Карантинні серіали: ставка на акторів

Карантинні серіали: ставка на акторів

3 Червня 2020
2823
3 Червня 2020
10:03

Карантинні серіали: ставка на акторів

2823
Три українські веб-серіали, зняті та презентовані на карантині, є передусім акторськими, актороцентричними.
Карантинні серіали: ставка на акторів
Карантинні серіали: ставка на акторів

Три серіали за два місяці карантину – так українська креативна індустрія підтвердила власну креативність. Припускаю, що перелік вітчизняних продуктів «карантинного» формату не повний. Напевне інші веб-серіали або ще в процесі створення, або – в планах, або – зняті ентузіастами, без медійної підтримки й десь гуляють непоміченими в мережі. Але знаю точно: ще більше подібних проектів злетіло вже на початку квітня. Хоча під кінець березня продакшени юзали авторів у пошуках подібних заявок, згодом усе перегралося.

Причину неважко зрозуміти, переглянувши всі три прем’єри: «Вася і карантин» від Film. ua, «За вікном» від «Фан Філмз» та «#чатнуті», пропозицію Нового каналу. Усе показане й побачене – комедії. Інші жанри на обмеженому полі просто не виживуть.

Причому автори «#чатнутих» визначають себе як ситком, тобто, сімейну комедію. Хоча до цього формату ближче стоїть якраз «За вікном». Але всюди увагу глядача тримають діалоги. Вони, а не майстерність режисера чи оператора, тримають на собі історію. Тож сміливо можна говорити: перші скрипки у веб-серіалах грають сценаристи, якщо вивести за дужки зусилля продюсерів.

Дії в кожному епізоді зі зрозумілих причин мінімум. Обставини героям пропонуються однакові: самоізоляція, обсервація, віддалене спілкування. Або як у «За вікном» – близький контакт із партнером, з яким мешкаєш під одним дахом та в межах власних чотирьох стін. Хоча іноді скайп-включення та поліекран дозволяють бачити не лише інтер’єри, а й екстер’єри – тут мова про «Васю і карантин».

Та якщо звести серіали до спільного знаменника, всі вони наближають глядача до скетчкомів. Кожен новий епізод або кожна окрема серія – передусім комедійний діалог із парадоксальним фіналом. Хіба «#чатнуті» дещо виводять за жанрові рамки, коли в кадрі з’являється більше, ніж двоє персонажів.

Саме з огляду на це інші жанри, найперше – детектив, тут не приживуться. Звісно, є «Вікно у двір» (1954), класичний зразок від Альфреда Гічкока. Нагадаю, за сюжетом професійний фотограф з переломом ноги розважається, дивлячись крізь об’єктив фотоапарата у сусідські вікна й розкриває злочин. Основою послужило однойменне оповідання Вільяма Айріша (1942), й екранізація стала настільки впливовою, що на її основі протягом півстоліття створили ще кілька стрічок. У тому числі – в Україні, на студії «Укртелефільм» під назвою «Вікно навпроти» (1991, режисер Едуард Дмитрієв). Отже, сищик, маючи певний набір інформації, може розкривати злочини віддалено. Навіть медичні – в одному із сезонів «Доктора Хауса» геніальний лікар узагалі лікував хворих на відстані, по телефону.

Проте детективна, як і мелодраматична історії передбачають інший підхід до драматургії, ніж його пропонують автори комедійних скетчів та словесних гегів. Тут виникає дуже важливий момент: опинившись на карантині, у вимушеній ізоляції, українці за деякий час починають сприймати все без драматизму, з гумором. У кожному з трьох пропонованих серіалів обігрується тема соціальної дистанції, утримання від сексу з партнером, який живе деінде, надмірного захоплення, аж до запою, алкоголем та набрана зайва вага. Автори пішли до глядача коротким шляхом і водночас – шляхом найменшого опору: спробували обіграти найтиповіші, найбільш знайомі, пізнавані ситуації. Які так чи інакше бодай раз пережив на карантині кожен, хто дивиться черговий епізод.

Наступний спільний момент – ставка на порушення чужої приватності в умовах, коли той, чию приватність порушують, не заперечує. Навпаки, свідомо йде на те, щоб показати власний побут ізсередини. Такий собі варіант сюжету зі світських хронік – усі епізоди актори «Васі і карантину» й «#чатнутих» локалізували в себе вдома, використовуючи програми для проведення відеоконференцій, від Skype до Zoom. І хоча автори «За вікном» знайшли інше рішення й задіяли дрони, все одно зазирали у вікна реальних акторських помешкань.

Звідси витікає присутній всюди сценарний хід, нехай затяганий, але завжди дієвий, як слизька скоринка кавуна під ногою чи торт у лице. Актори або відразу з’являються в кадрі без штанів, у білизні, або труси бачимо потім, коли надивимося на білу сорочку, піджак і краватку. Згадується навіть випадок з реального життя, коли під час скайп-включення в ефірі «112 Україна» експерт із розвідки Микола Маломуж сидів у костюмі, потім випадково піднявся – і засвітив спіднє. Зовсім недавно у своєму карантинному відео це обіграв режисер Наріман Алієв.

Загалом актори – окрема ставка. Той випадок, коли не можна визначати чиюсь роль головною. Формально таким є охоронець кінотеатру Вася Кривенко у «Васі та карантині» або бізнес-леді Анна Юріївна в «#чатнутих», Дмитро Хом’як і Ольга Сумська відповідно. Насправді ж усі без винятку виконавці, більш чи менш відомі загалу, мають у кожному із серіалів власну, написану спеціально для них сольну партію. Не помилюся, якщо визначу всі три проєкти передусім акторськими, актороцентричними. Додатковий плюс: піддивитися за побутом медійних Сумської, Писанки та Нікітюк.

Сюжети попри схожість обставин та однаково обмежену можливість для сценарних маневрів усе ж таки показують різні суспільні прошарки. Вася Кривенко та його коло спілкування знайомі по «Припутнях» та «Кров’янці» – обидва фільми зняв Аркадій Непиталюк за власними сценаріями. «Вася і карантин» – теж його дітище, й тут не відмовляються від суржику, навпаки, демонструють його безмежні вербальні та стилістичні можливості. Герої «За вікном» – різні, не знайомі між собою, кожен епізод пропонує нову історію. Проте всі вони – мешканці спального району, у ширшому розумінні – наші сусіди, люди з нашого двору, нашої вулиці. Їхня «київська українська» не викликає питань. Дуже добре, що нею говорять, її чують, вона ідентифікує.

Натомість принципова російська в «#чатнутих» теж не так би напружувала. Персонажі серіалу – бізнесмени, що непрямо, а коли й прямо підтверджує очевидне: бізнес в Україні здебільшого російськомовний. Але серед дійових осіб – учителька середніх років. Героїня Руслани Писанки, багата дама, спілкується з нею жорсткою російською. У відповідь чує перелякану, мовби сором’язливу українську. Маємо чергове свідчення класового й соціального розшарування через мову. Фінансово успішні, чия мета – знайти вихід із кризи та врятувати бізнеси, їхні коханки та коханці в побуті оперують російською. Охоронець Вася з його мінімумом життєвих потреб та інші малозабезпечені, далекі від світського життя та гламуру – україномовні. Хоча матюкаються обома мовами легко, невимушено й звично, що і є їхнім спільним мовним знаменником.

На момент написання й публікації цього тексту ще невідомо нікому, чи є в карантин-серіалів майбутнє. З продюсерської точки зору – мабуть. Адже бюджети тут мінімальні, важливіші медійні обличчя плюс ефект підглядання, суміш художнього кіно та реаліті. Ну, і комедія, найзатребуваніший жанр. Із точки зору рейтингів – швидше ні. Бо не ясно поки, чим міряти: кількістю переглядів на YouTube, поширень у соцмереж чи значків-уподобайок. Та сама ненормативна лексика може зупинити шлях до телевізійних ефірів. І видовище надто вже бюджетне, телевізійний глядач до таких форматів не звик. Про перспективи карантин-серіалів можна буде говорити, коли стане зрозумілим початок відновлення зйомок, не обмежених квартирами акторів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2823
Читайте також
09.12.2020 14:08
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
6 017
29.11.2020 12:00
Ярослав Підгора-Гвяздовський
для «Детектора медіа»
6 744
22.07.2020 16:00
Андрій Кокотюха
для «Детектора медіа»
2 751
27.06.2020 11:00
Андрій Кокотюха
«Детектор медіа»
4 290
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду