ВЕДУЧИЙ: Вітаю. В прямому ефірі .«Першого національного» ток-шоу «Один за всіх». .ене звати Юрій Громницький. Українська армія потребує серйозних реформ – це істина добра і відома. І одне з найяскравіших гасел, яке пролунало під час попередньої передвиборчої кампанії, стосувалось саме скасування призову до армії з першого січня 2008-го року. Поки що залишається відкритим питання, де саме взяти кошти на такі досить серйозні зміни і чи не завдасть це шкоди боєздатності української армії. Чи справді тисячі хлопців у травні наступного року не підуть до воєнкоматів? І чому саме українська держава зараз вдається до серйозних змін, наприклад, відмовляється від строкової служби, яка в багатьох країнах… Яку в багатьох країнах розглядають, як почесний обов’язок і важливий елемент виховання патріотизму в країні? Про це ми сьогодні будемо говорити з нашими гостями. З Олександром Кузьмуком – віце-прем’єр-міністр України. Вітаю Вас, пане Кузьмук.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Добрий вечір.

ВЕДУЧИЙ: А також з Йосипом Вінським, з представником блоку Юлії Тимошенко. Також вітаю Вас.

Йосип Вінський, БЮТ: Доброго вечора.

ВЕДУЧИЙ: Панове, до вас перше бліц-запитання, на яке ви маєте 30 секунд і воно лунає так «Яка армія є ефективнішою, виключно контрактна чи строкова?». Пане Кузьмук?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Та армія, що перемагає.

ВЕДУЧИЙ: Прекрасно.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: А форма комплектування – те зовсім інше. Вона залежить від багатьох умов. На сьогоднішній день більш ефективна професійна армія.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Пане Вінський?

Йосип Вінський, БЮТ: Я твердо переконаний, що при сьогоднішньому рівні технічному армії вона має бути контрактною і вона буде більш ефективною, ніж та армія, яку ми маємо сьогодні.

ВЕДУЧИЙ: Дуже дякую Вам за відповідь. І хочу вам сказати, шановні телеглядачі, що в нашій студії присутні також експерти у військовій галузі. Це Володимир Без коровайний – екс-командувач військово-морських сил України. Вітаю Вас, пане Безкоровайний. Микола Сунгуровський – директор воєнних програм Центру Разумкова. І Михайло Юрса – керівник головної служби безпекової та оборонної політики секретаріату президента України. Вітаю вас, панове, на нашій програмі. І я пропоную також долучатись дуже активно до нашої програми і телеглядачів, і брати участь у інтерактивному опитуванні. Сьогодні питання для опитування лунає так «Чи потрібна Україні строкова служба в армії?». Якщо ви вважаєте, що так, то набирайте номер 89003044401. Якщо ви вважаєте, що ні, то ваш номер – 89003044402. Ми розпочинаємо. Отже, панове, всі ми розуміємо в Україні, що нам потрібна професійна армія. В цьому немає сумнівів, але до вас запитання, яке стосується готовності і українського війська, і України переходити до професійної армії. Тобто, до вас перше запитання, чому ми готові, або чому ми ще не готові відмовитись від строкової служби? Пане Вінський, Вам слово, будь ласка.

Йосип Вінський, БЮТ: Я хотів би перед тим, як говорити, провести так звану… Так, пане генерале?

ВЕДУЧИЙ: На військову тематику?

Йосип Вінський, БЮТ: Так, от я хотів би, щоб всі тут присутні в залі підняли руку, у кого син служив в строковій службі в українській армії?

(Підняв один гість студії руку).

Йосип Вінський, БЮТ: І я.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: І я.

ВЕДУЧИЙ: Троє. Це для наших телеглядачів.

Йосип Вінський, БЮТ: Так трапилось, дійсно, що я був фактично єдиний народний депутат України, в якого син служив строкову службову в армії. І я безпосередньо зіштовхнувся… До речі, кажуть, Ви тоді були головним військовим України. Що таке українська армія, строкова служба? Син пройшов рядового, єфрейтор, сержант і звільнився замом комзвода. Я пройшов той етап, коли мені прийшлося возити в батальйон мішок солі, бо цей батальйон неділю був без солі. Я приведу вам, на мій погляд, страшний випадок, коли вже син був в мене замом комзвода. Він служив тут під Києвом. І привіз солдат тут для певних потреб місту Києву. І вони їхали… Я живу біля метро Харківська. І він завів шість солдат разом із собою до мене додому. Ну, що там було в холодильнику вони моментально все з’їли. І тут заходжу я. Я не знав, що вони дома. І вони побачили, що я зайшов, виходять на вулицю. І молодий хлопчина, тільки призваний, очевидно, в армію, бере з стола тільки кусочок хліба і ховає до кишені. І я хочу сказати, що це ота ганьба, ганьба і знущання над дітьми. Я абсолютно переконаний, що його треба припинити.

ВЕДУЧИЙ: Тобто, ми готові, з Вашої точки зору, переходити до професійної армії?

Йосип Вінський, БЮТ: Друга позиція – я вважаю, що морально ми, як люди, які відповідають за наших дітей, не маємо права знущатися над нашими дітьми, не маємо права. Сьогодні строкова служба в армії, вона не має ніякого сенсу, тому що за рік не можна навчити дитину воювати, не можна її фізично підготувати, не можна навчити її використовувати ті технічні знання, які потрібні для сучасної армії, тому цей абсурд треба зупинити.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Дякую, пане Вінський. Ваша позиція, пане Кузьмук, чому ми готові, або чому ми не готові відмовитись від строкової служби?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Ну, перш за все я хотів би прокоментувати свого колегу – Йосипа Вінського. Голодний солдат – це не ганьба армії, це біда держави. І професійна армія – це не панацея від тих явищ з хлібом, про які Ви казали. Ми сьогодні не можемо бути готові до професійної армії, тому що це не робиться за рік, за місяць. Це поступово підходимо до професійної армії в термін, в який держава спроможна забезпечити переходити на такий принцип комплектування. І це питання ненове. Йому вже виконалось дев’ять років, тому що в 1998-му році якраз і Колегія міністерства оборони України прийняла рішення на поступовий перехід і пропозиція держави, керівництва держави на перехід на армію по принципу контракту. Що це означало? Перше – в світі відбулися зміни абсолютні після розпаду Радянського союзу. Реформуються всі армії, які є навколо нас, і якраз на професійний принцип. Друге – внутрішні, так, збройні сили України перейшли спочатку на півтора року, на флоті на два, а потім на рік, а на флоті на півтора. За цей час молода людина не витримує таких навантажень. І практично вона відбуває термін в армії. І ще одне…

ВЕДУЧИЙ: Тільки дуже коротко.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Це помолоділи хвороби. В 18 років сьогодні юнак фізично неспроможний виконувати ті завдання і навантаження, які на нього покладено.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Кузьмук. Я хочу долучити до дискусії експертів. Пане Безкоровайний і це запитання також до всіх експертів, що саме змушує Україну переходити на контрактну армію? Це зменшення обороноздатності, якісь економічні чинники чи хвилювання про безпеку тих солдатів, які служать у нашій армії? Пане Безкоровайний?

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Я наведу такий приклад, я службу служив на флоті. І починаючи з 61-го року армію весь час реформували, реформували. Значить, ми спочатку служили на дуже старих підводних човнах, але в нас були професійні екіпажі, у нас були сверхсрочники так названі. Ми в ті роки не загубили жодного підводного човна.

ВЕДУЧИЙ: Давайте, все-таки, говорити про питання.

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Так, так, я відповідаю. Це буде відповідь на запитання. Коли прийшов Гречко міністром, ми реформували екіпажі, реформували проходження військової служби і замість професійної армії створили… Я знаю, що на човнах було 60 строкової служби людей, далі були мічмани і офіцери.

ВЕДУЧИЙ: Що змушує Україну переходити на контрактну армію?

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Ми загубили дев’ять лодок, дев’ять підводних човнів загубили. Нова техніка, яка йде сьогодні на озброєння, вона 90 відсотків несумісна з призивом тих молодих дітей, яких ми призиваємо служити. З цією ситуацією ми маємо аварії, загибель людей, катастрофи. І ніхто не бере на себе відповідальність рахувати, скільки ми збитків наносимо, скільки людей втрачаємо, тільки тому що ми відмовляємось. Дальше я не бачу зовсім ніяких перешкод для того, щоб переходити динамічно і швидко. От те, про що кажуть, що ми дев’ять років. Вже поступово рухаємось… Я хочу вас сказати, ми рухаємось по кругу, ми по кругу.

ВЕДУЧИЙ: Реформи гальмують, зрозуміло. Нам потрібно тільки…

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Так, реформи фактично гальмують самих збройних сил.

ВЕДУЧИЙ: І Ваша позиція, необхідність переходу на контрактну армію, необхідність професійної підготовки?

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Безумовно.

ВЕДУЧИЙ: Пан Сунгуровський, до Вас наступне запитання. Є такий елемент, про який згадав пан Кузьмук щойно, що змушує, наскільки я розумію, переходити на контрактну армію поганий рівень здоров’я призовників, рівень здоров’я молодих людей, він проблематичний. Це також чинник, як Ви вважаєте?

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Звичайно. Дело в том, что при существующем потенциале, который может быть набран в вооруженные силы, выпадает туда всего 22 тысячи человек, в вооруженные силы, а всегда их 29, если брать другие силовые структуры. Из этих 22 тысяч, как показывают, скажем так, результаты медицинских осмотров, комиссий, процентов 40 проходят, ну, скажем так, по низшей категории годности по здоровью и по образованию.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Пане Юрса, Ваша позиція, ваша думка?

Михайло Юрса, Секретаріат Президента України: Ну, по-перше, я хочу сказати, що рішення про перехід на професійну армію було прийнято на засіданні Ради національної безпеки і оборони в 2005-му році в грудні з урахуванням комплексу питань, які потрібні для розвитку збройних сил України. Тобто, була прийнята державна програма розвитку збройних сил України на 2005-2011-ті роки. І з урахуванням всіх питань, і фінансових питань стану держави, і тих питань, які стосуються безпеки, і оборони держави було прийнято рішення щодо можливості переходу до 2011-го року на професійний стан армії, на контрактну основу, тому це необхідно і це виважене рішення прийнято Радою національної безпеки.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу в такому випадку одне уточнення почути від вас, панове. Всі говорять про професійний рівень, необхідність професійного рівня, поганий стан здоров’я, необхідність економічну, про яку згадав пан Юрса. Але от дивіться, фахівці говорять, що контрактна армія – це не панацея, оскільки у світі є дуже багато держав, де є військовий обов’язок і армії, які працюють дуже ефективно, де хлопці можуть відслужити свій строк. І як кажуть, наприклад, німецькі офіцери, це дуже важливий чинник у вихованні патріотизму, тобто, строкова служба. Пане Вінський, Ваша думка з цього приводу?

Йосип Вінський, БЮТ: Я думаю, що армія повинна бути структурою, яка забезпечує безпеку держави, оборону держави, і тому люба людина, яка стоїть під рушницею, вона повинна або виконувати цю функцію, або її не виконувати. Якщо вона не виконує цю функцію, то тоді така людина в армію не потрібна. Коли ведеться мова про поступовий перехід до професійної армії, то це знаєте, в нас така є аналогія, як із заощадженнями, що ми вже 17 років обікрали людей і їм 17 років ніяк не повернемо, а розказуємо байочки, що немає грошей, немає в бюджеті. В Білорусії хватило грошей, видали. Прибалти виплатили всі заощадження. Росія практично 80 відсотків виплатила, а нам щось заважає. Така ж сама ситуація з професійною армією. Розуміння є у всіх сьогодні. Ну, принаймні, бачите, у нас тут немає протиріч, всі за те, що вважають, розуміють, що сьогоднішній рівень технічного забезпечення армії вимагає, щоб вона була професійна, тому що дійсно, за рік солдата навчити є неможливо. Навіть з вищою освітою неможливо перевчити його на технічні якісь такі спеціальні речі. Ви розумієте ж це? Це сьогодні складна техніка і технології. І я скажу відверто, немає ніякої проблеми перейти на професійну армію і не було. І наші сьогоднішні…

ВЕДУЧИЙ: А чому треба переходити на професійну армію?

Йосип Вінський, БЮТ: І наша сьогоднішня дискусія, вона, так би мовити, по суті кажучи, безплідна. Чому? Тому що перехід на професійну армію – це правильно, це не справа армії, це не армія, це не армійська справа, а це питання політичної волі. Або є політична воля і тоді це питання вирішується, і находиться фінансування, і вирішується питання забезпечення тих людей, які мають там служити. Або цієї політичної воли немає і ми розказуємо, що завгодно, видумуємо всякі версії, а мова всього лише сьогодні, послухайте, мова йде про те, що сьогодні на контрактній службі мах бути на кінець року 36764 чоловіки, а в 2010-му році має бути 64145 чоловік. Сьогодні є 47593 строкової служби, а в десятому планується, щоб було нуль. Тобто, мова сьогодні ведеться, по суті, про 27381-у особу. Чуєте, про що йде мова?

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Давайте вислухаємо тепер точку зору пана Кузьмука.

Йосип Вінський, БЮТ: На фоні того, що є сьогодні в армії 200 тисяч практично, мова йде всього лише про 12 відсотків штатного складу того, що сьогодні є в армії.

ВЕДУЧИЙ: Давайте послухаємо пана Кузьмука.

Йосип Вінський, БЮТ: Я ще раз кажу, байочка для тих людей, які пограбували державу, пограбували людей, забрали власність, а на це в них не хватає грошей нібито.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Зрозуміло. Чи є в нас політична воля?

Йосип Вінський, БЮТ: Немає політичної волі.

ВЕДУЧИЙ: Немає політичної волі, стверджує пан Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: Для того, щоб Україна мала справжню армію.

ВЕДУЧИЙ: Чи є, все ж таки, з Вашої точки зору, політична воля і чи є контрактна армія панацеєю для вирішення проблем?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: В нас політична воля має синдром ситуаційності. Ось керівник крупного рангу – пан Юрса тільки що озвучив, що рішення на перехід в контрактну армію було прийнято в 2005-му році на Раді національної безпеки. Наша біда, що в нас немає приємственності. Міняються уряди, керівники держави і ніхто не бачить, хто, що робив до нього. Та ось же державна програма переходу на контрактну армію, яка введена указом президента номер 348 від 17-го квітня 2002-го року, яка ніким не відмінялась, і яка передбачає завершення переходу в 2015-му році. І регламентовано три етапи, але її ніхто не читав. Нова команда президента і новий уряд також, ніхто її не уточняв, а Рада національної безпеки повинна щорічно уточнювати.

ВЕДУЧИЙ: Я зрозумів.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Далі, Йосип Вікентійович – політик шанований.

ВЕДУЧИЙ: Добре.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Він називає цифри. Та в 2010-му році не 20 тисяч треба забрати контрактників, а 58 тисяч – ось розрахунки Міністерства оборони України і от державна програма «Будівництва і розвитку збройних сил до 2012 року». І от 31-го грудня 11-го року потрібно мати 116 тисяч військовослужбовців.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Із них 80 тисяч контрактників.

ВЕДУЧИЙ: Пане Кузьмук, дякую. Я хочу запитати Миколу Сунгуровського, як військового експерта. З Вашої точки зору, чи можливо так швидко перейти до контрактної армії, тобто, з першого січня 2008-го року? Оскільки до цього лунала думка, що ми ходимо з цими реформам весь час по колу.

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Ну, вы знаете, здесь есть такая простая формула – время – деньги. Если нет денег, значит, растягивается время. На это откладывает, еще правильно сказали, что еще политическая воля. Если бы была политическая воля проявлена в середине 90-х годов, если бы мы в то время вывели весь ВВП из тени и вложили определенные средства в профессионализацию армии, то к этому времени мы бы уже имели профессиональную армию и никто не был бы против.

ВЕДУЧИЙ: Ми говоримо про нинішні умови. Давайте будемо говорити про нинішні умови.

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Про нинішні. Исходя из реальных возможностей государства, рассчитываются сроки перехода на контрактную службу. Дело в том, что нельзя ставить знак равенства между профессиональной и контрактной. Профессионала необходимо вооружить, его необходимо одеть, его необходимо накормить, ему необходимо предоставить жилье, его необходимо научить тому, что он должен выполнять, а иначе он не профессионал, иначе это просто бутафория. Так вот тех денег, которые, ну, скажем, вот та же программа, вот которую озвучил Александр Иванович, она была как раз рассчитана из того, скажем, потенциала государства, которое оно может бросить вот на решение этих вопросов.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Сунгуровський. Я пропоную аудиторії долучитися до дискусії. Чи є у вас запитання до наших гостей. Так, будь ласка, Ви. Мікрофон подайте, будь ласка.

Віктор Падалко, гвардії майор в запасі: Я хотел бы спросить Александра Ивановича и Иосифа Викентьевича…

ВЕДУЧИЙ: Представтесь, будь ласка.

Віктор Падалко, гвардії майор в запасі: Падалко Виктор, гвардии майор в запасе. Почему милицейские подразделения в большой численности обеспечены всем необходимым, да, а вот вооруженные силы, ну, как-то не хватает денег на них? Почему численность милицейских подразделений больше, чем армейских? Вот такой вопрос. И на это хватает средств, а на то не хватает. И милицейские подразделения непрофессиональные.

ВЕДУЧИЙ: Дякую за Ваше запитання. Воно лунає так «Чому на міліцію у держави є гроші, а от на військо немає?». Пан Кузьмук, Ваша відповідь? Будь ласка.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Я, може, можу достатньо точно Вам відповісти. Не так добре у нас і в Міністерстві внутрішніх справ. Один приклад, до вересня 2007-го року тільки речовим майном міліція була забезпечена на сім відсотків. Сьогодні досягнення – 46 відсотків забезпечення тільки майном, не зважаючи ще і на інші потреби. Якщо казати, хто сьогодні відповідає рівню професійного військового формування, а тепер правоохоронної структури, то це державна прикордонна служба, яка на 98 відсотків є європейською структурою і на 98 відсотків є професійною. Вони призивають лише 800 молодих людей цієї осені. Вони спокійно і виважено перейшли. Армія флоту – інше, інші масштаби, інші потреби. Я хочу сказати, що коли ця програма приймалась в 2002-му році, а передувала їй концепція, яка була розглянута на Раді національної безпеки і схвалено указом президента від 7-го квітня 2001-го року, у збройних силах України налічувала 37 тисяч контрактників. Пройшло вже сім, шість років. Сьогодні 38 тисяч контрактників. Не змінилося. В 2007-му році заключили контракт з 3946-ма молодих людей. З них звільнилося вже 2800, тобто, за рік приріст на одну тисячу.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: І розмовляти про перехід на контракт треба не тільки з фінансового забезпечення, а ще з ідеологічної складової, тієї, що в державі відсутня. Патріотичного виховання до призовної підготовки ліквідована.

ВЕДУЧИЙ: Дякую.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Її немає. Як зробити так, щоб привабливо для молодих людей була служба в армії?

ВЕДУЧИЙ: Уточнюючи запитання до пана Вінського, при переході на контрактну армію, на професійну армію, як буде покращено забезпечення армії, яка як вважає колишній майор і враховуючи Вашу історію, зараз отримує дуже мало?

Йосип Вінський, БЮТ: Ну, безумовно, професійна чи контрактна, вірніше, я хотів би говорити контрактна армія, тому що я маю на увазі наше обговорення, це та частина осіб рядового, сержантського, старшинського складу, так, які сьогодні призиваються на строкову службу, ми говоримо, що її треба замінити людьми, які йдуть на контракт. Я ж не говорю, там, про офіцерський склад і так далі. Ми говоримо про цей… Ну, принаймні, я маю на увазі цей прошарок військових. Безумовно, ці люди, якщо підуть служити в професійну армію, безумовно, треба відповідним чином забезпечити їх зарплатою, певними моментами пов’язаними з організацією їхньої служби, тому що зрозуміло, що платити, наприклад, там, 400 чи 500 доларів, чи 300 доларів сержанту, щоб він там, вибачте, мив гальюни, так діло не піде. Я думаю, що сьогодні тормозить ситуація саме тому, що коли буде контрактна служба, то не буде, кому дачі будувати генералам, коли буде контрактна служба, не буде, ким попихатися, не буде, кому вулиці замітати, не буде, над ким знущатися, не буде, на кого списувати мільйони грошей державних, бо ці люди будуть отримувати по відомості і в них буде все чітко, тому я ще раз кажу, я не говорю, що це простий процес, я не говорю, що це процес, який, ну, так, знаєте, сказав і зробив. Але ще раз кажу, ну, коли мене запросили на цю передачу, я не є кадровий військовий, правда, я підполковник, який не служив…

ВЕДУЧИЙ: Пане Вінський, у нас зараз має бути рекламна пауза.

Йосип Вінський, БЮТ: Але я економіст. Я порахував, ну, принаймні, ті дані, які є в РНВО, так?

ВЕДУЧИЙ: Оприлюдніть ці дані і ми підемо на рекламну паузу, а після чого продовжимо дискусію.

Йосип Вінський, БЮТ: Елементарна арифметика. Ми, з точки зору фінансів, нічого не втрачаємо, а отримуємо нову якість людей, які служать в армії.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Про нову якість людей, яку ми можемо отримати і про фінанси ми поговоримо буквально за дві, три хвилини після короткої рекламної паузи.

ВЕДУЧИЙ: В прямому ефірі першого національного знову ток-шоу „Один за всіх”. Сьогодні ми обговорюємо проблеми Української армії. І запитання інтерактивного опитування, на яке відповідають наші глядачі, сьогодні лунає так: чи потрібна Україні строкова служба в армії? Так, на разі вважає 27 відсотків дозвонювачів і ні – 73. Панове, до вас наступне запитання: що саме може запропонувати армія українській молоді, яка туди піде служити, якісь пільги, якісь гроші чи якісь інші ідеї є у вас? Пан Кузьмук, будь ласка, Ваша точка зору.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Пане Юрій, з цього й треба починати. Для того, щоб мати нам контрактника, який свідомо йде служити батьківщині, треба, щоб умови служби були привабливими. Що це означає? Золотий вік контрактника – це 25-35 років. А це вже люди зрілі і люди сімейні.

ВЕДУЧИЙ: З родинами.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Він повинен бути забезпечений всім необхідним: високе грошове забезпечення, умови життя і умови створені, щоб він займався тільки своєю бойовою справою. І це ще не все, повинна бути мотивація і стимули. Він повинен мати можливість і підвищити свою освіту за рахунок держави. І інші пільги, які необхідні, це і діалогічна складова.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Пане Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: Я думаю, що в Україні завжди найдуться люди, які хотять ходити під пагонами, такі ми українці, козаки. Я в цьому абсолютно переконаний. І якщо сьогодні немає престижу цієї професії, на жаль, такого, як він має бути, то я абсолютно переконаний, що він появиться, коли армія буде армією, коли людина в пагонах буде викликати повагу не тільки в своєму кругу, а й на вулиці. І коли вийти за офіцера буде так само престижно, як це було, наприклад, 20 років назад, я знаю, я навчався в Кам’янець-Подільську...

ВЕДУЧИЙ: Зараз вигідно за політика чи бізнесмена, чи депутата парламенту.

Йосип Вінський, БЮТ: Так. Ні, так я по великому рахунку вважаю, що в одинаковій мірі, що депутат парламенту, що військовослужбовець, людина, яка, дійсно, служить, якщо вона нормально забезпечена, я тут абсолютно розділяю те, що каже Олександр Іванович, то це комплекс питань, це комплекс питань. Для того, щоб була повага до армії, треба, щоб була повага до держави як такої.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: А оскільки до того часу, поки держава, влада буде мачухою для людей, то, безумовно, не буде цього престижу. Тому це дуже складне комплексне питання, це питання ідеологічного характеру, це питання такої роз’яснювальної роботи, моральної, суспільної, так дальше. Але все це треба робити, і для цього є державні інституції, які повинні це сформувати.

ВЕДУЧИЙ: Вислухаємо точку експертів. Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України. Які соціальні стандарти має запропонувати армія українській молоді?

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Я цілком погоджуюсь з тим підходом, який Олександр Іванович висказав. Тобто, стандарти мають бути такі, що людина має бути забезпечена всім необхідним. Тобто, вона має мати достойну заробітну плату, фінансуватись її житлові проблеми, які мають місце під час його служби, а також повишати свій рівень. Це дуже важливо, тому що у всіх арміях Європи і Сполучених Штатів, вони прийшли до висновку, що це виходить на перше місце в ході служби. Тому в нас є всі складові для того, щоб, особливо останнє, наші військові інститути можуть займатись підвищенням рівня теоретичної підготовки цих людей, а що стосується фінансового забезпечення, це треба до уряду.

ВЕДУЧИЙ: Михайло Юрса, Ваша точка зору, Ваша позиція.

Михайло Юрса, Секретаріат Президента України: По-перше, потрібна боєздатна армія, яка забезпечувала би боєздатність нашої країни. І тому, якщо казати про фінансове забезпечення, якщо нам манна з неба впаде сьогодні, це головне питання, але це не одне питання. Питання, як уже казали, це мотивація, це потрібно теж для цього час. Потрібні люди, які професійно підготовлені, цього теж потрібно, якщо надавати цифри на сьогоднішній день, то забезпечення сьогодні 30 тисяч проводять навчання в навчальних центрах для того, якщо 60 тисяч, то потрібно з 14-ти центрів в два рази збільшити центри. А армія для того, щоб була тільки армія, нам така не потрібна.

ВЕДУЧИЙ: Микола Сунгуровський, пан Вінський говорив про не престижність виходу заміж за офіцера, що треба зробити, щоб у суспільстві змінилось ставлення до української армії?

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Необходимо создать мотивы и стимулы. Потому что тут уже говорилось о том, что, скажем, если мы повысим зарплату военнослужащему, то престиж повысится, я в этом очень сомневаюсь. Почему? Давайте не забывать, что мы живем в очень прагматический век, и повышение зарплат, давайте спросим у господина Винского, за счет чего, за счет детенизации бизнеса, выведения из тени и, скажем, повышения его эффективности. То есть, мы меняем рынок труда, с которого мы собираемся набирать призовника. Я очень не уверен, что у нас на 500-600 долларов в месяц профессия контрактника станет настолько престижной, чтобы набрать 22 тысячи контрактников в армию. Я очень в этом сомневаюсь.

ВЕДУЧИЙ: Пан Вінський, здається, хотів зробити невелику репліку.

Йосип Вінський, БЮТ: Безумовно, що рівень забезпечення людей, які служать, повинен бути дещо вищий, ніж середній рівень життя в Україні, і тоді буде... Просто на ринкових механізмах переток. Але, я ще раз кажу, питання не тільки в грошах, є багато інших речей, коли людина, яка одягає пагони, вона з гордістю іде, з високо піднятою головою. Це повинно бути. Але хочу вам сказати, сьогодні у нас 3,3 мільйона людей за кордоном за такі гроші роблять двірниками, мийниками автомобілів і так дальше. Я думаю, що серед них знайшлося би 27 тисяч людей, які би служили в Україні, тут, у нас, а не за межами України.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: Абсолютно в цьому переконаний.

ВЕДУЧИЙ: У мене до гостей, основних гостей, наступне запитання. Фактично армія перебуває, я маю на увазі техніку, яку має в розпорядженні українська армія, вона перебуває в жахливому стані, тобто вона стара, не доглядалась. Коли українська держава почне належним чином фінансувати, і коли українська армія почне отримувати реально нову техніку, яка б збільшила її боєздатність? Пане Кузьмук?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Тепер ми перейшли на фінанси. Хоча я завжди починаю з того, що складова перша ідеологічна, і я повернусь до цього. Треба знати філософію армійської і флотської служби. Давайте, готов сьогодні контрактник заключити свідомо контракт, якщо він приходить в армію? На тиждень, сім днів, він повинен тричі сходити на варту, на добу, не маючи компенсацію в вигляді вихідних днів, нема такого законодавства. По-друге, він повинен зранку до вечора бути на полігоні. 30 відсотків...

ВЕДУЧИЙ: І стріляти з старого танка.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: 30 відсотків на тиждень він повинен діяти вночі, такі наші програми, і нема в нього ні вихідних, нічого. Готовий сьогодні свідомо? Ні. Тому у нас сьогодні контрактник має такий сезонний характер, на зиму призивається, весною звільняється.

ВЕДУЧИЙ: Давайте поговоримо про техніку, пане Кузьмук.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Чи приховуються від безробіття. Це треба знати, тому ідеологічна складова.

ВЕДУЧИЙ: Це зрозуміло, ідеологічна.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Машина повинна працювати державна на ідеологію.

ВЕДУЧИЙ: Коли армія отримає нові машини від державної машини?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Я з 71-го року в армії. В 71-му році я не бачив вже танка Т-34, хоча з війни пройшло всього 26 років. Я не бачив ІЛ-2, літака, я не бачив...

ВЕДУЧИЙ: Про минуле говоримо, давайте поговоримо про теперішнє.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Сьогодні ми маємо техніку, вік якої як раз 26 років, 80-их років. А тепер перейдемо на фінанси. Легко казати, що гроші ми знайдемо. Сьогодні не знайдемо. Для того, щоб перейти з першого січня на контрактну армію, потрібно не багато – близько 47 мільярдів гривень, не тільки для збройних сил, для всіх, тільки на грошове забезпечення. А на створення умов близько 100 мільярдів гривень.

ВЕДУЧИЙ: Де Блок Юлії Тимошенко збирається знайти ці гроші, оскільки саме ви були ініціаторами переходу з першого січня, відмови від призову?

Йосип Вінський, БЮТ: Щось не зовсім співпадає арифметика. Я маю довідку щодо середнього розміру видатків на утримання одного військовослужбовця строкової служби на рік. 11984 гривні. І така ж сама довідка щодо середнього розміру видатків на одного військовослужбовця контрактної служби, сьогодні, яка діє реально, - 21437. Різниця десять тисяч всього гривень. Там різні видатки, але загальна сума така.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Де Блок Юлії Тимошенко збирається знайти ці гроші?

Йосип Вінський, БЮТ: Тому півтора мільярдів, я, чесно кажучи, не знаю, як рахували, але я спеціально взяв калькулятор, якщо хочете...

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Я офіційно довожу офіційні розрахунки...

Йосип Вінський, БЮТ: Я зараз при Вас тут порахую.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: На сьогоднішній день і на 2008 рік на підвищення грошового забезпечення збройних сил 5,7 мільярдів гривень, на забезпечення службових житлом – 5,5 мільярдів, загальні видатки на утримання...

ВЕДУЧИЙ: Пане Кузьмук, на жаль, наші телеглядачі абсолютно не запам’ятають.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: І Ви забули про військових пенсіонерів.

ВЕДУЧИЙ: Я хочу зрозуміти, звідки Блок Юлії Тимошенко все ж таки...

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: ...мільярдів автоматично перераховуються на пенсію.

ВЕДУЧИЙ: Почекайте, пане Кузьмук. Дякую. Давайте Ви все ж таки відповісте на моє запитання, на репліку.

Йосип Вінський, БЮТ: Я закінчу.

ВЕДУЧИЙ: Так, будь ласка.

Йосип Вінський, БЮТ: Мені не дали закінчити.

ВЕДУЧИЙ: Де ви будете брати гроші?

Йосип Вінський, БЮТ: Це Ви всю бухгалтерію збили до кучі і ставите її, що це Ви про контрактну службу. Я Вам кажу про контрактну службу, про цих 27381 особу, яку ми маємо отримати, якщо відняти 64145, яке має бути в 2010 році, а це треба зробити зараз, мінус 36764, це 27 тисяч.

ВЕДУЧИЙ: Люди не запам’ятають цих цифр.

Йосип Вінський, БЮТ: Тому це дуже просто перераховується.

ВЕДУЧИЙ: Процес знаходження грошей і фінансування.

Йосип Вінський, БЮТ: Це означає, що контрактників буде в два рази менше, ніж тих, що служать на строковій службі, тому різниця фактично там 17 мільйонів гривень всього-на-всього, якщо ми говоримо про питання утримання військовослужбовця.

ВЕДУЧИЙ: Я почую відповідь, пане Вінський, сьогодні чи ні?

Йосип Вінський, БЮТ: А Ви говорите про інші речі, про пенсіонерів, про там інше, я про це не говорю.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Ми з Вами про українську армію чи про іншу армію?

Йосип Вінський, БЮТ: Я веду розмову про українську армію...

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Так от нам треба прийняти більш 50 тисяч...

Йосип Вінський, БЮТ: Ще раз кажу, не треба гамузом на цю тему скидати всі проблеми, які є в армії.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Це не проблеми.

Йосип Вінський, БЮТ: Безумовно, вони значні, їх треба вирішувати, але, ще раз говорю, ми говоримо про конкретну проблему, про те, що з першого січня людей на строкову службу призивати не потрібно, їх потрібно замістити людьми, які будуть працювати на контрактній службі. І це всього на всього треба замість 47 тисяч усіх, які призиваються на строкову службу, треба 27 тисяч осіб, які призивається за контрактом, і відповідно житлове забезпечення. Тому, я ще раз кажу, питання, можна що завгодно накидати зараз...

ВЕДУЧИЙ: Є запитання аудиторії після ваших... Будь ласка, Ви.

Гість студії: В мене питання до шовного пана Кузьмука. Чи необхідна Україні армія, армія, яка становить небезпеку для самої країни, в якій зриваються будинки від ракет, в якій зриваються літаки, в якій постійно зриваються склади, і чому не вчаться у нас молоді призовники, крім того, як драяти плац, марширувати по цьому плацу, робити сільгоспроботи на дачах у генералів, і чи вважається за патріотичне виховання прояви дідівщини і знущання, які є у нас в армії? Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Дуже коротко, пане Кузьмук, будь ласка.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: У мене зустрічне питання. Ви служили в армії?

Гість студії: Слава богу, ні, хоча я з родини військових.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Тоді я Вам розкажу.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: У нас будинки від ракет не зриваються, і у нас літаки не взриваються, і у нас дачі не будують генералам. Те, що Ви розказуєте, Ви десь колись чули. А що стосується, потрібна армія, може, для Вас вона і не потрібна, а для нашого суспільства, для нашого народу потрібна армія. Ця армія повинна така, коли стає улюбленицею свого народу. На жаль, сьогодні вона не може бути такою, але це вина не самої армії.

ВЕДУЧИЙ: Ще одне запитання від аудиторії.

Гість студії: Просто ремарку.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко, будь ласка.

Гість студії: Хочу нагадати, місто Бровари, це якщо місто, якщо літак, це Чорне море, був збитий літак, а якщо дачі, спитайте любого військовослужбовця, хто проходив, скажем так, роботи на дачах у своїх генералів. Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Наступне запитання від аудиторії.

Гість студії: Скажіть, будь ласка, обоє присутні стосовно воєнної доктрини України. Зрозуміло так, що треба дивитися не про те, скажемо так, що треба думати про свою армію, а не будеш думати про свою, будеш годувати чужу. І хотів би сказати, якщо є воєнна доктрина, то вона повинна і говорити про те, скільки нам потрібно армії, для яких цілей вона буде використовуватись, і взагалі який статус України у майбутньому буде, безблокова держава, чи вона буде належати до якогось блоку? Дякую.

ВЕДУЧИЙ: Пан Кузьмук, Ви першим відповідаєте.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Абсолютно, і у нас є воєнна доктрина і основи національної безпеки. І є програмний документ – Державна програма розвитку і реформування збройних сил до 2011 року, в якій чітко розраховано, яка армія повинна бути, і кінцевий результат, мета. І це третя державна програма, яка існує з часів існування незалежної України. І ми чітко знаємо, що в 2011 році у нас в армії буде 142 тисячі осіб, і з них 112 тисяч військовослужбовців. Задача в іншому – забезпечити виконання цієї програми. Це матеріальне, фінансове забезпечення.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, пане Кузьмук. Пане Вінський, Ви чули про існування цієї програми. У вас плани більш активні. Як ви збираєтесь обійти ці плани і ці програми, які були затверджені на Раді національної безпеки і оборони?

Йосип Вінський, БЮТ: Бачите, навіть по ходу нашої дискусії ми називаємо навіть трошки різні цифри, на жаль. Хоча мої цифри – це ж не потолочні, а це цифри, якими оперує РНБО, я на них опираюся. Тому, безумовно, навіть це говорить про те, що непорядок, так, що Олександр Іванович працює в Кабінеті Міністрів і має дані інші, ніж РНБО. Тобто, тут елементарно треба навести порядок в державі. Тому мені видається, що представники держави, виконавчої влади, повинні не ставити постановочні питання, а повинні говорити, як їх вирішувати, і чому вони їх не вирішували до цього часу. Тому мені абсолютно очевидно, що ми сьогодні говоримо про компоненту, яка складає всього на всього 12 процентів того, що є сьогодні видатків на армію. Я не говорю про подальше реформування, так, ми говоримо виключно про одне, що з першого січня не призивати на строкову службу, і замінити людей контрактною службою. Безумовно, є потреби танки будувати, літаки роботи, кораблі будувати, і це все інше, це інша позиція для обговорення, безумовно, це все потрібно робити для того, щоб у нас була, діяла армія, щоб вона могла виконувати свої функції. Але, ще раз кажу, давайте ми зробимо цю маленьку частинку, яку треба сьогодні зробити, елементарно, припинимо знущання над нашими дітьми, зробимо хоча б маленький крок до того, щоб в армії служили люди, які знають, де нажимати на курок і куди стріляти, принаймні, так.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Я хочу запитати наших експертів, які дуже добре розуміються на військових питаннях. Все ж таки яким чином нам можна вирішити проблему переоснащення, технічного переоснащення нашого війська? Пане Безкоровайний, Ваша думка.

Володимир Безкоровайний, екс-командувач МВС України: Я хочу сказати, що питання переходу на контрактну основу і переозброєння армії – це два питання, які пересікаються безумовно, але не є одним. Тому коли ми кажемо, сьогодні ми обговорюємо проблему переходу на контрактну основу, то я підтверджую, що нема жодних проблем з вирішенням цієї проблеми в 2008-2009 році закрити цю тему. Що стосується ж переозброєння, то це потрібні будуть роки. І я бачу десь 2015, 12-15 роки, коли у нас появляться перші наші національні ракетні установки, перша наша, скажемо, національна зброя високотехнологічна. Сьогодні ми можемо тільки булаву кувати, поки що.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Пане Сунгуровський, Ваша позиція.

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Во-первых, я бы хотел не согласиться с господином Винским по поводу цифр, которые он называл, непонятно, откуда они взяты. Призыв в армию составляет ежегодно, вернее, полугодовой, 22 тысячи человек. Весенний и осенний.

Йосип Вінський, БЮТ: Правильно, 24, якщо точніше.

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: 22 тысячи, в армию. 22 тысячи. Если мы увольняем весной 22 тысячи, то мы должны набрать 22 тысячи контрактников, не человеком меньше. Потому что все задачи вооруженных сил, они рассчитываются под функции, вернее, численность вооруженных сил, она рассчитывается под функции, под выполнение задач. И сокращение может быть только за счет сокращения задач. То есть, на пост по охране объекта не поставите 0,3 контрактника вместо одного призывника, понимаете.

ВЕДУЧИЙ: Зрозуміло. Що стосується переозброєння армії. Потім Ваша коротка репліка.

Микола Сунгуровський, директор воєнних програм Центру Разумкова: Переозброєння тепер, про переозброєння. Значит, вопрос вот в чем, что, скажем, еще немного осталось, и наши вооруженные силы будут называться разоруженными силами. И, скажем, вот такой подход, бросать все средства на профессионализацию, на, скажем, контрактный принцип, я считаю, это не очень разумно. Мы получим профессионала разоруженного, он не будет, не выполнит тех функций. Я б поставил вопрос по-другому. Скажем, ввести более открытую призывную армию, как делается в Германии, а вот эти средства перенацелить на техническое оснащение армии в течение двух-трех лет, а потом уже говорить о полном переходе на контракт.

ВЕДУЧИЙ: Михайло Юрса, висловіться Ви, будь ласка.

Михайло Юрса, Секретаріат Президента України: Для озброєння армії повинні бути кошти. А якщо, дійсно, ми направимо ці кошти на людей, які не будуть володіти технікою, то це теж питання. Це питання, якщо на сьогодні брати, та техніка, яка у нас є, і те, що ми хочемо мати сучасну техніку, ми повинні вчити людей, для цього потрібен час. Люди повинні бути підготовлені для виконання тих завдань, які в наступний час ставить перед нами держава в сфері оборони.

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко, дуже коротко, у нас ще одне запитання від аудиторії.

Йосип Вінський, БЮТ: Я хотів би одну сказати репліку. Очевидно, ви володієте даними, скільки у нас літаків літає. Орієнтуєтесь, да? Я думаю, що це не військова таємниця. Олександр Іванович знає. Скільки в нас кораблів плаває? Два. Вже, каже генерал, вже один. Подводної лодки ні одної.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: У нас не плаває ні один, а всі ходять.

Йосип Вінський, БЮТ: Да, ходять, да, правильно.

ВЕДУЧИЙ: Пане Кузьмук, Ваша репліка.

Йосип Вінський, БЮТ: Хочу я сказати...

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Я хотів би повернути нашу дискусію в русло.

Йосип Вінський, БЮТ: Я закінчу, Олександр Іванович.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Я користуюся даними Державної програми, затвердженої Президентом України в 2005 році. Цифри. Тому я їх гарантую. По-друге, дякую пану експерту, він чітко сказав, 22 тисячі, але не на рік, двічі на рік призиваються лише в збройні сили. Тому нам треба призвати, взяти на контракт в 2008 році 44 тисячі контрактників. В цьому році прийшло 3,9 тисяч і пішло 2,9.

ВЕДУЧИЙ: Михайло Юрса хоче теж буквально коротку репліку, потім запитання аудиторії.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: А їх треба ще підготовити.

Михайло Юрса, Секретаріат Президента України: Іще шість тисяч – це внутрішні війська. Ці цифри, які в Олександра Івановича, це, дійсно, ті цифри.

Йосип Вінський, БЮТ: Олександр Іванович, почекайте...

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: І ще їх треба, почекайте, не просто привести і сунути на бойову підготовку, їх треба навчити. Існує три цикли підготовки, від полутора до трьох місяців. Так от потужності України, щоб підготовити контрактників, вісім з половиною тисяч на рік, от вам арифметика.

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Запитання від аудиторії. Вісім з половиною тисяч. Запитання від аудиторії. Ви, будь ласка.

Йосип Вінський, БЮТ: Олександр Іванович, назвіть цифри, будь ласка.

ВЕДУЧИЙ: Давайте послухаємо голос людей.

Йосип Вінський, БЮТ: Олександр Іванович, назвіть, будь ласка, цифри, щоб ми зрозуміли, про що ми говоримо. Справа в тому, що вся ця армія охороняє металобрухт, а «мы строим умные глаза при плохой игре». Ще раз кажу, скільки літаків літає, Олександр Іванович, скажіть, скільки літає літаків? Десять. Вертольотів скільки літає?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Це неправда.

Йосип Вінський, БЮТ: Скільки літає вертольотів.

ВЕДУЧИЙ: Десять літаків літає в українській армії?

Йосип Вінський, БЮТ: Назвіть.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Сьогодні авіація України складає готовність її 37 відсотків...

Йосип Вінський, БЮТ: Так скільки літає?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Ви скажете, це мало, а я скажу, як професіонал, що на сьогоднішній стан це нормально. Тому що я знаю, що у нас в бойовому складі знаходиться...

ВЕДУЧИЙ: Дякую. Запитання від аудиторії.

Гість студії: Вопрос господину Винскому. Общественное объединение «Думай». Скажите, пожалуйста, вот вопрос, то, что нужно переходить на контрактную, вроде никто против не говорит, но большинство говорят «по одежке протягивайте ножки». Но только БЮТ говорит, давайте с 2008 года и никак иначе. Скажите, почему, почему такой акцент, или вы проводили социологический опрос и знаете, что, например, третье место проблем населения – это вот только перейти на контракт, или это просто способ очередной попиариться, потом не сделать, найти врагов и так дальше? Почему именно этот вопрос, и вы сделали на нем акцент?

ВЕДУЧИЙ: Дуже компактно і чітко, будь ласка, пане Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: Я хотел бы Вам ответить. Надо было бы, чтоб те, которые были при власти, пропиарились и решили эту проблему до этого дня, до первого января 2008 года. Пусть бы пропиарился Янукович, все, кто были до него при власти, пропиарились и решили эту проблему, и тогда не было бы потребности этот вопрос подымать, понимаете. А все болтают, рассказывают сказки, не говорят по сути и не решают проблему, потому что не хотят ее решать, потому что выгодно вот эту ситуацию в армии держать в таком бардаке, как она сегодня есть. Нет армии, армии нет, не летает, не плавает, не стреляет…

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: В 2006-му…

Йосип Вінський, БЮТ: Если стреляет, по своих стреляет, понимаете.

ВЕДУЧИЙ: Ще одне запитання від аудиторії.

Йосип Вінський, БЮТ: за что мы платим деньги?

Гість студії: Дуже дякую. Шанов Роман. Скажіть, будь ласка, сьогодні ми балакаємо, що потрібно робити для того, щоб українська армія була дієздатною, для того, щоб вона була, щоб її знали у всьому світі. Скажіть, будь ласка, а що зараз робить міністерство для того, щоб повернути ту гордість і ті ідеологічні цінності, які повинен мати кожен солдат в Україні?

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Ну, це питання до міністерства. А що робити, я можу сказати. До речі, Йосип Вікентійович, ваша політична сила раніше чогось не згадувала необхідність перейти на контрактну службу в 2008 році. Тому я думаю, треба зійти уже з ейфорії виборів, опуститися на землю. Треба переходити на контрактну армію...

ВЕДУЧИЙ: Треба переходити на контрактну армію.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: І Президент в Лісабоні, до речі, правильно сказав, не раніше десятого року. Тому що і він добре знає, що і в десятому році це неможливо. Треба виважена, поступова з ідеологічною і фінансовою складовою.

ВЕДУЧИЙ: І до вас останнє запитання, панове.

Олександр Кузьмук, віце-прем’єр-міністр України: Ми здатні перейти на це, але не раніше десятого. Я переконаний розрахунками, це може бути в 2012 році. І паралельно армію переозброїти.

ВЕДУЧИЙ: Ваша репліка дуже коротка, пане Вінський.

Йосип Вінський, БЮТ: Якщо буде сьогоднішня влада дальше, то може бути й до 15-го року. А якщо прем’єром буде Тимошенко, то ми зробимо з першого січня, і все. Що ж тут... Дайте нам можливість зробити. Дайте нам можливість формувати коаліцію, уряд і зробити те, що ви не могли зробити.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, панове. Наша програма добігає кінця. Пане Кузьмук, дякую. Пане Вінський, і Вам також дякую. Нашим глядачам хочу сказати, що ви дуже активно брали участь у цій дискусії, відповідаючи на запитання, чи потрібна в Україні строкова служба. Відповіді такі: 32 відсотки вважає, що так, і 68 вважають, що ні. Дякую, панове. Дякую нашим телеглядачам і дякую експертам. Це була програма „Один за всіх”. мене звати Юрій Громницький. Побачимось наступного понеділка. На все добре.

Стенограма підготовлена компанією Sourcer.