Після довгої перерви парламентський комітет з питань свободи слова та інформації нарешті запрацював. Нагадаємо, що після закінчення президентської виборчої кампанії комітет залишила його керівник Ганна Герман, яка стала заступником голови Адміністрації президента. Народний депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік став членом іншого парламентського комітету. Таким чином, у комітеті з питань свободи слова та інформації залишилося десять членів. А це означає, що для проведення засідання достатньо кворуму в шість членів. Змінився й політичний розклад: тепер більшість у комітеті належить опозиції: п'ять депутатів від БЮТ та один від «НУ-НС». Водночас поки що не обрано нового голову комітету.

Всі ці організаційні зміни в парламентському профільному комітеті відбуваються на фоні загострення не лише політичного протистояння в країні, а й ситуації в ЗМІ. На чому вже наголосила й поважна міжнародна організація «Репортери без кордонів».

Зрозуміло, що профільний комітет не стоятиме осторонь цих подій. Крім того, протягом тривалого часу діяльність парламенту у сфері медійного законодавства практично дорівнювала нулю, тож накопичилося багато питань, що потребують нагального розгляду і з точки зору індустрії.

Про те, які найактуальніші медійні законопроекти мав би розглянути парламент, а також які варто було б ініціювати, «Детектор медіа» вирішила поцікавитися у членів комітету від різних фракцій - Андрія Шевченка, Олени Бондаренко та Юрія Стеця.

Андрій Шевченко, перший заступник голови комітету з питань свободи слова та інформації, наразі виконуючий обов'язки голови (фракція БЮТ):

- У нас в комітеті з питань свободи слова та інформації накопичилося багато боргів. На момент завершення виборчої кампанії назбиралося більше 40 профільних законопроектів, які не було розглянуто комітетом. Після розблокування роботи комітету ми вже розглянули половину з них, але попереду ще великий шматок роботи, в тому числі й над системними законопроектами.

Що в найближчих планах? Почну з того, що найважливіше для країни: це закон про доступ до публічної інформації, який має повністю змінити філософію відносин влади і громадянина. Якщо нині для того, щоб громадянину отримати якусь інформацію у влади, її треба вигризати й вибивати, то за новим законом - абсолютно новий підхід: інформація, яка в розпорядженні органів влади, є відкритою, крім чітко означених сегментів інформації (таємна, конфіденційна або службового користування). Ми зараз готуємо цей законопроект до другого читання й ухвалення в цілому. У нас є спеціальна робоча група, в якій є і правозахисники, і медіа-експерти, і представники СБУ. В цій групі крім мене ще працює колега по комітету Володимир Ландік (фракція Партії регіонів). Наша ціль - ухвалити цей закон до кінця сесії. Ми поспішаємо ще й тому, що цей блок є в майбутній угоді про асоціацію з Євросоюзом, над якою зараз форсовано працює Україна. По масштабу впливу на країну це - найважливіше, тому що це революція у відносинах громадянина і влади.

Друге: на цю сесію пріоритетним є ще один європейський блок - це приведення українських законів у відповідність до Європейської конвенції про транскордонне телебачення. Він передбачає кілька суттєвих змін, які стосуються реклами і взагалі правил роботи телевізійного ринку. Підхід, до якого ми схиляємося, полягає в тому, що ми будемо керуватися не лише конвенцією, а й минулорічною директивою Єврокомісії, яка встановлює ліберальніші правила гри на європейському ринку для телевізійних мовників. Це давній борг Верховної Ради. І наша мета полягає в тому, щоб до кінця цієї сесії українське законодавство було приведено у відповідність до європейських правил гри, інакше ми будемо відставати від європейського ринку.

У нас в комітеті цим напрямом займається Олена Кондратюк (фракція БЮТ). І ми маємо, з одного боку, застерегти всі права громадянина, які гарантуються Європейською конвенцією, а з іншого боку - філігранно, ювелірно, чітко виписати все, що стосується економічних речей, щоб зміни до закону не обмежували розвитку ринку, а навпаки - допомагали йому.

І про стратегічне. Якщо говорити про рік у цілому, то стратегічні пріоритети незмінні. Має з'явитися закон про суспільне мовлення, після всіх колізій із НТКУ в нас це питання не просто пожежне, а непристойно пожежне. І друге - це роздержавлення друкованих ЗМІ. Також, на жаль, мені здається, що нам доведеться і на цій сесії, й упродовж усього року багато в чому обороняти ті позиції, які було зафіксовано в останні роки. Це стосується і такої теми, як захист суспільної моралі. Анонсовано, що підготовлено нову редакцію закону про захист суспільної моралі. І мені здається, що це може тільки посилити ті загрози, які несе з собою і робота НЕК, і взагалі робота влади в цьому напрямі свободі самовираження. Це стосується і мовних правил: ми знаємо, що є багато ініціатив, щоб змінити мовний баланс у медіапросторі. Це стосується й економічних речей: ми знаємо про ініціативу уряду підняти в десятки разів податок на рекламу на телебаченні, в пресі, зовнішній рекламі. За великим рахунком, нам доведеться не покращувати умови на ринку, а обороняти ті позитивні правила гри, які склалися за останні роки.

Олена Бондаренко, голова підкомітету з питань телебачення (фракція Партії регіонів):

- Прежде всего, парламенту следует как можно скорее решить вопрос со сменой четверки своих представителей в Национальном совете по вопросам ТВ и радиовещания, у которых уже истек срок полномочий. Работа профильного регулятора практически заблокирована - любое решение, принятое нынешним составом Нацсовета, может быть оспорено, так как срок полномочий у нашей парламентской четверки истек.

Еще одно важное направление - это языковой вопрос: функционирование не только русского, но и языков национальных меньшинств в отечественном эфире. На данный момент русскоязычный, румыноязычный и другие «языковоменьшинские» зрители и слушатели ущемлены в своих правах по сравнению с украиноязычным зрителем и слушателем.

И, наконец, третье направление - это усовершенствование законодательства о телевидении и радиовещании. Сейчас на рассмотрении в нашем комитете находится 8 таких законопроектов, которые напрямую касаются Закона о ТВ и радиовещании.

Четвертое направление - цифровое телевидение - увы, самостоятельно без Кабмина, НКРЗ, Госкомитета и Нацсовета мы решить не сможем. Хотя, на мой взгляд, именно с внедрением цифры Украине надо разобраться незамедлительно. А то получится, как в анекдоте об опоздавших на тушение пожара: «Прибыли вовремя, фундамент спасли».

Юрій Стець, секретар комітету з питань свободи слова та інформації (фракція «НУ-НС»):

- Серед першочергових питань я би виділив, по-перше, зміни до виборчого законодавства в частині медіа. В період виборів до них, як завжди, не доходять руки, але ці прогалини потрібно заповнювати: рекламні паузи між інформаційним продуктом, політична реклама під виглядом соціальної тощо. До речі, ми з колегами Оленою Кондратюк, Миколою Баграєвим, Олегом Зарубінським зареєстрували законопроект про те, щоб політичні сили не прикривалися соціальною рекламою. Тобто це ті зміни, які дадуть змогу українським медіа нормально і якісно працювати під час виборів і не дозволять політичним силам маніпулювати ЗМІ.

Другий блок - це законопроекти про податкові канікули для ТРК і продакшнів, які виробляють культурологічні й історичні проекти. Це дасть їм можливість розвивати власне виробництво, орієнтоване на національну свідомість, і розуміння того, що ми живемо в країні, яка називається Україна.

Третє - в контексті останніх подій і реакції на це нової влади - прийняти такі законопроекти, які б реально захистили журналістів від тиску і спроб перешкоджання професійній діяльності. Таких прикладів за останній тиждень просто безліч. Подекуди в цьому була замішана нова влада, закритість якої мене просто починає лякати. Остання прес-конференція президента - ще один доказ. Я не розумію, чому професійні журналісти не можуть на такому заході поставити запитання. Так само це було й у Ющенка, який перетворював прес-конференції на власні монологи. Тобто захист журналістів - це саме те, чим повинен займатися наш комітет повною мірою. Тому що по всіх тенденціях видно, що будуть сильно закручувати гайки. Самі журналісти не зможуть себе захистити, власники також не зможуть захистити свої медіа, виключно консолідація дозволить це зробити. Ми повинні допомогти журналістам утримати свободу слова. Бо якщо ще півроку тому я говорив про те, що в Україні є свобода слова і її не треба завойовувати, достатньо лише підтримувати, то нині я можу сказати, що приходить час, коли нам заново доведеться відстоювати свободу слова.

Иллюстрация - www.transmap.ru