось куплю, чи внукам. Десь ми щось придумаємо"» («Інтер», «Подробиці», 8 січня 2008 року).

«Світлана Олександрівна, вкладниця-оптимістка: "Конечно, стоит! Мы же раньше получали по пятьдесят гривен. Юлечка молодец, что дает нам по тысяче гривен"» (Новий канал, «Репортер», 11 січня 2008 року).

Проте чи не найбільше нарікань викликала процедура видачі талонів замість грошей. Ось де бажання попіаритися замість того, щоб провести гарну роз’яснювальну роботу зіграло з командою Тимошенко злий жарт:

«Василіса Федорова вирішила зареєструватися в перший день. Боїться, що завтра можуть знову обдурити. І першого ж дня її довели до сліз.

Василіса Федорова, вкладниця СРСР: “Сначала надо тут отстоять. А потом посылают копию сделать вокруг здания, там ксерокс делают. А потом приходишь – опять очередь!” Але пані Василіса не полишає надії. Після п’ятигодинного стояння таки дістається віконця.

В “Ощадбанку» ще не знають, коли гроші почнуть видавати на руки. Дають тільки талончик, який гарантує вам тисячу» (Новий канал, «Репортер», 8 січня 2008 року).

«Анонсированное возвращение вкладов советского Сбербанка не началось. Вместо денег люди получили сегодня лишь талоны. Когда же по ним будут выдавать деньги, выясняла Наталья Соколенко.

Новая надежда и новое разочарование. Сотни пожилых вкладчиков Сбербанка проснулись в приподнятом настроении. Уже сегодня они надеялись получить утраченные деньги. Но выяснилось: все значительно интереснее.

Татьяна Святенко, руководитель филиала районного отделения Сбербанка: “Их немножко ввели в заблуждение. Многие настроились на то, что сегодня уже получат деньги. Советские вклады Украина будет возвращать по талонам. С сегодняшнего дня их оформление началось в региональных отделениях Сбербанка”.

Непременный атрибут советской жизни – талон – необходим для вкладчиков советского “Сбербанка”. Без этой бумажки деньги не вернут. Очередь за талонами – тоже советского образца» (СТБ, «Вікна-новини», 8 січня 2008 року).

«1+1» в перший день ажіотажу показав дещо іншу картинку. Знову пішла реклама уряду Тимошенко, як у коментарі журналіста, так і «випадкового» вкладника. Напротивагу іншим телеканалам, «Плюси» запевняли, що виплати здійснюються без скандалів. Найцікавіший момент: у новинах «1+1» не було про те, що спочатку видають талони, а вже потім гроші. Не менш кумедно виглядала й інформація про те, що Тимошенко доручила відкрити «п’ятдесятиканальну телефонну лінію» у відповідь на ажіотаж в ощадкасах.

«Цього року грішми можна буде отримати лише тисячу гривень. На це в бюджеті передбачено 6 мільярдів. 14 мільярдів піде як залік за комунальні борги і допомога на лікування та освіту. Таким чином погасять вкладів на 20 мільярдів. Коли розпочнуться перші виплати, уряд має визначити вже на завтрашньому засіданні.

Кількість рахунків за знеціненими вкладами Ощадбанку зараз більша за чисельність населення України. Нас уже давно не 52 мільйони, і багато людей не дожили до цього дня, а у шухлядах досі покриваються пилом майже 53 мільйони ощадкнижок. Тим не менше уряд обіцяє: цього року всі отримають компенсацію у тисячу гривень.

Зранку ощадкаси, як колись називали відділення банку, штурмували ті, хто повірив чуткам, ніби сьогодні вже даватимуть гроші. По обіді порядок вдалося відновити.

Більшість із цих людей уже давно втратили надію повернути свої гроші. Радянський Ощадбанк заборгував українцям майже астрономічну суму – 116 мільярдів карбованців. Компенсували ж за 10 років лише 5 мільярдів гривнями. Перерахунок одна гривня і 5 копійок за один карбованець аж ніяк не справедливий. Але, каже киянка Світлана Бусс, якби за свої 8 тисяч карбованців отримала стільки ж гривнями, уже б почувалася мільйонеркою. Та й майбутня тисяча у кишені не залежиться» («1+1», «ТСН», 8 січня 2008 року).

«...Прем’єр Юлія Тимошенко сьогодні впродовж години не могла додзвонитися до Ощадбанку за гарячою лінією. Тож керівництву Ощадбанку доручено невідкладно відкрити п‘ятдесятиканальну гарячу телефонну лінію.

Яка ситуація в інших регіонах? Шикуватися у черги за втраченими вкладами волиняни пробували ще у перші дні нового року. Сьогодні ж, дарма, що другий день Різдва, у відділеннях Ощадбанку і голці ніде впасти. У містах, люди, переважно пенсіонери, займали черги з другої години ночі» («1+1», «ТСН», 8 січня 2008 року).

Подібний сюжет із прихованою рекламою Тимошенко у перший день пройшов і на «Інтері»:

«С сегодняшнего дня украинский Ощадбанк начал инвентаризацию советских вкладов. Люди, желающие получить компенсацию рублей, сгоревших в Сбербанке СССР, должны внести себя в новый реестр. Сегодня же заработала горячая телефонная линия Ощадбанка. По телефону можно проконсультироваться, какие документы необходимы для получения компенсации, и куда их нести. В этом году правительство пообещало вернуть украинцам все вклады, но не больше тысячи гривен на одну сберкнижку. Советские деньги переводят в украинскую валюту по курсу – одна гривна 5 копеек за рубль. Простой арифметический подсчет показывает, что в этом году вкладчики не смогут получить компенсации более чем на 953 советских рубля, даже если на книжке – несколько тысяч» («Інтер», «Подробиці», 8 січня 2008 року).

Наступного дня «Плюси» продовжили піарити повернення заощаджень та збільшення розміру пенсій з урахуванням коефіцієнтів, яке назвали «пенсійною реформою». До того ж, усі соціальні кроки Тимошенко обґрунтували відповідними вимогами Ющенка:

«11 січня почнуть видавати гроші по вкладах Ощадбанку. Сьогодні уряд затвердив відповідну постанову. Лише за вчора перереєстрували 155 тисяч вкладників. Сьогодні, взагалі, був насичений день в урядовців. Так, Кабмін ухвалив "Український прорив" за основу дій. Програму доопрацюють, урахувавши пропозиції Президента. А потім подадуть на затвердження Парламенту, 16 січня.

Крім того, Кабмін розпочав пенсійну реформу. Збільшені пенсії, перераховані за новим принципом, українці отримають уже цього місяця.

Цього року державна кишеня стає щедрішою для громадян. З 1 січня збільшуються пенсії, а вже з 11-го Юлія Тимошенко обіцяє почати виплату компенсацій по знецінених вкладах Ощадбанку.

Прем’єр задоволена тим, як відбувається звірка вкладів. Лише учора, у перший день, перереєстрували 155 тисяч вкладників. А вже за два дні мають почати виплату компенсацій...

...Пенсії тепер нараховуватимуть по-новому. Зростає коефіцієнт за кожен рік відпрацьованого стажу та утричі збільшується заробітна платня, на якій базується розрахунок пенсій. До кінця місяця пенсіонери мають отримати збільшену пенсію або стару пенсію та доплату за січень.

Скільки б не говорили експерти про те, що Україні не по кишені нові пільги, Юлія Тимошенко залишається вірною собі та вимогам Віктора Ющенка. Цього року вперше отримають доплату діти війни та жертви нацизму. Виплачувати ці види допомоги також почнуть уже із січня» («1+1», «ТСН», 9 січня 2008 року).

Про більші пенсії та виплати дітям війни у контексті ухвалення програми уряду згадав також «Інтер»:

«Хорошие новости от минсоцполитики – пенсионеры получат не просто повышенную пенсию, но и разъяснительную записку – по какому принципу производился пересчёт. Дополнительно 47 гривен в месяц будут получать дети войны.

Вносить предложения министров к программе украинский прорыв обещают всю сегодняшнюю ночь а утром Тимошенко планирует направить документ президенту. После этого стратегия должна пройти обещственный слушания и только потом будет внесена на рассмотрение ВР» («Інтер», «Подробиці», 9 січня 2008 року).

Отже, протягом 8-9 січня служби новин двох найпопулярніших телеканалів України працювали немов за одним сценарієм чи «темником», розробленим у виборчому штабі БЮТ.

А от репортери СТБ, навпаки, вирішили підловили прем’єр-міністра на непоінформованості про хід компенсації заощаджень:

«На возвращение вкладов клиенты советского Сбербанка могут рассчитывать не ранее 11 января. Пока – в кассах – дают лишь талоны. В очереди за ними выстроились тысячи людей, хотя факт их существования премьер Тимошенко не признала.

Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины: “Іде ця реєстрація успішно, черг ніяких немає практично, ну 5-7 людей в черзі стоїть”.

Кадры из Львова. Возле отделений Сбербанка в очередях на перерегистрацию стоят сотни.

Люди в очереди:

– Працюють тільки два віконечка, замість того, щоб чотири. Люди стоять по шість-сім годин, непорядок. Это издевательство.

– Заяви то є, то немає, закінчилися, ксерокс зламався. Ну вот бегаем сами, маленький, извини, бардачок.

Вечером Тимошенко исправилась. В телеобращении к гражданам призвала не создавать давок» (СТБ, «Вікна-новини», 10 січня 2008 року).

Аби меседжі про непідготовленість видачі вкладів та політизацію цього процесу не встигли запустити в ефір журналісти чи спікери опозиції, Тимошенко довелося самій виступити в якості спін-доктора і нав’язувати вигідну інтерпретацію подій.

Першим вимушеним кроком стало телезвернення ввечері 9 січня, яке транслювали ICTV, «1+1» та Перший національний. Знову половина звернення була присвячена власній політичній рекламі та обіцянкам. Крім цього, Тимошенко давала інформацію, про яку вже з власного досвіду чи переказів знайомих знали вкладники.

«Ми з вами відзначили новорічні та різдвяні свята. Прийшов час братися до роботи.

Я хочу, щоб ви почали звикати до того, що політики виконують свої зобов’язання, які беруть під час виборів. Ми обіцяли повернути знецінені заощадження колишнього Ощадбанку СРСР. І виконуємо це...

Наше ж завдання – організувати виплати так, щоб не спровокувати прискорення інфляції, щоб гроші, які повертаються людям, не знецінилися вже дорогою в магазин. Відповідальна влада виплату заощаджень має підкріпити комплексом антиінфляційних заходів...

Вже через місяць Уряд прийме відповідні рішення, які нададуть можливість вам купувати за рахунок заощаджень зазначені товари та послуги. Просто тут потрібен деякий час, щоб розробити відповідні дієві та бездоганні механізми...

Помилилися ті, хто наші заяви про намір повернути знецінені заощадження вважали порожніми передвиборчими обіцянками. Наша команда слів на вітер не кидає! Цього року буде виплачено в 30 разів більше грошей, ніж наші попередники виплатили 2007 року та в п’ять разів більше, ніж було повернуто вкладникам за сімнадцять попередніх років нашої незалежності. І це тільки початок.

Наша робота з повернення знецінених заощаджень викликає критичну, а часом і істеричну реакцію з боку наших політичних опонентів. Я б не хотіла витрачати час на полеміку. Ми повертаємо вам гроші. І крапка...» (із телезвернення прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, 09 січня 2008 року).

Зрештою, це краще, ніж нічого. Перевагою звернення стало акцентування уваги на літніх людях, яких прем’єр попросила не стояти у великих чергах і шкодити своєму здоров’ю. Через два дні, 11 січня, з’явиться інформація про смерть пенсіонера в черзі до ощадкаси. Якби звернення Тимошенко з попередженням не було, цей випадок вже розкручували б її вороги на Банковій та з опозиції. Тим більше, що цей випадок телеканали згадували ще протягом двох-трьох наступних днів.

Цього разу все обмежилося стриманим попередженням з боку Банкової з вимогою завершити виплату в найкоротший термін. Очевидно, в Секретаріаті Президента зрозуміли, що розтягування цього «задоволення» на цілий рік буде зв’язувати руки для критики Тимошенко, хоча найголовнішим завданням Банкової, і це давно вже ні для кого не є секретом, є пошук шляхів відсторонення її від влади або принаймні недопущення можливості брати участь у наступних президентських виборах.

«Первый транш компенсаций вкладчики Сбербанка СССР должны получить в течение 2-3-х месяцев. На этом настаивает Виктор Ющенко, сообщили сегодня в секретариате президента.

Кроме того, глава государства требует, чтобы Кабинет министров и Ощадбанк позаботились о комфортных условиях в банковских отделениях. Люди должны получить свои деньги не только как можно быстрее, но и без очередей и давки» («Інтер», «Подробиці», 11 січня 2008 року).

Це стимулювало команду Тимошенко активно шукати винних у прикрощах, які зазнають вкладники. Спочатку знаходять «стрілочника» у вигляді керівництва «Ощадбанку»:

«Сьогодні прем’єр Юлія Тимошенко досить жорстко поговорила з керівництвом Ощадбанку, запевняє її права рука Олександр Турчинов. Уряд нагадує: в бюджеті на компенсацію вкладникам передбачено 20 мільярдів гривень і просить не створювати зайвого ажіотажу.

Олександр Турчинов, перший віце-прем’єр-міністр України: "Протягом року всі отримають гроші, заплановані урядом. За два роки всі вклади будуть виплачені. Ті громадяни, які чомусь не зареєструються, вони все одно отримають запрошення прийти до банку і отримати свій вклад"» (ICTV, «Факти», 11 січня 2008 року).

Наступного дня в уряді, нарешті, здогадуються, як можна уникнути черг в ощадкасах: пропонується використовувати «Укрпошту» за тією ж схемою, яку використовує Пенсійний фонд. 12 грудня Тимошенко виголошує свою основну версію про причини ажіотажу довкола внесків:

«Прем’єр засмучена: добрі починання уряду перетворили на хаос. Втім, звинувачує у цьому не працівників Ощадбанку. А колишню владу.

Юлія Тимошенко, прем`єр-міністр України: "І не Ощадбанк тут причина, а є 2 серйозні причини – колосальна недовіра людей до влади, яка накопичилась за 17 років через невиконання владою жодного зобов’язання. А друге – людям нема на що жити, і вони хочуть якомога швидше отримати гривні» (ICTV, «Факти», 12 січня 2008 року).

Очевидно, заради закріплення цього меседжу в масовій свідомості, було організоване й ексклюзивне інтерв’ю Тимошенко в неділю, 13-го числа, на «Інтері»:

«...Що стосується черг і ажіотажу... я думаю черги і ажіотаж - це просто накопичена недовіра людей до влади – за попередні 17 років, коли людям взагалі нічого не сплачували...

Ще раз говорю – це накопичена недовіра людей до влади за 17 років, коли заощадження не поверталися. І я дуже прошу – саме так розуміти черги. Тому що люди не знають - скільки буде працювати уряд. А може коли припинять роботу окремих міністрів - знову припиниться видача заощаджень. І вони живуть сьогоднішнім днем. В цих чергах винувата влада, яка 17 років руйнувала довіру людей до будь-якої влади в Україні. І у мене було два виходи - перший вихід - це взагалі не повертати заощаджень, а тоді і черг би не було. А другий вихід – це пережити черги, пережити навіть деякий ажіотаж, але все-таки людям гроші повернути» («Інтер», «Подробиці тижня з Русланом Сеничкіним», ексклюзивне інтерв’ю Юлією Тимошенко, 13 січня 2008 року).

І знову не обійшлося без неприхованої самореклами...:

«Це є повернення заощаджень людей, які тримали їх на ощадних книжках в Ощадбанку Радянського Союзу. І можу вам сказати, що те, що сьогодні ми розпочали – є безпрецедентним в країнах СНД. Сьогодні Україна виплачує за найбільшим курсом і найбільші суми. Я маю навіть довідку, яка може пояснити людям ситуацію. Наприклад в Росії за один рубль колишніх заощаджень платили всього 21 копійку. В Казахстані 0.03, тобто 3 копійки, в Білорусі – 0,01 курс був – тобто одна копійка. А Україна якраз зараз виплачує по 1,05. Тобто практично навіть більше рубля колишнього виплачує в гривнях. Тобто, мова іде про те, що сьогодні Україна по найбільшому курсу виплачує і найбільше грошей, які тільки здатна виплатити країна. Це, дійсно, є безпрецедентно – тому що, на мій погляд, до нашого приходу у владу – нашої демократичної команди – жодна політична сила, крім обіцянок, нічого виплачувати не збиралась» («Інтер», «Подробиці тижня», 13 січня 2008 року).

...та нищівної критики попередників. Проте треба сказати, що ця критика виглядала вагомою та обґрунтованою:

«Буквально за 10 днів нового уряду нам вдалося закрити суттєву частину тіньових фінансових обігів в країні і ми суттєво збільшили доходи бюджету. За рахунок боротьби з корупцією, ухилянням від сплати податків і прямими крадіжками з бюджету. Від цього виникли гроші, додаткові. Ці гроші ми розподілили так, щоб жодна людина не була обділена...

Я зразу хочу констатувати, що з 2007-го року нам в спадщину досталась найвища інфляція в Європі, рекордна інфляція для країн СНД – це майже 17 відсотків. Це те, що зробив минулий уряд і те, що ми отримали в спадщину. Зараз ми розробили досить чіткі і на мій погляд дуже ефективні антиінфляційні заходи. Це ті антиінфляційні заходи, які дозволять, по-перше, зняти ту інфляцію, яку нам подарував минулий уряд. А по-друге, почати робити всі кроки, щоб більше таких явищ в Україні не було.

Я можу твердо сказати – всі виплати знецінених заощаджень предметно розраховані міністерством економіки, міністерством фінансів, пройшли всі необхідні експертизи і я сьогодні можу сказати, що ніяких інфляційних наслідків від цієї сплати в Україні не буде. Навпаки, ми будемо місяць за місяцем припиняти ту інфляцію, яка від уряду Януковича нам досталась у спадщину. Сьогодні розроблені всі необхідні заходи для цього» («Інтер», «Подробиці тижня», 13 січня 2008 року).

Отже, Тимошенко вдалося врятувати виграшну тему повернення заощаджень від інформаційного фіаско. БЮТ після новорічних свят розслабився і мало не забив автогол у власні ворота. Акція, яка мала зробити прем’єр-міністра Дідом Морозом для пенсіонерів, мало не коштувала рейтингу. Повернути контроль над ситуацією вдалося завдяки лояльності двох провідних телеканалів країни та ще більшій святковій розслабленості політичних опонентів.

Тепер команді Тимошенко доведеться дуже пильно прораховувати інформаційний супровід будь-яких політичних чи економічних ініціатив прем’єр-міністра. Адже приклад із виплатою втрачених внесків показав, що БЮТ не має чіткої стратегії дій, що Тимошенко більше керується інтуїцією, ніж заздалегідь прорахованим планом дій. Опоненти прем’єр-міністра це помітили і чекатимуть на будь-яку нагоду, аби завдати удару.

«Ой, хто, хто Президента любить, ой хто, хто Президенту служить?»

Віктор Ющенко – перший Президент та чи не єдиний серед високопосадовців, який вміє демонструвати ЗМІ свій побут. Його «людське обличчя» є чи не найпривабливішим з-поміж решти українських політиків. У цьому контексті варто відзначити його різдвяне привітання. На думку авторів, Віктор Ющенко за допомогою спічрайтерів знайшов дуже точні і правильні слова, а не просто «відбував номер» офіційного привітання. В Секретаріаті не забувають підтримувати імідж Президента як розкутої і відкритої людини. А окремі телеканали радо надають для цього свій ефір:

«О чём будет говорить Виктор Ющенко, пока знают только приближённые. Известно одно: писал почти сам.

Ирина Ванникова, пресс-секретарь президента Украины: “Завжди висловлює свої настанови і свої побажання, яким би він хотів бачити текст. Президент дійсно хотів, щоб це було тепле родинне побажання для кожної родини, для кожного громадянина України”.

По сценарию, президент должен появиться в сопровождении семьи и детского хора "Щедрик". О том, что будут петь с главным человеком страны, ребята узнали лишь за неделю до съёмок.

Марьяна Саблина, художественный руководитель детского хора "Щедрик": “Сейчас мы их на каникулы распустили, поэтому выбор был такой не особенно осознанный – кого нашли, кто не уехал. И, конечно, те, кто особо хотели – есть и такие, которые рвались!”» («Інтер», «Подробиці», 7 січня 2008 року).

Так само «Інтер» повідомив про відвідини Президентом табору «Зимова казка» для дітей-сиріт та богослужіння у старовинному монастирі в горах.

А ось альтернативна, так би мовити, залаштункова різдвяна історія від Президента. Даремно телеканали вирішили «забути» цю тему:

«На Святвечір перед Різдвом Президент Віктор Ющенко та його дружина Катерина зібрали гостей у комплексі “Лісова пісня” неподалік резиденції “Гута”. За столом із пісними стравами сиділи, зокрема, Прем’єр Юлія Тимошенко, секретар Ради нацбезпеки Раїса Богатирьова, голова президентського секретаріату Віктор Балога, голова Конституційного Суду Андрій Стрижак, лідер парламентської фракції “Наша Україна — Народна самооборона”В’ячеслав Кириленко, глава Київської обласної держадміністрації Віра Ульянченко, керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк...

Серед іншого Раїса Богатирьова розповіла присутнім про причини її переходу з табору регіоналів на бік Президента.

Загалом, у “Лісовій пісні” говорили про свято, але також і про справи державні, як-от стан економіки, україно-російські відносини тощо. Як інформують джерела в оточенні Президента, на вечірці панувала приємна, дружня атмосфера. Приязним було також спілкування Віктора Балоги та Юлії Тимошенко. Пані Юлія насамкінець красно дякувала Ющенкові за організацію такого теплого свята, а пані Раїса говорила про подальше «порозуміння й об’єднання»(«Україна молода», 9 січня 2008 року).

Показовим фактом є поява голову КСУ в компанії керівників виконавчої влади. У розвинутих демократичних країнах це стало б сенсацією і навіть причиною для вимоги про відставку такого судді з огляду на його тісні, майже «родинні» зв’язки з тими, чиї дії він мав би контролювати.

Не менш цікавим і комічним сюжетом є «приязне спілкування» прем’єр-міністра та глави Секретаріату та одкровення від Секретаря РНБОУ.

«Я помню все твои трещинки...»

Тема святкування Різдва оточення Президента є цікавою, якщо поглянути на подальший розвиток подій. Через кілька днів після Святвечора глядачі отримали важливі докази того, що союз Ющенка з Тимошенко збудований на жорсткій системі розподілу сфер впливу. І цей розподіл не влаштовує жодну сторону. В коаліції приготувалися до нового витку боротьби за владу, незважаючи на негативний досвід розколу в 2005 році.

У той час як Тимошенко займалася внесками та збільшенням пенсій, Президент вирішив продовжити традицію роздачі доручень керівникам уряду та парламенту. «Інтер» прямо назвав зустріч Ющенка з прем’єр-міністром, спікером і Секретарем РНБОУ «визначенням політичного курсу країни»:

«Во время еженедельной встречи со спикером и премьером при участии секретаря СНБО и главы канцелярии президента глава государства назвал приоритетом вступление Украины во Всемирную торговую организацию уже в феврале этого года.

Также Виктор Ющенко настаивает на внесении согласованных изменений в государственный бюджет-2008. Ющенко отметил недостаточное финансирование потребностей Вооруженных сил. Кроме того, президент потребовал заложить в бюджет новую концепцию строительства доступного жилья» («Інтер», «Подробиці», 10 січня 2008 року).

«1+1», ICTV та НТН найбільше уваги приділили вимогам Президента України до нового закону «Про Кабінет міністрів» та «Про національну гвардію»:

«Новий закон про Кабмін, що поверне Президентові деякі повноваження, відібрані раніше Януковичем. Інша новація: Глава держави матиме право відмовитися від поданої Парламентом кандидатури Прем'єра, якщо належним чином аргументує рішення.

Наступне: ініціювати звільнення міністрів оборони та закордонних справ може тільки Президент. Урядові призначення своїх представників на місцях мають узгоджуватися з представниками місцевих адміністрацій, знову ж таки, людьми Президента. Інші законопроекти передають внутрішні війська в розпорядження Президента і виписують права РНБО. Тепер ця структура матиме право втручатися в усі питання безпеки та оборони. Ясна річ, якщо на все це погодиться коаліція...» («1+1», 10 січня 2008 року).

«Після різдвяних канікул президент активний як ніколи. Він підписав у четвер 12 нових законопроектів і направив їх до парламенту. Серед них – новий документ про Кабінет міністрів. Він, пояснює перший заступник глави секретаріату, радикально відрізняється від чинного.

Олександр Шлапак, перший заступник глави Секретаріату Президента: “Ми всі пережили певний час протистояння, врахували вчений досвід. І, на нашу думку, законопроект є найбільш зваженою комбінацією – парламенту, уряду і президента. Цей законопроект максимально відповідає діючій на сьогодні Конституції”.

Суттєвих відмінностей – чимало. За ним кандидатури прем`єра, міністрів оборони та закордонних справ подає на розгляд парламенту виключно президент, а не коаліція чи прем’єр, як було досі. Одночасно із затвердженням глави уряду приймають і програму його діяльності. Таким чином новий прем’єр отримує від парламенту зелене світло на рік роботи. Натомість не може, так само як його перший зам та члени уряду, давати підлеглим усні доручення. Лише офіційно і на папері.

А ось регіональних керівників міліції і податкової президент радить затверджувати лише після погодження з головами адміністрацій. Ще одна ініціатива президента - перейменувати внутрішні війська у Національну гвардію. Зміною назви справа не обмежується.

Ігор Пукшин, заступник глави Секретаріату Президента: “Цим законом передбачено, що внутрішні війська підпорядковуються президенту, змінюються назва на Нацгвардію. Обґрунтування: що за свою суттю внутрішні війська покликані здійснювати охорону, а не воювати. І відповідно адекватним терміном є гвардія”» (НТН, «Новини», 10 січня 2008 року).

«Президент України намагається повернути собі максимум повноважень, відібраних у нього попередньою коаліцією

Банкова пропонує залишити за главою держави виключне право вносити до парламенту кандидатуру прем‘єра, де того затверджуватимуть разом з програмою діяльності Кабміну.

А внутрішні війська хочуть зробити окремою військовою структурою – Національною гвардією, яка має підпорядковуватись тільки верховному головнокомандувачу, тобто Президентові.

Реакції прем’єра Юлії Тимошенко поки немає. Зараз керівників країни більше непокоїть життя людей та економічний розвиток. Саме про це напередодні 5 годин говорили Президент, прем‘єр, спікер, секретар РНБО і голова секретаріату. Домовилися доопрацювати прийнятий бюджет. І збільшити видатки на оборону для створення професійної армії» (ICTV, «Факти», 11 січня 2008 року).

Розв’язавши собі руки на фронті боротьби за вчасне повернення внесків Ощадбанку СРСР, Тимошенко не забарилася з відповіддю:

«Сегодня же премьер-министр прокомментировала для журналистов "Интера" новый президентский вариант "закона "О Кабинете министров", который внес на рассмотрение в парламент глава государства.

Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины: "Президент запропонував "закон про Кабмін" який нарощує повноваження президента, і скорочує повноваження Кабінету міністрів. Ми будемо вивчати цей законопроект, ми будемо дивитися, які там є положення, і будемо вести з президентом діалог для того, щоб прийняти гармонійний закон про Кабмін. Я думаю, що закон про Кабінет міністрів мусить бути таким, що відповідає Конституції України"» («Інтер», «Подробиці», 12 січня 2008 року).

В тому ж таки випуску новин прем’єр-міністр вже зі свого боку висунула вимогу до Президента:

«Еще одна новость от премьера. Юлия Тимошенко обратилась к президенту с просьбой заменить генпрокурора и направить в парламент соответствующее представление. По словам Тимошенко, под документом о выражении недоверия Медведько подписались депутаты двух фракций.

Юлия Тимошенко, премьер-министр Украины:"Хочу нагадати, що за Конституцією України генеральний прокурор знімається і призначається за поданням президента України. Тому через Секретаріат, через Віктора Івановича Балогу я звернулася до президента України, щоб він направив таке подання до Верховної ради щодо звільнення Генерального прокурора, але, я думаю, що час покаже, як будуть розвиватися події"» («Інтер», «Подробиці», 12 січня 2008 року).

Отже, сторони, по суті, обмінялися претензіями. Тимошенко дала Банковій чіткий сигнал: дотримуватися попередніх домовленостей вона буде так само, як і Президент. По-друге, прем’єр-міністр вже не визнає зверхність Президента у політичних питаннях: Тимошенко апелює до Конституції та консолідованої волі двох коаліційних фракцій як до визначальних чинників своєї діяльності. Вона чудово розуміє, що зараз Президент не наважиться долати ці дві перепони, оскільки в такому разі йому доведеться відкрито шукати підтримку у протилежному таборі.

І справді, на Банковій вирішують, що зараз починати конфлікт з Тимошенко не варто. Президент ніби віддає політичну ініціативу в питанні Генпрокурора прем’єр-міністру. Мовляв, якщо є рішення двох фракцій, залишається тільки втілити його голосуванням:

«Вопрос о последующем пребывании Александра Медведько в должности генпрокурора на сегодня проходит процедуру согласования в Верховной раде, поскольку по Конституции вопрос об увольнении генерального прокурора относится к компетенции парламента.

Об этом президент Украины Виктор Ющенко заявил сегодня в Мукачево во время общей пресс-конференции с президентом Венгерской республики Ласло Шойомом. Глава государства отметил, что "позиция демократической коалиции по этому вопросу известна", и он надеется получить от парламента быстрый ответ по данному вопросу» («Інтер», «Подробиці», 13 січня 2008 року).

А Медведько в цій ситуації намагається врятуватися і прикритися Президентом та вигаданими успіхами у розслідуванні резонансних справ:

«Генпрокурор відзвітував про розслідування резонансних справ

Колишнього міністра транспорту та зв’язку Миколу Рудьковського Генпрокуратура звинувачує у розкраданні чотирьохсот тисяч державних гривень.

Також за вибух будинку у Дніпропетровську порушено кримінальні справи проти гендиректора "Дніпрогазу", головного інженера і 1-го заступника.

Під пильним оком прокуратури і київські чиновники, які сприяли руйнуванню Арсенальського валу.

Є нові звинувачення і у Скнилівській трагедії. Пілоти відбувають свій термін покарання, а от справи відкрито проти чотирьох генералів.

Водночас генпрокурор констатує: рівень злочинності в країні знизився на 5%» (ICTV, «Факти», 12 січня 2008 року).

«Александр Медведько, генеральный прокурор Украины: "У мене була також зустріч окрема з Віктором Андрійовичем. На якій ним було поставлено також завдання, що я повинен до вівторка представити президенту програму дій прокуратури на 2008 рік. Жодної розмови не було про те, що буду я працювати, не буду працювати, з президентом нашої держави"» («Інтер», «Подробиці», 12 січня 2008 року).

Отже, історія з Медведьком та законом про Кабмін обов’язково матиме продовження. Президенту і прем’єру доведеться зіграти на полі Верховної Ради. Ось коли Ющенку можуть знадобитися комунікативні здібності та зв’язки Раїси Богатирьової, а Тимошенко – «батоги» і «пряники» для комуністів і литвинівців, та нагадування про образи Банкової лідерам «НУ-НС». Усі ці ходи сторони обов’язково супроводжуватимуть відповідними коментарями для ЗМІ. Чи потрапить Україна в ситуацію нової політичної кризи, зможемо дізнатися з початком повноцінної роботи парламенту.

А от у сфері виконавчої влади підкилимова боротьба йде повним ходом. Президент відзначився кількома втручаннями у сферу відповідальності уряду.

По-перше, Ющенко намагався реабілітувати себе в питанні забезпечення обороноздатності. Очевидно, Банкова хоче сама себе переконати, що звільнення Гриценка і призначення Єханурова міністром оборони було не найслабшим і сумнівним рішенням Президента, а найсильнішим:

Крім того, Ющенко виступив з абсолютно протилежними тезами про порядок фінансування армії, порівняно з тим, коли він обґрунтовував звільнення Гриценка. Тоді Ющенко наполягав на зменшенні фінансування, пошуку внутрішніх ресурсів. Тепер Президент наполягає на збільшенні фінансування. Уважному глядачеві стає зрозуміло, що Гриценка звільнили з політичних мотивів. Підозри про те, що Єхануров буде займатися майном, а не реформуванням армії, отримують своє підтвердження:

«Найбільше розкритикував недоліки у фінансуванні Збройних сил. За словами Ющенко, нині військам дали найменше грошей за усі останні сім років. Що, підозрює Президент, означає, що хтось поспішає з контрактною армією.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко хотіла вже з першого січня запровадити контрактну армію. Президент проти поспішності» (Новий канал, «Репортер», 10 січня 2008 року).

«За словами Віктора Ющенка, “військова” стаття Державного бюджету на 2008 рік становить 10 мільярдів гривень, тобто трохи більше 1 відсотка валового внутрішнього продукту. Це найнижчий за останні 9 років показник (тільки у 1999 році на оборону було виділено 1,29 відсотка ВВП, в інші роки держава була щедрішою до своїх захисників). Президент категорично висловився за те, щоб цього року на потреби армії виділити не менше 2,5 відсотка ВВП, або 22 мільярда гривень. Віктор Ющенко наполягатиме, щоб при остаточному корегуванні цьогорічного Державного бюджету були враховані додаткові кошти для Збройних Сил, повідомив Віктор Балога.

“Армія мусить бути раціональним господарником. Позбувшись невластивих їй завдань і функцій, слід по-розумному розпорядитися вивільненим майном і землями. Використання їх на організацію Євро-2012 полегшить нам проведення цього важливого для країни форуму”, – передав слова Президента Віктор Балога» (ICTV, 9 січня 2008 року).

Далі, Президент демонстрував главі уряду свій прямий контроль над Міністерством закордонних справ. Більше того, Глава держави вважає за потрібне через МЗС контролювати діяльність уряду у зовнішньополітичній сфері. Очевидно, це може стати ще одним новим фронтом конкуренції між Ющенком і Тимошенко:

«Основні зовнішньополітичні завдання та пріоритети 2008 року, а також план міжнародних заходів стали провідною темою зустрічі Президента України Віктора Ющенка з міністром закордонних справ Володимиром Огризком.

Як повідомляє прес-служба глави держави, окремо Президент обговорив з міністром необхідність забезпечення єдності та скоординованості в проведенні зовнішньої політики між Секретаріатом Президента, Міністерством закордонних справ та урядом в цілому, а також Верховною Радою України.

За словами Володимира Огризка, це питання на сьогодні принципово важливе і визначальне. У цьому контексті він запропонував закріпити такий принцип у зовнішньополітичній діяльності окремим указом Президента.

У цьому документі він, зокрема, запропонував закріпити норму, відповідно до якої усі зовнішньополітичні заходи за участю урядовців, інших державних чиновників будуть потребувати директив Президента» (ICTV, 9 січня 2008 року).

Ідея з наданням Президенту (а також його Секретаріату) права видавати дозволи для поїздок урядовців за кордон отримала цікаве продовження у зв’язку з підготовкою візиту Юлії Тимошенко до Москви. По суті, було зроблено кроки, спрямовані на зрив цього візиту.

Як відомо, цей візит готує МЗС. Проте в першій декаді січня МЗС України та Росії обмінялися досить різкими заявами. Так, 9-го числа в пресі з’являється витік інформації про можливий перелік питань, які Президент хоче порушити на найближчій зустрічі зі своїм російським колегою:

«Украине не хватает советского прошлого. По данным газеты «Экономические известия», Ющенко на переговорах с российским президентом намерен сообщить ему о желании Украины получить статус правопреемницы Советского Союза. Цена вопроса, по самым приблизительным оценками, – миллиарды долларов.

"Статус правопреемства даст возможность решить многие исторические проблемы", – так объяснил изданию "Экономические известия" неназванный информатор стремление Ющенко поделить с Путиным советское наследство» (СТБ, «Вікна-новини», 9 січня 2008 року).

10 січня Володимир Огризко на зустрічі з послом Російської Федерації Віктором Черномирдіним повідомив, що «тональність останніх заяв російської сторони щодо історії України, мовної політики та ситуації із забезпеченням прав національних меншостей може зашкодити динамічному розвитку українсько-російських відносин».

Того ж таки 10-го числа прем’єри Росії та України домовлялися активізувати економічну співпрацю. При чому про це першою повідомила російська сторона:

«Прем’єр-міністри РФ і України Віктор Зубков і Юлія Тимошенко домовилися активізувати механізм роботи комітету з питань економічної співпраці російсько-української міждержавної комісії, повідомив журналістам представник прес-служби російського уряду. За його словами, прем’єр РФ провів сьогодні з ініціативи української сторони телефонну розмову з головою уряду України під час бесіди обговорювалися нагальні питання торгово-економічного співробітництва двох країн» (РІА «Новости», 10 січня 2008 року).

Зрозуміло, що подібні витоки інформації з українського боку не сприятимуть продовженню діалогу.

Проте зовнішня політика зараз для Тимошенко, очевидно не відіграє ключової ролі. Натомість вона демонструє активність на інших напрямках, перш за все, економічних, де Президентом була дещо втрачена ініціатива. Післясвяткові дні були позначені вельми показовими кроками та заявами з боку уряду Тимошенко та самої прем’єр-міністра.

Початок було покладено діями на газовому ринку. Національна комісія з регулювання електроенергетики обмежила обсяг постачання газу для «Укргазенерго» до 5-ти мільярдів кубометрів на рік.

«Голова Національної комісії з регулювання електроенергетики Валерій Кальченко пояснив, що обмеження встановили ще 2006 року. Але "Укргазенерго" через суд домоглося його скасування. Тоді НКРЕ звернулася до Вищого адміністративного суду. Той став на бік комісії і скасував рішення інших судів. Представник "Укргазенерго" Андрій Галущак заявив, що дії НКРЕ не завадять компанії продати решту газу – 50 мільярдів кубометрів. А обмежувальні рішення будуть оскаржувати. Представник "Укргазенерго" зауважив, що компанія не може порушувати вже укладені угоди з покупцями палива» («1+1», «ТСН», 10 січня 2008 року).

Паралельно прозвучала заява нового голови «Нафтогазу» Олега Дубини про те, що газосховища здали в оренду на 25 років тіньовим структурам. І 30 мільярдів кубів газу, які закачував туди попередній міністр палива, там немає.

«Олег Дубина, голова НАК “Нафтогаз України: “Тільки 650 – тобто можна сказати, що нуль. На жаль, нема ні балансу газу, ні договорів ті, хто поставляють, бо нам їх не віддають, ми не розуміємо, який газ піднімаємо”».

Сама прем’єрка показала лист від кредиторів, який начебто засвідчує невідворотне банкрутство «Нафтогазу». Тимошенко нагадує, що «Нафтогаз» володіє найдорожчим – газотранспортною системою України. Тому уряд сам сплатить рахунки компанії і оздоровить підприємство коштом пільг і дотацій.

«Юлія Тимошенко, прем’єр-міністр України: “Практично за перший квартал 2008 року через штучне банкрутство збиралися передати транспортні системи сумнівним структурам. Ось така сумна історія: ми дамо і гарантії кредиторам і видатки на оздоровлення”».

Серйозні звинувачення на адресу попереднього уряду викликають різкі спростування з боку політичних опонентів. Колишнє керівництво «Нафтогазу» називає заяви Тимошенко фарсом. Екс-віце-прем’єр Микола Азаров заявляє, що в «Нафтогазу» не було клопоту з боргами на мить передавання влади. І звідки вони з’явилися – питання не до команди Януковича, а такі гарантії від нового уряду з виплати боргів – це вже надміру.

Речник колишнього міністра палива, в свою чергу, каже – газ у сховищах є, і його вистачить ще й на наступний опалювальний сезон. Просто нові урядники ще не оговталися.

«Костянтин Бородін, речник екс-міністра паливенерго Юрія Бойка:“Запасы газа в подземных хранилищах, на момент, когда мы уходили неделю назад, составляли порядка 26 млрд кубометров. Мне кажется, что новое руководство “Нефтегаза”, правительства слишком быстро открыло первый конверт, в котором, как говорится – надо все валить на предшественников”».

Одначе Тимошенко має намір шукати винних разом із міліцією та Генпрокуратурою. Створює урядову комісію, і та за місяць має дати собі з цим раду.

«Цены на газ для населения пересмотрят. Премьер-министр поручила проанализировать себестоимость добычи газа, и исходя из этого сформулировать объективную цену. Газ для промышленности с этого года уже подорожал более чем на 30 процентов. И сегодняшняя цена – почти 180 долларов – в прямом смысле слова бьёт по промышленности.

Поднятие цены на газ со ста тридцати долларов до ста восьмидесяти за тысячу кубометров, прежде всего, скажется на металлургической, химической и стекольной промышленности. Здесь стоимость газа иногда составляет половину всех затрат на производство продукции.

Особенно сложно в Новом году придётся химикам. А именно производителям минеральных удобрений. Например, аммиачных и фосфорных удобрений. Газ для них – основное сырье.

Решение своих проблем промышленники готовы переложить на плечи потребителя. То есть повысить цены. Других вариантов они пока не видят. При схеме непрерывного производства в спешном порядке переходить на энергосберегающие технологии, могут позволит себе далеко не все предприятия. Альтернативой могут стать иностранные инвестиции или кредиты. Но этот путь отечественные производители считают более затратным» («Інтер», «Подробиці», 2 січня 2008 р

По-друге, уряд не забуває використовувати технології своїх попередників з адміністративного регулювання цін. При цьому Тимошенко перекладає відповідальність на «людей Президента» – голів місцевих держадміністрацій. В разі успіху команда піарників БЮТу кричатиме про вдале виконання ініціативи прем’єра. В разі провалу – вину перекладуть на Президента та його погані кадри:

«Уряд України має намір надати обласним державним адміністраціям право запроваджувати граничні торговельні надбавки на дизельне пальне й моторні бензини, що реалізуються через автозаправні станції, на рівні не вище 10% оптово-відпускної ціни виробника або митної вартості, повідомило Міністерство економіки.

Як відзначається в документі, Мінекономіки вже підготувало відповідний проект постанови Кабінету міністрів на виконання протокольного доручення за підсумками наради, проведеної прем’єр-міністром Юлією Тимошенко 4 січня з питань цінової ситуації на ринках продуктів харчування першої необхідності й нафти та нафтопродуктів.

"Відсутність державного регулювання цін на дизельне пальне та бензини дозволяє суб’єктам підприємницької діяльності підвищувати їх без будь-якого економічного обґрунтування", – йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови.

Раніше міністерство вже заявило про плани уряду Ю.Тимошенко запровадити регулювання цін на олію соняшникову, житло в гуртожитках і послуги громадського харчування в навчальних закладах» («Інтерфакс-Україна», 12 січня 2008 року).

Ще одним жирним «мазком»у створенні катастрофічної картини господарювання свого попередника стала заява Тимошенко про безпрецедентний рівень інфляції, який залишився у спадок від уряду Януковича. На спеціальному засіданні уряду, присвяченому пошуку механізмів стримування інфляційних процесів, Тимошенко оцінила рівень інфляції у 2007 році у 17%.

«”Инфляционные процессы необходимо срочно останавливать, проводя эту работу исключительно в рамках требований вступления во Всемирную торговую организацию”, – добавила премьер» (цитується за сайтом «Кореспондент»).

«По ее (Тимошенко) словам, результатом работы правительства должны стать разработка и выполнение четкого плана антиинфляционных мер с указанием сроков и ответственных лиц за его выполнение.

Как ранее сообщал Госкомстат, инфляция в Украине в ноябре 2007 года по сравнению с предыдущим месяцем составила 2,2% по сравнению с 2,9% в октябре и 2,2% в сентябре, а с начала года ее значение достигло 14,2%.

По отношению к ноябрю-2006 инфляция достигла 15,2%, а за январь-ноябрь-2007 по сравнению с январем-ноябрем-2006 она составила 12,5%. Оба эти показателя оказались наивысшими в 2007 году.

Комитет еще не объявлял итогового показателя инфляции за 2007 год, который в любом случае будет самым высоким с 2000 года, когда он составлял 25,8% (здесь и далее - декабрь к декабрю).

2001 году инфляцию удалось снизить до 6,1%, в 2002 году впервые в истории страны была зафиксирована дефляция 0,6%, а в последующие три года инфляция составляла соответственно 8,2%, 12,3% и 10,3%» (за матеріалами «Інтерфакс-Україна»).

Тематику вдалої з точки зору піар-технологій поїздку на шахту імені Засядька, з якої Тимошенко розпочала свою прем’єрську каденцію, вирішено було продовжити і розвинути. На спеціальній урядовій нараді, присвяченій розгляду висновків урядової комісії щодо аварії на згаданій шахті, прем’єр-міністр виступила з кількома ініціативами, які були широко висвітлені на телеканалах.

Зокрема, прем’єрка вимагає від власників шахт і тої ж таки шахти імені Засядька переходу на погодинну систему оплати праці. На її переконання, причиною високої аварійності на шахтах є погоня власників за надприбутками, яка змушує їх нехтувати технікою безпеки праці. Тимошенко також поставила питання про покарання винних у аварії на шахті імені Засядька та невідкладному наданні відповідної компенсації потерпілим та родинам загиблих шахтарів і перегляд системи нарахування зарплати.

«Тимошенко оголосила війну вугільним баронам

…Нова мітла по новому мете. Юлія Тимошенко не задоволена тим, як розслідували причини аварії на шахті Засядька, і створила свою нову групу з розслідування. Голова держкомітету з охорони праці заявив, що за минулий рік два його інспектори виявили на шахті 6 тисяч порушень, із них 300 порушень пилогазового режиму, із яких 15 – це перевищення рівня метану. Загалом Сергій Сторчак вважає, що на копальні були очевидні порушення безпеки, але назвати це причиною аварій він не поспішав.

Своєю чергою директор шахти звинувачення в порушеннях техніки безпеки не підтверджував.

Тимошенко заявила, що саме шахта має передусім відповідати перед родинами загиблих, і виділяти їм житло, при чому не тягнути з будівництвом нового будинку, а купити квартири вже зараз на вторинному ринку. Прем'єр була вражена тим, що на копальні Засядька для розрахунку зарплати використовували тарифну сітку, у якій мінімальна зарплата була нижчою на 60 гривень.

Державний комітет з охорони праці пропонує змінити форму власності на шахті Засядька, оскільки колективний власник, яким є акціонерне товариство, не несе персональної відповідальності.

Тимошенко попросила підготувати документи щодо вугільної галузі до завтрашнього дня, а впродовж двох тижнів розробити законопроекти. За її словами, не відомо скільки працюватиме її уряд, і треба поспішати» («1+1», «ТСН», 8 січня 2008 року).

«Тимошенко вимагає покарати винних у заниженні зарплат на шахті імені Засядька

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко вимагає притягнути до відповідальності тих керівників шахти ім. Засядька, які розрахували зарплату шахтарів, виходячи із заниженого розміру мінімальної заробітної плати.

Як передає "Інтерфакс-Україна", на урядовій нараді сьогодні в Києві за підсумками урядової комісії з розслідування причин аварії на шахті імені Засядька Юлії Тимошенко доручила підготувати довідку на засідання уряду в середу про те, "хто має відповідати за те, що зарплата шахтарів розраховувалася із заниженого розміру мінімальної заробітної плати".

"Я просила б, щоб ми найрадикальнішим чином поставилися до цієї відповідальності", – сказала Юлія Тимошенко» (ICTV, «Факти», 8 січня 2008 року).

«Урядова комісія виступає за зміну форми власності шахти ім. Засядька

Урядова комісія з розслідування причин вибухів на шахті ім. Засядька відзначає порушення техніки безпеки на шахті та виступає за зміну форми власності шахти, заявив голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці й гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) Сергій Сторчак.

Як передає "Інтерфакс-Україна", про це він заявив сьогодні в Києві на урядовій нараді за підсумками роботи урядової комісії.

"Ми вважаємо, що контроль із боку шахти за безпечним станом робіт був недостатнім або практично був відсутній", – сказав Сергій Сторчак.

Голова Держгірпромнагляду наголосив, що, на думку комісії, нинішня форма шахти "не забезпечує належного рівня безпеки гірничих робіт".

Сергій Сторчак повідомив, що в підготовленому акті розслідування урядової комісії зазначено доручення Фонду державного майна, разом з Міністерством юстиції та Міністерством вугільної промисловості, переглянути угоду оренди шахти ім. Засядька.

Він відзначив, що акт уже готовий, Держгірпромнагляд має намір здати його урядовій комісії 11 січня й після того, як всі члени комісії ознайомляться й підпишуть його, акт набуде юридичної чинності.

У свою чергу директор шахти ім. Засядька Ігор Єфремов повідомив журналістам після наради, що вартість орендованої шахти становить 1 млрд 300 млн грн, з яких 200 млн грн належить державі.

"Якщо в держави є 1,1 млрд. грн для орендарів шахти, тоді про це можна вести розмову", – сказав Ігор Єфремов. Він відзначив, що шахта платить орендну плату в розмірі 600 тис. грн.» (ICTV, 8 січня 2008 року).

«Шахта ім. Засядька має повністю профінансувати придбання житла сім`ям загиблих і постраждалих гірників – прем`єр  

Шахта ім. Засядька має в повному обсязі профінансувати придбання житла для сімей загиблих і постраждалих шахтарів.

Як передає УНІАН, про це заявила прем`єр-міністр України Юлія Тимошенко сьогодні під час наради з питань підбиття підсумків роботи тимчасової робочої комісії з вирішення проблемних питань постраждалих і сімей загиблих шахтарів на шахті ім. Засядька, а також урядової комісії з розслідування причин аварії.

“Необхідно створити реєстр усіх без винятку сімей, які потребують житла або проведення ремонту, скласти кошторис, шахта візьме кредит, а уряд сприятиме, щоб шахта одержала довгостроковий кредит”, – сказала Юлія Тимошенко.

При цьому вона зазначила, що житлові проблеми всіх постраждалих внаслідок аварії на шахті мають бути вирішені в найстисліші терміни. За її словами, житло має підбиратися на вторинному ринку.

Юлія Тимошенко доручила підготувати відповідний проект розпорядження уряду для розгляду його на засіданні Кабінету міністрів завтра, 9 січня.

“Наша комісія працюватиме доти, поки сім`ї загиблих не знімуть свої вимоги”, –  наголосила голова уряду» (ICTV, «Факти», 8 січня 2008 року).

Під свій контроль Тимошенко взяла справу підготовки до Євро-2012. Очевидно, це настільки прибуткова (в плані піару, звичайно :)) справа, що спонсори БЮТ та й сама прем’єр-міністр просто не можуть собі дозволити віддати все в руки Президенту. До речі, про роль Президента в Євро-2012 в сюжеті каналу ICTV жодного слова:

«Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко доручила підготувати для затвердження на засіданні уряду 12 лютого план дій щодо підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в2012 році.

"Я просила б зафіксувати цю дату – 12 лютого – внесення на засідання уряду плану дій. До цього він має пройти всі узгодження за всіма інстанціями", – сказала Юлія Тимошенко на урядовій нараді сьогодні в Києві з підготовки та проведення Євро-2012 в Україні.

Вона наголосила, що після затвердження на урядовому рівні, план має затвердити Верховна Рада України. Прем’єр також зажадала, щоб разом із планом дій був підготовлений до затвердження фінансовий план проведення Євро-2012» (ICTV, 11 січня 2008 року).

Натомість, телеканали звернули увагу на примирення і об’єднання Тимошенко зі своїм давнім ворогом – Григорієм Суркісом:

«Тимошенко сіла за один стіл із Суркісом та взялася за Євро-2012.

На новій посаді вона вперше провела засідання з підготовки фінальної частини футбольного чемпіонату Європи.

Наступного тижня Кабмін затвердить усі організаційні документи, а наприкінці січня узгодить з Польщею договір про спільну підготовку та проведення чемпіонату. Роботи дуже багато, каже прем’єр.

До 2012 року у Києві мають звести 33 готелі. Швидкими темпами оновлюватимуть стадіон “Олімпійський”, бо на будівництво нового – часу нема. За словами Тимошенко, упродовж останніх півтора року підготовка до Євро-2012 фактично була зірвана» (Новий канал, «Репортер», 11 січня 2008 року).

Очевидно, за наполяганням Суркіса Тимошенко вирішила звернутися і до Генпрокуратури:

«Як передає "Інтерфакс-Україна", сьогодні на урядовій нараді з підготовки й проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012 в Україні Юлія Тимошенко доручила Державному комітету із земельних ресурсів і Фонду державного майна надати інформацію щодо всіх операцій, які проводилися із землею на території НСК "Олімпійський".

"І готуємо термінового листа до Генеральної прокуратури", – сказала Юлія Тимошенко.

Крім того, прем’єр доручила підготувати нараду винятково із земельних питань, пов’язаних із НСК "Олімпійський". "Нам потрібно терміново розглянути ці питання", – наголосила Юлія Тимошенко.

У свою чергу, президент Федерації футболу України Георгій Суркіс під час наради висловив здивування тим, що кошти, виділені на реконструкцію стадіону, проходять через київську держадміністрацію. Він наголосив, що "Олімпійський" є загальноукраїнським об’єктом і запропонував доручити використання коштів для його реконструкції Міністерству у справах молоді, сім`ї та спорту.

Георгій Суркіс відзначив, що Київ має 2,5 роки для підготовки здачі стадіону, на якому буде проводитися Євро-2012. При цьому він наголосив, що за цей час неможливо побудувати новий стадіон» («Інтерфакс-Україна», 11 січня 2008 року).

Також Тимошенко використала тему Євро-2012, щоб продемонструвати бездарність та недбалість Януковича:

«“Попередній уряд практично зірвав підготовку до Євро-2012 – у нас не затверджені програми дій, не затверджені ніякі оргструктури, в нас усі терміни пропущені”, – сказала Юлія Тимошенко» (УНІАН, 11 січня 2008 року).