
У Києві презентували англомовний журнал The Ukrainian Review про становище українців в російському полоні
У Києві презентували англомовний журнал The Ukrainian Review про становище українців в російському полоні


1 жовтня в Українському кризовому медіацентрі в Києві відбулася презентація англомовного журналу The Ukrainian Review та міжнародної ініціативи No Peace Without Justicе, присвячених становищу українських військових і цивільних у російському полоні. Про це повідомили на сайті The Ukrainian Review.
Випуск журналу присвячено пам’яті заступниці начальника Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій Управління державної охорони України, дружини одного зі співзасновників ініціативи, керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігоря Солов’я Валентини Савіцької, яка загинула 24 липня внаслідок атаки Росії на Київщині.
Як зауважив CEO The Ukrainian Review та автор ініціативи Володимир Савченко, ідея журналу виникла з досвіду близьких зниклих безвісти, для яких питання полону довгий час було невизначене. Тож команда вирішила систематизувати інформацію про становище українських військовополонених і цивільних. Журнал поширюють на міжнародних заходах і передають іноземним парламентарям, дипломатам та представникам організацій.
«Ми порушили тему різнобічно: підійшли з боку права, інтерв’ю з військовополоненими, і намагалися консолідувати думку в один журнал», — розповів Савченко.
Журнал містить офіційні дані, як-от дані із запиту до Офісу генпрокурора, матеріали правозахисних організацій, історії звільнених військовослужбовців, результати досліджень щодо медичних катувань тощо.
«Мета цього журналу — засвідчити, що всі ці випадки катувань і знущань з військовополонених не є винятками, які потрапили до медіапростору. Це системна політика держави-агресора», — зазначила редакторка The Ukrainian Review Дар’я Маслєнкова.
Окремий блок присвячено цивільним, яких Росія незаконно утримує на окупованих територіях.
Під час презентації своєю історією поділився військовий 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», який пройшов російський полон, Дмитро Канупєр.
Захисник обороняв Маріуполь та «Азовсталь», після чого потрапив у полон. Спочатку росіяни утримували його в Оленівці, а згодом етапували до Таганрога, де він провів близько 350 днів. У полоні він неодноразово проходив тривалі допити, які супроводжувалися фізичним і психологічним насильством. Проти нього також сфабрикували справу про нібито вбивство цивільних у Маріуполі. Так званий суд виніс йому вирок на 29 років суворого режиму.
Після звільнення Дмитро повернувся до служби та почав розповідати про досвід українських військовополонених міжнародній спільноті. У власній книзі «Окраєць» він зафіксував 54 спогади про полон. Його свідчення стали частиною ширшого масиву доказів для міжнародної адвокації. Його книга невдовзі вийде в перекладі англійською, Дмитро також планує презентувати її в інших країнах Європи.
Проєктна менеджерка The Ukrainian Review Марія Поблінкова окреслила завдання міжнародної поїздки команди на засідання ОБСЄ, зазначаючи, що головною метою є донесення правди про умови утримання полонених до іноземних держав і міжнародних інституцій. Спікерка також наголосила на тому, що міжнародні моніторингові місії мають отримати реальний доступ до українських полонених.
Народний депутат та член української делегації в ПА ОБСЄ Павло Фролов запропонував використовувати парламентські асамблеї як інструмент інституційного тиску. Серед можливих кроків — поширення журналу серед парламентарів країн-учасниць ПА ОБСЄ, проведення окремого сайд-івенту під час зимової сесії у Відні та підготовка окремої резолюції щодо українських військовополонених і цивільних, яких Росія незаконно утримує.
Голова Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС, Іванна Климпуш-Цинцадзе також наголосила, що одним із способів протидії поступовому звиканні міжнародної авдиторії до війни є повернення до міжнародного медіапростору історій конкретних військовослужбовців, їхніх родин та людей, які пройшли через полон.
«Нам треба повернути людське обличчя цієї війни на шпальти газет. Тоді їхні суспільства будуть примушувати політиків більше на це звертати увагу», — вважає нардепка.
Читайте також:
- «Тіні за ґратами»: створили проєкт про цивільних українців у російській неволі
- В Києві презентують Коаліцію за створення Національного агентства з питань «цивільних полонених»
- Від «біолабораторій» до Бандери: як російська пропаганда намагається зламати українських полонених
Фото: Український кризовий медіацентр












