Росія посилює дезінформаційні кампанії для підриву підтримки вступу України в ЄС серед європейців. Зокрема, країна-агресорка дедалі активніше використовує ШІ, фейкові медіа та мережі неавтентичних акаунтів. Про це йдеться у спільному звіті Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) та Центру протидії дезінформації «Поза лінією фронту: інформаційна війна Росії проти європейського майбутнього України».

У дослідженні проаналізували розгалужену архітектуру кремлівського пропагандистського апарату, його інфраструктуру та наративи, які ворог транслює як на українську, так і на європейську аудиторії. Масштаб операцій в українському інфопросторі: 244 000+ публікацій, 1,39 млрд переглядів, 2 660 джерел з ознаками неавтентичної поведінки.

Водночас автори звіту зауважили: якщо раніше основною мішенню російських операцій була українська аудиторія, то тепер це громадяни Євросоюзу. 

Росія використовує одну й ту саму інформаційну інфраструктуру для різних аудиторій, адаптуючи повідомлення під локальні особливості кожної країни. Все частіше росіяни використовують генеративний штучний інтелект для масового виробництва контенту низької якості.

Серед основних наративів:

• дискредитація українських біженців через сфабриковану статистику та повідомлення про нібито кримінальну поведінку або загрозу для безпеки європейців;
• дискредитація української влади через просування теми корупції та звинувачення у розкраданні європейської допомоги;
• переконання громадян ЄС про шкоду підтримки України.

Активність російських операцій посилювалася напередодні парламентських виборів в Угорщині, президентських виборів у Польщі та федеральних виборів у Німеччині. Також Росія використовує падіння безпілотників, диверсії або аварії, щоб ще до завершення розслідування покласти відповідальність на Україну та сформувати потрібний інформаційний фон.

На думку авторів звіту, мета таких кампаній — поступово сформувати сумніви щодо доцільності вступу України до ЄС.

«Росія розуміє, що означатиме вступ України до ЄС. Демократична, суверенна та успішна Україна в європейській родині, на кордоні з Росією, означає стратегічну поразку імперських амбіцій Кремля в Європі. Саме тому Росія систематично намагається підірвати довіру до українських реформ, послабити підтримку розширення ЄС та посіяти розбрат в Україні, у самому Європейському Союзі та на міжнародному рівні», — написала у передмові до звіту висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

«Британський журналіст і організатор контрпропагандистських операцій проти нацистської Німеччини Сефтон Делмер свого часу використовував підхід, який передбачав подання приблизно 80% реальних фактів і 20% дезінформації з емоційним забарвленням. Це пояснюється тим, що пропаганда найефективніше діє тоді, коли апелює до емоцій, страхів і втоми суспільства. Саме тому сучасні російські операції FIMI спрямовані не лише на поширення неправди, а й на підрив довіри до демократичних інституцій та європейського вибору України», — написав у передмові керівник Офісу президента Кирило Буданов.

Автори звіту закликають до посилення координації між Україною та ЄС у сфері протидії інформаційним маніпуляціям, санкцій проти причетних структур, співпраці з цифровими платформами та розвитку медіаграмотності.

«Загалом, спостережувана діяльність Росії щодо FIMI проти вступу України до ЄС демонструє, що європейська інтеграція залишатиметься пріоритетною ціллю для ворожого впливу. Тому реагування має бути засноване на доказах та скоординоване з партнерами всередині та за межами ЄС.

Найефективнішим підходом є поєднання аналізу, структурованого обміну даними, підходу до FIMI, що ґрунтується на стримуванні, партнерства та проактивної стратегічної комунікації, яка продовжує пояснювати практичну цінність європейського шляху України», — резюмували у звіті.

Нагадаємо, згідно з дослідженням Інституту національної стійкості та безпеки (ІНСБ) «Система російського гібридного впливу на українців в ЄС: наративи, канали, загрози», Росія використовує для гібридного впливу на українські громади в Європейському Союзі єдину мережу, що охоплює шість каналів, які підсилюють одне одного. Одним з найстійкіших елементів є Російська православна церква та пов’язані з Московським патріархатом структури.

Крім того, це цифрова дезінформація, псевдоукраїнські ініціативи, культурно-академічна присутність, побутове середовище та політичне лобіювання. 

Найсильніші ризики зафіксували в Італії, де проросійський вплив накладається на довоєнну діаспору, релігійні структури та побутову залежність частини українців від роботодавців.

Читайте також: 

• Тінь пропаганди: як російська дезінформація впливає на ставлення до українців у Європі
• «Правильна Європа», «Євразійська цивілізація», «Русскій мір». Як Москва виправдовує свої імперські амбіції в різних регіонах світу

Фото: ЦПД