Про що говорили в етері марафону «FreeДом» 29 січня 2024 року
«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.
Телеканали: «1+1», «Інтер», «FreeДом»
У блоці «1+1» воєнний експерт Павло Лакійчук, коментуючи потенціал російського та західного військово-промислових комплексів, наголосив, що авторитарний режим має перевагу — швидше ухвалення рішень — і зміг вирватися вперед. Проте у довгостроковій перспективі країни Заходу забезпечені більшими ресурсами. Проблема в тому, що Україна не має часу чекати.
Політичний коментатор Віталій Кулик звернув увагу, що тема війни нині не відіграє у російській пропаганді центральної ролі. Там більше наголошують на стабільності, передбачуваності, економічній витримці і на тому, що нібито «ось-ось — і настане краще майбутнє».
Економіст Іван Ус розповів про гнучкість Індії: ця країна купувала російську нафту з великою знижкою і лише за рупії, які залишалися на рахунках в індійських банках, бо їх не дозволено вивозити рішеннями центрального банку. Коли ж знижка зникла, Індія просто припинила купувати нафту в агресора. Тим більше що вона має територіальні суперечки з Китаєм і потенційно прагне залучитися у цьому конфлікті підтримкою західних країн.
Міжнародник Дмитро Левусь відзначив ще одну країну, яка ухвалила антиросійське рішення, — Кіпр. Там суттєво обмежили для росіян можливість тримати гроші на банківських рахунках і користуватися офшорами.
Дипломат Андрій Веселовський звернув увагу на роль канцлера Німеччини Олафа Шольца у нинішній Європі: преса говорить про нього найбільше, а у лютому він їде до Вашингтона, щоб зрозуміти, чому альянс допомоги Україні ЄС-США руйнується саме з американського боку.
Політичний коментатор Олег Лісний дивувався ірраціональності американських політиків: важко знайти компроміс щодо допомоги Україні, коли одній зі сторін він відверто не потрібен.
У блоці каналу «Інтер» ізраїльський журналіст Еміль Шлімович повідомив, що нині ведуться перемовини щодо закінчення війни в Газі, причому навіть в арабських країн є розуміння того, що ХАМАСу в секторі місця вже немає.
Економіст Ілля Несходовський назвав справжній розмір іноземних активів, які можуть привласнити росіяни у випадку, якщо їхні 300 млрд доларів буде конфісковано. Це аж ніяк не 288 млрд, як заявляє російська пропаганда, а близько 50-60 млрд, які і так важко назвати активами, адже іноземні компанії не можуть ними адекватно розпоряджатися.
Політичний коментатор Ігор Чаленко підкреслив, що канцлер Німеччини Шольц хотів би бачити від країн «старої Європи» більшу підтримку України: деякі з них не надали фінансової допомоги бодай в розмірі однієї чверті відсотка від свого ВВП. А лідерами у наданні допомоги у відсотковому відношенні є країни Балтії.
У блоці каналу «FreeДом» релігієзнавиця Людмила Філіпович зазначила, що в Росії відбулася тоталітаризація церковного життя, а РПЦ, по суті, замінила собою комуністичну партію радянського зразка.
Експерт-міжнародник Тарас Жовтенко висловив думку, що Сполучені Штати втратили стратегічну ініціативу на Близькому Сході після того, як в Йорданії безпілотники атакували американську базу. На думку гостя, треба було бити не по проксі-угрупуванням, якими командує Іран, а по військових об'єктах в самому Ірані.
Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов після переговорів української делегації з угорською в Ужгороді очікує позитиву від майбутнього саміту ЄС: на його думку, рішення щодо фінансування України має бути схвалене.