
Прес-служба парламенту хоче створити відеопродакшн


Про це йдеться в проєкті Комунікаційної стратегії Верховної Ради України на 2027-2031 роки, який розробники обговорили представниками громадських організацій та медіа 19 листопада 2026 року.
Попередня комунікаційна стратегія реалізовувалася у 2017-2021 роках.
Мета нової стратегії — перехід від інформування до комунікації: «громадянин має розуміти, що змінює ухвалене рішення в його житті».
Керівниця прес-служби апарату Верховної Ради Альона Матвєєва зазначила, що посилення спроможностей прес-служби та інформаційного управління, а також розвиток цифрових інструментів відкритості розширять можливості інституційної комунікації: парламентська інформація стане оперативнішою, повнішою, доступнішою для різних аудиторій, зокрема іноземної, та зручнішою для використання медіа.
За її словами однією з цілей є створення у прес-службі відеопродакшна, який займатиметься власним виробництвом експлейнерів, відео та анімованої інфографіки, reels. Також планується удосконалити моніторинг і аналітику медіаполя, зокрема з використанням інструментів ШІ, для виявлення фейків і маніпуляцій та аналізу тональності; створити мультимедійний центр парламенту – єдину цифрову платформу аудіовізуального контенту (трансляції пленарних засідань, засідань комітетів у режимі реального часу); підвищити оперативність оприлюднення стенограм пленарних засідань і засідань комітетів та ін. Також планується забезпечити доступність вебресурсів і контенту Верховної Ради для осіб з інвалідністю, зокрема автоматичне створення субтитрів до відеоматеріалів і альтернативного тексту до зображень тощо.

Нагадаємо, Верховна Рада має розгалужену систему інформаційних ресурсів, яка охоплює понад десять цифрових платформ, парламентський телеканал «Рада», друковане видання та ресурси Освітнього центру.
Метою стратегії є забезпечення зрозумілого та доступного пояснення парламентських рішень, законів і реформ, формування усвідомленого розуміння громадянами діяльності парламенту, залучення їх до суспільного діалогу, зміцнення довіри до Верховної Ради та сприяння формуванню суспільної підтримки європейського та євроатлантичного курсу. За словами розробників стратегії, це є дуже важливим саме зараз, коли рівень довіри громадян до парламенту є одним із найнижчих серед державних інституцій і має тенденцію до зниження. За даними загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Київським безпековим форумом 31 січня – 4 лютого 2026 року, Верховній Раді України довіряють 9,8 % громадян, не довіряють – 87,2 % (у вересні 2025 року – відповідно 17,2 % і 76,7 %).
Також на зустрічі йшлося про важливість розмежування інституційної та політичної комунікації. Керівниця прес-служби апарату парламенту зауважила, що офіційні канали Верховної Ради висвітлюють діяльність парламенту від імені інституції і є політично нейтральними. «Принцип єдиного голосу (one voice) застосовується виключно до інституційної комунікації: пояснення ухвалених норм, процедур, офіційних заяв інституції. Політична багатоголосість парламенту при цьому зберігається», — сказала вона.
Учасники обговорення висловили низку пропозицій і доповнень, зокрема про те, щоб більше уваги в стратегії приділили комунікації з медіа.
Комунікаційну стратегію Верховної Ради України на 2027-2031 роки планують затвердити до кінця 2026 року.
Фото Світлани Остапи












