Антисемітизм в Україні: багатолика реальність фікції
«Ім’ям чого є антисемітизм?» – на міжнародній науковій конференції під такою полемічною назвою вчора в Києві з’ясували, що для більшості українських ЗМІ ця тема залишається terraincognita.
Учорашній день міжнародної конференції «Ім’ям чого є антисемітизм?» вустами переважно вітчизняних науковців, юристів, журналістів та гуманітаріїв показав цілий спектр ідей щодо можливого ксенофобського сприйняття євреїв у сучасній Україні: від ствердження, що подібне ставлення легітимізоване не гірше, ніж побутові розмови про погоду, до переконливої констатації, що антисемітизму в нашій країні немає. Йшлося й про роль ЗМІ у поширенні як самого явища, так і критичного дискурсу навколо нього.
Це вже друга міжнародна конференція, яку ініціює та проводить Центр візуальної культури НаУКМА. ЦВК ще минулого року перейняв просвітницьку естафету в колись славетного Центру сучасного мистецтва Сороса та облаштувався в стінах тої самої будівлі ХVІІ ст., що колись належала монастирському братству, а нині є частиною Університету «Києво-Могилянська академія».
Конференцію з такою інтелектуально провокаційною назвою ЦВК цього разу організував у співпраці з Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Польським інститутом у Києві та Євро-азійським єврейським конгресом. Попри весь ентузіазм та відкритість організаторів до співпраці з науковцями з різних країн, міжнародність цього заходу забезпечила присутність лише польських науковців. Метою конференції, як сказано в програмі, стало прагнення «створити інтелектуальне поле для аналізу сучасної проблеми антисемітизму, а також виробити критичний дискурс, що рефлексуватиме її на перетині соціального, історичного та візуального вимірів».
Перша з п’яти вчорашніх запланованих панелей конференції називалася «Конфлікти пам’яті: “змагання жертв”» і розпочалася виступом Володимира Артюха. Аспірант кафедри культурології НаУКМА акцентував, що попри минуле, яке є нескінченним, наше говоріння (наратив) про події, що вже відбулися, є скінченним, а отже – завжди тою чи іншою мірою соціальним конструктом, котрий до того ж мимоволі має політичне забарвлення. Оскільки поглядів на минуле багато, багато й наративів, які часто суперечать одне одному. З огляду на це Володимир висловив припущення, що «ідея Голокосту як міметичного проекту може сприйматися як латентно антисемітська ідея», саме втілення якої та способи функціонування в світі часто пов’язані з політичним цинізмом. На продовження цієї тези згодом учасники дискусії обговорювали, наприклад, саме існування Освєнциму у вигляді місця туристичного паломництва, яке варто сприймати гостро критично, не піддаючись тому відчутному ідеологічному (а в даному випадку ще й комерційному) навіюванню, що відчувається на території колишнього концтабору, де нині неподалік від купи чобіт та інших «експонатів» смерті йде жвава торгівля плакатами та значками.
Наступний учасник панелі, соціолог Микола Шульга першим поставив на обговорення питання про те, чи є сьогодні в Україні антисемітизм, та запропонував поглянути на це питання крізь призму цифр. За його словами, Інститут соціології НАНУ з 1994 року проводить дослідження, мета яких – визначити індекс соціальної дистанції в нашому суспільстві. Серед питань, які ставлять у ході цього дослідження респондентам, було й таке, в якому з’ясовували готовність прийняти в свою сім’ю/у дружнє коло/на роботу єврея. Якщо протягом другої половини 1990-х цей індекс, що демонструє, по суті, рівень відчуження в соціумі, залишався більш-менш стабільним, то з 2001 року й дотепер соціологи фіксують поступове, але невпинне зростання цих показників, що поки виражається не у відкритих формах соціального протистояння, а приховано. Щоправда, дехто з учасників конференції спробував уточнити, чи слід виявлене зростання індексу етнічної дистанційованості сприймати як загострення ворожості саме до представників єврейської спільноти, адже поза соціологічними дослідженнями очевидно, що сучасний світ – це світ відчуження. З відповіді пана Шульги стало зрозуміло, що насправді такої залежності немає і трактувати показники цього індексу – це справа мистецтва інтерпретації в усій його можливій множинності.
Слідом за соціологічним поглядом на антисемітську проблематику прозвучали три доповіді культурологів, кожна по-своєму особлива. На думку культуролога Олександра Івашини, звернення до антисемітизму завжди має конотації із, так би мовити, «забрудненням», а опозицію «єврей – антисеміт» є сенс тлумачити як код сучасної культури (і водночас як фікцію), котрого не вдається позбутися, оскільки ці два поняття занадто тісно пов’язані й розрізняються лише на тлі одне одного. З іншого боку, перефразовуючи слова апостола, – «всі ми євреї та всі ми антисеміти», і приєднання, самоідентифікація лише через одну ортодоксію якраз і створює передумови для расизму. За словами викладача кафедри культурології НаУКМА, фіктивність опозиції «єврей – антисеміт» має тим не менш реальні й дуже сильні наслідки. Втім, так буває завжди, адже «сон розуму породжує чудовиськ». На противагу безкінечному та небезпечному з’ясовуванню, на чий стороні правда, пан Івашина виступає за «агон ієрархій» та «відмову від обсесії одним кодом».
Директор Центру візуальної культури НаУКМА Василь Черепанин підтримав свого колегу, підтвердивши, що «піднімати тему антисемітизму завжди непристойно», не кажучи вже про те, що проживання в нашій країні громадянина, що має крім українського ще й ізраїльський паспорт, може стати предметом особливої уваги до його власника з боку правоохоронних органів. За словами Василя, «варварський расизм в Україні нікуди не зник і продовжує існувати як певне тло, задня думка», що особливо відчутно на Галичині, де розмови на побутовому рівні про «жидів» легітимізовані так, наче йдеться про погоду. В цьому контексті, як сказав культуролог (який, між іншим, народився і виростав на Івано-Франківщині), слід розуміти й популярність на Західній Україні Олега Тягнибока, котрий вербалізує те, про що думає більшість галичан.
Утім, проблематика антисемітизму набагато ширша за фірмові ксенофобські висловлювання лідера «Свободи»: «антисемітизм віктимізує тих, хто його проблематизує», і завжди потребує певної візуальності, наочності, впізнаваності, власноруч, так би мовити, конструюючи образ «єврея». Одне з основних питань, що поставив Василь Черепанин під час своєї доповіді, було «Як говорити про Голокост, щоб не бути в позиції жертви?». На його думку, відповідаючи на це актуальне питання, слід відкинути рабську мораль всепрощення (втілювану зокрема у славнозвісному, але сказаному з приводу іншої історичної трагедії гаслі «Світ визнає, Україна пам’ятає!») і надати перевагу героїчному рессентименту («я не пробачаю, хоча й забуду»). «В нашу епоху всі спроби прощення і примирення огидні, і так їм і треба», – декларує своє переконання культуролог, що не вірить в «остаточні моральні рішення». Протилежну логіку («я пробачаю, але не забуваю») Василь вважає психічно нездоровою та небезпечною, на підтвердження чого він згадав епізод із фільму Мандрича «Порожні розмови» (до речі, його можна буде побачити сьогодні, в завершальний день конференції). В фільмі фігурує колишня киянка, що емігрувала до Ізраїлю. Коли її запитують, чи пам’ятає вона випадки насилля над собою, заподіяного на підставі її національності, жінка нічого не може згадати. Трохи згодом, і це фіксує камера, вона розчісується і раптом намацує в себе на голові шрам...
На тлі радикальних та по-своєму обґрунтованих маніфестів своїх колег доповідь запрошеного до участі в конференції Тараса Возняка справила бліде враження та, на жаль, сприймалась як вияв недбалого ставлення до аудиторії. Головний редактор львівського часопису «Ї» розпочав із пояснення абеткових істин (або принаймні вторинних після виступу Володимира Артюха) про те, що «історія» не дорівнює «правді», а натомість постійно переконструюється відповідно до тих цілей та завдань (переважно політичних), які бачить суспільство на тому чи іншому етапі свого історичного розвитку. Так само трохи тривіально (хоч і правдиво) звучали й заклики пана Возняка до такого «переконструювання» своєї історії, яке б не наслідувало сучасної російської імперіалістичної моделі, а ґрунтувалося б на повазі до сусідів. Чи не єдине, що було для вибагливої аудиторії новим у доповіді львівського науковця, – розповідь про чергову історичну дилему, яку йому доводиться вирішувати як начальнику відділу міжнародних зв’язків Львівської облради. Виявилося, що невдовзі планується візит президентів України та Польщі до села Пеняки Бродівського району Львівської області з метою встановлення пам’ятних знаків, а контекст дилеми – аналогічний тому, що передував відкриттю польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові. Така наша історія, підсумував пан Возняк, що часто ми опиняємося перед ксенофобською за своєю суттю спокусою «помірятися жертвами», тому мусимо бути мудрими й шанувати сусідів.
«Я – антисеміт», – із помітним лукавством заявив на початку свого виступу ще один учасник конференції Вадим Менжулін. Викладач кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА відразу пояснив, що на питання, винесене в назву конференції «Ім’ям чого є антисемітизм?», має цілих п’ять відповідей, оскільки рівно стільки може налічити тлумачень самого поняття «антисемітизм». З цих п’яти анти-«ізмів» для нього певною мірою прийнятним є лише одне з цих тлумачень – антисіонізм, решту ж (антисемітизм, антиюдаїзм, антиізраїлізм та антиєвреїзм як переслідування за формою носу чи прізвищем) філософ категорично не готовий прийняти та зрозуміти. Полемічним для присутніх виявилося і його твердження про те, що ксенофобія – природна властивість кожної людини, яка боїться «чужого» не через людиноненависницький комплекс, а під впливом вродженого біологічного механізму адаптації. Щоправда, культуролог Ольга Брюховецька намагалася опонувати пану Менжуліну, пояснюючи, що саме в подібній натуралізації ксенофобії й виявляється дія ідеологічних чинників і що насправді ксенофобія не дорівнює інстинкту самозахисту.
Більш прикладними виявилися виступи журналістів Вахтанга Кіпіані та Дмитра Потєхіна в рамках передостанньої панелі «Антисемітизм та візуальні медіа: оптично-риторичний комплекс». Заступник головного редактора каналу ТВі розпочав із того, що геть не знає, що таке «оптично-риторичний комплекс» і натомість, базуючись на прикладах із власної різноманітної редакторської практики, заявив про тотальну необізнаність українських журналістів та редакторів у темі (анти)семітизму. Відповідальність за таку ситуацію Вахтанг схильний покладати не востаннє на самих представників єврейської громади: мовляв, не будучи відкритими до ЗМІ, не сподівайтесь на адекватне висвітлення цієї суспільно важливої теми в наших медіа. Розповідаючи про кілька власних спроб організувати на тому чи іншому телеканалі (передусім на «1+1» у програмі «Подвійний доказ») дискусію щодо єврейства в Україні, Вахтанг говорив про це як про переважно негативний досвід: то його шантажували ті, хто спочатку обіцяв прийти на ефір, вимогами прибрати когось із запланованих опонентів, то замість серйозної дискусії просто влаштовували в ефірі бійку. Не треба забувати, зауважив Вахтанг, що «вісім телеканалів із першої десятки належать євреям (Гусинському, Коломойському, Лаудеру, Пінчуку та іншим)», що, на його думку, дає підставу багатьом вірити, що це певним чином впливає на їхню редакційну політику, а також пояснювати, чому продукт загальнонаціональних мовників не є питомо українським.
З іншого боку, продовжив доповідач, у такому становищі є свій плюс: жоден із цих телеканалів не зацікавлений у розпалюванні міжетнічної ворожнечі і не дозволить у своєму ефірі відверто юдофобських висловлювань. Для присутніх інтелектуалів та науковців як для сумнівних телеглядачів Вахтанг «на пальцях» пояснив і небезпеку, породжену новим, але вже поширеним нині в медіа поняттям «шустерізація». За його словами, поняттям імені відомого телеведучого позначається надмірна політизація на шкоду національним інтересам плюс прихована провокація антисемітських суспільних настроїв. Як не парадоксально, але зі слів Вахтанга випливало, що фігура його популярного екс-колеги за проектом «Великі українці» мимоволі шкодить здоров’ю української нації, підживлюючи параноїдальні настрої та артикулюючи образ «жида» в колективній підсвідомості. А те, що цей образ десь і досі жевріє в підвалинах нашої пам’яті, Вахтанг переконався на власному досвіді. Він розповів, що виростав на Кубані і був дуже здивований, коли, переїхавши до Києва, однокласники не розгледіли в ньому грузина і якийсь час дражнили майбутнього журналіста так, як на Кубані називають горобців, – «жидком».
Дмитро Потєхін як блогер зі стажем презентував свій погляд на український сегмент інтернету як на ще один вимір, де облаштувався антисемітизм. Якщо на ТБ гостро стоїть питання доступу до компетентних із цієї проблематики спікерів та неминучість їх певної редакторсько-продюсерської селекції, то в інтернеті все простіше: бери та оприлюднюй усе, що вважаєш за потрібне. Тим не менш, за словами Дмитра, в українському онлайні не спостерігається змістовних та аргументованих диспутів щодо антисемітизму і в принципі немає дискусій між більшостями та меншинами, на відміну від європейського онлайну. І це при тому, що значна частина активної вітчизняної аудиторії, яка не пішла в кабаки чи в релігію, обрала для себе саме інтернет як середовище існування. Водночас можливості інтернету, за спостереженнями Дмитра, використовуються певними суб’єктами – носіями ксенофобських настроїв у мобілізаційно-координаційних цілях, що потенційно стає небезпечним в Україні, де подібну протиправну діяльність регулює чи не єдиний (і вже більш ніж достатньо скомпрометований) орган – Національна комісія із захисту суспільної моралі. В такій ситуації, як стверджує журналіст, активізація антисемітських настроїв вже в реалі – питання часу.
Нарешті остання панель «Який анти-антисемітизм?» несподівано прозвучала найбільш оптимістично. Цікавою та повною не аж таких відомих загалу парадоксів виявилася доповідь історика та адвоката В’ячеслава Якубенка, який має на своєму рахунку (саме як адвокат) близько десяти судових справ, що порушувалися проти МАУП у роки її активної антисемітської діяльності (приблизно з 2002-го до осені 2007-го). З його слів випливало, що антисемітизму не буває і бути в Україні не може, оскільки в нашому законодавстві немає чіткого визначення цього поняття. Саме цим і користувалася славнозвісна академія, саме на підставі недоведеності юдофобського характеру її діяльності екс-міністр Пинзеник досі вважає за честь залишатися в її викладацькому складі.
Політолог та аналітик Конгресу національних громад України В’ячеслав Лихачов задекларував, що на цей момент антисемітизму саме як проблеми в Україні немає, що підтверджують моніторинги преси: після згортання діяльності МАУП (а її відверто ксенофобська друкована продукція була, на переконання пана Лихачова, елементом спецоперації та проявом штучного явища, не підкріпленого відповідними соціальними настроями) антиєврейських казусів у вітчизняних медіа поменшало в десять разів. «Зараз є інша проблема в цьому плані – інтернет та його можливості для координації певних акцій, – підтвердив слова Дмитра Потєхіна аналітик, – але хоч би яким не було зростання користувачів в Україні, все одно поки що не інтернет формує суспільну свідомість».
Таким чином, існування євреїв в нашій країні не стоїть під питанням чи загрозою (ситуація в Західній Європі, підкреслив доповідач, набагато гірша, і на те є свої історико-культурні причини), але антисемітизм в Україні набуває ознак віртуальної проблеми, медіапроблеми. Ефективна профілактика цієї ситуації на цей момент одна – треба давати більше позитивної інформації про внесок євреїв у культуру нашої країни, показувати більше прикладів мирного та щасливого співіснування представників різних етносів в Україні.
Присутній в аудиторії редактор «Критики» Андрій Мокроусов додав до обговорення свою репліку, що прозвучала безжальним діагнозом на адресу вітчизняної гуманітарної спільноти. Він звернув увагу на легку здатність своїх колег-інтелектуалів до співпраці з неприховано ксенофобськими утвореннями на кшталт МАУП, про відсутність у багатьох критичної рефлексії та практики не-участі. На відміну від європейської гуманітарної спільноти, говорив пан Мокроусов, наша не готова опиратися ксенофобській мобілізації, натомість залюбки підтримує своїм інтелектом ганебні явища, не роблячи після цього жодних висновків. Редактора «заспокоїли»: мовляв, а на які інші виклики не тільки гуманітарії, але й загалом наша громада вміє реагувати інакше? Учасники дискусії зійшлися на констатації сумної правди: сучасному українському суспільству бракує усвідомленої практики відторгнення, проскрипції тих, хто порушує моральні принципи, з колективної згоди залишаючись непокараним, але це справа нашого спільного дорослішання.
Треба розглядати антисемітизм зокрема й як певний різновид енергетики, що шукає і знаходить собі виходи, – такий погляд на проблему на завершення дискусії запропонував голова Асоціації єврейських організацій і громад України Йосиф Зісельс. Боротьба з проявами цієї енергетики не повинна призвести до обмеження свободи слова, оскільки цей здобуток українського суспільства є надзвичайною цінністю. Замість боротьби має здійснюватися постійна рефлексивна робота щодо наявної в кожному суспільстві негативної енергетики, яка має утримуватися в певних рамках, що і є реальним завданням для громадянського суспільства та держави.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
36
Corneliu
5770 дн. тому
кстате мусульманская передача выходит на УТР, вечером по воскр.
Corneliu
5773 дн. тому
Для //// : не, не угадали, я совсем не Якубенко. Весь остальной мауповский копипаст (в котором даже имена перепутаны) тоже ерунда. например, Гарань выиграл суды с МАУП.
Вообще, забудьте уже про МАУП. Академия уже полтора года как свернул свою активность в этой сфере, а вы все успокоиться не можете.
Александр Браверман
5773 дн. тому
Позвольте вам, господа хорошие и не очень хорошие, попытаться разъяснить главную суть всего происходящего вокруг нынешнего уродливого воплощения идеи сионизма, вокруг поддержки американским капиталом фантом-образования на теле многострадальной арабской Палестины. Извините за кратость изложения. Мировая супердержава США заинтересована контролировать самые большие запасы в мире нефтепродуктов. Израиль выстуапает как группа специального назначения командос на Ближнем Востоке. США, как прагматичная держава, прекратит военную и экономическую поддержку фантом-образования при следующих обстоятельствах. Когда иссякнут запасы нефти - это в дальней перспективе. Ближайшая перспектива, когда искусственно разобщенные исламские, арабские страны снова сплотятся, Иран станет ядерной державой, а Россия - вскоре мусульманская страна наполовину с остатками христиан, усилит антиамериканскую поддержку арабов на Ближнем Востоке. В Госдепартаменте с 50-х годов лежит в сейфе конверт с планом предполагаемого, по обстоятельствам, демонтажа искусственного фантом-образования Израиль, когда интерес получать арабскую нефть возобладают над интересами иудеев фанатиков, талмудистов-хасидов, сионистов. Для Украины отведена роль принять назад 2 млн. репатриантов. Возле Стены Плача - некая культурно-религиозная автономия, вот и все, что должно остаться от сумасбродной, кровавой, провокационной идеи сионистов, поддержанной нацистами Третьего Рейха (холокост - как стимул!). Альтернатива - Третья мировая война, спровоцированная иудеями фанатиками: После нас хоть потоп! США заинтересованы в том, чтобы Украина влачила жалкое существование. Будет сговорчива, согласиться принять 2 млн. блудных сыновей и дочерей, разумеется, с неплохим долларовым приданным от американских банкиров. Такая, вот, перспектива. Евреям Украины стоит задуматься, учить ли детей ивриту, или, все же, осваивать государственный язык и становиться полноценными гражданами своей страны Украины, а не мифического фантом-образования на курьих ножках, временно подпираемого американским оружием.
Антисионист
5774 дн. тому
Вот об этом-то и речь! Наличие таких людей среди евреев - как Ходос ит авторы процитированных ниже писем - делают честь еврейскому народу. Слава Богу, среди евреев есть трезвомыслящие люди, понимающие, где коренится антисемитизм и кто является его "вирусом-возбудителем". К сожалению, захваченные сионистами СМИ всячески избегают тем, которые могли бы пролить свет на то, что существует разница меджду евореями вообще и евреями-сионистами в частности. Вот и получается, что преступления совершают одни, и они жде доводят своими действиями терпение народов, среди которых рассеяны евреи, до точки кипения, а отвечают за все - другие, просто потому что относятся к той же национальности, что и первые. Учитывая всю известную истогиию взаимоотношений евреев с народами стран, в которых евреи обретали новую родину, складывается впечатление, что эти, первые, крайне заинтересованы в периодическом повторении вспышек антисемитизма, и чем страшнее и кровавее будут эти вспышки, тем для них лучше. Для чего это делается? Возможно для того, чтобы не давать забывать евреям, кто они и вокруг кого должны "кучковаться", давать прочувствовать их "особенность" и некую общность интересов, создать еще один баръер ассилимиляции и "базу" для постоянного нахождения "сообщников" в деле ограбления воротилами от еврейства как других стран и народов, так и соплеменников. Как известно, ничто так не способствует сплочению, как наличие общего врага... Большевики, подавляющая часть верхушки котороых были евреями (притом, не простыми), использовали этот же метод, постоянно провоцируя враждебность к себе, настраивая против СССР окружающий мир и делая внешнего врага страшнее себя, хотя никто из внешних врагов не принес народам СССР бед больше, чем они - большевики - сами.
Г.Меламед
5774 дн. тому
Для уважаемой г-жи Зелды ГРИНБЛАТ, Киев. Вызываете уважение по причине Ваших обстоятельно обоснованных претензий к совместному продукту "кгб-моссад-цру" товарищу-господину с еврейским именем Иосиф Зисельс. Советую Вам, уважаемая г-жа Зелда Гринблат, с должным вниманием почитать труды харьковчанина Эдуарда Ходоса. Поверьте, этот редкий в наше время патриот еврейства озабочен тем, что как и раньше, так и теперь внутри еврейского народа живут паразиты, деятельность которых приводила и приводит к погромам, выселениям, холокостам. Обиднее всего, что существование этих червей, изнутри разъедающих организм еврейского народа, активно пролонгируется из американо-английских центров сионизма. Ваше негодование присвоением Зисельсом миллионов баксов, собранных по центу не с рабиновичей-ярославских-суркисов, должно бы распространиться на неприкасаемых американских покровителей этого ничтожества. Еврейский народ как был заложником своих же провокаторов, таким и остается, к большому нашему всеобщему сожалению. Зисельсы необходимы для пролонгации "антисимитизма", для существования пропасти между евреями и остальными народами. Если эту пропасть засыпать, неприкасаемые американские "покровители" удавятся. Только на поддержании разброда и шатания, прежде всего, внутри еврейского общества эти европейские отбросы-выскочки могут поддерживать свое реноме исключительности, избранности, месийности для евреев всего мира. Ув.г-жа Гринблат! Давно пора евреям в Украине решительно очиститься от провокаторов. Поверьте, обращаться за советом к главному американскому раввину в Украине, в этом случае, не следует. Если же евреи Украины в большинстве своем зомбированы американскими цру-раввинами, мое Вам сочувствие. Оглянитесь вокруг! Лучше евреям, чем в Украине, нигде не будет. Только нужно хорошенько над собой поработать.
Зелда ГРИНБЛАТ, Киев
5775 дн. тому
"Непотопляемый" Зисельс
Добрый день, господин редактор! Вашу газету читаю регулярно, а некоторые публикации (например, Ю.Нудельмана) я просто желаю иметь в своем домашнем архиве, в связи с чем приходится делать распечатки на принтере. Скажу откровенно: ваша газета мне очень нравилась до тех пор, пока вы не напечатали интервью с Иосифом Зисельсом, который безжалостно прошелся по судьбам многих евреев в Украине, очистив вместе со своими компаньонами карманы этих несчастных на 30 млн. долларов. Весь еврейский мир бурлил от негодования, а Зисельс не только не попал туда, куда ему была прямая дорога - в тюрьму, но оставался и остается до сих пор на своем посту, ежегодно, а то и несколько раз в году ездит к вам в США, где собирает сотни тысяч долларов. Хотелось бы с помощью вашей газеты узнать, куда он девает эти деньги и кто ему их дает?
Я полагаю, что руководители американских еврейских организаций, собирающие деньги лично для Зисельса, имеют свою личную заинтересованность в этом. Ничем иным этот феномен не объяснить. В августе прошлого года газеты Украины, телевидение, радио сообщили о том, что Зисельс наконец-то объявлен в еврейской общине Украины персоной "нон грата". Это беспрецедентное решение было встречено с огромным удовлетворением всеми ныне живущими в Украине евреями и даже теми, кто репатриировался или эмигрировал оттуда. Казалось бы, истина восторжествовала. Но... Это решение осталось лишь на бумаге. Зисельс рулит, как и прежде. Таким образом, все духовные и светские еврейские лидеры Украины расписались в полнейшей своей беспомощности и беспринципности. Они обесценили сами себя в наших глазах. Они должны объявить себя банкротами и самораспуститься, если они все вместе взятые не могут одолеть совершенно непотопляемого Зисельса. На страницах "МЗ", которую мы здесь, в Киеве, читаем регулярно, прошу сообщить, знали ли вы о многолетних "художествах" Зисельса, а если знали, то зачем навязали нам интервью с ним?
Зелда ГРИНБЛАТ, Киев
www.newswe.com/Pismo/pismo
Удивленный, Белый и Пушистый
5775 дн. тому
Сотнику: Дегенерат, я "репрезентую" адекватную человеческую реакцию на ничтожество. А фотка моя тебе не поможет - ни одного еврея в роду не было, к сожалению. Так что ступай к своим дегенератам и не засоряй ТК.
Сотник
5775 дн. тому
Якщо Удивленный, Белый и Пушистый Мошка репрезентує "семитів", проти яких спрямований "антисимітизм", в такому разі АНТИСИМІТИЗМ є природним проявом реакції особи, що має честь, гідність і, що найважливіше, здорове відчуття реальності: де і що смердить, а де і що пахне? Шкода, що сайт не має програми розміщення фоток дописувачів. Досить іноді глянути на чиєсь "пухнасте й фарбоване" обліко морале, й не треба дискутувати, витрачати час на мошок.
Удивленный, Белый и Пушистый
5775 дн. тому
Сотнику: Еще один антисемит-дегенерат.
////
5775 дн. тому
Для Corneliu (чи то Слава Якубенко?):
Антиукраїнський сайт агенції єврейських новин (http://www.aen.ru/in-brief) і маргінальна харківська газета «Моя (!) батьківщина» (видавець — одіозний юдонацист, за визначенням Е.Ходоса, Олександр Фельдман) надрукували рекламну інформацію про «талановитого сіоністського хлопчика» Святослава Якубенка, який, начебто, «великий спеціаліст з питання МАУП» і виграв у неї чи то вісім, чи то дев’ять судових спорів.
Сам Якубенко не спростовує явно неправдиву інформацію, а з притаманними йому «вихилясами» розповідає, який він мастак у медіа-праві. І якби організації й особи, які з тріском попрогравали МАУП судові спори, звернулися до нього, результат, начебто, був би іншим. Це, м’яко кажучи, вже з розряду психіатричної тематики.
Насправді представники МАУП зустрічалися в судах з хвалькуватим медіа-фахівцем у восьми спорах, і всі чомусь у справах за участі Зісельса (про Якубенка точніше було б сказати, що він спеціаліст не з питань МАУП, а з питань Зісельса). До того ж справи були незначні: оспорювалися одна-дві фрази, які особливого значення не мали. Дві справи Якубенко виграв. І не тому, що МАУП образив Зісельса, а тому, що Академія, передруковуючи висловлювання про те, що Зісельс обікрав своїх одноплемінників-євреїв, не послалася на видання, з яких взято ці висловлювання. Чотири справи Якубенко повністю програв, а дві програв у більшості вимог.
Для тих, хто забув, нагадуємо: понад 30 судових рішень, ухвал і постанов — від районних до Верховного Суду включно — і понад 20 прокурорських перевірок встановили: в публікаціях МАУП немає антисемітизму, расизму, ксенофобії тощо, а є лише науковий і практичний розгляд актуальних проблем історії і сучасності, що не заборонено чинним міжнародним і вітчизняним законодавством. У судовому порядку, програвши справи, в цьому переконалися: В.Рабинович і ДП «Столичні новини» (не менш як десять разів), Джед Санден, О.Найман, телеканал «Інтер» і О.Гарань, Є.Червоненко, Л.Черновецький, Г.Москаль, так званий «Антифашистський комітет» Шлаєнге, Форум християн і євреїв Рабиновича, Яков дов Блайх, та ін.
У порядку прокурорського реагування відмову отримали основні єврейські професійно-громадські організації й окремі сі
Сотник
5775 дн. тому
(Удивленный, Белый и Пушистый) - це, треба так розуміти, Переляканий, Фарбований та Волохатий Мошка? Якщя я не помилився, то мошкам треба серьйозно замислитися, адже вистава "Юкрейн-Каганат" вже підходить до кінця. Антрактів не буде і оплесків не буде.
Удивленный, Белый и Пушистый
5776 дн. тому
Для Г.Б. Да я уже понял, что ты дегенерат.
Г.Б.
5776 дн. тому
Для "Удивленный, Белый и Пушистый" (В Украине нет антисемитизма. Просто эта тема волнует отдельных дегенератов вроде тебя. Но ты здесь в подавляющем меньшинстве) - "Одесса. Рассказывает Моня: "Поздно вечером на Молдаванке возвращаемся домой с Привоза - я, Мордехай, Ицык, Сруль, Лева, Йося и Сеня. А навстречу нам идут два пьяных Ивана. Мы тут же и попрятались в соседней подворотне. Вы ж понимаете! Их двое! А мы одни!" Для пухнастого и перепуганного мониного родственника перевод на русский язык: "Их подавляющее большинство! А нас подавляющее меньшинство".
Удивленный, Белый и Пушистый
5776 дн. тому
Для Г.Б.: В Украине нет антисемитизма. Просто эта тема волнует отдельных дегенератов вроде тебя. Но ты здесь в подавляющем меньшинстве, к счастью)
Corneliu
5776 дн. тому
Пану Скуратовскоману: В.Скуратовскман // 27.02.2009 14:43:26
""Corneliu // 27.02.2009 13:45:00 Пану Г.Б.: государство не финансирует еврейскую передачу на ТВ. Если мусульмане сами будут делать передачу и приносить на ТВ, то и ее будут показывать, я вас уверяю."" ТА ШО ВЫ ГОВОРИТЕ? Видите ли, я говорю о том, что знаю. Ни мировая закулиса, ни - гыгы - пани Катерина никакого отношения к еврейской передачке на тв не имеют.
niyp
5776 дн. тому
Во какая тема волнующая! Советую "дописувачам" думать как самим стать умнее. Так нет свое время и силы на евреев тратите
Г.Б.
5776 дн. тому
У адвоката "еврейского вопроса" англичанина Уинстона Черчиля - мама-бабушка еврейка. Адольф напрасно расчитывал на политический союз с Великобританией, не знал этого обстоятельства и обломался.
5776 дн. тому
"Англии чуждо понятие антисемитизма, потому что ни один англичанин даже мысли не допустит, что еврей умнее за него". Черчиль
В.Скуратовскман
5776 дн. тому
""Corneliu // 27.02.2009 13:45:00
Пану Г.Б.: государство не финансирует еврейскую передачу на ТВ. Если мусульмане сами будут делать передачу и приносить на ТВ, то и ее будут показывать, я вас уверяю."" ТА ШО ВЫ ГОВОРИТЕ? А я вас уверяю, шо еврейскую передачу на ТВ финансируют вскладчину тетя Соня и тетя Блюма с Подола, а не какая-то там американская закулиса, плод больного воображения МАУП. И ешо я вас увераю, шо Первый Национальный телеканал не подчиняется многоуважаемой супруге НАШЕГО президента и ее американской мамелэ. И ешо я вас увераю, шо среди евреев Украины нет украинофобов, не было и не будет. Я вас увераю!
Corneliu
5776 дн. тому
Пану Г.Б.: государство не финансирует еврейскую передачу на ТВ. Если мусульмане сами будут делать передачу и приносить на ТВ, то и ее будут показывать, я вас уверяю. И была когда-то такая передача.
Ну и для справки: десяток судов МАУП проиграл. Выигрывал - у Кацмана (о котором в статье ни слова, и который на конференции не был), у Рабиновича (аналогично), а упоминавшемуся в статье Зисельсу - проигрывал.
Corneliu
5776 дн. тому
Пану КАМЦАНЕНКО: МАУП неодноразво жучила судовими позовами московського гостя картавенького Ліхачова гы. когда это? Зисельс с Якубенко у МАУПа неоднократно выигрывали суды. Про Лихачева расскажите, не в курсе.
Пану Ивану: при чем здесь кто сколько для чего сделал? какое отношение заслуги пана Возняка имеют к тому, как он выступил?
Г.Б.
5776 дн. тому
В Украине 103 тысячи евреев. На Первом Национальном еженедельная еврейская, иудейская программа, с чтением глав из Торы, с повторение на следующий день. В Украине более 500 тысяч мусульман, около 400 тысяч поляков. Своей культурной телепрограммы у них нет, как и нет мусульманско-образовательных программ, или католических на центральном телевидении. До десятка представителей других наций количественно превосходят в Украине 103 тысячи евреев. Вывод один: евреи в Украине самые культурные, самые религиозные, самые грамотные... самые гениальные... Десятки европейских государств, где многими столетиями существует стойкое, переростающее в погромы и изгнание евреев, отторжение "богоизбранных гениев" - населены уродами и дегенератами, роющими себе яму, в общем, "злобными антисемитами". Поднять эту тему для обсуждения, почему антисемитизм существует три тысячи лет, кишка тонка у американо-иудейских грантоидов в Украине. Кстати, все судебные иски к МАУП давно проиграны. Вонючий листок Кацмана-Рабиновича был закрыт, чтобы не выплачивать по решению суда "за оскорбление и клевету". В УКРАИНЕ ПОРА СОЗЫВАТЬ КОНФЕРЕНЦИИ ПО ТЕМЕ УКРАИНОФОБИИ! А Кипиани давно пора определиться, продолжать ли ему вытирать со своей физиономии плевки от иудо-медиа-коллег, или с двух стульев пересесть на один.
Іван
5776 дн. тому
А мене просто шокував замішаний на комплексі зверхності хамський випад пані Баранівської проти Тараса Возняка. Зробіть спочатку стільки, скільки Возняк зробив для науки і України. А загалом дарма Возняк підтримав це збіговисько.
27022009
5776 дн. тому
Люди-и-и-и-и-и! БРАВО-О-О-О!!! УСІ!
56789
5777 дн. тому
Ну и какими, интересно, мифами все еще живет "часть нашего общества"? Когда мне говорят, что в Украине есть антисемитизм, я с ужасом оглядываюсь... Неужели?!! Как же я не заметил? Но - вижу сытые наглые рожи бродских и рабиновичей, отравляющих украинскую политическую и информационную атмосферу, опускающих культуру нашего народа на уровень первичных инстинктов и отовсюду качающих бабло...
А в это время рядовые евреи, не имеющие к этому никакого отношения, точно так же, как и рядовые украинцы, вполне мирно сосуществуют с другими гражданами Украины, спокойно вместе учатся, работают и отдыхают, дружат домами и даже - о, ужас! - иногда сочетают браком своих детей с "гоями". Вот это, конечно, безобразие! И не нравится это бродским, рабиновичам, сурскисам и прочим "лидерам" украинского еврейства, а также обслуживающим их зисельсам! И тогда появляются такие странные (и главное очень своевременные в условиях экономического кризиса!) конференции с суперактуальными вопросами про "взяли ли бы вы еврея на работу?". Бред... Или - не бред? А просто почву готовят? Чтобы потом убедительне звучали их обвинения в антисемитизме, когда их жучить за махинации и воровство станут?
1234
5777 дн. тому
На конференции я не был. А вот обсуждение статьи прочёл, и внимательно. Вот как раз обсуждение очень ярко показывает какими чудовищными мифами о евреях живёт часть нашего общества. Это факт. Вопрос только в одном: бОльшая часть или всё же меньшая?
Кацманенко
5777 дн. тому
Як всі вони не можуть забути про МАУП! І зрозуміло, чому. МАУП неодноразво жучила судовими позовами і Зісельса, і його служку Якубенка, московського гостя картавенького Ліхачова, та іншу цю братію, того ж Рабіновіча, за зведення наклепів і образу гідності і шкоду діловій репутації. Вони змушені були сплатити тисячі гривень відшкодування, які МАУП направляв на рахунки дитячих будинків. А що для грантоїда сплатити грошики - це йому як серпом по... ну, там, де їх обрізали
Удивленный, Белый и Пушистый
5777 дн. тому
Полное гониво. Антисемитизм разжигают как раз такие тупорылые конференции. Люди-грантоеды отрабатывают гранты и имитируют общественно-важную активность. Что это за дебильные вопросы в стиле "Германии для немцев": "Готовы ли вы принять в свой коллектив еврея"? Когда это у нас люди задавались такими вопросами? Кроме того, в Украине нет как чистых евреев, так и чистых украинцев, русских и прочих. Мы - многонациональное государство и никому в голову не приходит оценивать приятеля, коллегу по работе с национальной точки зрения. Разве что повернутому на национал-радикализме дебилу. А набор гостей меня тоже порадовал. Чего стоит один мальчик с брюшком - Кипиани. В качестве кого? Еврея? Фамилия подвела. Эксперта? В чем? Журналиста? Завалил "Фокус". телепроект "Великие украинцы" да и вообще большим умом не отличается. Зато с завидным постоянством трется на разных грантоедских конференциях. Шли бы все, откуда пришли, а?
5777 дн. тому
Хорош был также Кипиани с заявлением, что "жоден із єврейських телеканалів не зацікавлений у розпалюванні міжетнічної ворожнечі". А как быть с этим: -----
"Прівєт, хахли!" - саме так звернулися національно кастровані улюбленці "біомаси", учасники "95-го кварталу" до теле- і глядачів під час розважальної програми минулої неділі на телеканалі "Інтер".
"Прівєт, хахли!" - і це викликало дружний сміх у залі. "Хахли", певно, були щасливими від того, що їх так привселюдно обізвали. "Хахли" радісно аплодували у відповідь на таке почесне звертання...
І ось що подумалося під акомпанемент хохляцьких оплесків. Чи можна уявити, що десь, приміром, у Росії, на одному з провідних (та, зрештою, на будь-якому) телеканалів привселюдно б прозвучало: "Прівєт, кацапи!"? Або ж в Ізраїлі: "Прівєт, жиди!"?
Хтось уявляє собі таке? Я - нізащо.
Більше того. Чи можна уявити, що подібні "вітання" прозвучать на якомусь із українських телеканалів? І як би морщили носи деякі наші общєдємократи і "шанувальники високої російської культури", а з ними і окремі "надзвичайно толерантні" і покладисті "націонал-демократи", якби якимось дивом це таки сталося? Який би ґвалт зчинився тоді: та як посміли?! Образа національної гідності! Провокування міжнаціональних відносин!..
Тим часом "Прівєт, хахли!" проковтнули всі, навіть не закашлявшись. Ніхто й уваги не звернув - ні самі хахли, яким цей мовний пасаж адресувався, ні кацапи, ні жиди, ні хохляцько-кацапсько-жидівська влада у цій країні без пам'яті, без честі і без майбутнього.
Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ
автор
5777 дн. тому
шановний Піпєц, та пан Возняк ніколи й не справляв на мене враження ягідки. Так, промайнув собі чоловік на конференції, не підготував грунтовної доповіді. Що ж, буває. Попри це я не перестаю вірити в його непересічний інтелект та із нетерпінням чекаю наступних зустрічей.
Pipez
5777 дн. тому
Автору - Тарас Возняк не вашого полю ягідка. Справжній науковець. Про "відносини" українців і євреїв (особливо часів міжвоєнної Польщі) почитайте покійного Шульмана "Стандартна хиба суспільно-політичної орієнтаціїї" саме наших "героїв". Ця нація завжди була підпанком, працювала на колонізаторів, визискуючи аборигенів. А Кіпіані добре сказав про свій "досвід" спілкування. Євреї - Майстри маніпулювання. Вся світова історія має чимало прикладів їхньої колаборації на користь загарбників. Українці, нажаль, також недалеко пішли.
Анти...что?
5777 дн. тому
Достали уже с этим "антисемитизмом"! Скоро еврею, нахамившему тебе, и в рыло не дашь, т. к. тут же антисемитизм пришьют и не отмажешься. Ловко это у них получается. Попытка в сферах культуры и морали сделать так, как и в финансовой сфере: чтобы все им должны были. Только евреи тут ни при чем. Тут сионисты причем. И тему антисемитизма именно они продвигают. С одной стороны, пугают этим жупелом еверев, возбуждая в них ксенофобские настроения по отношению к украинцам, желание объединяться вокруг сионистских организаций "защитниц" и бежать в "землю обетованную". С другой - шантажируют украинцев, навязывают комплекс вины. А под шумок грабят. Повторяю: не евреи! Сионисты!!!
5777 дн. тому
марисю, чого ти не написала, що жиди знову шукають в яйці сміття?
хтось
5777 дн. тому
Попереджую – Я НЕ АНТИСЕМІТ!!! Але:
… А на, маєш! - Знову дісталося Галичині! Та може годі вже робити з них таких собі монстрів! Не совєтскіє ж бо вже врємєна!!! Ніхто не згадує скількох жидів (це просто євреї українською) врятували галичани під час війни! Ризикуючи, між іншим, життям своїм і своїх рідних! А тепер їм ще рот відкривається говорити, що українці гірші від фашистів!... Я думаю, що О. Тягнибок не має нічого проти жидів. Він проти того, щоби вони маніпулювали нами!!! От як наприклад ««вісім телеканалів із першої десятки належать євреям»»…І ще їм тут велика кривда діється!!!... Совісті би трохи мали! … «Як говорити про Голокост, щоб не бути в позиції жертви?». А як говорити про голодомор як ґеноцид, шобы нє абідєть чьі-то чюйства???!!!... Вони ж так і не визнали голодомору геноцидом! Це тільки з ними треба носитися як з писаною торбою. А їм начхати на усіх! – Вибрані ж бо…
«На тлі радикальних та по-своєму обґрунтованих маніфестів своїх колег доповідь Тараса Возняка справила бліде враження»… Канєчьна! Їм же ж подавай радікала. Каму інтєрєсна - просто нормальна дискусія? Яка нє зажігаєт і нє разжігаєт нічяво?
«Так само трохи тривіально (хоч і правдиво) звучали й заклики пана Возняка до такого «переконструювання» своєї історії, яке б не наслідувало сучасної російської імперіалістичної моделі, а ґрунтувалося б на повазі до сусідів». Щось я тут не розумію – то сусідів треба поважати, чи ні?! Що, така тема нікому нє інтєрєсна?!
«Чи не єдине, що було для вибагливої аудиторії новим у доповіді львівського науковця, – розповідь про чергову історичну дилему… Виявилося, що невдовзі планується візит президентів України та Польщі до села Пеняки Бродівського району…». Ну звичайно! Це було «новим». Адже в українсько-польських стосунках Галичина завжди залишається сам-на-сам з Польщею. Решту України це якби цілком не обходить…
… А на, маєш! - Знову дісталося Галичині! Та може годі вже робити з них таких собі монстрів! Не совєтскіє ж бо вже врємєна!!! Ніхто не згадує скількох жидів (це просто євреї українською) врятували галичани під час війни! Ризикуючи, між іншим, життям своїм і своїх рідних! А тепер їм ще рот відкривається говорити, що українці гірші від фашистів!... Я думаю, що О. Тягнибок не має нічого проти жидів. Він проти того, щоби вони маніпулювали нами!!! От як наприклад ««вісім телеканалів із першої десятки належать євреям»»…І ще їм тут велика кривда діється!!!... Совісті би трохи мали! … «Як говорити про Голокост, щоб не бути в позиції жертви?». А як говорити про голодомор як ґеноцид, шобы нє абідєть чьі-то чюйства???!!!... Вони ж так і не визнали голодомору геноцидом! Це тільки з ними треба носитися як з писаною торбою. А їм начхати на усіх! – Вибрані ж бо…
«На тлі радикальних та по-своєму обґрунтованих маніфестів своїх колег доповідь Тараса Возняка справила бліде враження»… Канєчьна! Їм же ж подавай радікала. Каму інтєрєсна - просто нормальна дискусія? Яка нє зажігаєт і нє разжігаєт нічяво?
«Так само трохи тривіально (хоч і правдиво) звучали й заклики пана Возняка до такого «переконструювання» своєї історії, яке б не наслідувало сучасної російської імперіалістичної моделі, а ґрунтувалося б на повазі до сусідів». Щось я тут не розумію – то сусідів треба поважати, чи ні?! Що, така тема нікому нє інтєрєсна?!
«Чи не єдине, що було для вибагливої аудиторії новим у доповіді львівського науковця, – розповідь про чергову історичну дилему… Виявилося, що невдовзі планується візит президентів України та Польщі до села Пеняки Бродівського району…». Ну звичайно! Це було «новим». Адже в українсько-польських стосунках Галичина завжди залишається сам-на-сам з Польщею. Решту України це якби цілком не обходить…
Bibi
5777 дн. тому
Сходка "профессиональных евреев"? Это ведь выгодно, на это гранты дают. Умиляет "борец" Ося Зисельс, {CENSORED}
5777 дн. тому
хороша картинка
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
