Інформаційні канали стали партійними: як пройшли виборчі марафони на Суспільному, «112 Україна», Прямому та NewsOne

Інформаційні канали стали партійними: як пройшли виборчі марафони на Суспільному, «112 Україна», Прямому та NewsOne

23 Липня 2019
3600
23 Липня 2019
12:00

Інформаційні канали стали партійними: як пройшли виборчі марафони на Суспільному, «112 Україна», Прямому та NewsOne

3600
«Детектор медіа» стежив за виборчими марафонами і спецвипусками в ефірі Суспільного мовника і трьох найрейтинговіших інформаційних каналів — «112 України», Прямого та NewsOne. Які сюжети показували глядачам, звідки відбувалися включення, яких гостей запрошували до студій та які меседжі лунали в ефірі — читайте в нашому огляді.
Інформаційні канали стали партійними: як пройшли виборчі марафони на Суспільному, «112 Україна», Прямому та NewsOne
Інформаційні канали стали партійними: як пройшли виборчі марафони на Суспільному, «112 Україна», Прямому та NewsOne

Читайте також, як пройшли виборчі марафони на найрейтинговіших каналах країни: «Україна», «1+1», ICTV, «Інтер» і СТБ.

«Зворотний відлік» на Суспільному: або весела країна, або щеплення від популізму

Суспільне мовлення в день виборів на всіх своїх телевізійних та онлайн-платформах транслювало три з половиною години розширене токшоу «Зворотний відлік» із незмінними ведучими Мирославою Барчук та Павлом Казаріним. «UA: Українське радіо» запропонувало аудиторії Суспільного альтернативу — власний прямоефірний марафон «Ніч виборів».

«Зворотний відлік» складався з двох блоків. У першому експерти, політологи та народні депутати попереднього скликання розповідали про специфіку парламентських виборів, кількість брехні під час кампанії та можливу загрозу національним інтересам, якщо нові обличчя у Верховній Раді вирішать перервати процес реформ в Україні. Другий блок був гарячішим, коли експерти й ведучі засипали критичними запитаннями представників партій — лідерок передвиборних перегонів — «Слуги народу» та «Голосу».

ЗМІ створили запит на нові обличчя

До оголошення результатів екзит-полів Мирослава Барчук намагалася з’ясувати в експертів, чому в цій кампанії вистрілив запит на нові обличчя. Декан факультету соціології, член наглядової ради Національного екзит-полу'2019 Андрій Горбачик заявив, що запит на нові обличчя значною мірою продукується ЗМІ. Він розповів, що екзит-пол в Україні маємо з 1998 року, його придумали у США для того, щоб у ЗМІ було про що говорити, поки офіційно не оголосять результатів виборів.

Головний редактор проєкту VoxUkraine Максим Скубенко проаналізував, що під час передвиборної агітації представники партій спекулювали на вічних темах, серед яких зниження цін на газ та продаж землі — «землю нікому не віддамо». Новою темою стала боротьба з олігархами та корупцією.

Аналітикиня громадського руху «Чесно» Оксана Ставнійчук зазначила, що на цих парламентських виборах використовували всі технології, які бачили раніше. Окремо вона виділила програми кандидатів у народні депутати (мажоритарників), які інколи нагадували програми голів міської ради з обіцянками побудувати дитячі майданчики, а не державників. Директор Школи політичної аналітики НаУКМА Максим Яковлєв додав, що програми були штучно створені, «це документ, який треба написати».

Чіткої відповіді, чому саме у 2019 році спрацювала технологія нових облич, так ніхто й не зумів дати, Андрій Горбачик сказав, що це питання треба досліджувати.

Під час «Зворотного відліку» традиційно проходило опитування. Цього разу запитували: «Що було вирішальним у вашому сьогоднішньому виборі?» Варіанти відповідей — лідер партії, партійний список чи передвиборна програма. 76,9 % глядачів відповіли, що партійний список. Порівну, по 23,1 %, зійшлися на думці про лідера партії та передвиборну програму.

Колишні, за яких не соромно

На «Зворотний відлік» запросили трьох народних депутатів 8-го скликання: в першому блоці токшоу Ганну Гопко, Олександра Опанасенка та у другому Сергія Висоцького. Мирослава Барчук, використовуючи право модераторки розмови, засипала компліментами спікерів, назвавши їх «прекрасними, ефективними, сумлінними народними депутатами, яких не буде в парламенті, на жаль. Нам дуже прикро від цього». Її слова розсмішили Гопко та Опанасенка. Про Сергія Висоцького, якого теж не буде в парламенті, вона сказала, що це один із народних депутатів, за якого не соромно, й подякувала йому за чесну роботу.

Всі троє народних депутатів у своїх виступах наголошували на нелюбові до Віктора Медведчука. Ганна Гопко поділилася інформацією про те, що медіахолдинг Медведчука буде збільшуватися за рахунок загальнонаціонального каналу з найбільшими рейтингом та охопленням. Це їй відомо як голові парламентського комітету із закордонних справ.

Глядач також почув відповідь, чому такі прекрасні народні депутати не балотувалися в мажоритарних округах. Олександр Опанасенко пояснив, що передвиборна кампанія для кандидата в народні депутати в Києві коштує в середньому півмільйона доларів. Де йому, народному депутату із заробітною платою в розмірі 30 тис. грн., взяти таку суму? Ганну Гопко запитали, чому вона не пішла в партію «Голос», яка наче збігається з її цінностями. У відповідь вона згадала, як свого часу лідер партії Святослав Вакарчук втомився сидіти у Верховній Раді й повернувся знову на сцену. Такі зміни позицій їй не подобаються.

Включення зі штабів: Порошенку не пощастило

На Суспільному анонсували прямі включення із філій з усіх регіонів України. На початку токшоу справді один за одним у студії включили двох кореспондентів «UA: Донбасу» із Сєвєродонецька та Краматорська, які розповіли про перебіг виборів, порушення та фейки, поширювані в місцевих медіа, щоби люди пропустили вибори. Інші філії обмежилися сюжетами в новинах про цікавинки з життя виборців, як-от у Тернополі молодята після вінчання в церкві поїхали голосувати на дільницю.

Зі включеннями Суспільному треба ще попрацювати. На «Зворотному відліку» в ніч після першого туру президентських виборів були технічні проблеми, цього разу з ними знову стикнулися. Без перешкод включили результати національного екзит-полу, який оголошували в «Укрінформі», штаби партій «Слуга народу», «Голос», «Батьківщина» і навіть більш-менш Медведчук із «Опозиційної платформи — За життя» зміг висловити стратегію в парламенті. А ось лідеру партії «Європейська солідарність» Петру Порошенку не пощастило, його обірвали на півслові. «Є певні технічні недоліки», — сказав Павло Казарін. Зате Тимошенко за виділений для неї час встигла виговоритися від душі, подякувати кожному члену команди й виборцю мало не поіменно і при тому з усіх сил натякнути, що кращого прем’єр-міністра, ніж вона, годі шукати.

Виступ президента Володимира Зеленського зі штабу «Слуги народу» пустив снігову кулю, з якої до кінця токшоу виросла лавина. Зеленський, згадуючи про місцеві вибори, сказав: «Не розслабляйтеся». Ганна Гопко стривожено зазначила, що готується інформаційний ґрунт для того, щоби в один момент Зеленський заявив, наче люди хочуть передчасних місцевих виборів, хоча це антиконституційно. За її словами, сьогодні він усе для цього робить: їздить по Україні та критикує публічно міських голів. Вона наголосила, що наразі перед парламентарями мають стояти передусім національні інтереси, а не власні амбіції, а також що впровадження реформ вимагає дві каденції, важливо не переривати процесу.

«Ви до нас дуже упереджені»

Якщо токшоу стартувало виважено і спокійно, то у другій частині почалася неоголошена війна. Експерти та ведучі раз по раз запитаннями нападали на Василя Мокана — 103-й номер у списку «Слуги народу» (проходить у Верховну Раду) та Олександру Дворецьку, яка балотувалася до Верховної Ради від партії «Голос» (№29 у списку, а проходить, за даними екзит-полу, 18 кандидатів). Представники партій одразу заявили, що в парламенті будуть створювати коаліцію, щоби разом працювати над проукраїнськими позиціями. У їхніх словах засумнівалися. Політолог Кирило Сазонов розповів, що на його рідному Донбасі партія «Слуга народу» вже неофіційно співпрацювала з «Опозиційною платформою — За життя», здавши їй усі округи. Журналістка, ведуча «UA: Криму» Лариса Волошина переконана, що наразі у «Слуги народу» всі карти в руках, якщо захочуть просунути проросійське питання й капітулювати перед Путіним, їм у цьому допоможе Медведук. Якщо будуть просувати європейський вектор, отримають голоси «Голосу».

Експерти згадували виступи різних представників «Слуги народу» та Офісу президента, які суперечать один одному, і таким чином підводили Василя Мокана до того, щоб він не те що пообіцяв, а поклявся у проукраїнській позиції.

Врешті він не витримав атаки в одні ворота: «Тільки щойно обрали парламент, а вже 45 хвилин розказуємо, який він буде поганий. Ще нічого парламент не встиг зробити, а вже всі розказують, що він буде поганий, проросійський. Дайте можливість показати на практиці новим депутатам їхні результати роботи, їхні напрацювання, тоді будете критикувати по суті».

Трішки довше протрималася Олександра Дворецька. Після запитання Лариси Волошиної про коаліцію й територіальну цілісність, вона теж здалася: «Мені здається, що ви до нас дуже упереджено ставитися. Не тільки в цьому залі, але і за його межами. Я ще раз пояснюю, якщо буде стояти питання проросійського вектора розвитку… ми його не підтримаємо».

Більшість експертів у студії не давали поблажки майбутнім політикам. Головний редактор інтернет-видання «Новинарня» Дмитро Лиховій сказав, що у представників «Слуги народу» й команди Зеленського марно випитувати щось конкретне, тому що кожна відповідь — це здебільшого їхня приватна думка, потім виявляється, що вони або пожартували, або інший колега скаже кардинально протилежне, або спростує слова першого, що це неправильно потрактовано. Він ще раз запитав про можливість проведення дочасних місцевих виборів. Василь Мокан сказав, що не бачить каталізаторів для цього, хоча є поради про те, щоб зайти у всі можливі місцеві ради та отримати «абсолютну повноту влади», але наразі це не є пріоритетом і правильним рішенням.

Про програш за програшем у міжнародній політиці зазначив доктор філософських наук Вахтанґ Кебуладзе. Його стривожили слова Василя Мокана про те, що на Заході України запитують, коли припиниться війна, а на сході України — коли буде мир із Росією. «Наше завдання — сформувати внутрішній концепт, який би враховував різні інтереси різних областей», — сказав представник «Слуги народу». «Відповідальні політики не мають цим маніпулювати, мир із Росією сьогодні неможливий», — підкреслив Вахтанґ Кебуладзе.

Єдиним зі спікерів «Зворотного відліку», хто повірив у нові обличчя й те, що все буде добре, став Кирило Сазонов. Він пояснив, що партія «Голос» у новому парламенті замінить «Народний фронт», який присікав усі можливі погрішності Блоку Петра Порошенка, й розповів байку про те, як чоловік просив поради в мудреця: одружуватися чи ні. «Одружуйся звичайно. Якщо буде хороша дружина, будеш щасливий, буде погана дружина — станеш філософом. Так і ми. Обрали купу нових облич. Це шанс на швидкі переміни. Я вірю в них. Або вони швидко впровадять зміни і в нас буде нова, класна, багато, весела, успішна країна, яка переможе мордор, або щеплення від популізму і ми зробимо висновки», — сказав політолог.

«112 Україна»: бенефіс «ОПЗЖ», «мирний план» та власні екзит-поли

Дострокові парламентські вибори 2019 року на телеканалі «112 Україна» висвітлювали під час великого марафону «Хто?», який тривав із 17:00 до 00:00.

Ефір вели телеведучі Володимир Полуєв та Анна Степанець. Ще одна телеведуча, Євгенія Скорина, була «на підхваті» й цитувала повідомлення, які до студії писали глядачі. Під час телемарафону проводили прямі включення з виборчих дільниць в Україні й за кордоном, обговорювали у студії з експертами порушення на виборах, а після 20:00, коли почали оприлюднювати перші результати екзит-полів, дискутували про фігуру майбутнього прем’єр-міністра та занадто часто виводили в ефір представників політичної партії «Опозиційна платформи — За життя», в той час як представників інших партій показали лише побіжно.

«Перехідний» парламент і «дружба з Росією»

Спершу ефір був доволі збалансованим та поєднував як думки експертів, так і включення журналістів із виборчих дільниць та з’єднання телефоном речників Нацполіції з різних регіонів, проте згодом без проросійських заяв все ж не обійшлося. Першу частину марафону присвятили обговоренню загальної ситуації на виборчих дільницях у різних регіонах України. У студії експерти дискутували про те, чому явка була доволі низькою (за даними ЦВК, загальна явка склала 49,84 %. — Ред.). Серед головних причин низької явки називали сезон відпусток, розчарування у владі й те, що багато українців перебуває на сезонних роботах за кордоном.

Депутат Одеської міськради Дмитро Співак висловив здивування тим, що цього разу Західна Україна голосує з нижчою явкою, ніж зазвичай. Політолог Олексій Якубін скаржився, що дільниці для українських заробітчан у Росії закриті, а питання з дільницями у Польщі «не до кінця врегульовані». До ефіру долучився Олег Іванів, голова виборчої комісії закордонної виборчої дільниці при посольстві України в Греції. Повідомив, що із зареєстрованих 2812 у країні виборців станом на 19:00 проголосувало лише 30 %. Телеведучі наводили «інсайдерські дані з деяких штабів» про те, що в останні години голосування спостерігається різке підвищення кількості тих, хто голосує.

В ефірі довго сперечалися про те, чи треба проводити вибори в електронному форматі, але однозначних висновків, як це робити, не дійшли. Політичний експерт Михайло Чаплига констатував, що комфортних умов для голосування за кордоном не створено. Костянтин Грищенко, ексміністр закордонних справ (2003–2005 та 2010–2012), опонував тим, що голосування за кордоном — процедура непроста й рідше іміджева, ніж репрезентативна. Під час прямого включення з Ужгорода кореспондентка Іванна Стець розповіла про активність місцевих громадян, де станом на 19-ту годину явка була трохи більшою за 30 %, що стало одним із найнижчих показників по Україні. На противагу даним про низьку явку статистики по тих дільницях, де проголосували найбільше, в ефірі не було. Із цього могло скластися помилкове враження про те, що явка є низькою по всіх регіонах України.

Дмитро Співак висловив думку, що новообраний парламент — перехідний. «Я йому даю півтора-два роки. Ефір записується, люди можуть зафіксувати цей прогноз». Мовляв, скоро ми підемо на нові вибори, але вже за новими правилами гри. І за тим Виборчим кодексом, який був прийнятий напередодні виборів 21 липня. До ефіру приєднали речницю Нацполіції України у Миколаївській області Інну Парфенову, яка повідомила про 51 звернення щодо можливих порушень виборчого законодавства. Телеведуча Євгенія Скорина процитувала кілька повідомлень, які написали в ефір глядачі. Всі цитати були виключно російською мовою.

Загалом експерти, яких запросили у студію, не відзначилися явною критикою або похвалою якоїсь із партій. Політолог та кандидат філософських наук Валентин Гладких озвучив тезу: люди не помічають змін від голосувань, тому мало ходять на вибори, з кожних виборів приходять розчарованими, тому потім узагалі не йдуть. Загалом в ефірі поводився помітно різко. Називав абстрактних кандидатів «хвойдами», «рекетирами» і «бандитами», які можуть зайти до влади. Також емоційно заявляв, що «українське суспільство хворе», що «воно не є талановите, воно не є мудре», але для одужання треба самоочищення у вигляді політиків, які змінять правила гри.

Олена Баранник, речниця Нацполції у Харківській області, телефоном повідомила, що більшість повідомлень про мінування 14 виборчих дільниць на Харківщині виявилися фейком. Під час включення з Чернівців кореспондентка Оксана Сопрович заявила, що в регіоні проголосувати могли понад 680 тисяч буковинців, проте явка склала ледь більше 20 %. Тим часом у студії Дмитро Співак і далі говорив емоційно й називав мажоритарників у регіонах «баронами», які мають великі ризики програти вибори. В той же час конкретних прізвищ, кого саме він мав на увазі, не згадав. Із Запоріжжя в ефір долучили журналістку Марину Моісеєнко, яка заявила про явку майже 40 % виборців, більшість із яких — люди похилого віку.

Найбільш провокативні й відверто проросійські заяви під час телемарафону висловлював політолог, експерт Київського центру політичних досліджень та конфліктології Андрій Відішенко. За його словами, мало що зміниться, поки продовжуватиметься патріотична ідеологія, започаткована Петром Порошенком. Називав його політсилу «Європейська солідарність» «партією війни», а насамкінець, коли йшов зі студії, відзначився такою заявою: судячи з попередніх результатів виборів, люди зрозуміли, що без мирного врегулювання «братоубийственного конфликта» на Донбасі й «без нормалізації відносин із Росією є ризик перетворення України у неконкурентоспроможну резервацію». Також, за його словами, «проєкт Україна як “анти-Росія” — нежиттєздатний проєкт». Ніхто з експертів, які в цей час були у студії, не опонував йому й навіть не намагався висловити протилежну думку. Також ніхто з присутніх не згадав про те, що війну проти України розв’язала Росія.

Екзит-поли, «партія війни» і піар «ОПЗЖ»

О 20:00, коли за законом дозволяється публікувати перші екзит-поли, канал «112 Україна» оприлюднив результати власних екзит-полів та попередні дані від Національного екзит-полу. Після короткого обговорення перших результатів опитувань, включення зі штабу «Слуги народу» було дуже коротким. Показали лише уривок, де Володимир Зеленський подякував виборцям, перервавши включення, хоча було помітно, що Зеленський щось говорив далі.

Політичний експерт Олексій Мусієнко сказав, що вести політику новим обличчям, не радячись зі «старими» — це «тупіковий шлях». Далі — включення зі штабу «Батьківщини», яке також було помітно коротким. Народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко у студії багато хвалив свою партію.

Після цього пішли явні перекоси у бік коментарів та включень зі штабу «Опозиційної платформи — За життя». Чимдалі частіше вмикали представників саме цієї політичної сили. За час довгого включення Юрій Бойко, що є № 1 у списку від партії, встиг подякувати виборцям, які голосували «за мир», Вадим Рабінович встиг пожалітися, що партію «поливали грязюкою». Віктор Медведчук покритикував «ексколег» із «Опозиційного блоку», які вели проти них «брудну кампанію».

Загалом включення зі штабу «ОПЗЖ» було явно набагато довшим, ніж зі штабів інших партій. Але і на цьому трансляція з їхнього штабу не припинилася. В ефірі далі показали запитання журналістів, які були на брифінгу з представниками «ОПЗЖ» в їхньому штабі. Та й цього, мабуть, здалося мало, бо після короткого коментаря Сергія Власенка зі студії знову увімкнули Медведчука і Рабіновича. Останній сказав, що буде допомагати тим, хто «захоче встановити мир», але з тими, хто буде вести «в НАТО, МВФ чи ще кудись», співпрацювати не будуть. Медведчук цитував свою так звану «програму миру». Після короткого повтору даних екзит-полів — знову включення Віктора Медведчука. Цього разу він відповідав у кулуарах штабу на запитання журналістів. Жоден із присутніх у студії не намагався опонувати цим спікерам щодо «партії війни» та курсу на НАТО і ЄС.

Далі під час телемарафону довго обговорювали можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Сергій Власенко кілька разів ухилився від відповіді про те, хто на його думку займе це місце, відговорюючись абстрактними фразами «давайте дочекаємось прогнозованих речей». Дуже коротко і найпізніше по часу, ніби це взагалі не актуально, показали коротку цитату Петра Порошенка — аж о 21.10. У студії про орієнтовні результати виборів дискутували представник партії «Громадянська позиція» Микола Катеринчук, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Експерт з міжнародних питань Ірина Верещук говорила про шанси на монокоаліцію. Проте не було нікого від партій «Голос» та «Європейська солідарність».

Ніхто з присутніх експертів не зауважив того, що представників «ОПЗЖ» показували під час телемарафону найдовше й найчастіше. А згадування, приміром, партії «Голос» звучало лише в контексті екзит-полів ы тільки побіжно кількома фразами. Зокрема, коли згадували, що Володимир Зеленський міг би запропонувати Святославу Вакарчуку пост прем’єр-міністра.

Кількість включень від журналістів зменшилася, проте далі почалися тільки включення зі штабу «ОПЗЖ». Спікерів зі студії ввічливо перебили, для того щоб провести «оперативне» включення Медведчука. Цього разу — вже індивідуально на прямому зв’язку зі студією. Хоча в його заявах не було нічого оперативного і навіть нічого нового: тільки відверто проросійська риторика. І знову йому дали немало часу. Він встиг розповісти і про свою майбутню діяльність у парламенті, і висловити сумніви, що можлива хоч яка-небудь коаліція без «Слуги народу», і вкотре підкреслив, що «ОПЗЖ» будуть опозиціонерами не тільки за назвою, а й за своєю діяльністю в майбутньому парламенті. Також уже традиційно покритикував Петра Порошенка за те, що той, мовляв, «не хотів миру» під час свого президентства.

У студії Антон Геращенко, колишній народний депутат від «Народного фронту» привітав українців з «торжеством демократії» та заявив про необхідність подолання кнопкодавства.

В ефірі акцентували увагу переважно на тих округах, де мало голосували. Округи, де була вища явка, практично не згадували. З Брюсселя на зв’язок зі студією вийшла журналістка Ольга Паращук, яка теж говорила про низьку явку українців у Бельгії: з понад 2 тисяч зареєстрованих проголосувало близько 600 українців. Там виборцям давали лише один бюлетень — зі списком партій. Повідомила цікавий факт: громадян Бельгії штрафують за неявку на вибори, бо голосувати всіх змушує закон.

Нестор Шуфрич, народний депутат та представник партії «Опозиційна платформа — За життя», повторював мантри про так званий «мирний план» та вкотре критикував Петра Порошенка, який «не був зацікавлений у мирі». За ним до студії прийшов Юрій Бойко, і таким чином у студії стало відразу два представники «ОПЗЖ». Бойко знову дякував виборцям повторював тези про «необхідність припиняти війну».

О 22:40 до студії з Одеси на прямому зв’язку доєднався одіозний Ілля Кива, що балотується до Ради 34-м номером у списку «ОПЗЖ». Він звернувся до членів виборчих комісій і погрожував відповідальністю за порушення законів. Називав себе «офіцером у відставці». Ніяких конкретних фактів не повідомив.

22:53 — і знову включення зі штабу «ОПЗЖ», де керівник київської міської організації «Опозиційної платформи — За життя» Олександр Пузанов довго перераховував порушення на виборчих дільницях по всій Україні.

Після 23-ї години оприлюднили свіжі на той час дані ЦВК щодо явки. Також повідомили, що в Запоріжжі на одній з дільниць розпилили сльозогінний газ. Там підрахунок голосів ненадовго зупинили, але після короткої паузи продовжували рахувати голоси.

У студії від «Слуги народу» був присутній доктор юридичних наук Данило Гетманцев, який у 2019 році увійшов до команди Володимира Зеленського, де відповідає за питання фінансів, оподаткування та банківського права. В той же час до кінця телемарафону переважали думки представників «ОПЗЖ», тоді як інші партії згадували мінімально.

Прямий канал: оптимістичний та песимістичний сценарій

Прямий канал, який вважається наближеним до Петра Порошенка, вже ніяк не приховує своїх симпатій, і навіть виборчий марафон цього разу проводив спільно з 5-м каналом, що офіційно належить Порошенку. Марафон розпочався о восьмій ранку і називався «Стоп реванш» (агітаційний марафон з аналогічною назвою проводили за кілька днів до виборів Прямий, 5 канал та «Еспресо»).

Упродовж усього дня в онлайн-режимі у верхньому куті екрана відображалася явка виборців. А після оголошення даних екзит-полів у нижній частині екрана з’явилися результати п’яти партій, що пройшли до парламенту. Їх показували до завершення ефіру.

Вечірній блок марафону з 20:00 вели Матвій Ганапольський та Лариса Губіна (перед ними в студії працювали Світлана Орловська та Роман Чайка).

Головна мішень на виборах

Участь у вечірньому ефірі взяли ексголова Луганської ОВЦА, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука, народний депутат шостого скликання Віктор Уколов, політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач та Віктор Таран (ведучий під час представлення назвав лише ім’я та прізвище) — наближений до команд Порошенка та Гройсмана політолог і громадський діяч. У студії також була Тетяна Чорновол, народна депутатка восьмого скликання, яку ведучий взагалі не представив, і кандидатка від партії «Сила і честь» Олена Сотник. Її не представили навіть через півтори години після початку ефіру, коли їй надали слово, «щоб всі сказали».

Пізніше до гостей студії приєдналися позафракційна народна депутатка Ганна Гопко, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань та, несподівано, кандидат від «Опозиційної платформи — За життя» — Юрій Мірошниченко. Варто зауважити, що учасників дискусії впродовж ефіру не титрували, тому глядачам, які приєдналися в процесі, було складніше з’ясувати, хто виступає.

Перед тим як гостям дали можливість прокоментувати результати екзит-полів, ефір перервали включенням спікера Верховної Ради, кандидата від «Європейської солідарності» Андрія Парубія. Він сказав, що максимально ділитиметься досвідом з молодими колегами, та додав, що радий, що до парламенту пройшла партія «Голос».

«Хто буде підтримувати наші цінності, українські цінності, українську мову, декомунізацію, українську історію, хто буде підтримувати шлях до ЄС і НАТО, зможе долучитися до нашої боротьбі і до нашої роботи», — відповів Парубій на питання журналістки про те, хто може бути союзниками «Європейської солідарності» в новому складі ради.

Другу спробу дати слово гостям студії перервали включенням виступу Петра Порошенка. Він подякував команді, називаючи кожного з першої десятки партії поіменно, та виборцям.

«Ми були головною мішенню на цих виборах. На нас було націлено вістря російської пропаганди, на нас концентрувала увагу п’ята колона. Ви могли в цьому переконатися, особливо, коли дивилися олігархічні канали. Проти нас за допомогою силових структур та колишніх топчиновників з адміністрації Януковича постійно влаштовувалася провокація. Влада при цьому крізь пальці дивилася на активність п’ятої колони», — сказав Порошенко.

Під час виступу експрезидент начебто обмовився, назвавши «Опозиційну платформу» «окупаційною колоною», чим зірвав оплески.

Як не дивно, але «Опозиційна платформа — За життя» теж себе вважає головною мішенню на цих виборах — такі меседжі глядачі могли почути, якби перемкнулися з Прямого каналу на «112 Україна», NewsOne або «Інтер».

Виступ Порошенка тривав близько 25 хвилин і попри те, що партія, за результатами екзит-полів, набрала невеликий відсоток голосів, був дуже емоційний. Прямий транслював його повністю.

Після виступу Порошенка в ефір вивели Тараса Березовця. Він вів включення з майданчика, зведеного перед ЦВК. Ведучий поспілкувався із членом Центральної виборчої комісії Наталією Бернацькою.

Були під час марафону і включення журналісток з трьох партійних штабів: «Європейської солідарності», «Голосу» (журналістка назвала його головним штабом цієї виборчої кампанії) та «Батьківщини». При цьому зі штабу «ЄС» включалися помітно частіше за інших і виводили в прямий ефір бліцінтерв’ю з представниками цієї політичної сили.

Перспективи однопартійної більшості

Дискусія в студії зав’язалася навколо прогнозів того, яким чином буде сформована коаліція. Частина гостей схилилась до думки, що «Слуга народу» зможе сформувати власну коаліції за рахунок мажоритарників та самовисуванців. Інша частина гостей намагалася спрогнозувати, з ким партія-переможець об’єднуватиметься та як далі розвиватимуться події. Зауважимо, що гості-політики, говорячи про конкурентів, часом вдавалися до метафор на межі з мовою ворожнечі.

Першою слово надали Тетяні Чорновол. Вона зазначила, що низька явка на виборах пов’язана з тим, що суспільство розчарувалося в «зеленому опіумі», боїться реваншу. «Дуже велика проблема і дуже великий, я б сказала навіть, злочин — оці дострокові вибори. Розчарування зараз не встигло перейти в протидію. Ці вибори як чергова спроба самогубства українського суспільства. Я думаю, через два місяці того б не було», — зазначила Чорновол.

На її думку, у «черговій спробі самогубства українського суспільства» винен чинний президент, який ініціював дострокові вибори. «Головне для нас — втримати Україну, не дати її розвернути. Боротися зараз потрібно не в парламенті, а на фронті, на майданах», — вважає Чорновол.

Георгій Тука був більш оптимістичним. Він висловив сподівання, що партія «Слуга народу» одноосібно не сформує більшості в парламенті. Тука наголосив, що радий, що в новому парламенті більше не буде Радикальної партії Ляшка, а зайде нова політична сила — «Голос», яку він обіцяє підтримувати. Він також зазначив, що очікував більшу підтримку партії «Опозиційна платформа — За життя», але «на щастя, медведчуківська п’ята колона» отримала менше голосів.

Віктор Таран, опонуючи Туці, сказав, що, на його думку, «Слуга народу» зможе одноосібно сформувати коаліцію. «“Слуга народу” оголосили, що вони перемагають у 80-85 округах. Тобто, вони матимуть у парламенті щонайменше 211 депутатів. Ви вірите, що вони не доб’ють 15 голосів самовисуванцями? Та вони в шоколаді. Вони зроблять коаліцію на 230 людей», — сказав він. Прогнози Тарана щодо однопартійної більшості «Слуги народу» з допомогою мажоритарників пізніше підтримав і Володимир Горбач.

Спіч Тарана перервали спочатку включенням депутата від БПП Сергія Березенка, якого запитали про пріоритети роботи партії, а також про те, чи буде Порошенко займатися депутатською роботою. Останнє питання він порадив поставити Порошенку. До честі журналістки, за кілька хвилин у кадрі з’явився Порошенко, вдруге перебивши виступ Тарана, який почав розповідати про складне економічне становище України.

Окрім традиційних слів подяки та чергового озвучення курсу партії, Порошенко привітав з перемогою партію «Голос» і сказав, що координуватиметься з нею в парламенті. «Я впевнений у тому, що однією з перших, з ким ми почнемо переговори до координації наших дій, буде саме партія “Голос”», — зазначив Порошенко. На пряме запитання, чи стане Порошенко депутатом, він так і не відповів.

Слово в студії надали Віктору Уколову. «У нас є два сценарії. За оптимістичним одноосібної більшості не буде, а за песимістичним — буде», — зазначив він. На його думку, позитивом є те, що немає загрози зміни Конституції та відмови від вступу до ЄС і НАТО, адже «не виходить у них зібрати 300 голосів, навіть якщо “Слуга народу” об’єднається з «ОПЗЖ».

Майбутня опозиція та можливі дочасні місцеві вибори

На думку кандидатки від партії «Сила і честь» Олени Сотник, скоріш за все в парламенті буде дві опозиції — проукраїнська та проросійська. «Проукраїнській опозиції буде набагато складніше. Їй доведеться працювати з одного боку як класичній опозиції, тобто якимось чином формувати інше бачення по відношенню до коаліції, а паралельно доведеться працювати ще й проти проросійської опозиції», — вважає Сотник.

Олексій Гарань зазначив, що результати виборів партій загалом є прогнозованими. Але сюрпризом, на його думку, можуть бути результати «мажоритарки». У студії озвучили інформацію, що за попередніми даними 9 із 10 депутатів на мажоритарних округах Києва — представники «Слуги народу», тож Гарань вирішив прокоментувати ці дані. «Є депутати від Києва, які мають хороший послужний список. Якщо в парламенті не буде Чумака, Іллєнка, Ємця, інших можна назвати, то це говорить про те, що кияни не оцінили навіть тих, хто працював добре, займав принципову позицію. Для мене це тривожний дзвіночок. Люди клюнули на “фішечки”, а не на реальні справи та дії», — наголосив він.

Гарань також додав, що його лякає намір провести дострокові місцеві вибори. На його думку, це може призвести до узурпації влади. «Якщо говорити про календар проведення президентських, парламентських та місцевих виборів, то у західних країнах спеціально робиться так, щоб усе це не співпадало, щоб одна сила не могла монополізувати владу», — сказав науковий директор фонду «Демократичні ініціативи».

Юрій Мірошниченко розповів у студії, що за результатами екзит-полів він не проходить до ради за списками. Під час виступу він говорив про проєвропейський курс України, який, на його думку, не зміниться та хвалив партію «Європейська солідарність». «Кількість проєвропейських політиків в усіх списках значно перевищує кількість тих, хто розглядає будь-які альтернативні варіанти, включаючи нейтральний статус, з Росією тощо», — зауважив Мірошниченко.

Він також підкреслив, що лідерство у цьому напрямку може змінитися. Якщо виборці розчаруються в партії «Слуга народу», то цю естафету, на його думку, може підхопити «Європейська солідарність».

«Я сьогодні не бачу, крім “Європейської солідарності”, хто б міг підхопити цю естафету, тому що досвід Порошенка і його команди значно більший, ніж у Вакарчука, якість кадрів у нього більша і спроможність це робити у нього значно більша. Я думаю, що довкола цієї політичної сили буде формуватися справжня суспільна опозиція. Парламентська і позапарламентська», — сказав Мірошниченко.

NewsOne: Рада як спосіб працевлаштування для неофітів

На каналі NewsOne о 18:00 почалося токшоу «Рада. Перезавантаження »; до 11-] вечора його вели Василь Голованов та Олена Кирик, після — Андрій Павловський і Лана Шевчук.

Практично всім гостям у студії — а вони змінювалися майже щопівгодини — ведучі ставили три запитання: як ви оцінюєте результати виборів, яка буде коаліція і чи є шанс у парламенту 9-го скликання пропрацювати повний термін, чи будуть перевибори. Більшість гостей схилялися до того, що перевибори будуть. Ще одна тема, яку обговорювали у студії, — можливі перевибори місцевої влади.

Жодного представника партій «Слуга народу», «Європейська солідарність» і «Голос» у студії не було; не було також включення зі штабів «ЄС» і «Голосу». Голованов на самому початку токшоу сказав, що одна з партій, яка, можливо, буде представлена в парламенті, «почала своє роботу з наступу на свободу слова — і відмовила каналу в акредитації в своєму штабі». Потім він додав, що це не агітація або контрагітація, і назвав цю партію: «Голос» . Природно, що не включали й не говорили в токшоу про партію «Опозіційній блок». Зате про неї багато говорили під час прямих включень зі штабу «Опозіційної платформи — За життя» її представники. З їхніх слів випливало, що «Опоблок» вів «нечесну політичну кампанію», і всіма силами намагався зашкодити «ОПЗЖ», чим Віктор Медведчук в одному з коментарів і пояснив недостатньо високий результат своєї партії на цих виборах.

Гості у студії з 19:00 до 23:00: Віктор Суслов (№43 в списках «ОПЗЖ»), політолгог Ігор Рейтерович, Сергій Мельничук (депутат, Радикальна партія Ляшка), Василь Німченко («Опоблок», колишній суддя Конституційного Суду), Валерій Димов (політолог), Кирило Молчанов (політолог), Олександр Попов (ексглава Київської адміністрації, ексрегіонал), Ігор Попов (депутат, Радикальна партія Ляшка), Володимир Медяник (ексрегіонал), Дмитро Раїмов (політтехнолог), Володимир Цибулько (громадський діяч, раніше «Наша Україна»), Володимир Кацман (ексжурналіст, член політради «ОПЗЖ»), Юрій Павленко (««ОПЗЖ»), Дмитро Співак (раніше БПП, якого виключено зі списку «Слуги народу»), Ігор Мосейчук (раніше Радикальна партія Ляшка), Кирило Куликов (депутат 6-го скликання), Віталій Чаплига (політолог), Віталій Журавський (ексрегіонал), Андрій Ніколаєнко (глава партії «Основа», балотувався від партії «Батьківщина»), Вадим Карасьов (політолог), Юрій Бойко (««ОПЗЖ»), Нестор Шуфрич (««ОПЗЖ»), Олексій Якубін (політолог).

Некомпетентні «Слуга народу» й «Голос»

Основне обговорення у студії стосувалося того, як буде влаштована коаліція. Почали з того, що заявили про низьку явку — й Ігор Рейтерович сказав, що при такій явці парламент матиме дуже низьку легітимність для суспільства — хоча саме цей аргумент використовувався для того, щоби призначити позачергові вибори. Цієї теми у студії не торкалися.

Сергія Мельничука хвилювало питання, чи будуть посадки — за «спадщину Ради 8-го скликання», до яких він зарахував «війну і корупцію»; а також підкреслив, що не тільки колишні регіонали повинні зазнати люстрації, але й попередня партія влади. Крім того, він заявив, що кількість «соросят», тобто підтримуваних Соросом активістів, у цьому парламенті виросте — й, на його думку, це елементи зовнішнього управління, так само як і експати у виконавчій владі Супрун, Яресько та інші.

Німченко звинувачував попередню владу у здачі Криму, а також заявив, — укотре, — що «Рада прийняла закони, які амністують тих, хто брав участь у грабежах, розбої та вбивствах» під час Майдану, і за це повинні понести відповідальність. Примітно, що саме на такий закон про амністію розраховує Віктор Медведчук. Під час коментаря каналу зі штабу «ОПЗЖ» він сказав, що буде домагатися такої амністії для бойовиків так званих ДНР і ЛРН.

Багато мовців наполягали на тому, що у «Слузі народу» — 30 % безробітних, і тому ця рада — це просто вид працевлаштування. «Слуга народу» і «Голос», — на думку гостей студії, — дві некомпетентні партії, які приведуть країну до катастрофи. Шуфрич, виступаючи у студії, заявив, що опозиція — єдина професійна сила в парламенті й вона з готовністю підкаже «неофітам», як працювати.

Більшість спікерів у студії вважала, що перевибори в цей парламент неминучі — хоча практично кожен гість починав свій виступ із вітання з тим, що «період виборів, нарешті, закінчився» — і тут же обговорювали можливість дострокових парламентський виборів і місцевих — вже в жовтні-листопаді. Втім, були й ті, — серед них і Шуфрич, — хто вважав, що перевибори до місцевих рад не потрібні: оскільки «хтось повинен працювати» і більшість мерів, на відміну від депутатів цього скликання, вміють управляти містами.

Прогнози коаліціади й місцевих виборів

Під час студії було вкрай мало включень — всього одне з виборчої комісії на Хмельниччині, одне — з Одеси, звідки віщав Ківа — він розповідав про необхідність «захистити вибір» народу за мажоритарними округами, заявляючи про масові спроби фальсифікації, і хвалив роботу поліції, яка оперативно припиняла ці спроби. При цьому більшість гостей у студії негативно висловлювалася і про реформу поліції, і про роботу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Багато гостей у студії називали найімовірнішою коаліцію між «Слугою народу» і «Голосом», меншість дотримувалася того, що коаліція взагалі не знадобитися й у «Слуги народу» вистачить голосів із більшості мажоритарників укупі з тими, хто пройшов за партійними списками. У такому випадку, вважали гості, Зеленський персонально нестиме відповідальність за все, що відбувається в країні — оскільки і Кабмін, і парламент буде повністю підпорядкований президенту. Шуфрич навіть сказав, що «ОПЗЖ» підтримає зміни в регламенті, щоби коаліцію можна було створити на основі позапартійних депутатів із партією «Слуга народу» — оскільки зараз можливо створити коаліцію тільки між фракціями, а не з позафракційними депутатами. Цікаво, що в тих же виступах персональну відповідальність за всі попередні п'ять років ніс Порошенко — при цьому гості не відзначили, що ані повністю парламент, ані Кабмін попередній президент не контролював.

Обговорили, але дуже коротко, і другу п'ятірку партій — на думку Рейтерович, Димова й Раїмова, тепер партії, які отримають державне фінансування, будуть брати участь у місцевих виборах — і це будуть «цікаві процеси». Раїмов ж більше рекламував власну сторінку на фейсбуку — де він, як пізніше стало відомо, назвав кандидатуру прем'єра — ним, на думку Раїмова, стане Владислав Рашкован; інший гість студії назвав імовірним кандидатом Андрія Коболєва. Гості посміялися із заяви Вакарчука, який сказав, що готовий стати прем'єром; і найбільш авторитетним і відповідним посади практично одноголосно порахували Юрія Бойка.

Піар ідей Бойка й Медведчука

Головний герой, власне, й сам ненадовго з'явився у студії — під овації, ніби він виграв вибори. Йому навіть виділили спеціальне місце — не у кріслах, на яких сиділи інші, а як ведучим — стійку в центрі студії. Бойко заявив, шо «ОПЗЖ» не боротиметься за посади, але при цьому буде відстоювати мир і зниження тарифів, які партія обіцяла своїм виборцям. Він сказав, що в серпні буде підписаний контракт, що дозволяє знизити ціну на 25 % — тільки не уточнив, ким саме цей договір буде підписаний. На «Інтері» він стверджував, що цей буде прямий договір між Росією й українськими споживачами, для чого нібито не потрібні представники влади.

Крім Бойко у студії було ще кілька включень зі штабу «ОПЗЖ», й окремих коментарів із Медведчуком, Рабіновичем і тим же Бойком. Медведчук розповідав, що вже провів переговори про прямі поставки газу з Росії. Також він сказав, що переговори про звільнення моряків він не веде — оскільки Україні треба було погодитися на пропозицію Росії й більше обговорювати це питання немає сенсу. У включенні ніхто не питав Медведчука ні про Крим, ні про рішення міжнародного трибуналу, ні про те, яким чином «ОПЗЖ» збирається вплинути на тарифи, якщо не буде прагнути зайняти посади. Бойко також подякував журналістам, які були присутні на брифінгу партії, — за гідне висвітлення цієї передвиборної гонки.

До речі, цікава статистика: після першого туру на першому місці у списку очікувань від нового президента стояли тарифи, і тільки на четвертому — переговори з Росією і припинення вогню; в липні — вже понад 50 % українців вважали припинення вогню і світ в Україні найважливішим, що повинен зробити президент. При цьому ситуація на фронті суттєво не змінювалася з квітня по липень. Не виключено, що важливу роль у посиленні цього запиту зіграли ЗМІ — але цю тему в токшоу «Рада. Перезавантаження» не обговорювали.

Крім магістральних тим, у студії ще обговорили «неможливий» рейтинг «Голосу» і «ЄС» — говорили про некомпетентність представників «Голосу», при цьому не називаючи конкретних імен; про те, що якісь не такі люди голосували за «ЄС» — нібито вони «не в країні живуть». Про це говорив Дмитро Співак, і додав, що нинішнє голосування показало, як влада «очищається від аксакалів» — на його думку, це «Самопоміч», «Народний фронт», партія Анатолія Гриценка й Михеїла Саакашвілі. Присутність в ««ОПЗЖ» Бойка, Медведчука, Рабіновича і Павленка й Шуфрича, які сиділи поруч із ним, Співака не насторожила. Подив рейтингам партії Порошенка (занадто багато) й партії Тимошенко (занадто мало) висловив і Чаплига.

Підсумок: до влади прийшли не професіонали, вони й відповідатимуть повністю за все у країні, але добре, що є сильна професійна опозиція, яка проконтролює «неофітів» і «безробітних» — а потім, через півтора року, прийде час перевиборів, на яких «ОПЗЖ» переможе.

***

Ми не взяли до огляду «Еспресо» та інші інформаційні канали, оскільки не мали змоги детально відстежити їхні ефіри. Однак під час заппінгу зауважили, що на «Еспресо» був збалансований і цікавий ефір Віталія Портникова, який запрошував багато гостей і торкнувся в обговоренні різних тем.

Над оглядом працювали Ольга Жук, Катерина Гончарова, Володимир Рихліцький, Гала Cкляревська

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3600
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду