В Україні вступив в силу закон про Кабінет міністрів

СТУДІЯ: У студії – Олесь ТЕРЕЩЕНКО. Уряд ще сильніший, президент ще трохи слабший. Такий висновок шукайте не тільки у змісті закону про Кабмін, який вже в силі. Подивімось на сам результат чергової баталії за повноваження: коаліція вкотре домоглася свого. Президент знову у роздумах, як повертати втрачені позиції. Тиждень тому сторони показали неспроможність домовитися про мир у ситуації, коли Ющенко вдруге заветував закон про Кабмін, а коаліція цього вето не визнала. Цього тижня запрацювали вже силові сценарії, які в українській політиці завжди треба мати про запас. "Антикризовики" відмовилися від блискавичного штурму, а брали закон облогою. Поступова легітимізація і обхід президентських укріплень – така тактика. А це – хронологія успішної операції. 29 січня закон про Кабмін оприлюднений на парламентському Інтернет-сайті. 30 січня офіційні газети повідомляють про оприлюднення закону спікером, адже його не підписав президент. Цього ж дня Мінюст включив документ у державний реєстр. 2 лютого текст надрукували "Голос України" та "Урядовий кур’єр". Остання дія означає, що закон чинний, і уряд стає вищим органом виконавчої влади в Україні, який тільки відповідальний перед президентом, але підконтрольний і підзвітний парламенту. Заяви з президентського табору про незаконність процедури – слабка зброя. Проте в коаліції впевнені у зворотньому: її не стримали ні президентське вето, ні заборона Мукачівського суду оприлюднювати закон, яку оскаржили, але не скасували. Ці правові бастіони "антикризовики" обійшли, однак згодом вони можуть стати плацдармом для контрнаступу. Далі можливі два сценарії. Перший – одна частина влади визнає закон, інша – ні. Уряд за допомогою суперповноважень пробує остаточно відповісти на запитання: "who is who" на капітанському містку. Президент намагається завалити закон про Кабмін у Конституційному суді. На Банковій називають дві підстави: ігнорування вето і відсутність у документі другого підпису Мороза замість президентського. Наразі ж суперники демонструють схильність до другого компромісного сценарію – чистка закону від неконституційних положень, що дозволить частково відновити баланс повноважень. Адже, попри очікування швидкого удару у відповідь, президент із поданням зволікає.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, Президент України: "Я хотів, щоб Україна вийшла з цього шабашу і осмислила, що відбувається. Звичайно, я своє сформую, але для мене важливо в даному моменті не сам крок подання, а те, щоб цей крок зрозуміли, чому він робиться, для чого це робиться. Адже ми повинні це змагання виграти, а не програти".

СИНХРОН: Олександр МОРОЗ, Голова Верховної Ради України: "Якщо переконають президента звертатися до Конституційного суду, то він може це зробити. Я думаю, що таких прав ніхто не може його позбавляти. Відносно закону про зміни до закон про Кабінет міністрів, ми попередньо в телефонному режимі обговорили це із представниками і президента, і Кабінету міністрів. Більше того, ми сьогодні зареєструємо закон про зміни до закону про Кабінет міністрів. І при його розгляді наступного сесійного тижня чи пізніше ми, думаю, найдемо оптимальне рішення, для того щоб закон працював ефективно".

СТУДІЯ: Отже, ще один можливий мотив Ющенка притримати подання до КС – подивитися, що йому з власної волі віддасть коаліція. Законопроект про зміни до закону вже готовий. І Мороз днями говорив, що звідти приберуть право коаліції висувати кандидатури прем’єра, міністрів закордонних оборони без президента взагалі, а також необов’язковість підписання президентських актів. Але Ющенко мав 8 правок. Що з ними робити? Нова дискусія чи нова битва?

РЕПОРТАЖ: Автор: Сергій КУДІМОВ. Ці страви хоч і не витвір кулінарного мистецтва, але секрети їх приготування все одно ревно оберігають. Для людей у білому смачне меню – професійна гордість та товстий гаманець. Українська політика – теж наче велика кухня зі своїми шеф-кухарями, офіціантами та клієнтурою. Таїнство приготування – табу для сторонніх очей.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Якби ці стіни мали б вуха, вони, напевно б, зів’яли. Парламентські кулуари – одна із основних кухонь, де смажать і випікають політичні страви на будь-який смак.

РЕПОРТАЖ: Володимир Литвин чотири роки просидів у кріслі парламентського шеф-кухаря. Кому підсолодити, а кому солі підсипати – навіть у спікера в рукавах свої козирі.

СИНХРОН: Володимир ЛИТВИН, колишній голова Верховної Ради: "Оголосивши номер законопроекту, назву законопроекту, говорив: прошу визначатися. Це свідчило про моє особисте ставлення, що за цей законопроект не потрібно голосувати. А якщо я говорив, що прошу голосувати, то це не було секретом, що я вважаю, що цей документ потрібно підтримати.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Володимир Литвин – "УС"): "Голосуйте, будь ласка, голосуйте, прошу голосувати, прошу визначатися. "За" – 208. Рішення не прийнято".

РЕПОРТАЖ: Сесійна зала – то кінцева зупинка. А от щоб із законотворчого тіста зліпити бодай напівфабрикат, політик має добряче впріти. Замало написати потрібний законопроект – треба знайти ситуативних однодумців. Та гра завжди варта витрачених зусиль.

СИНХРОН: Богдан ГУБСЬКИЙ, народний депутат, фракція БЮТ: "Є поправки на вагу мільярдів гривень і мільярдів доларів".

РЕПОРТАЖ: До опозиційного політика під час інтерв’ю зазирнув його провладний колега. Обидва усамітнилися в кулуарах, мікрофон тим часом працював.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Нас с тобой просто "кинули" (ВИРІЗАНО ЦЕНЗУРОЮ – "УС"). Все равно кодекс не приняли. Какого (ВИРІЗАНО ЦЕНЗУРОЮ – "УС") идти навстречу? И отклонен, кстати".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да-да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Заметь".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да-да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Мы пошли на компромисс. Та пошли вы на (ВИРІЗАНО ЦЕНЗУРОЮ – "УС")... подаем, правильно?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да. Да-да-да. Там всього... всього два слова зміни, та й все".

РЕПОРТАЖ: Зазвичай політичні кухарі користуються взаємовигідними умовами: ти мені, я тобі. Отак ще нещодавно "бютівська" опозиція розміняла закон про Кабмін на закони про себе та імператив для "молодших братів". Коли ж бартер неможливий, вдаються до інших аргументів. У кінострічці "Карпатське золото" герой Івана Гаврилюка з примхи долі допомагає радянській розвідниці шукати "жовтий метал". В реальному житті золото саме йде до рук уже народного депутата Гаврилюка. Торбу грошей пропонують не де-небудь, а просто в легендарному парламентському туалета – за "правильне" голосування.

СИНХРОН: Іван ГАВРИЛЮК, екс-народний депутат України: "І це було не один раз, а три рази. Це жахливі речі".

СИНХРОН: Володимир ЛИТВИН, колишній голова Верховної Ради: "Називалися шалені суми, які платилися за голосування за політичну реформу. НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: А що за суми називалися? – "УС". Ну, в десятки мільйонів називалися суми".

РЕПОРТАЖ: Ці кадри парламентська камера вихопила за кілька годин до обрання спікером Олександра Мороза. Громадськість довго дискутувала, що саме мав на увазі Андрій Клюєв. На людях вони сваряться, а тишком-нишком домовляються. У кожній фракції є каста перемовників. Поки більшість бере вогонь на себе, невидимі бійці кулуарних фронтів вправляються в дипломатії.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Богдан Губський – "УС"): "В моєму мобільному є дуже багато телефонів, практично всіх народних".

РЕПОРТАЖ: Лихі язики приписували "бютівцю" Богдану Губському несанкціоновані керівництвом фракції контакти з ідейними опонентами. Сам депутат це категорично заперечує.

СИНХРОН: Богдан ГУБСЬКИЙ, народний депутат, фракція БЮТ: "СБУ якщо записує, то можна побачити роздруківку і побачити, з ким я телефоную".

РЕПОРТАЖ: Тотальний острах перед невидимим вухом змушує політиків опановувати ази конспірації. І хоч стратегічні рішення приймають у солідних кабінетах, виїзди за місто – звична справа. Окрім дач, популярними є закриті центри розваг. Там, де білий лебідь на озері та самотній будинок під соснами.

СИНХРОН: Олександр ВОЛКОВ, колишній народний депутат України: "Туди заходить охрана, перед цим провіряє, що там нема ніяких засобів, там, зняття інформації, і потім там політики зустрічаються, п’ють каву, ставлять питання: ти мені, я тобі. Все, потім їдуть до своїх лідерів".

РЕПОРТАЖ: Олександра Волкова журналісти колись охрестили "директором парламенту" за вміння домовлятися з ким завгодно. Про таємні вечері в заміському будинку Волкова складають легенди.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Володимир Волков – "УС"): "Ух ти, почекай".

РЕПОРТАЖ: Він добре зрозумів: не важливо, як ти граєш, головне – з ким. Цей більярдний стіл Олександр Волков купив для ексклюзивного гостя – Леоніда Кучми.

СИНХРОН: Олександр ВОЛКОВ, колишній народний депутат України: "Він мені завжди казав: ну давай вийдем, пограєм в більярд. І коли ми залишалися з ним удвох за цим більярдом, саме і тут він ставив мені ті чи інші питання, які треба вирішити через голосування у Верховній Раді".

РЕПОРТАЖ: Але навіть у найпотаємніших місцях політики вдаються до перевіреного способу ведення діалогу: аркуш паперу, олівець та знання геометрії – джентльменський набір кожного перемовника.

СИНХРОН: Володимир ЛИТВИН, колишній Голова Верховної Ради: "Кружечком може позначитися там той чи інший політик або як, хто з ним може переговорити, або хто, які посади буде займати, які схеми будуть пересування кадрів. А після того, як правило, щоб не було підстав один одного запідозрити, що хтось колись використає цей папірець, його так демонстративно кидають у машинку для різання паперу".

РЕПОРТАЖ: Народні обранці не приховують: законопроекти вони читають вибірково. Тому, щоб не проґавити потрібного рішення, у кожної фракції є свої диригенти та свої виконавці. Страва готова. Як собі хочеш, а їсти треба.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Народ не візьмеш на макуху. Він зодалля розрізнить чин: і хто є син його по духу, і хто по духу сучий син. Спасибі вам".

Блок Юлії Тимошенко хоче переписати Конституцію

СТУДІЯ: Що робити із законом про Кабмін – не єдине питання, що зависло у повітрі. Тут би паузу для відповіді використати, а не для перекидання на перебудову нової зброї. Можливість для переговорів ніби й є. На середину лютого президент пропонував "круглий стіл", і сам же поставив його під сумнів умовою, що коаліція має прийти на нього чистою: від ідей закону про президента, перегляду засад зовнішньої та внутрішньої політики та ще й з компромісним законом про Кабмін. А кому "круглий стіл" зараз більше потрібен? Хто досі вірить у можливість реанімації на ньому "Універсалу національної єдності" і наділення його бодай якоюсь юридичною силою? Кому важливіше поговорити про спільний варіант вдосконалення Конституції? Тим, хто сильніший за нинішньою версією Основного Закону чи слабше? В Україні кожен великий політик знає, що робити з політреформою далі. Тільки в кожного свій рецепт. Навіть в коаліції їх два. Мороз і Янукович пропонують взятися далі за місцеве самоврядування. Реформа в центрі, попри деякі помилки, їх задовольняє.

ТИТРОВАНО: Віктор ЯНУКОВИЧ, Прем’єр-міністр України: "Ця система державного управління є найефективнішою, і це підтверджує світовий досвід. Неодноразово підтверджено, що така система є стабільною". Прес-служба Кабміну. 30.01.2007

СТУДІЯ: На випадок, якщо когось такий варіант вдосконалення Конституції не задовольнятиме, у коаліції є і цілий аварійний набір – Конституційному суду можна законом обрізати повноваження. Навіщо йому тлумачити конституційність Основного Закону? А поки законопроект готується до розгляду, прем’єр радить відомству закрити слухання щодо заборони переглядати політреформу. Для президента, який раптом захоче цю політреформу переглянути, можна детальніше прописати процедуру імпічменту, а можна і через комуністів нову редакцію Конституції запропонувати – без президента взагалі. Ющенко теж хоче нову версію Основного Закону написати, і Тимошенко хоче, і Луценко – так само. Їм би разом це робити. Але наразі в кожного своя гра. В основі "бютівської" – дострокові вибори. Як утопічна, ідея може стати реальністю, – цього тижня пояснювала сама Тимошенко.

СИНХРОН: Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: "В країні, де така політична криза, де дві гілки влади практично не знаходять порозуміння, де обидва великих політика настільки великі, що вони не можуть спуститися до нормальних домовленостей політичних, є тільки один вихід: це вихід – дострокові вибори".

СТУДІЯ: БЮТ уже навіть виборчий список починає складати: з чесних депутатів і переможців відкритого конкурсу. Про критерії, щоправда, не оголосили. Що з двох на "г" буде найважливішим: голова чи гроші? Зате не забули виборців попередити – знову всілякі кишенькові проекти голоси будуть відтягувати. Конкретнішою тут Тимошенко теж не була. А з нових проектів за останній час чути було хіба що про "Народну самооборону" Луценка та "Європейську платформу" Катеринчука. Вони ж не відтягувати, а об’єднуватися хочуть. Тільки так можемо перемогти, – кажуть. Якщо маленькі хочуть мати шанс, то в "Нашій Україні" на дострокові вибори дивляться прохолодно. І рейтинг ніякий, нового лідера немає і в об’єднання з БЮТ особливо не вірять: он як він себе веде зараз – грає на двоє воріт. Готовий голосувати за президентські правки до закону про Кабмін і навіть за відставку Мороза, з чим заходилися "нашоукраїнці". А з соціалістами тим часом домовилися, як і з "регіоналами", про подолання можливого вето президента на закон про імперативний мандат. Так що невідомо, для чого БЮТ дострокові вибори: задля "помаранчевого" "комбеку" чи двопартійної системи із Партією Регіонів. Можливість останнього сьогодні припустив один із головних "регіоналів" – віце-прем’єр Андрій Клюєв.

Відшкодування ПДВ через недосконале законодавство стало об’єктом шахраїв

СТУДІЯ: Тепер – про економіку. Але з політичним і правовим підтекстом. Згадайте, який податок в Україні є найскладнішим, найризикованішим і найкримінальнішим. Відповідь можна прочитати на кожному чеку, що ви отримуєте у магазині – ПДВ (податок на додану вартість). 20% ціни кожного товару підприємець має сплатити в бюджет. Якщо товар цей продали за кордоном, держава має повернути ці гроші. І ось тут починається найцікавіше. Заплутане законодавство дозволяє вивозити товар на папері, а відшкодування податку отримувати справжній. Так в Україні заробили сотні своїх перших і наступних мільйонів. Другий момент – навіть якщо ПДВ законний, одним його можна повертали швидко і навіть авансом, інші чекають його роками. Така нерівномірність одразу навіює думки про корупційні мотиви і політичні симпатії. Наприкінці року проблемі надали ранг загрозі національній безпеці. На РНБО президент відкрито сказав про повернення корупції в стіни податкової адміністрації. Остання активно доводить свою незаплямованість – план повернення ПДВ у січні перевиконали, цього тижня центри із відмивання коштів громили на сході і півдні України, торік понад 600 справ завели на тих, хто незаконно відшкодовував ПДВ. Однак немає статистики, скільки цих справ дійшли до суду і хто отримав покарання.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ. Сила податку ПДВ ледве не прикувала сотні пар шасі до злітної смуги. Аеропорт "Бориспіль" – у центрі скандалу. Авіаперевізники погрожують скасувати десятки міжнародних авіарейсів. Причина банальна – дешеве пальне закінчується.

РЕПОРТАЖ: Штормове попередження через погіршення економічної погоди оголошують на всіх каналах. Що робити з квитками? – запитують туристи. Хто відшкодує збитки? – цікавляться кур’єри.

СИНХРОН: Василь, турист: "Ну естественно, авиакомпания должна как-то компенсировать затраты времени".

СИНХРОН: Роман, підприємець: "Вы знаете, тут у нас просто только знают, что очень тяжело".

РЕПОРТАЖ: Держава не повертає грошей – постачальникам нема за що купувати палива. При цьому відшкодування податку на додану вартість – процедура, передбачена законом. Заправники скандалом б’ють по економічній кризі. Скаргу на уряд розповсюджують Інтернетом. Щоправда, від зустрічей із пресою відмовляються категорично: побоюються перегнути.

СИНХРОН: Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр України: "Мы, конечно, пошли навстречу, учитывая остроту ситуации, вот также вот, под нажимом ситуации отдали ресурсы".

РЕПОРТАЖ: Він називає заправників "інформаційними терористами". Утім іде на поступки. Віце-прем’єр Азаров уточнює: про них не забули – просто перевіряли. Уряд нині у стані війни з економічними оборудками. Відшкодування ПДВ серед злочинних комбінацій – справа найприбутковіша.

СИНХРОН: Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр України: "У нас есть примеры, когда одно лицо, например, ясно, что работающий по утерянному паспорту, значит, и не существующий в природе, получило наличными деньгами почти миллиард гривен".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Щонайменше 20 хвилин потрібно експерту і юристу, щоб роз’яснити суть афери.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Вот товар. А, вы завод?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "А, стоп, я завод".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Вы завод?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Я завод, да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Я бандит".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Угу".

РЕПОРТАЖ: А це – скорочена версія. Злочинці двоє. Один продає іншому звичайний стілець за мільйон доларів. Від цієї суми покупець має сплатити 20% – податок на додану вартість. На те, щоби занести гроші податківцям, законом дається 30 днів. Спритник не гає часу і поспішає на кордон. Там митник поставить штамп на декларацію і перетворить зловмисника на експортера.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Иногда бывает, что продукция так и остается в Украине, уходят только документы якобы, происходит фиктивный экспорт".

РЕПОРТАЖ: Остання зупинка афериста – перевірка податкової. Посадовці б’ють рекорди. За кілька годин затверджують: експортер справжній, йому можна відшкодовувати ПДВ. Реальні схеми – і заплутані по-справжньому. Фірм десятки, а назва коштовного товару виглядає як шифр. Через 30 днів правоохоронці шукатимуть підприємство, яке на першій стадії афери не сплатило податок. Як правило, знаходять тільки примару фірми.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ни офиса, ни реальных директоров, ни реальных сотрудников, зарегистрированы на подложных документах, на бомжей".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Віктор Пинзеник – "УС"): "Без камери я вам одну схему ще покажу".

РЕПОРТАЖ: Останнім часом він рідко вдягає діловий костюм. Головне – ділові папери переглядає регулярно. Екс-міністрів фінансів переконує: без підтримки державного рівня нагріти руки на казенних грошах не вийде. Зізнається: крали і за його правління, утім менше. Держкошти витікають, найперше, через діряве законодавство.

СИНХРОН: Віктор ПИНЗЕНИК, екс-міністр фінансів: "Тупо, примітивно готуються дірки".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Коли уряд готує спеціально закони. Чи парламент".

РЕПОРТАЖ: Він прийшов до влади із "помаранчевою" командою, а пішов з посади із копією фінплану на 2006 рік. Екс-міністр порівнює цифри із статистичними і робить висновки: шукати аферні схеми пропонує там, куди урядовці найбільше скеровують кошти на відшкодування ПДВ. Мільярди гривень з бюджетної труби сиплються на східні регіони. Серед лідерів – Полтавська, Донецька та Луганська область.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Віктор Пинзеник – "УС"): "Просто одним областям... забрали право на відшкодування в одних, наприклад, в Києві найбільше забрали. Це один мільярд 555 мільйонів. Донецькій області додали один мільярд 147 мільйонів".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Віктор Косарчук – "УС"): "Ти можеш критикувать. Він, коли був міністром фінансів, то... ми теж знаємо".

РЕПОРТАЖ: Про темні справи попередників у світлих кабінетах податкової адміністрації розповідають охоче. Тут і подивитися є на що: на стінах – ікони та картини, на столі – веселі фігурки. І рідкісне фото – усміхнений Микола Янович. Естет, керівник департаменту масових роз’яснень. Підставляти іншу щоку під образливі заяви опозиційних функціонерів пан Косарчук не збирається.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Віктор Косарчук – "УС"): "Чому завжди звучить донецька тема?"

РЕПОРТАЖ: ПДВ, – запевняє, – відшкодовують рівномірно в усіх регіонах. При цьому оперативно відстежують крутіїв. Злочинців викривають навіть серед "своїх".

СИНХРОН: Віктор КОСАРЧУК, керівник департаменту масових роз’яснень: "Звільнено і притягнуто до службової відповідальності понад 60 чоловік командного складу податкової служби тільки за останній весь час".

СИНХРОН: Василь РОГОВИЙ, заступник секретаря РНБО: " НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Є хоч одна людина, яка сидить за цю аферу? – "УС". Я не готовий вам сказати".

РЕПОРТАЖ: В РНБО занурюються на економічну глибину конфлікту. Останній аналіз показує: держава за минулий рік не повернула експортерам 7,2 мільярди гривень. А значить, ці кошти загубилися в кишенях шахраїв. Національна безпека нині під загрозою, – починає заступник секретаря. Василь Роговий погоджується: Донецьк чи Полтава – сильні експортери. Втім Кабмін спрямовує туди аж надто багато державних коштів на відшкодування ПДВ.

СИНХРОН: Василь РОГОВИЙ, заступник секретаря РНБО: "Логіки повністю виправдної, з економічної точки зору, тут немає".

РЕПОРТАЖ: Якщо важко зупинити афери, визначте 200 справжніх експортерів і вішкодовуйте ПДВ їм першочергово протягом 40 днів. Таке рішення ухвалює РНБО. Утім Кабмін розпорядження не виконує. Його вивчають. Панацею від хронічного аферизму уряд обіцяє виписати у червні. Електронні декларації наведуть лад у податкових відшкодуваннях. Ціна питання – своєчасні пенсії, пільги та стипендії.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Гривня 84".

РЕПОРТАЖ: ПДВ – це податок на споживання. Його щодня справно платять мільйони звичайних українців. 20% від ціни будь-якого товару – шоколад це чи пральна машина – автоматично відраховується до держбюджету. Звідти народні мільярди розходяться по кишенях аферистів.

Україні так і не вдалося створити ефективну схему продажу держмайна

СТУДІЯ: Скільки мільярдів потрапить у державну скарбницю від приватизації? Для уряду це питання з питань. Адже за слова треба відповідати. А слова вже на папері: у 2007-му від продажу держмайна зібрати 10,5 мільярдів. Заявка серйозна, оскільки торік ледь нашкребли тільки пів-мільярда. Цього року стартові умови не кращі. З одного боку – амбіції, зі іншого – відсутність програми приватизації, кожен п’ятий у списку на продаж – банкрут. І на додачу, соціаліст – на чолі Фонду держмайна. Валентина Семенюк хоче зберегти у державній власності якомога більше, а "регіоналам" треба зараз зберегти коаліцію, тому наразі представниця СПУ на посаді недоторканна. Не задоволений діяльністю Фонду президент. На відміну від уряду, він впливу на відомство не має. Тому і представляє до нього наглядача. Уповноважений буде моніторити, як Фонд справляється з обов’язками та обстоює інтереси держави і громадян. Наступного тижня уряд затвердить графік продажу об’єктів, серед яких обленерго, шахти, цукрові заводи, авіапідприємства і видавництва. Вже відомо, що до кінця місяця на конкурс виставлять по 10% акцій "Укртелекому" і Одеського припортового заводу. Ці два стратегічні підприємства дозволяють виконати весь приватизаційний план, якщо держава повністю відірве їх від серця. Але Фонд планує по 10% спочатку, а потім продати лише блокуючий пакет у 33%. Для серйозного це зовсім несерйозно. Тим більше, що великі компанії в Україну якось не квапляться. Спершу їх налякали реприватизацією, тепер – політичною стабільності немає. Залишаються вітчизняні олігархи і росіяни. І тут буде цікаво подивитися, чи переважать відкритий конкурс і чесна конкуренція політичні симпатії та геополітичні вигоди.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Мирослав ОТКОВИЧ. Ліберали проти соціалістів. Перші вимагають продати все і негайно. Тоді як інші – за державну монополію на стратегічні об’єкти.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Валентина Семенюк – "УС"): "За вредність молоко давать. За те, що я тут терплю".

РЕПОРТАЖ: Це голова Фонду держмайна скаржиться на важкі умови праці. Ліберали, – каже Валентина Семенюк, – не дають спокою. Знай кажуть: потрібно продавати контрольний пакет акцій "Укртелекому" та ще низки інших стратегічних об’єктів. Соціалістка опирається як може, бо переконана: державі потрібно розширювати, а не звужувати вплив на економіку.

СИНХРОН: Валентина СЕМЕНЮК, голова ФДМ України: "Майнові відносини, зафіксовані за державою, дають сильну владу. Ви подивіться, що в нас відбулося. Віддали всю нафтопереробку в одні руки представникам інших держав. А що ми сьогодні маємо? То піднімають ціну на паливно-мастильні матеріали, то знімають, то зупиняють заводи на ремонт, то закривають. А страждає в результаті вся економіка".

РЕПОРТАЖ: Окрім цього, голова Фонду держмайна наводить інший аргумент на користь збереження державного контролю над великими підприємствами. А саме – стабільна виплата пенсій. Кошти від прибуткових підприємств державної форми власності мали б іти на безперебійне фінансуванні спеціальних фондів.

СИНХРОН: Валентина СЕМЕНЮК, голова ФДМ України: "Ну,