«Детектор медіа» щодня відстежує головні теми, гостей та тенденції в етері марафонів «Єдині новини #UAРазом» та «FreeДом», а також окремо аналізує якість мовлення.

Телеканали: «FreeДом», «Інтер» 

У ранковому блоці каналу «FreeДом» експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська заперечила тезу, що російська влада зовсім не боїться ордерів на арешт від Міжнародного кримінального суду: напередодні резонансного рішення щодо Путіна в інформпросторі велася зачистка доказів викрадення українських дітей.

Економічний експерт Ілля Несходовський стверджував, що впродовж цього року Росія все ще здатна вливати великі кошти у військово-промисловий комплекс, проте ця інвестиція є вкрай неефективною і загрожує економіці країни: продукція ВПК є «одноразовою», вона швидко знищується й зовсім не працює на економіку.

Дипломат Олександр Левченко зауважив, що навіть під час воєн на Балканах сторони конфлікту не дозволяли собі завдавати ударів по зерну та іншому продовольству.

Директор інституту ефективної політики з Молдови Андрій Андрієвський розповів, що тривалий час «дружба» Молдови з Росією була односторонньою й нагадувала мафію, яка вимагає від «підданих» поваги. Колишні президенти країни постійно їздили на поклон до Москви або ходили в посольство Росії, а нині ситуація загострюється, бо громадяни Молдови більше не хочуть поважати росіян і радіти їм. 

На думку ізраїльського воєнного експерта Віктора Верцнера, головним недоліком російської армії є брехня: звіти «нагору» завжди подаються у викривленому вигляді, тож Путін отримує інформацію, яка не має нічого спільного з реальністю. Головна перевага українського війська — моральний стан та мотивація.

У блоці каналу «Інтер» представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов стисло й лаконічно прокоментував удар по великому десантному кораблю Росії у Новоросійську: «Не перший і не останній».

Воєнний експерт Олексій Гетьман нагадав, що крейсер «Москва» потонув не одразу, тому цілком можна припустити, що й десантний корабель очікує така ж доля.

Депутат Європарламенту Пятрас Ауштрявічюс вважав, що перебування «вагнерівців» на території Білорусі саме по собі є провокацією, не виключені й операції під чужим прапором.

Політичний коментатор Андрій Піонтковський називавав «вагнерівців» у Білорусі панічною спробою Кремля якось втягнути Білорусь, Литву та Польщу у конфлікт.

У вечірньому блоці каналу «FreeДом» кандидат політичних наук Олексій Буряченко розділив думку міністра закордонних справ Дмитра Кулеба, що в росіян від участі Індії та Китаю в зустрічі в Саудівській Аравії «зриває кришку». Ця зустріч не буде переговорами, натомість вона може визначити майбутню архітектуру світової безпеки.

Капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко звернув увагу, що великий десантний корабель Росії не був готовий до атаки: там навіть не були задраєні ілюмінатори. Справа в дальності використаного дрону: вона може складати аж до 800 кілометрів, чого ворог не очікував.

Економіст Олег Пендзин відзначив дві сторони падіння курсу рубля відносно долара: з одного боку, для Росії це означає інфляційне зростання доходів від експорту, з іншого ж — це погана новина для звичайних громадян.

Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський охарактеризував зовнішню політику країни-агресора: «Все там спрямовано на те, щоб сіяти у світі хаос та невизначеність».