«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом» 

Ранковий та вечірній блоки журналісти каналу провели здебільшого у режимі прямого етеру, денний — з використанням записаних коментарів щодо підсумків 2023 року.

Речник української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук повідомив, що на Харківщині не фіксується накопичення ударного угруповання ворога, тож інформація про «харківський наступ», яку тиражують деякі західні медіа, не відповідає дійсності. Тим більше, що атаки на Куп'янськ — це аж ніяк не атаки на Харків.

Воєнний експерт Валерій Рябих пояснив потребу Росії в корейських балістичних ракетах: ворог не хоче витрачати багато ракет С-300 та С-400, яких потребує його система протиповітряної оборони.

Правозахисник із Казахстану Галим Агелеуов зазначив, що формально країна веде багатовекторну зовнішню політику, але участь в СНД та ОДКБ свідчить про те, що політична еліта все одно вважає своїм основним партнером Росію.

Експерт з питань авіаційного ринку Богдан Долінце розповів, що смертність на повітряному транспорті в Росії ще до санкцій перевищувала американські показники в десятки разів, а зараз чимала кількість інцидентів приховується, як це було у радянські часи з «Аерофлотом».

Капітан 1 рангу запасу Андрій Риженко назвав російський підводний флот одним із трьох найпотужніших у світі за рахунок ядерних субмарин. Проте ситуація з надводним флотом у ворога значно гірша, росіяни відчутно втратили у технологіях і не можуть виготовляти багато кораблів.

Білоруський політичний діяч Франак Вячорка висловив переконання, що диктатор Олександр Лукашенко вже не може «розкручувати гайки» репресій, адже його оточення сприйматиме це як слабкість. Лукашенко «побудував свою маленьку КНДР».

Консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко закликала не називати Іран та КНДР «сателітами» Росії, адже цей термін передбачає залежність від більш сильної держави, а Росію ці дві країни зараз використовують для досягнення своїх власних цілей.

Дипломат Володимир Хандогій назвав українську формулу миру президента Володимира Зеленського «рамкою», яка поки, на жаль, не дала результату. Потрібні конкретні рішення щодо імплементації її положень, вважає Хандогій.

Російський журналіст Олексій Левченко пояснив, навіщо Кремлю приватні військові компанії: це хороший інструмент для виконання завдань поза правовим полем і ведення гібридної війни. Водночас після заколоту Пригожина у Москві до ПВК ставляться обережніше і не дозволять з'явитися харизматичній фігурі.

Народний депутат Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») прокоментував спробу Кадирова «обміняти» зняття санкцій на українських полонених: це означає, що санкції Кадирову і його родині справді дошкуляють, але пропозиція вирішити питання в такий спосіб свідчить про його «печерну безпосередність».

Кандидат економічних наук Іван Ус пояснив, у чому проблема із використанням заморожених російських активів: світ досі живе за «вашингтонським консенсусом», згідно з яким держава не має втручатися в економіку, а приватна власність є недоторканною. Проте нездатність США та ЄС гарантувати виділення Україні допомоги пришвидшує юридичний процес надання нашій країні цих активів.

Дипломат Аркадій Міл-Ман визнав, що в Ізраїлі немає бачення післявоєнного співіснування з палестинцями Гази, але є розуміння того, що у 2024 році війна триватиме.