Росія зосередить основні зусилля пропаганди на євроскептицизмі, — Тихий
Росія зосередить основні зусилля пропаганди на євроскептицизмі, — Тихий
Росія найближчим часом спрямує свої основні зусилля на поширення євроскептичних наративів, а просуватимуть їх не проросійські голоси, а ті, які здаватимуться українськими. Про це сказав речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий під час презентації звіту «Поза межами поля бою: Інформаційна війна Росії проти європейського майбутнього України», який створили Центр протидії дезінформації (ЦПД) та Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД).
Тихий розповів, що інформаційні операції, які росіяни проводять нині в європейських країнах і в Україні, суттєво відрізняються.
«Наприклад, абсолютно очевидно, що в Україні в найближче десятиліття не злетить ніщо проросійське. Але може взлетіти євроскептицизм або антиамериканізм… Тому дуже важливо в контексті євроінтеграції доносити до суспільства простий меседж про те, що немає жодної альтернативи — або російське ярмо, або інтегруємося в Європейський Союз і НАТО. Я це кажу, бо думаю, що основні зусилля російської дезінформації, пропаганди та операцій впливу будуть спрямовані саме на євроскептицизм. І ви почуєте їх зовсім не від проросійських голосів, а від голосів, які будуть здаватися українськими і патріотичними», — сказав Тихий.
Речник українського МЗС також вважає, що Росія продовжить експлуатувати вже наявні суперечки та труднощі у відносинах України з європейськими партнерами, зокрема із сусідніми країнами.
«Вони бачать, що є загострення з Польщею, і кинуть ресурси на те, щоб поляків переконувати в тому, які жахливі українці, а українців — у тому, які жахливі поляки. Почнуть лякати професійні спільноти, фермерів. Усе це вже є, але в контексті євроінтеграції вони це будуть посилювати. Тому треба бути дуже свідомими цього, і я дякую всім колегам, які допомагають викривати такі операції, коли вони з'являються», — сказав Георгій Тихий.
Спільний звіт від аналітиків ЦПД та ЄСЗД демонструє, як російські інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) намагаються зашкодити шляху України до членства в Європейському Союзі. За даними ЦПД, моніторинг, який проводили з січня 2025 року по травень 2026 року, виявив 244 тисячі публікацій на тему вступи України до ЄС. Разом набрали 1,39 млрд переглядів.
2660 джерел із загальної кількості продемонстрували синхронізоване поширення інформації, скоординовані реакції на новини та штучне посилення резонансу. Проаналізувавши весь контент і методи його поширення, ЦПД виявив не поодинокі випадки дезінформації, а тривалі та скоординовані зусилля FIMI.
Заступниця керівника ЦПД Анаїт Хоперія розповіла, що серед наративів, які російські пропагандисти поширюють на тему вступу України до ЄС, переважають тези про те, що «ЄС затягує війну, щоб послабити Росію», «держави-члени ЄС прагнуть поділити Україну», «євроінтеграція маскує зовнішнє управління Україною», «Україна несумісна з цінностями ЄС».
За її словами, ці наративи можуть взаємно суперечити одне одному, але виконують спільну функцію — знижують довіру до вступу України до Євросоюзу, його доцільності та практичної здійсненності. Хоперія зазначила, що головний ризик — це не разовий сплеск дезінформації, а поступове укорінення сумнівів, через які вступ України до ЄС починають сприймати як менш реалістичний.
Серед методів реагування на російські інформаційні операції, які визначили ЦПД і ЄСЗД, Анаїт Хоперія назвала обмін інформацією з партнерами, посилення стратегічних комунікацій, а також співпрацю з великими технологічними компаніями, як-от TikTok, Google, Meta. Крім цього, вона наголосила на важливості застосування санкцій проти Росії.
Анаїт Хоперія
На думку Георгія Тихого, протидія інформаційному впливу — це комплексний процес, який включає медіаграмотність, фактчекінг, а також правові обмеження. Окремо він наголосив на важливості просування власного наративу, адже, за його словами, одних лише оборонних стратегій для перемоги недостатньо.
«Ми зараз ухвалили комунікаційну стратегію Міністра закордонних справ України на наступні чотири роки. Невдовзі вона буде опублікована. Там цілі розділи присвячені проактивній боротьбі на когнітивному полі. Бо насправді інформаційну війну неможливо ні програти, ні виграти. Це постійна боротьба. Це постійне поле бою. І ставитись до нього треба саме так — об'єднувати зусилля держави та різних державних інституцій. Потрібно разом протидіяти цим наративам. Ми зі свого боку відкриті до такої співпраці», — додав речник МЗС.
Керівник Центру протидії дезінформації, офіцер Сил оборони України Андрій Коваленко наприкінці презентації звіту провів аналогію між війною на полі бою та в інформаційній сфері.
«Зараз Сили оборони перекинули мʼяч на російське поле: ударами по російській інфраструктурі вони змушують росіян реагувати. Те саме потрібно робити нам з партнерами — виробляти свої наративи, працювати в російському інформаційному полі, щоб вони постійно були змушені реагувати. Щоб їхня інфраструктура була змушена діяти не на наступ, а на захист», — сказав Коваленко.
Андрій Коваленко
У презентації звіту ЦПД та ЄСЗД також взяли участь представник Служби безпеки України Олександр Мельниченко та представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Черняк.
Читайте також:
Фото надані організаторами заходу
