Криза навчить медіа економити та очистить ринок від випадкових проектів
30 Жовтня 2008
Криза навчить медіа економити та очистить ринок від випадкових проектів
Борис Ложкін, Вальдемар Дзікі, Влад Ряшин, Віктор Приходько, Микола Княжицький, Рудольф Кірнос, ГригоріЙ Тичина та інші відповідають на запитання про наслідки фінансової кризи для їхніх підприємств та медіаринку в цілому.
Фінансова криза вже змусила багато підприємств – і медіа не виняток - скорочувати штат, урізати витрати, заморожувати проекти. «Детектор медіа» звернулась до медіаменеджерів із прямими запитаннями щодо того, як вплинула криза на їхні підприємства.
1. Чи позначилась економічна криза на вашому підприємстві? Якщо так, то які проблеми ви вже відчули?
2. Чи є (або плануються) у вас скорочення бюджету, штату, закриття проектів?
3. Які заходи ви вживаєте або плануєте для подолання наслідків кризи?
4. Що ця криза зробить з українським медіаринком? Окресліть головні її наслідки та зміни, що відбудуться.
Вальдемар Дзікі, генеральний директор ТРК «Україна»:
1. Пока мы наблюдаем за тем, что происходит на рынке. Я думаю, еще рано говорить о масштабах кризиса. Но я не скажу ничего нового: в следующем году медиарынок будет другим. Рост рынка и его объем – под большим вопросом.
2. Очень сложно предположить какой-либо конкретный сценарий происходящего. Много разных элементов, активно влияющих на рынок. Мы готовим себя к разным сценариям – это наша задача, как и менеджеров любой компании. У нас есть разные варианты. Какой из них будет использован, станет ясно в ноябре-декабре. Что касается производства – конечно, если денег на рынке будет меньше, нужно строить план следующего года по-другому. Насколько будет уменьшен его объем – как я говорил, это вопрос сценария. Что касается кадров, то у нас их очень мало, меньше, чем на других каналах, и нам их не хватает. Поэтому пока мы не будем никого увольнять.
3. Кризисный менеджмент – часть нашей профессии. В жизни каждой компании бывают разные периоды, и кризисные в том числе. Для всех менеджеров, не только на медиарынке, это сложные времена. Однако я против эмоциональных подходов – нужно просто готовить все возможные сценарии и наблюдать за происходящим на рынке.
4. Самый главный вопрос, на который мы отчасти уже знаем ответ – уменьшение стоимости рынка в 2009 году. Есть различные прогнозы, но, я думаю, объем денег на рынке сократится приблизительно на 20% по сравнению с текущим годом. В зависимости от того, насколько сильным будет кризис, может уменьшиться и количество телеканалов – от числа сегодняшних останется, возможно, 60%. Картина рынка будет сильно меняться.
.jpg)
Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу ТВі:
1. Безумовно, позначилась, адже ми працюємо за бізнес-планом і сподівались, як і всі, на зростання рекламного ринку. Зараз, як бачимо, буде не зростання, а падіння. Можливо, на нашому каналі це позначилось менше, ніж на інших, адже ми тільки виходимо на ринок і перебуваємо в інвестиційній фазі. Але ми вже зараз серйозно аналізуємо наші плани щодо термінів повернення інвестицій.
2-3. Поки що нічого такого не планується. Наші акціонери є досить відомими людьми. Один із них, Костянтин Кагаловський, до речі, передбачив дефолт у 1998 році. Коли ми розробляли проект ТВі, також передбачали, що буде криза, і світові тенденції підказали нам, що не обійде вона й Україну. Тож ми до неї готувались.
Безперечно, планується економія. Ми переглядаємо бюджет на предмет можливого скорочення витрат. Це стосується закупівлі програмного продукту і кількості штатних працівників. Але, оскільки ми перебуваємо на етапі стартапу, нам не доведеться особливо скорочувати людей – ми можемо просто зменшити свої плани щодо набору персоналу.
4. На мою думку, телеканали почнуть економити і рахувати гроші. Це, можливо, відіб’ється на рівні зарплатні. Професіоналізм в українській журналістиці цінуватиметься більше. Думаю, криза відіб’ється на кількості програмного продукту, зокрема російського – він має рейтинги, але достатньо дорогий. Можливо, наші канали не зможуть за нього платити. Та й у самій Росії скорочуються обсяги виробництва нових фільмів і серіалів. Тож, можливо, буде більше американського продукту.
Будуть скорочуватись бюджети на рекламу та піар. Телеканали, які належать до фінансово-промислових груп, що займаються сировинною промисловістю або металургією, якщо вони ще не вийшли на самоокупність, отримуватимуть менше інвестицій, оскільки металургія і хімія сьогодні страждають. Ударить криза й по регіональних каналах – їм буде важче виживати.
Діана Дуцик, головний редактор інтернет-видання «ПіК України»:
1. Поки що позначилась не суттєво – особливих проблем нема. Але чітко зрозуміло, що зараз потрібно затягнути пасок. Це роблять усі, і я сподіваюсь, що всі ставляться до цього з розумінням.
2. Про скорочення штату та закриття проектів поки що не йдеться. Але, якщо криза затягнеться, то не виключаю, що розглядатиметься можливість скорочення штату та закриття окремих рубрик. Хоча дуже б цього не хотілось – це вплине негативно на якість нашого продукту.
3. Оптимізуємо свої видатки. Зокрема переїхали в дешевший офіс.
4. Очевидно, що ця криза вдарить по дрібних медіапроектах. Їм буде найважче, й можливо, що багатьом доведеться закритись. Можна припустити, що саме через це відбудеться певний перерозподіл медійного і рекламного ринку. Але в цьому може бути певний позитив – ми нарешті перейдемо від «кількісної» журналістики (коли медіапроектів уже більше, ніж кваліфікованих кадрів, які мають їх обслуговувати) до «якісної». Такі кризові періоди вчать усіх економно ставитись до ресурсу, яким вони розпоряджаються. Адже велика кількість політичних медійних проектів розбестила журналістське середовище.
Влад Ряшин, голова наглядової ради групи компаній «Стар Медіа»:
1-3. Кризис не мог не отразиться на нашей деятельности. Он, в первую очередь, оказал влияние на рекламный рынок, на его перспективы, а следовательно, на бюджеты, которые планируют телеканалы, в первую очередь российские. Мы, поддерживая тесную связь с нашими партнерами, в курсе этих ожиданий и проблем. Уже сегодня идет разговор об уменьшении бюджетов на производство со стороны каналов. Безусловно, продукт все равно нужен, и он будет производиться – мы не останавливаем все проекты, которые находятся сейчас в работе, но приостановили те из них, которые были рискованными с точки зрения бизнес-плана. В том числе некоторые прокатные фильмы и проекты, доведенные до определенного уровня, но пока в силу ряда причин не проданные. Эти проекты мы не выбросили, а законсервировали до момента, когда наступит понимания перспектив на следующий год в отношении экономики в целом и рекламного рынка в частности.
Мы, безусловно, сокращаем издержки, не связанные напрямую с производством. Мы уже сейчас объясняем актерам и представителям других профессий, гонорары которых в последние годы стремительно росли, что ситуация несколько изменилась, и те, кто хочет остаться в работе в ближайшее время, вместе с нами и телевизионными каналами должны находить компромисс.
Мы поручили нашим креативным группам разработку идей, которые при сохранении качества за счет тех или иных технологических решений были бы привлекательны для каналов и позволяли бы экономить бюджет. Но производство мы не останавливаем – у нас на разных стадиях целый ряд исторических проектов, на которых нельзя экономить, но можно оптимизировать бюджет, в первую очередь за счет поиска компромисса с участниками процесса.
4. Пока рано говорить об этом, потому что никто не понимает, насколько затяжным будет этот кризис и, соответственно, как поведет себя рекламный рынок в следующем году. Вероятно, непрофильные продакшн-компании и инвесторские проекты уйдут с рынка, а крупные игроки продолжат свою роботу.
Рудольф Кірнос, генеральний директор телеканалів RU Music i News One:
1. Основная проблема для нас – несвоевременные платежи от рекламодателей. Неплатежи были и до кризиса, а сейчас эта проблема просто усугубилась.
2. У нас работает оптимальное количество людей. На двух каналах – 40 человек, учитывая руководство, бухгалтерию, офис-менеджера, курьера и уборщицу. Проблема, вызывающая увольнение персонала, всегда одна – изначально раздутый штат. На некоторых других каналах есть помощники помощника ассистента режиссера и так далее. Когда нужно затянуть ремень – избавляются именно от них. У нас таких нет.
3. Просто выдавать в эфир качественный продукт, впрочем, как и всегда.
4. Ничего не сделает. Дело в том, что основным каналам бояться нечего: в условиях любого кризиса людям хочется зрелищ, нужна информация, так что смотреть и слушать будут. Что же касается новых нишевых каналов, то 90% из них созданы для дальнейшей перепродажи и изначально убыточны. Так что им что есть кризис, что его нет…
Олексій Газубей, головний редактор газети «Блик»:
1. Пока, к счастью, финансовый кризис на нас не отразился. Думаю, это связано с тем, что «Блик» недавно сменил инвестора. Иностранный инвестор, покупая газету, уже имел инвестиционные планы по развитию, которых пока никто не отменял. Редакция работает и реализует различные проекты.
2. Нет, не планируется. Вполне может быть, что наоборот – мы порадуем рынок какими-то новинками.
3. Сегодня мы придерживаемся правильной, на мой взгляд, стратегии: просто не нужно тратить лишние деньги. В украинских СМИ очень часто не считают, сколько у них автомобилей и куда они ездят, сколько бумаги уходит на принтер и так далее. Очень много мелочей, не связанных с изданием газеты, бытовых растрат, к которым иногда следует относиться строже. Это может касаться и каких-то необязательных маркетинговых ходов: можно выпустить 5 тысяч чашек с логотипом фирмы и раздавать их, но ведь вполне можно обойтись и без подобных шагов!
Нужно отказаться от каких-то вещей, которые необязательны для основного продукта. Но не потому, что наступил финансовый кризис, а потому, что часто в украинских медиа нет понятия жесткой финансовой дисциплины.
4. Если кризис затронет медиа, это будет, безусловно, иметь печальные последствия для рынка труда. Но я, как менеджер, вижу в этом и некоторый позитив. В последнее время открывалось много газет, журналов, и не всегда их создатели оценивали, есть ли рынок для сбыта. Захотелось – выпустили газету. Очень часто такие проекты появлялись без финансового обоснования. Возможно, на рынке останутся сильнейшие издания, которые имеют четкую нишу, и это будет неплохо. Профессионалы останутся при деле. Кроме того, я считаю недопустимым, когда, к примеру, выпускники института журналистики без особого опыта работы требуют зарплату 700-1000 долларов. Я не знаю, почему они считают, что стоят таких денег. Может быть, финансовый кризис образумит некоторых людей, которые на фоне большого количества новых проектов набивали себе цену, но не умели даже нормально писать.
Борис Ложкін, президент медіа групи UnitedMediaHolding:
1. Некоторые рекламодатели отменяют кампании, которые они планировали. Мы все-таки рассчитываем выполнить бюджеты этого года, но, безусловно, в четвертом квартале это будет сделать значительно тяжелее, особенно в ноябре-декабре.
2. Мы, возможно, будем сокращать штат, но нельзя точно сказать, какой это будет процент людей. Мы сейчас просто очень внимательно смотрим на все расходы, и если мы увидим, что можно меньшим числом людей реализовать какой-то проект, то часть сотрудников будет уволена. Сказать, что это будет в обязательном порядке, нельзя. Такой процесс всегда был – кого-то принимали, кого-то увольняли. Просто сейчас будем делать это значительно более жестко.
3. Самое главное сейчас – оптимизация структуры расходов. Речь идет не только о зарплатах. Например, некоторые проекты будем уплотнять с точки зрения площадей, которые они занимают, переводить с арендованных площадей на собственные, если это возможно. Будем оптимизировать все, что можно оптимизировать – это, на мой взгляд, сегодня главное. Но не менее важная составляющая – люди, работающие в компаниях, должны работать значительно лучше, чем раньше, для того, чтобы проекты нормально существовали.
А в остальном – мы же «ведомые», зависим от того, что происходит в базовых отраслях экономики.
Но есть еще один фактор, о котором я, кстати, разговаривал с нашими редакторами: журналисты должны понимать, что от них сейчас многое зависит. Если сеять панику, как это делали многие до сих пор, это аукнется и на них тоже. Кризис есть, проблемы нужно решать, но, когда откроешь некоторые издания – жить не хочется! Нагнетание панических настроений ничего хорошего, на мой взгляд, не даст.
4. На рынке стало появляться больше специалистов. В целом с людьми стало проще работать, потому что они стали больше ценить свои рабочие места. Начали появляться предложения по совместным проектам, по приобретению новых проектов. С точки зрения оценок они еще недостаточно объективны, но, по крайней мере, процесс пошел.
Думаю, будет продолжаться концентрация, крупные игроки будут продолжать укрупняться, будут уходить мелкие, прежде всего непрофессиональные. Также уйдут многие проекты, которые финансировались не как бизнес, а как проекты или для души, или для политиков. Это очень хороший знак для рынка, и, кстати, это один из источников выживания сильных игроков в следующем году. Как бы там ни было, «мелочь» понемногу забирала деньги с рекламного рынка и рынка продаж.
.jpg)
Григорій Тичина, голова правління ЗАТ «Телекомпанія «ТЕТ»:
1. На цей момент наслідки кризи як такі лише починають позначатися. Ми вже дещо скоротили поточні витрати, приміром, на відрядження, тренінги, окремі промо-акції тощо. Думаю, більш сильно наслідки кризи проявляться вже у новому році, коли почнемо працювати за бюджетом 2009 року. Хоча, якщо в масштабах України та світу криза сильно й стрімко поглибиться, не виключено, що відчуємо радикальні наслідки вже «завтра». Але ми, все ж, сподіваємось, на краще.
2. Сьогодні ми, насамперед, прораховуємо ризики, якими нам загрожує криза, враховуючи існуючі песимістичні прогнози надходжень рекламних коштів у 2009. Відповідно до цих прогнозів, «верстаємо» «песимістичний бюджет» на наступний рік. Багато ще залежить від прогнозованих даних оскільки вони швидко змінюються і поки що в бік скорочення.
Скорочення штату працюючих співробітників на даний момент на ТЕТі немає, як не планується й закриття якихось проектів. Хоча в рамках існуючих проектів можливі зміни і покращення деяких з них, але ці процеси будуть вмотивовані не кризою, а можливою зміною формату програм. Хтось на ТЕТ приходить, хтось з ТЕТу звільняється, але на даний момент - це звичайний процес міграції кадрів, з кризою не пов’язаний.
Щодо скорочення штату, можу також зазначити, що зараз ми уважно придивились до переліку вакансій, які у нас потенційно існували, й плануємо скоротити багато з них. Водночас, зі скороченням вакансій ми не відкидаємо й підвищення матеріальної винагороди сумлінним працівникам.
3. Поки що розвиток кризи триває, тож остаточно спрогнозувати її масштаб та наслідки складно. Першочергові заходи – це оптимізація витратної частини бюджету.
4. На мою думку, криза оптимізує ринково невмотивовані витрати, притаманні окремим мовникам, роздуті штати, нерентабельні проекти, завищені зарплати. Але знову-таки, наслідки залежатимуть від глибини кризи, яка поки що остаточно не визначена.
Виктор Приходько, генеральний продюсер компанії ПРО ТВ:
1. Как минимум, мы почувствовали неожиданные и несимпатичные прыжки курсов разных валют. Ведь у нас сегодня снимаются артисты не только из России, но и из Германии, Беларуси, стран Балтии, и каждый хочет «свои» деньги. Да и украинских артисты из чувства патриотизма требуют доллары.
2. Кризис пока только начался. На нас накатываются только первые волны – никто еще не знает масштабов и длительности кризиса. Поэтому мы пока ничего не сокращаем, а только внимательно присматриваемся к ситуации. Некоторые крупные телеканалы уже подают сигналы о возможном сокращении количества закупок и цен.
3. Стараемся не ввязываться в авантюры. Это касается в первую очередь запуска новых проектов без предварительной договоренности с телеканалами. Это также касается строительства: если новый корпус на три павильона продолжает строиться, то здание под студию «долби» мы построили и пока заморозили.
4. Кризис – штука неприятная, но, возможно, полезная для организма. В лесу периодические пожары необходимы, чтобы расчистить старые завалы, и чтоб появилась возможность вырасти молодым деревьям. Возможно, кризис погубит мелких производителей 2-3 маловысокохудожественных «телемувиков» в год. Но самые успешные выживут и станут более конкурентоспособными. Возможно, останутся без работы пришедшие с улицы в кино авантюристы, но спрос на профессионалов не уменьшится. Наверное, уменьшатся гонорары артистов, да и непомерно раздутые зарплаты станут соответствовать реалиям и уровню профессионализма. Ничего плохого в этом не вижу.
Тот, кто доказал, что умеет делать качественный продукт, будут всегда при работе. На большие и успешные студии, такие как «Стар медиа», Film.ua, ПРО ТВ, кризис большого влияния, думаю, не окажет. У нас сегодня заказов больше, чем мы можем выполнить, то есть, на ближайшие полтора года мы работой обеспечены. А дальше поживем – увидим. Я – оптимист, чего и вам желаю.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
3
Регіональний медіавласник 2Жекка
5655 дн. тому
Частково згоден, але з іншого боку... Проблема монополій в медіа, а відповідно ожлоблених, зацензурованих зпопсованих ЗМІ була завжди. Криза в цьому нічого по суті не міняє. З одного боку, грошовим мішкам легше рятуватися, з іншого боку поодинокі незалежні ЗМІ вже звикли до напівжебрацького існування за несприятливих неконкурентних умов. Класичні схеми існування ЗМІ в регіонах України (виключно за рахунок виробництва інформпродукту і залучення реклами) дозволяють бути максимум в нулях. Після виплати зарплат грошей як правило не залишається. Або залишається дуже небагато. Виходом є побудова монополій місцевого рівня та похід власників медіабізнесу у місцеві ради для вирішення своїх питань. У результаті маємо такі от зіпсовані ЗМІ та відсутність умов, сприятливих для нормальної конкуренції. Такі питання як отримання ліцензії на ФМ, коли ти готовий зробити нормальний місцевий радіопродукт, - з розряду фантастики. В регіонах все побудовано так, що унеможливлює твої наміри створювати місцевий інформаційний продукт в принципі. Грошові мішки виштовхали інформаційну складову і якісну журналістику з поля своїми монополіями і попсовим непотребом. У боротьбі за споживача інформації використовується шара і демпінг. Якісний продукт в цій війні як правило завжди програє, бо вартує грошей. А побудова бізнесу за класичними схемами потребує виплати зарплат, гонорарів... Писати про це можна довго.
Наталія
5655 дн. тому
От цікаво , а куди ж поділися розмови про роздержавлення преси? Хоч хто небудь підрахував. скільки бюджетних коштів тратиться на комунальні видання( і що я як вони пишуть)
Жекка
5655 дн. тому
На жаль, залишаться самі лишень олігархічні СМІ, зацензуровані, ожлоблені, зпопсовані. І це називатиметься: "очистити ринок".
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
