Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 1 лютого 2024 року
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: «FreeДом», «Інтер», «1+1»
У ранковому блоці каналу «FreeДом» голова Центру політичних досліджень «Доктрина» Ярослав Божко коментував формування Росією Африканського корпусу — певним чином «наступника» «Вагнера». Зокрема гість говорив про пошуки в окупованому Криму так званих воєнних інструкторів для відправки в Африку. Водночас кістяк нового угруповання складатимуть вагнерівці з досвідом не в Україні, а саме в Африці, вважає Божко.
Експерт з питань розвитку авіаційного ринку Богдан Долінце відзначив, що кількість випадків відмови російської авіаційної техніки зростає, у 2024 році таких випадків може бути понад 200, що більше, ніж минулого року. Рано чи пізно кількість перейде в якість, і почнуться серйозні авіакатастрофи, спрогнозував Долінце. За кілька місяців російські компанії ризикують позбутися половини свого повітряного флоту. Проте є компанії, які допомагають росіянам обходити санкції, і щодо них слід вживати заходів.
У блоці каналу «Інтер» начальниця об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталя Гуменюк коментувала атаку наших Сил оборони на російський аеродром Бельбек в окупованому Криму, водночас зауваживши, що не все може розповідати. Ворожа авіація вишукує нові маршрути, щоб не потрапляти в зону ураження наших сил, додала гостя.
Начальник служби зв'язків із громадськістю 47-ї ОМБр Дмитро Лазуткін говорив про ситуацію в Авдіївці: ворог зазнає величезних збитків, натомість руйнує вщент населені пункти, зокрема села Степного вже немає, лишилася назва. Авдіївка — значно більше місто, там ще є мешканці, хоча краще б їх там не було, захисникам було б легше працювати, зазначив Лазуткін.
Головною темою денного етеру стало узгодження Євросоюзом пакету допомоги Україні: на саміті в Брюсселі лідери ЄС узгодили виділення Україні 50 млрд євро. Політичний коментатор Володимир Фесенко відзначив, що таке рішення стало можливим зокрема через часткову зміну позиції Угорщини, наразі тактичну. Гість назвав це заслугою української дипломатії і роботи керівництва Євросоюзу, яке дало угорському прем'єру Орбану зрозуміти, що його шантаж не матиме результатів. Однак скидати Угорщину з терезів поки зарано, наголосив Фесенко.
Народна депутатка України (фракція «Слуга народу»), голова комітету культури, науки, освіти і медіа ПАРЄ Євгенія Кравчук відзначила, що риторику щодо України змінила не лише Угорщина, але й Словаччина.
Дипломат Руслан Осипенко своєю чергою додав, що велику роль в ухваленні лідерами ЄС рішення щодо 50 млрд для України зіграла очільниця італійського уряду Джорджа Мелоні, і запропонував подякувати їй за те, що вона зробила для України.
У блоці «1+1» журналіст, радник Світлани Тихановської Франак Вячорка говорив про поглинання Росією Білорусі та спроби Путіна втягнути Білорусь у війну проти України. Водночас, згідно даним опитувань, 90% білорусів, як і раніше, проти війни, бояться мобілізації і не хочуть брати до рук зброю.
Російський адвокат і правозахисник Микола Полозов висловив думку, що найбільш реалістичний варіант звільнення журналіста Володимира Кара-Мурзи, якого Московський міський суд засудив до 25 років колонії суворого режиму за звинуваченнями у «військових фейках», держзраді та зв'язках з «небажаними» організаціями, — обмін на когось, важливого для Кремля. Здоров'я журналіста підірване двома замахами на його життя, довго в колонії суворо режиму він не витримає. Інший спосіб, за словами правозахисника, — революція, але її ознак у Росії не видно. Полозов також прокоментував закон щодо конфіскації майна у звинувачених за «фейки»: це чудовий спосіб відібрати у невгодних владі майно, успішний бізнес і таке інше. Судова система повністю підконтрольна Кремлю, домогтися справедливості буде неможливо: «Надія не те, що режим не вічний».