Парламентська асамблея ОБСЄ 8 липня внесла резолюцію «Про тривалі воєнні злочини проти медійників і порушення їхніх прав під час агресивної війни Росії проти України» до Гаазької декларації за підсумками роботи 33-ї сесії асамблеї. Про це повідомив ІМІ.

Резолюцію підготували на основі результатів роботи ТСК з питань розслідування злочинів РФ проти журналістів та працівників медіа. Ініціаторами резолюції стали українська та французька делегації в ОБСЄ. Перший підписант документа — голова французької делегації Паскаль Алізар.

«Це важливо, адже йдеться не лише про заяву України щодо злочинів Росії проти українських медійників. Війна вже зачепила журналістів з інших країн — зокрема, четверо французьких журналістів загинули від рук російських військових», — зазначила членкиня української делегації в ОБСЄ, голова ТСК Євгенія Кравчук.

У резолюції вказують на системний характер злочинів Росії проти медіа — вбивства і поранення, цілеспрямовані атаки на журналістів, незаконні затримання, катування і зникнення, залякування і політично мотивовані судові переслідування, кібератаки, знищення медіаінфраструктури, придушення незалежного мовлення на ТОТ і натомість поширення контрольованої державою пропаганди.

Парламентська асамблея ОБСЄ також висловила занепокоєння через утримання українських журналістів у полоні, відсутність доступу міжнародних організацій до місць їхнього утримання та смерть журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.

Резолюція закликає Росію припинити переслідування, катування, затримання, ув’язнення та залякування журналістів, надати міжнародним організаціям доступ до українських медійників, яких незаконно утримує країна-агресорка, надати повну інформацію про обставини смерті Вікторії Рощиної та забезпечити притягнення до відповідальності всіх винних, а також негайно звільнити всіх українських медійників.

Учасниць ОБСЄ закликають посилити допомогу незалежним українським медіа через фінансування, безпекову, психологічну та правову підтримку, а також підтримувати механізми притягнення винних до відповідальності.

Також в резолюції наголошують на необхідності посилення міжнародних санкцій проти відповідальних за злочини проти журналістів, зокрема через створення окремого «списку Рощиної».

У резолюції використали дані ІМІ, згідно з якими від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 937 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Було вбито 131 медійника, 15 з яких — під час виконання професійних обов’язків. Щонайменше 26 журналістів перебувають в російському полоні.

Крім того, було щонайменше 85 навмисних атак на офіси медіа, а через війну та її наслідки припинили роботу щонайменше 337 медіа.

Як зауважила директорка ІМІ Оксана Романюк під час виступу на заході «Розслідування злочинів Росії проти медіа в Україні: заклик до справедливості» 6 липня в межах сесії ПА ОБСЄ, знищення медіаінфраструктури наразі не має окремого міжнародного правового статусу чи механізму компенсації. На думку Романюк, запровадження захищеного статусу для медіаінфраструктура може бути ідеєю для наступної резолюції.

Нагадаємо, у жовтні 2025 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію із закликом посилити політичний, економічний і дипломатичний тиск на Росію для звільнення з полону 26 українських журналістів. Окрім того, ПАРЄ закликала розслідувати й карати за злочин підбурювання до геноциду, зокрема за hate speech, дезінформацію і пропаганду. 

Вперше резолюція Асамблеї використила термін «громадянські журналісти». Зокрема, зазначається, що громадянські журналісти в Криму щодня ризикують, щоб висвітлювати події окупації.

Крім того, резолюція запровадила щорічну церемонію пам’яті в ПАРЄ — «Victory for Victoria» — «Перемога для Вікторії» для вшанування журналістів та воєнних кореспондентів, які ризикують власним життям, виконуючи свій професійний обов’язок. 

Фото: ІМІ, Євгенія Кравчук