ТОВ «Артформс продакшн» — це сценаристка та продюсерка Тетяна Гнєдаш, а Тетяна Гнєдаш — це завжди слізливі історії про складну жіночу долю. «Реванш» не став винятком. Героїня серіалу Валентина Коваль може похизуватися вельми заплутаним і драматичним життєвим шляхом, на якому її спіткав класичний набір «мильно-оперних» бід. Зрада коханого та найкращої подруги, наклеп, втрата робіт, свободи й дитини. Розв’язка цієї історії відповідна. Справедливість буде відновлено, дитину знайдено, а коханого обрано нового, кращого за першого.  Та попри нудний анонс, «Реванш» вартий уваги. Звісно, це стосується поціновувачів жанру, бо решті там у будь-якому разі робити нема чого.

 Анна Вороніна — старша версія Валі Коваль

Події в «Реванші» відбуваються в декількох часах і двох країнах — Україні та Латвії. Головних героїнь насправді теж дві. Окрім юної Валі Коваль, обдарованої співробітниці великої компанії з виробництва побутової хімії, ще є Анна Воронина, дружина гендиректора компанії.  Вона теж усе втратила через підступну суперницю. Тривалий час шляхи героїнь не перетинаються (див. пункт про дві країни), але наприкінці вони зустрічаються й допомагають одна одній помститися.

Назагал сюжет «Реваншу» нагадує інший серіал «Артформс продакшн» — «Колір пристрасті» 2020 року та його продовження «Колір помсти» 2021-го. Там теж діють одразу дві головні героїні — молода та старша, що потерпають від несправедливість. Спочатку в кожної своя історія, а потім вони разом повертають втрачене. Окрім того, молодша персонажка так само, як і в «Реванші», потрапляє до колонії через хибне звинувачення у вбивстві, яке організувала суперниця в коханні. Коханий при цьому самоусувається та залишає дівчину напризволяще. В обох випадках, до речі, нещасну жертву грає одна й та сама акторка — Анна Сердюк.

 Героїня серіалу «Колір пристрасті»

 Героїня серіалу «Реванш»

Утім, Тетяні Гнєдаш не звикати до плагіату сюжетних ходів у самої себе.  Інколи навіть дослівного, як трапилося із серіалами «Ціна втечі» та «Своя серед чужих. З вовками жити». Перевага «Реваншу» в іншому.

Нові орієнтири. Попри те, що «Артформс продакшн» ще в 2016 році був зареєстрований у Латвії з очевидною метою вийти на європейський ринок, російську аудиторію Гнєдаш не лишала без уваги. Адже більшість відомих нам серіалів, де фігурує її ім’я (не лише як продюсерки проєктів власної компанії, а й сценаристки для інших виробників), мають відчутний присмак «русского міра». Наприклад,  у них толерується вшановане російським суспільством домашнє насильство, романтизуються тюремні закони та назагал панує якась похмура безнадійна атмосфера.

У 2022 році російський ринок накрився мідним тазом, а український глядач змінив смаки. Довелося повністю переорієнтовуватися на західні цінності, де аб’юзер за замовчуванням злочинець, а головна героїня повинна цікавитися чимось іще, окрім кохання. Нові тенденції стали помітні в серіалі «Сталеві нерви» (2023), який «Артформс» знімав у Латвії. Головна героїня виявилася справжньою поборницею гендерної рівності та самостійності. «Реванш», зроблений в Україні, поглибив тренд. Жінки тут мають амбіції, чоловіки не хизуються маскулінністю, герої цінують освіту, бережуть довкілля та вірять у закон. Цілком цивілізоване тло, на якому розгортаються події.

 Нове і старе кохання Валі 

Цікава географія. Ми швидко звикаємо до хорошого. Вже нікого не дивують прямі згадки місця подій у серіалах, бо виробникам уже не треба маскуватися задля російського ринку. Але все одно приємно, що в «Реванші» Київ є повноцінним героєм. Тепер персонажі розмовляють не як шпигуни, а як нормальні люди. Замість згадок про якийсь абстрактний аеропорт, наприклад, вони кажуть: «Пора в Бориспіль». До речі, події в серіалі відбуваються у 2010-х, тобто в Києві все ще літає та працює. Але подих часу в серіалі я таки знайшла. В одному з епізодів героїня-поліціянтка розмірковувала, куди подіти випадкові гроші. І надумала задонатити на поліцію. Абсолютно фантастична історія для реального Києва 2010-х.

Інша частина подій відбувається в Латвії. Попри вже згадані «Сталеві нерви» або ще один новий серіал «Артформс» — «Звинувачується в коханні», де події також відбувалися в Латвії, — така локація незвична українському глядачеві. Тому цікава. До того ж пропонує ненабридлі сюжетні ходи. Наприклад, у «Реванші» свою драматичну роль зіграли особливості міграційного законодавства Латвії. 

  На зв’язку Київ

Гарні актори. В нових проєктах «Артформс продакшн» немає російських акторів, а разом із ними зникла й характерна московська говірка. Тепер Тетяна Гнєдаш запрошує українців і латишів, яких потім доволі органічно дублюють. Назагал акторська гра в «Реванші» приємно здивувала. Приз глядацьких симпатій відходить Дарії Трегубовій, Клавдії Дрозд і Валентину Томасюку. Вони грають антагоністів і антагоністок, але затьмарюють усіх позитивних персонажів.

 Даша Трегубова, як завжди, грає левицю

Ложка дьогтю в акторському меді, щоправда, теж є. Але її додає не погана гра, а невдалий грим. Деякі героїні з’являються в сюжеті в «молодих» і «старих» версіях, адже серіал охоплює проміжок часу майже в 30 років. Органічно в обох іпостасях виглядає лише Трегубова. В інших помітні невідповідності з віком. Не сприймайте за ейджизм, але навряд акторка в 50+ без достатнього гриму може переконливо зобразити молоду матір. Так само і 27-річна латвійська акторка Катрина Блауа, що грала Анну Воронину, виглядала занадто юною для персонажки ювілейного віку. Навіть попри штучну сивину та зморшки навколо очей. На додаток у молодому віці їй невідомо навіщо натягнули жахливу перуку, яка, здається, постійно загрожувала насунутися на очі. Погані перуки — то взагалі якийсь незрозумілий фетиш виробників багатосерійних мелодрам. Регулярно трапляються героїні з пасмами, наче поцупленими в базарного манекена.

 Перуці місце на манекені

Складні персонажі. Попри мелодраматичний сюжет, персонажі в «Реванші» не такі прості, як можна очікувати. За винятком Валі та її суперниці Марини, серед головних героїв немає однозначно позитивних чи негативних персонажів. У кожного своя історія. Та й антагоністка за інших умов могла би зберегти людське обличчя, якби хтось вчасно скерував її енергію в мирному напрямі.

Правдоподібні повороти сюжету. Звучить смішно, якщо враховувати, що одна з головних героїнь серіалу виконала найулюбленіший трюк героїв мильних опер — втратила пам’ять. Але навіть у цьому випадку автори сценарію примудрилися додати трошки правди, адже наступні два десятки років вона наполегливо лікувалася у психіатрів. Це вам не фантастична зміна зовнішності через експериментальне лікування опіків у «Кольорі пристрасті», наприклад. 

Логічною була історія звільнення Валі з компанії через звинувачення у промисловому шпигунстві. Також доволі правдоподібним виглядав ланцюжок злочинів, що влаштувала Марина. Ніхто не намагався переконати глядачів, що вона все це зробила непомітно. «Ти що, XXI століття надворі. Кругом камери відеоспостереження», — сказав їй слідчій. Просто поліціянт цілком реально виявився хабарником і шантажистом. 

 Слідчий і підозрювана — яке їхало, таке й здибало

Потішило також ненав’язливе викриття таємниці Валиного нового коханого Ігоря та неочікуване повернення дитини. Якби ж щаслива мати ще не знепритомніла від радощів, було б узагалі добре. Але тут сценаристам мелодрам як пороблено. Без втрати свідомості в героїні через вагітність чи нервове напруження обійтися не можуть. У «Реванші» взагалі багато персонажів виявилися занадто вразливими. У декількох героїв різного віку та статі після стресу чомусь починалася лихоманка.

Гідна мораль. Це, власне, головний секрет привабливості «Реваншу». Якщо коротко, серіал учить стійкості, зміцнює віру в справедливість законним шляхом і змушує замислюватися про ціну помсти. Інколи справді краще пробачити й відпустити, ніж по ночах гострити ножі. Але це стосується не всіх ворогів. Точно не всіх.