Російський спецпредставник та уродженець України Кирило Дмитрієв поширив інтерв’ю Такера Карлсона з Юлією Мендель через три години після його публікації, назвавши його «таким, що відкриває очі» та є «обов’язковим до перегляду шоком для західної аудиторії, поки фейкові наративи, які просувають палії війни та традиційні медіа, руйнуються в режимі реального часу».

Інша уродженка України та проросійська діячка Діана Панченко – яка перебуває під санкціями ЄС за поширення російської пропаганди – висловила співчуття Мендель через нападки з боку Зеленського та його «геббельсів», одночасно підтримавши чутки, які розповіла Мендель в інтерв’ю, про те, що Зеленський нібито вживає наркотики. Панченко також, схоже, запропонувала Мендель ідею спільного проєкту:

«Я знаю Мендель особисто. Ми зустрічалися за кілька місяців до війни, щоб обговорити спільне інтерв’ю (її ідея: показати два різні погляди однієї України). … Давайте відродимо формат спільних інтерв’ю. Час показати світу, як насправді звучить Україна».

Російська журналістка Юлія Латиніна ще більше розкрутила звинувачення щодо наркотиків і корупції.

«Хмм. Юлія Мендель розповіла, що Зеленський – наркоман, що під час співбесіди одного міністра просили намалювати схему відкатів, що інший прийшов в офіс і побачив там Зеленського та Єрмака з мішком грошей, з якого вони сказали, що будуть йому платити, що Зеленський казав: “Українці не готові до демократії”, а Єрмак – “ми тепер тут назавжди”», – написала вона у стилі “потік думок”.

У найближчі дні та тижні уривки з висловлюваннями Мендель із цього інтерв’ю, ймовірно, стануть повсюдними на X та в соціальних і традиційних медіа, супроводжуючись подібними коментарями, що підкреслюватимуть повторені нею чутки та звинувачення.

Майже немає сумнівів у тому, що інтерв’ю Юлії Мендель завдасть певної шкоди репутації та інтересам України. Справжнє питання – наскільки великої, і відповідь значною мірою залежатиме від зусиль зі стримування його шкідливих наслідків.

Я подивилася на наративи, що виникають серед українських і проукраїнських голосів, які намагаються мінімізувати наслідки інтерв’ю Мендель. Можна виділити кілька тенденцій.

Спростування та фактчекінг. Український Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки – державна структура, створена для протидії дезінформації – спростував одну з найбільш суперечливих заяв інтерв’ю: що під час переговорів у Стамбулі навесні 2022 року Зеленський «особисто погодився віддати Донбас», а українська делегація була готова прийняти вимоги Росії для завершення війни.

За даними Центру:

«Реальність: Офіс президента спростував ці заяви журналістам. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин наголосив, що Мендель не брала участі в переговорах і не мала доступу до ухвалення державних рішень. Немає жодного офіційного підтвердження того, що Україна погоджувалася “віддати Донбас”. Навпаки, українська влада неодноразово публічно заявляла, що територіальні поступки Росії є неприйнятними».

Український журналіст Ілля Пономаренко також нагадав, що Мендель залишила посаду прессекретаря за рік до повномасштабного вторгнення, а тому не могла знати змісту стамбульських переговорів.

Він також спробував спростувати інше звинувачення – щодо наркотиків – пояснивши походження цього твердження як елементу кампанії під час президентських виборів 2019 року.

Джиммі Раштoн, незалежний аналітик із безпеки та зовнішньої політики, який працює в Україні, зазначив, що твердження про необмежену корупцію та диктатуру важко узгодити з діяльністю українських антикорупційних органів, які продовжують розслідувати справи високопосадовців.

«Безглузда тирада Юлії Мендель про те, що Зеленський є “диктатором”, мала б більше впливу, якби українські антикорупційні органи офіційно не висунули звинувачення його колишньому керівнику офісу та найкращому другу у відмиванні грошей. Такого не буває в “диктатурі”», – написав він.

Схожий аргумент навела й українська політикиня та активістка Олена Галушка.

«Звинувачення Єрмаку з боку українських антикорупційних органів – це яскравий приклад того, як інституції функціонують незалежно й професійно, реалізуючи свої повноваження для захисту демократії та зміцнення стійкості держави у війні на виснаження. Все дуже просто – для всіх, хто щиро дбає про Україну», – написала вона.

Сумніви щодо достовірності та мотивів Мендель. Пекка Калліоніємі, творець антидезінформаційного проєкту Vatnik Soup, зазначив, що у 2022 році Мендель створювала позитивний образ Зеленського, тоді як тепер зображає його «корумпованим, скомпрометованим і таким, що нібито затягує війну заради особистої вигоди». Він поставив питання: яка з цих версій правдива – і чому сталася така різка зміна.

«Вона просто намагається продати свою майбутню книжку, наповнену плітками, людям, які вже хочуть вірити в найгірше про Україну? Чи за цим раптовим розворотом стоїть інший порядок денний – можливо, кремлівський?»

Питання зовнішнього впливу та стратегічного таймінгу. Журналістка Фатіма Тліс стверджує, що звернення Мендель до Путіна наприкінці інтерв’ю повторює «російську традицію апеляції до царя-батюшки, який звільнений від усіх гріхів, добрий, гуманний і рятівник». На її думку, такі звернення часто координуються Кремлем для виправдання майбутніх змін політики.

«Зазвичай такі звернення спрямовуються Кремлем і використовуються як привід для Путіна вдавати необізнаність, насварити кількох генералів і використати це як частину своєї стратегії виходу».

Журналіст Майкл Вайс, який поширив коментарі Тліс, додав, що «поява скомпрометованих “місцевих інформаторів”» відбувається тоді, коли Росія демонструє слабкі результати, попри підтримку симпатиків у Білому домі.

Галушка також припустила, що інтерв’ю Мендель Карлсону має на меті використати тему корупції в Україні як інструмент тиску для примусу країни до капітуляції.

Інна Шевченко, одна з лідерок Femen, наголосила як на таймінгу, так і на самій платформі:

«Те, що Юлія Мендель зробила на шоу Такера Карлсона, – це не інакомислення, це служба. Неперевірені чутки про наркотики, анонімні джерела, слово “диктатор”, озвучене на найбільш прокремлівській платформі американських медіа саме в той момент, коли Росія веде переговори про умови своєї безкарності. Таку сцену не обирають випадково. Її обирають, тому що прекрасно розуміють, що вона робить і для кого».

Ширший стратегічний погляд. Меган Моббс, президентка Romulus T. Weatherman Foundation та донька Кіта Келлога, стверджує, що інтереси національної безпеки США не повинні залежати від чуток або особистого ставлення до українського керівництва.

Вона написала:

«800-тисячна, загартована в боях українська армія, що стоїть між Росією та рештою Європи, – це не благодійність. Це одна з найвигідніших стратегічних інвестицій, які Сполучені Штати бачили за покоління. Трагедія полягає в тому, що американські ліві не змогли визначити реалістичну кінцеву мету та не озброїли Україну достатньо швидко, щоб забезпечити перемогу тоді, коли це ще було можливим у 2023 році. А тепер частина ультраправих руйнує будь-яку моральну ієрархію в ім’я результату, що суперечить нашим інтересам. Якщо ми дбаємо про західну цивілізацію, стримування та силу Америки, то відповіддю не можуть бути відступ, розгубленість чи моральний релятивізм. Відповідь – це чітка й рішуча політика, яка приведе цю війну до завершення на користь України – не як акт благодійності, а як акт американського національного інтересу та цивілізаційного самозбереження».

Джерело: фейсбук-сторінка Тнтяни Ворожко