Що відбувалося в Центрі Довженка?
Як уже писала «Детектор медіа», останні півроку навколо посади генерального директора державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» точилася справжня боротьба. Спочатку колектив Центру виступив за проведення конкурсу на посаду, потім Мінкульт оголосив конкурс, бажання взяти участь у ньому висловили 4 претенденти, комісія обрала двох і мала за місяць заслухати їхні бізнес-плани, але потім конкурс призупинили, бо, як виявилося, посада не вакантна і голова Центру - Вероніка Федорчук - подала до суду позов забов'язати Мінкульт укласти з нею контракт.
Потім один з двох претендентів на посаду - заступник керівника Центру Іван Козленко - заявив, що звільниться, якщо ситуація в Центрі не зміниться, другий претендент - заступник керівника Центру Світлана Коробіна - звернулася до Міністерства культури з проханням прояснити ситуацію. А низка кінематографістів попросила міністра культури призначити головою Центру Івана Козленка. За цей час своє ставлення до ситуації публічно не висловив ані Мінкульт, ані керівник Центру - Вероніка Федорчук.
Як відомо, Національний центр Олександра Довженка - державне підприємство, що об'єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично - державна фільмотека України.
Зрештою, до скандалу з призначенням очільника додався новий аспект. Голова Спілки кінематографістів Сергій Тримбач звернувся з відкритим листом до Міністра культури Євгена Нищука, в якому зокрема висловив стурбованість щодо інформації про можливий продаж частин площ Центру Довженка. «Нині маємо інформацію щодо намірів продати частину площ Центру Довженка. Просимо її або підтвердити, або спростувати. Якщо справді такий намір є - знайте: наша Спілка буде категорично проти. Це стосуватиметься і нового керівництва Центру, незалежно від прізвища, якщо воно підтримає подібні „прожекти". Проти хоча б тому, що робиться це утаємничено, кулуарно, без пояснення кіноспільноті доцільності подібних оборудок», - йдеться у звернені.
Це не перша спроба скоротити площу Центру. Колишній головний інженер Центру Довженка Сергій Бей-Безпалько, який також брав участь в оголошеному цього року конкурсному відборі на посаду голови Центру, розповів, що ще «у 2007 році було продано 10 корпусів Центру. Потім була проведена модернізація виробничих потужностей Центру. Після цього нове керівництво Центру в особі Вероніки Федорчук спочатку звільнило велику частину колективу з формулюванням "з метою стабілізації господарсько-економічного становища Центру"».
«Але згодом почали приймати у штат нових співробітників з київської "Саламандри" - філії московської фірми з тиражування фільмів», - додав Сергій Бей-Безпалько.
Його слова підтверджує лист-відповідь Міністерства культури від 06.03.2013 року за підписом тодішнього першого заступника Міністра культури Тимофія Кохана про «незаконну підприємницьку діяльність» компанії «Саламандра-Україна» на базі Центру Довженка.
Як нам повідомив Сергій Бей-Безпалько, у травні 2014 року «Саламандра» виїхала з приміщень Центру Довженка.
Незважаючи на скорочення в попередні роки штату, попередньому керівництву, схоже, не зовсім вдалося досягти запланованого «поліпшення господарсько-економічного становища Центру». У розпорядженні «Детектор медіа» опинилися відповідь Держфінінспекції міста Києва, в якій вказується, що у 2013 році за результатами перевірки Центру за 2012-2013 роки було виявлено порушень на загальну суму близько 2 мільйонів гривень.
«Детектор медіа» звернулася по коментар до Державної фінансової інспекції в місті Києві та СБУ і чекає на відповідь.
Варто відзначити, що це не перший випадок, коли Держфінінспекція знаходить порушення у роботі Центру - у 2012 році перевірки також виявляли порушення на загальну суму понад 2,6 млн.грн.
На думку Сергія Бей-Безпалька, на сьогодні в Центрі існують такі проблеми: маленький штат співробітників, які безпосередньо займаються збереженням державного кіно фонду, - лише 4 людини; відсутність єдиного цифрового формату, в якому здаються фільми на зберігання в Центр, адже наразі в Центрі немає обладнання для прослуховування і перегляду певних цифрових форматів.
Принагідно зауважимо, що ще 13 вересня, а потім повторно 29 вересня «Детектор медіа» надіслала інформаційний запит до Міністерства культури із запитаннями щодо ситуації навколо конкурсу на посаду голови Центру Довженка, але відповіді не отримала й досі.
Про те, що Центр останнім часом очолювала Вероніка Федорчук багато з журналістів навіть і не підозрювали до скандалу з призупиненням конкурсу на посаду гендиректора. На всіх прес-подіях Центр представляв заступник гендиректора - директор кіноархіву Центру Іван Козленко. Це й не дивно, адже ще в грудні 2011 року, пані Федорчук (тоді ще Іванова) виписала довіреність на рік на пана Козленка на керівництво Центром.
У «Детектор медіа» виникла низка запитань. Навіщо пані Федорчук посада голови? Навіщо вона звільняла велику кількість працівників Центру, а потім брала на роботу представників сторонніх компаній? Як вона оцінює ситуацію з конкурсом? Навіщо подала до суду? Як оцінює перевірки Держфінінспекції? Що наразі загрожує Центру? «Детектор медіа» звернулася до пані Федорчук з проханням прокоментувати ситуацію, проте за час підготовки цього матеріалу вона не виказала бажання спілкуватися. Ми й надалі запрошуємо її до дискусії та готові надати їй та всім іншим зацікавленим сторонам можливість висловити свою позицію.
Й от, у момент підготовки публікації до друку, стало відомо, що з 12 листопада генеральним директором Центру Довженка Мінкульт призначив Івана Козленка, так і не провівши конкурсу. Що буде із Центром і як розвиватиметься ситуація - «Детектор медіа» стежитиме в наступних публікаціях.
Фото на головній - із сайту Центру Довженка