У разі «закручування гайок» - журналісти воюватимуть за свої права

29 Березня 2010
49848
29 Березня 2010
11:10

У разі «закручування гайок» - журналісти воюватимуть за свої права

49848
Піде нова влада шляхом контролю чи створення цивілізованих і прозорих «правил гри»? Експертні прогнози. Частина третя.
У разі «закручування гайок» - журналісти воюватимуть за свої права

Відповідають  Тарас Петрів, Ігор Курус, Олена Бондаренко, Андрій Блінов, Наталя Виговська

 

Якою буде політика нової влади у сфері медіа - над такою проблемою «Детектор медіа» попросила поміркувати медіаекспертів, яким поставила низку запитань:

 

1. Який ваш прогноз щодо того, як поведуться відносно медіасфери:

- влада й опозиція;

- власники ЗМІ;

- журналісти?

 

2. Що буде пріоритетом у сфері ЗМІ для:

- нової влади;

- регуляторних органів;

- для комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації?

 

3. Що буде з політикою українізації телеканалів? 

 

4. Якими вам бачаться потенційні конфлікти в медіасфері?

 

5. Які закони мають шанс бути прийнятими?

 

6. Чи й надалі процвітатиме діяльність Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі?

 

«Детектор медіа» вже опублікувала відповіді Оксани Соколової, Петра Бурковського, Катерини Котенко, Юрія Стець, Діани Дуцик, Романа Скрипіна («У президента є карт-бланш на побудову відносин із медіа»), а також Артема Шевченка, Ігоря Куляса, Ольги Герасим'юк, Сергія Дацюка, Тетяни Котюжинської (Нова влада потребуватиме тлумачів її думок та дій).

 

Нині пропонуємо вашій увазі третю частину опитування, де на запитання ТК відповідають Тарас Петрів, Ігор Курус, Олена Бондаренко, Андрій Блінов, Наталя Виговська

 

Тарас Петрів, голова Національної комісії з утвердження свободи слова при Президенті України:

1. Влада й опозиція намагатимуться якомога сильніше впливати на медіа. Низький рівень політичної культури та коктейль «влада - бізнес - багатолика опозиція» вимальовує новітні загрози.

 

Після економічної кризи власники ЗМІ вимагатимуть більших прибутків за формулою «менше вкладати, але більше заробляти».

 

В разі «закручування гайок» журналісти активно відстоюватимуть інтереси професії і воюватимуть за свої права. Бо відступати вже не буде куди.

 

2. Новій владі я би рекомендував навчитися чути громадян, прислухатися до порад фахівців та експертного середовища, щоб під час гри не захопитися козирними розкладами і не програти країну. Доведеться ще переконати суспільство й усіх гравців на медіаринку в своєму вмінні виправляти помилки, бажанні утверджувати свободу слова, розвивати національну інформаційну систему.

 

Регулятори мають ефективно реагувати на вимоги споживачів щодо якості інформації і соціальної відповідальності медіа, та чесно допомагати українському медіа бізнесу.

 

Незаперечними пріоритетами комітету ВР будуть прийняти низки законопроектів важливих для галузі (про публічний доступ до інформації, про суспільне мовлення і т. і.) і недопущення відкату в минуле щодо журналістських стандартів та журналістських прав. 

 

3. Такої політики ніколи не було. Бо, на жаль, не реалізовувалася політика системних державних преференцій для розвитку національного україномовного продукту. Про це свідчить моніторинг провідних програм українського ТБ.

 

4. Добре, щоб конфліктів зовсім не було. Але боротьба за бюджетні, інституційні, рекламні, кадрові ресурси загостриться.

 

5. Вважаю, що треба терміново запускати механізм упровадження системи суспільного мовлення через парламент. Колеги з Ради Європи настирливо щоразу запитують про впровадження суспільного мовлення в контексті виконання Україною своїх зобов'язань. Новий президент заявляв про свою підтримку ідеї СМ. Всі необхідні напрацювання великим колективом представників відомств та експертів Національної ініціативи СМ здійснено, головне - не створити псевдосуспільне мовлення в стилі ОРТ.  

 

6. Європейський досвід свідчить, що функції регулювання такої сфери мали б бути підпорядковані Національній раді з питань ТБ і РМ та Міністерству культури.

 

 

 

Ігор Курус, колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, член Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі:

1. Важко прогнозувати. Хотілося б, щоб і влада, й опозиція зрозуміли, що в них стан тимчасовий: опозиція стає владою, а влада - опозицією, і про це треба пам'ятати.

 

А власники і журналісти - це звичайні люди, і вони мають свої стереотипи поведінки або розуміння ситуації. Тому нічого не зміниться, вони себе так само поводитимуть. Якщо влада тиснутиме, то, очевидно, власники піддаватимуться цьому тиску, і журналісти також. І все ж, якщо буде тиск, то буде точка неповернення, так звана точка кипіння - небажання виконувати ці рознарядки. Але я сподіваюся, що до цього не дійде.

 

2. Хотілося б, щоб і влада, і депутати, і регулятори подумали над тим, як запустити в Україні найважливішу річ - цифрове телебачення. Якщо його не буде, то ми втратимо телебачення як таке. А комітет з питань свободи слова має зрозуміти, що писати закони під себе - це марна трата часу. Треба писати закони не під себе, не під медіавласників, які сидять у комітеті, а під медіа, щоб вони розвивалися й приносили прибутки всім, а глядачам - радість споглядання.

 

3. Побачимо, який буде склад Національної ради. Якщо виконувати закон, то Нацрада має робити те, що й ми робили. Якщо члени Національної ради захочуть не зважати на закон або закон буде змінено, то очевидно, що політика зміниться.

 

4. Я не хотів би прогнозувати конфліктів у медіасфері.

 

5. Я сподіваюся, що закони будуть прийняті ті, які потрібні для медіа, а не для окремих депутатів, які одночасно є медіавласниками.

 

6. Все залежить від того, яке законодавство буде, які люди працюватимуть у цій комісії. Якщо члени комісії виявлятимуть активність, то я хочу, щоб вона була адекватною ситуації в медіа і суспільстві. А якщо члени комісії виявлятимуть пасивність, очевидно, про неї всі забудуть. Але краще говорити не про активність чи пасивність комісії, а про те, чи почнуть думати медіавласники про прийдешнє покоління і чи будуть транслювати програми не за принципом «піпл хаває все», а за принципом, який виховує глядача-слухача.

 

Олена Бондаренко, народний депутат, член Комітету з питань свободи слова та інформації:

1. Я думаю, что кардинальных перемен в лучшую или худшую сторону медиарынок и медиасообщество не ждет. Будет поступательное развитие и переход от огромного засилья политической и экономической джинсы к более близким к европейским цивилизованным стандартам СМИ. Конечно, этому не совсем способствует экономическая ситуация. Потому что сейчас особенно печатным СМИ приходится выживать в очень тяжелых экономических условиях и совершать сделки с совестью, идя на печать платных материалов.

 

2. Как мне кажется, власть займется прежде всего вопросами информационной безопасности. Это в том числе и наличие собственного спутника для Украины. Хотя специалисты говорят, что, может быть, экономически это не совсем необходимо, но политически Украина должна понимать, что размещение украинских каналов на иностранных спутниках - это определенные риски. Это одно из направлений.

 

Что касается регуляторных органов, то здесь появится больше либерализма в отношениях между регуляторами и представителями массмедиа. Потому что медийный рынок настолько зарегулирован - дальше некуда. Это касается даже таких вопросов, как языковая квота, которая обычно определяется лицензией. Естественно, не будет таких прекосов, как были: а давайте все печатные медиа сейчас переведем на украинский язык.

 

Что касается интернета, думаю, он может быть спокоен: любые попытки его отрегулировать или цензурировать будут несистемны и всегда обречены на провал. Регулировать интернет - это все равно что регулировать воздух. Хотя возникает тогда большая потребность в гражданском сознании самих интернетчиков. Например, непонятны заявления интернетчиков о том, что они не должны нести ответственность за контент, который подают на компьютерные точки. Это значит полностью отказаться от ответственности за свою работу. Ответственность должна лежать не только на государстве, но также и на провайдерах, и на родителях.

 

У комитета осталась еще масса недоработок по закону о телевидении и радиовещании, по закону о Нацсовете. И как был, так и остается вопрос об общественном телевидении. К сожалению, те проекты, которые подавались (в основном Андреем Шевченко), не отражают сути того, что является общественным телевидением. И у меня складывается не очень популярное в среде медиа мнение о том, что сами медийщики точно не представляют, с чем имеют дело, как строить общественное вещание в Украине. Потому что предложения в части формирования общественных советов скатываются в итоге к политическому квотированию: или коалиция-оппозиция или Кабмин-президент. И очень невелико участие профильных ассоциаций и общественных организаций. Все равно первую скрипку будут играть политики в формировании так называемых советов. Ну и что это тогда за общественное вещание?

 

3. Сложно сказать, была ли у нас политика украинизации, скорее это была политика дерусификации, а это разные вещи. Украинизация - это, прежде всего, наличие качественного конкурентоспособного отечественного телевизионного, кинематографического, книгоиздательского продукта. А у нас странно происходило: украинское развивать не хотели, а ликвидировать что-то русское - это всегда да. Наверное, большего вреда украинскому языку, чем такие горе-чиновники и псевдонационалисты, никто не нанес. Можно поблагодарить лишь издателя Малковича за популяризацию украинского языка через качественную работу его издательства. Но больше ни о ком такого сказать нельзя, тем более о чиновниках.

 

Языковая политика будет проходить только в рамках того законодательства, которое ныне существует в Украине. У нас есть идея (но она не нова и не связана с приходом нашей политической силы к исполнительной власти): уже год в профильном комитете лежит законопроект, авторами которого являемся я, Колесников и Шуфрич. Он предлагает снизить квоту украинского языка на телевидении и в радиоэфире до 50%. Но, к сожалению, профильный комитет, который возглавляет националист Яворивский, даже не пускает этот проект в зал. Можно критиковать его, но принятие этого закона лежит в компетенции зала, а не комитета. Поэтому я усматриваю в том, что в зал не пускается законопроект, сознательный саботаж при рассмотрении этого проекта в зале.

 

4. У нас уже есть нерешенный конфликт, который отразился, прежде всего, на работе Национального совета. Это распределение частот, которые были выставлены сейчас на конкурс. И теперь весь рынок гудит.

 

Корпоративные конфликты были, есть и будут. Все будет сводиться к борьбе за влияние между большими медийными группами. Другое дело, чтобы эти конфликты не доводили до таких негативных последствий, как блокирование работы регулятора в стране. А это как раз уродливые последствия корпоративных конфликтов.

 

5. По нашему комитету лоббистских законов, откровенно негодяйских, не принималось. Принимались законы, выгодные абсолютно всей отрасли. Это касалось и кабельных операторов, это касалось и телевидения, и радиостанций. Каких-то приоритетов или сознательного торможения законов у нас нет.

 

6. Нацкомиссия по морали у нас не процветает - она гниет. Мое личное убеждение: подобные органы, учреждения, комиссии опасны тем, что туда приходят люди, понимают, что у них есть некий инструментарий, а потом появляются аппетиты, чувство вседозволенности, и этот инструментарий используется ими не по назначению. Комиссия вроде бы работает, выносит решения, их критикуют. Но разве уменьшилось в медиа количество сцен с насилием? Как-то оградили детей от этого? Как наша комиссия работает с таким институтом, как семья? Никакой пропаганды, никакой популяризации банальных вещей: уважаемые родители, следите за тем, что смотрит ребенок по телевизору, блокируйте доступ, пока вас нет дома. Тотальный контроль за тем, что смотрит телезритель, существует только в тоталитарном государстве, а не в демократическом обществе.

 

 

 

 

 

 

 

 

Андрій Блінов, головний редактор журналу «Эксперт-Украина»:

1, 2. Я полагаю, что существенных изменений в медиасфере не будет происходить. Разве что усилится влияние собственников тех СМИ, которые принадлежат членам провластной коалиции.

 

3. Вопросы украинизации печатных и других СМИ будут заморожены, но при этом предыдущие «достижения» не будут отменяться.

 

4. Виктор Янукович в значительной степени будет вести политику Леонида Кучмы, направленную на снятие напряжения в обществе, централизацию собственной власти. В случае проблем у власти с рейтингом могут вернуться темники.

 

5. Общественное ТВ, очевидно, останется в таком же зависшем состоянии.

 

Наталя Виговська, журналіст (Запоріжжя):

1. Псевдодемократия - именно такое будущее для украинских СМИ видится в перспективе. Аргументов тому масса: мы уже двинулись в Европу, там на понятии «независимые СМИ» - пунктик, и с этим «пунктиком» Янукович, даже претендуя на звание «батька нации» по-украински, не сможет не считаться. Придется считаться и его последователям в регионах. Например, чисто голубых, как запорожский. Просто выглядеть это будет удручающе. Регионы - как темные углы комнаты, куда часто не достаешь пылесосом, чтобы, наконец, собрать накопившуюся за долгое время пыль, в которой давно бурлит паучья жизнь.

 

2. Политика в отношении СМИ, безусловно, станет тоньше - никакой топорной работы как при Кучме с его темниками. Скорее - искусное управление информационными потоками, создание информационных поводов и трендов, капающих на чашу весов планомерного и последовательного укрепления позиций лидера, имиджа его и партии. Ведь Виктор Янукович многократно продемонстрировал: он навсегда останется парнем из советского автобазового прошлого, со всеми вытекающими.

 

3. Наверняка возможна попытка форматирования украинских медиа по российскому сценарию: создание такого себе дружного хора, запевающего в унисон. Вот здесь вторым голосом и будет подключаться оппозиция. Она будет такой же яркой, скандальной и немного истеричной, как и нынешний ее лидер - Ю. Т. Однако идея украинизации телеканалов, скорее всего, получит продолжение: новой власти нужен лояльный запад и Запад. «Пусть говорят по-украински, но то, что нужно», - качественный подход в демонстрации учета всех интересов.

 

Собственно, политика собственников СМИ будет определяться двумя условиями: их симпатиями и/или партийной принадлежностью и бизнес-интересами, напрямую зависящими от политической ситуации в стране. Политику в отношении своих медиа не так давно мне озвучил один из собственников: «Пойми, у меня большой бизнес - поэтому приходится сидеть на шпагате», понятно, в нужный момент решая, куда выгоднее перескочить.

 

4. Идейных, скорее всего, будут бить законами в виде абсурдных и не очень судебных исков. Итогом битья, безусловно, должна стать лояльность к действующей власти - потому что говорить все и наперекор о себе любимом, Янукович, в отличие от Ющенко (каким бы позором Украины мы его не считали), не позволит.

 

Журналисты имеют два пути: по-прежнему тихо писать/говорить/показывать либо формировать силу, которая станет заметной для власти. Если им, наконец, станет важна их репутация и каждый осознает себя частью действующей силы по имени «журналистика», они смогут поплыть против течения и качнуть маятник в другую сторону. Если же нет - в проруби всегда есть кому болтаться без дела.

 

Если говорить о регионах: в частности, в Запорожье не исключен своего рода передел медийной сферы и переход нынешних провластных медиа, подчиняющихся действующему мэру Карташову (ставленнику финансово-промышленной группы «Запорожсталь -Индустриалбанк») - в оппозицию. Это тем более возможно, так как во время предвыборной кампании они поддерживали Ю. Т. В любом случае, сверху окажется сила, у которой найдется больше разного рода доводов при ведении переговоров с центром о личности мэра.

 

6. На фоне всех этих тенденций, ведущих к еще большему зазеркалью, в котором завязает украинский народ, та же деятельность Нацкомиссии по вопросам морали с ее возмущениями о не того цвета трусиках на рекламе будет милым детским лепетом, да и своего рода хорошим отвлекающим фоном от действительно глубоких проблем украинских медиа. С другой стороны, Нацкомиссию могут направить на борьбу с неугодными СМИ - особенно ТВ. Все это хорошо вплетается в контекст неотъемлемой части идеологии государственной власти: игнорирование законов по большому счету и использование их в своих целях в частности. И менять эту идеологию новой власти сейчас совсем невыгодно.

 

Опитування готували Марина Баранівська, Мар'яна Закусило, Олена Коркодим, Євгенія Продаєва, Юрій Шевченко

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
49848
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду