Оригінал публікації на сайті  «Жінки в медіа» за посиланням

Під час Ukraine Recovery Conference 2026 (URC 2026) у Гданську відбулася дискусійна панель «Recovery Under Attack: Safeguarding Trust, Media, and Transparency against Russia’s Cognitive Warfare», присвячена ролі незалежних медіа, захисту інформаційного простору та протидії російській когнітивній війні як невід’ємній складовій відбудови України.

Учасники панелі наголосили: відновлення України неможливе лише через відбудову доріг, мостів чи енергетичної інфраструктури. Не менш важливою є довіра суспільства, незалежна журналістика та стійкий інформаційний простір.

У дискусії взяли участь заступниця Прем’єр-міністра України – Міністерка культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, Європейська комісарка з питань стартапів, досліджень та інновацій Катерина Захарієва, депутатка польського Сейму Йоанна Клюзік-Ростковська, народна депутатка України Євгенія Кравчук, директор Reporters Without Borders (RSF) у Східній Європі та Центральній Азії Тібо Брютен та засновник Institute for War & Peace Reporting Тоні Борден.

Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко була присутня на дискусії та записала основні тези панелі. 

Інформаційна безпека — також питання національної безпеки

Відкриваючи дискусію, Тетяна Бережна наголосила, що під час міжнародних обговорень відновлення України часто говорять про втрати енергетики, транспорту чи житлової інфраструктури, однак недостатньо уваги приділяють руйнуванню медіасектору.

За її словами, відповідно до останньої оцінки потреб України (RDNA), збитки медійної сфери вже перевищують 2 млрд доларів США. Водночас Росія скоїла понад 950 злочинів проти журналістів, загинув 131 працівник медіа, ще 29 журналістів були викрадені. Ці цифри свідчать, що Росія цілеспрямовано атакує свободу слова та право громадян на доступ до інформації.

Окремо вона звернула увагу, що російська пропаганда прагне підірвати довіру міжнародних партнерів до України, поширюючи наративи про нібито корупцію та непрозоре використання міжнародної допомоги. Саме тому сильні незалежні медіа є складовою національної безпеки країни.

Російська дезінформація — загроза для всієї Європи

Єврокомісарка Екатеріна Захарієва наголосила, що російська інформаційна війна становить загрозу не лише для України, а й для демократичних країн Європейського Союзу.

За її словами, Кремль десятиліттями вдосконалював інструменти пропаганди, а сьогодні значно посилив їх завдяки розвитку штучного інтелекту. Російська дезінформація використовує будь-які суспільно чутливі теми — від пандемії COVID-19 до війни в Україні — щоб підірвати довіру до демократичних інституцій та підтримки України серед громадян європейських держав.

Єврокомісарка навела приклади втручання у виборчі процеси в європейських країнах та підкреслила, що протидія когнітивній війні має починатися зі шкіл — через розвиток медіаграмотності та критичного мислення.

Вона також повідомила, що Європейська комісія вже реалізує низку програм підтримки незалежних медіа, фактчекінгових організацій та розвитку стійкості демократії, однак масштаби цієї підтримки поки що неспівставні з ресурсами, які Росія вкладає у пропаганду. За наведеними нею даними, якщо у 2024 році російська пропагандистська машина продукувала близько 600 дезінформаційних повідомлень щодня, то у 2025 році завдяки використанню штучного інтелекту їхня кількість зросла більш ніж до 20 тисяч повідомлень на день. 

Когнітивна війна — це війна за людські уми

Депутатка польського Сейму Йоанна Клюзік-Ростковська зазначила, що Росія ще багато років тому визнала інформацію окремим видом зброї, тоді як демократичні держави лише зараз починають усвідомлювати масштаби цієї загрози.

Вона наголосила, що поряд із кінетичною війною існує когнітивна війна — війна за людські уми, яка використовує дезінформацію, кібератаки та саботаж для розколу суспільств.

За словами польської парламентарки, одним із головних завдань Росії є провокування антиукраїнських настроїв у Польщі, поглиблення внутрішніх суспільних конфліктів та послаблення єдності Європейського Союзу. Саме тому Польща приділяє дедалі більше уваги формуванню стійкості суспільства до інформаційних атак. 

Журналісти стали однією з цілей Росії

Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту прав журналістів Євгенія Кравчук наголосила, що атаки Росії на журналістів мають системний характер і є воєнним злочином, а не випадковими наслідками бойових дій.

За її словами, вже на початку повномасштабного вторгнення серед перших цілей російських ударів були телевежі. На окупованих територіях журналістів переслідують, змушують до співпраці або замінюють російськими пропагандистами. Окремою практикою стало викрадення брендів українських медіа, коли окупаційна влада випускала газети під назвами відомих українських видань для поширення пропаганди.

Кравчук також звернула увагу, що позначка Press більше не гарантує безпеки журналістів — навпаки, часто робить їх навмисною ціллю російських військових. Вона наголосила, що українські журналісти сьогодні не лише інформують суспільство, а й документують воєнні злочини, саме тому стають мішенню для Росії.

На її думку, під час війни та відбудови необхідні окремі програми підтримки регіональних медіа, редакцій, які були змушені евакуюватися, а також журналістів, що працюють поблизу лінії фронту.

Без незалежних медіа відновлення України неможливе

Представник Reporters Without Borders (RSF) Тібо Брютен наголосив, що сучасні диктатури ведуть інформаційну війну за допомогою пропаганди, тоді як демократії можуть протистояти їй лише через незалежну журналістику.

Він підкреслив, що відновлення України не може бути повним без окремої програми відновлення медіасектору. За оцінками RSF, українські медіа потребуватимуть близько 30 млн євро щороку протягом наступних трьох років для збереження життєздатної екосистеми незалежної журналістики. У зв’язку зі скороченням фінансування окремих міжнародних донорів RSF виступає за створення міжнародного фонду підтримки українських медіа. 

«Довіра — це критична інфраструктура»

Однією з найсильніших тез панелі став виступ засновника Institute for War & Peace Reporting Тоні Бордена.

Він наголосив, що довіра є такою ж важливою інфраструктурою, як дороги, мости чи енергетика.

За його словами, саме незалежна журналістика забезпечує прозорість використання коштів на відбудову, зміцнює довіру громадян і міжнародних партнерів та допомагає ефективніше використовувати ресурси.

Тоні Борден також зазначив, що підтримка українських медіа є надзвичайно вигідною інвестицією: порівняно із загальними потребами відновлення країни витрати на відновлення медіасектору становлять менше однієї десятої відсотка, тоді як користь від сильної незалежної журналістики є непропорційно більшою. Він підкреслив, що після завершення війни інформаційна боротьба не припиниться, а ризики можуть навіть зрости, тому підтримка українських медіа має бути довгостроковою.

Підсумовуючи дискусію, учасники панелі погодилися, що відновлення України неможливе без захисту інформаційного простору, розвитку незалежної журналістики та зміцнення суспільної довіри. Саме ці чинники є основою демократичної стійкості держави та важливою умовою успішної післявоєнної відбудови.

Участь голови ГО «Жінки в медіа» Лізи Кузьменко в Ukraine Recovery Conference 2026 відбулася в межах проєкту, що реалізується за підтримки International Media Support (IMS).

 Фото: Жінки в медіа