«Детектор медіа» розпочинає традиційне опитування про підсумки телевізійного сезону, яке, зазвичай, проводить двічі на рік - наприкінці телевізійного сезону та наприкінці календарного року.

Нинішні мін-інтерв'ю з експертами залишають по собі відчуття, ніби експерти не помітили цілий рік виробництва телеконтенту: як і торік, головною подією року більшість називає «Україна має талант!» (СТБ).

А от що стосується антиподій, то всі без винятку відзначають формування нової конфігурації відносин між медіа і владою, які експертне середовище здебільшого трактує як цензуру, тиск, зачистку інформаційного мовлення.

Запитання ТК:

1. Які нові тенденції ви можете відзначити за цей сезон у виробництві телеконтенту? Яку подію ви б назвали головною подією сезону у виробництві телеконтенту? Чому?

2. Яку подію ви б назвали головною антиподією сезону у виробництві телеконтенту? Чому?

3. Яку подію ви б назвали головною подією сезону на телеринку? Які нові тенденції ви можете відзначити за цей сезон на телеринку?

4. Яку подію ви б назвали антиподією сезону на телеринку?

5. Які зміни ви спостерігаєте у відносинах медіа з владою, опозицією, бізнесом? Про що свідчать ці зміни? Наскільки адекватно на ці зміни реагує журналістське середовище, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, профільний парламентський комітет?

У першій частині опитування щодо підсумків сезону 2009/2010 взяли участь Олег Вергеліс, Роман Чайка, Григорій Тичина, Вікторія Сюмар, Сергій Дем'янчук, Андрій Куликов.

Пропонуємо порівняти їхні відповіді з оцінками телесезонів 2008/2009, 2007/2008 підсумками 2007-го та 2006-го (1, 2, 3) років.

Олег Вергеліс, редактор відділу культури газети «Дзеркало тижня»:

1. Як подію сезону я б назвав успішну амортизацію телеканалом Новий проекту «Фабрика зірок». Вони зробили спочатку перший, потім другий сезон, тоді була невеличка пауза, а от третій сезон виявився досить успішним. Думаю, що вони присіли на цю голку і працюватимуть далі. Якби ще у «Фабриці» було трошки менше низького і вульгарного загравання з учасниками і глядачами, то проект виявився би досить пристойним. Це по-перше. А по-друге, вичерпує себе проект на каналі СТБ - «Україна має талант!». А от зірковий проект, мені здається, в них удався: на свою аудиторію, на свого глядача, без претензії на інтелектуалів.

2. Я скажу свою суб'єктивну думку: є таке дивне відчуття, що рух телемуві, великих телесеріалів іде в якусь безвихідь. І та продукція, яку ми спостерігаємо на екранах, виготовляється, до речі, не тільки в Росії, але й в Україні: на нашій базі, нашими акторами, режисерами, операторами, на наших знімальних майданчиках. А все-таки це та цегла, яка складає основу прайм-тайму. Так от, аудиторія, яка, можливо, не має доступу до інших телеканалів, сприймає весь цей «корм» як чисту монету кіно. Тому мене, чесно кажучи, ця антиякість просто лякає. І немає виправдання тому, що це просто на замовлення.

Останній вікенд присвятив тому, що знайшов старе відео - фільм «Сімнадцять миттєвостей весни», 12 серій - і дивився його, щоб нагадати якість і операторської роботи, і виконавської майстерності.

У мене виникає ностальгія, щоби з'явилися в ефірі навіть латиноамериканські мильні серіали для пересічного глядача, там якість набагато вища. Виявилася дивна річ, що телеканалам такий низькопробний контент набагато доречніший, він економічно вигідніший, існує пряма установка - нам простіше, тому що в нас простий глядач.

3. Тенденції на телеринку визначають не експерти, на жаль, а економічна криза, яка значно вплинула і на бюджети, і на якість, і на наявність цікавих або нецікавих історій. Я не помітив тенденцій, на превеликий жаль. Основна характеристика - це експлуатація раніше знайдених, придбаних форматів. Очевидно, немає бажання пробувати формувати свої проекти. Відсутня практика робити власне телебачення, немає бажання шукати, відкривати, робити цікавішим, лише - купили, продали, поставили.

5. Мені здається, мудріше поки що спостерігати і накопичувати факти, а не розпорошувати свій запал марно. У чому небезпека - поки що важко говорити. Я вважаю, це визначають врешті-решт факти. Я погоджуюся, до речі, з думкою Кисельова, який нещодавно давав інтерв'ю нашій газеті. Є така байка: коли хлопчик постійно кричав «Вовки, вовки, вовки!», ніхто на нього не звертав уваги, а потім, коли вони прийшли і з'їли всіх, було вже запізно. Підтекст такий: треба мати стриманість та мудрість, і з накопиченням справжнього фактажу не розпилюватися і зайвий раз не кричати.

Роман Чайка, ведучий 5 канал:

1. Я думаю, що головна подія у виробництві контенту - це «Україна має талант!, попри велику кількість зауважень до журі й ведучих. Мабуть, саме через те, що то абсолютно щирий проект, так би мовити, натурпродукт, у якому брали участь реальні люди.

2. Антиподією можна назвати останнє нагородження заслужених журналістів. Це, якщо чесно, до контенту немає ніякого відношення, але для професійної журналістики то був просто удар нижче пояса. А з негативних матеріалів - це, напевно, останні політичні ток-шоу «Інтера» і ТРК «Україна». Вони абсолютно не міняли свого формату, і це трохи втомило суспільство. Немає жодної модифікації телевізійного сезону, а багато що змінилося в країні, і, відповідно, сама форма стала важкою для телеглядача.

Серед тенденцій цього сезону можу відзначити появу ще більшої кількості закупного російського продукту. Україна і так завжди була додатковим майданчиком для телепрокату низькопробного продукту, але, по-моєму, топ-менеджери всіх каналів абсолютно цілеспрямовано множать кількість секонд-хенду в Україні. Друга - це згортання виробництва власного продукту, особливо в прямому ефірі. Це явище є основним політично-інформаційним трендом. І, звісно, третя тенденція - знищення інформаційного поля, тобто новини перетворюються на жуйку.

3, 4. Я думаю, подія і антиподія телеринку - це два в одному, це спроба нового режиму переділити ринок на користь виключно двох-трьох хорошковських.

5. Зміни у відносинах медіа та медіаринку з владою, опозицією, бізнесом свідчать про те, що в країні активно впроваджується російський сценарій, який свого часу почався з каналу НТВ. Це не що інше, як рейдерство на телевізійному ринку. І з'являються серйозні ознаки державної пропаганди.

Нацради з питань телебачення та радіомовлення немає. Її просто немає. Є троє лояльних до Хорошковського людей, точніше троє людей, двоє з яких повністю Хорошковського, які роблять вигляд, що вони є окремим регуляторним органом. Це щось просто неймовірне, коли троє людей підміняють цілий орган і займаються виключно політичними заявами, що є поза межами їхньої компетенції. Вважаю, що журналістське середовище реагує адекватно, але замало агресивно. Якщо частина журналістів думає, що це не їхня війна і що їх якось омине, то це справді небезпечна тенденція. Адже важко виявляти цехову солідарність, коли частина цеху буде переводити всі ті процеси в режим господарських судів.

Григорій Тичина, екс-голова правління телеканалу ТЕТ:

1. Как и в предыдущем телесезоне, топовым продуктом собственного производства стало шоу «Україна має талант!». С оглядкой на рейтинговые показатели этой передачи, дискуссии на тему главного события просто неуместны.

2. Антисобытия как такового не вижу. Каналы с большим или меньшим успехом стремятся увеличить количество и поднять качество контента собственного производства. Назвать что-то провалом, да еще и в степени «антисобытия», было бы большой натяжкой.

3. Продолжается структуризация крупных телехолдингов. В StarLightMedia каналы спозиционированы по целевым аудиториям уже достаточно давно, что позволяет группе демонстрировать стабильно высокие результаты. Активно работает над позиционированием своих активов группа «Интер». Ее малые каналы в прошедшем сезоне показали тенденцию к росту. При условии ее сохранения «Интер» и StarLightMedia останутся в среднесрочной перспективе основными конкурентами-тяжеловесами на рынке. На очереди группа «1+1», которая как полноценный холдинг стартует уже в предстоящем сезоне, и группа «Украина». «Украине» при этом придется непросто. При всех успехах основного эфирного канала и больших планах на нишевых сателлитов, последних ей придется развивать в спутниково-кабельном формате, что ощутимо сужает покрытие и усложняет достижение заметной доли аудитории.

4. Уверен, что менеджмент каналов с оптимизмом воспринимает восстановление рекламного рынка. Те оценки, с которыми я знаком, позволяют предположить, что в гривневом эквиваленте рынок вернется к показателям предкризисного 2008 года.

5.      Вместе с тем, до достижения рынком долларового эквивалента 2008 года, тем более до его роста, к сожалению, еще далеко. Во многом это определяет то, что многие вещатели демонстрируют убыточную деятельность и продолжают зависеть от внешних инвестиций. Сохранение этой зависимости несет в себе черты антисобытия. Рост рынка, скорейший выход на безубыточную деятельность позволит каналам жить по средствам и оздоровит конкуренцию.

6. Что касается отношений СМИ с властью, то я считаю, что медиа не должны упустить благоприятный момент для серьезной лоббистской работы по изменению законодательного поля, которое регулирует их деятельность.

Келейно подготовленная и наспех принятая в 2006 году редакция Закона о ТВ и РВ во многом является антидемократической и нарушающей свободу слова, грешит откровенными ляпами и полноценно не решает важных вопросов развития телерынка, в частности, касающихся перехода на цифровое вещание. Выполнить все положения закона не в силах ни одно СМИ. Это означает, что все вещатели заведомо поставлены в позицию нарушителей, к которым в любой момент можно применять всю строгость санкций.

Именно поэтому, с моей точки зрения, нужны не спорадические попытки поменять отдельные положения закона, а его коренной пересмотр.

ИТК делал свои наработки по этой теме еще несколько лет назад. Их доработка в приложении к нынешней реальности, интенсивный диалог на эту тему с Нацсоветом по ТВ и ВР и депутатами с дальнейшим внесением поправок в закон позволит решить многие вопросы, связанные с развитием рынка, и убрать государственную зарегулированность индустрии.

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації:

1. Головна тенденція цього сезону - це те, що телеконтент стає все більше розважальним, причому без будь-якого креативу. Стандартний набір американських та російських серіалів плюс «попсові» програми. Шоу «Україна має талант!» залишилося справді супершоу країни, хоча інтерес до нього починає падати.

Серед нових тенденцій можу відзначити відхід від виробництва власного продукту, відсутність нових ідей і нових форматів.

5. Спостерігаємо спроби влади взяти медіа під контроль різними методами, в тому числі і з використанням такого регулятора, як Нацрада. Поширення цензури та самоцензури, маніпуляція з інформацією, особливо тією, що надходить від опозиційних політиків. Парламентський комітет демонструє низьку результативність у захисті прав журналістів, жодних законодавчих актів, які б дозволяли вільний розвиток, ухвалено не було.

Ці зміни свідчать про різке зниження поля плюралістичності в українських медіа та погіршення ситуації зі свободою преси, слова та інформації в Україні.

Сергій Дем'янчук, генеральний продюсер ТВі:

1, 2. Можливо, моя думка не буде дуже популярною, тому що завжди прийнято говорити про найбільш рейтингові речі. Я думаю, що найбільша подія - це запуск двох українських серіалів «Тільки кохання» та «Сусіди». На «1+1», як-то кажуть, перший вареник вийшов грудкою, цифри на «Інтері» досить хороші, хоч і не рекордні і притягують не дуже активну молоду аудиторію, але з точки зору тенденції і розвитку українського телебачення я б відзначив саме їх. Зараз відбувається процес націоналізації власного виробництва. Відповідно, і тенденції минулого сезону - це розвиток серіального виробництва для власних потреб.

2, 3. Щодо антиподії, то мені здається, що на сьогодні є загроза встановлення контролю над ЗМІ. Я не знаю, наскільки це стосується безпосередньо власного виробництва, але зараз ці впливи посилюються.

Андрій Куликов, ведучий «Свободи слова» на ICTV:

1. Я вважаю, що були дуже успішними розважальні проекти на Новому каналі «Хто проти блондинок?», «Інтуїція», програма «5 копійок» з Романом Чайкою на 5-му каналі.

2. На мою думку, антиподією є припинення виходу програми Романа Чайки та програми з Анною Безулик. Сподіваюся, що тимчасово. Хочу відмітити також подальше падіння якості новин. Конкретно канали називати не хочу, тому що в принципі вважаю, що це загальна хвороба українського телебачення. Це, звісно, пов'язано зі зміною влади, але відповідальність за це лежить не лише на владі.

3, 4. Щодо подій на телеринку я вам нічого не скажу, а от щодо антиподій, то це ситуація навколо 5-го каналу та ТВі

5. Ситуація на сьогодні виглядає так, що ми повторюємо події першої половини 2005 року, коли телевізійники, телебачення дуже ретельно пристосовувалися до нової влади. З одного боку, це пов'язано з самоцензурою, з іншого - це бажання заплющити очі на помилки тієї влади, яка прийшла. Щодо журналістської спільноти я дуже радий, що є рух «Стоп цензурі!», і взагалі, що є занепокоєння журналістської громади тим, що відбувається. З іншого боку, я, чесно кажучи, розчарований тим, наскільки немасовим є цей рух. Мені здається, що представники влади реагують на рух «Стоп цензурі!» занадто гостро, не бачачи часто-густо в ньому позитивного, адже це є, насамперед, занепокоєння журналістів перш за все проблемами своєї галузі і в тому числі проблемами якості нашої роботи. Влада намагається сказати, - частіше, ніж це, на мою думку, варто робити, - що це підбурювання опозиційних сил і таке інше. Якщо зупинитися на питанні Нацради, то ми в ній чітко бачимо переважання представників влади або тих, хто пов'язаний із нею, а отже, треба міняти передовсім механізми її формування.

Фото -  utochka.no4.ru та з архіву «Детектор медіа»