Президент Киргизстану Садир Жапаров підписав закон, який розширює державний контроль над незалежними медіа, попри критику з боку журналістів та правозахисних груп. Про це повідомило видання Reuters.

Закон вимагає від усіх медіа, включно з онлайн-платформами, реєструватися в органах влади. Ресурс вважається зареєстрованим з моменту внесення його до реєстру Міністерством юстиції.

Крім того, закон обмежує іноземну власність до 35%. Це правило поширюється на телебачення та радіо, а також на друковані та онлайн-медіа.

Новинне агентство 24.kg з посиланням на пресслужбу президента Кигризстану пише, що метою закону нібито є модернізація правової бази у сфері медіа з урахуванням цифрової ери.  

Документ серед іншого передбачає, що діяльність медіа може бути зупинена або припинена лише за рішенням суду або самими засновниками. Водночас розширено підстави для винесення попереджень, зокрема за публікації, що містять ознаки закликів до насильницького захоплення влади. Якщо порушення повторюються протягом року, можлива адміністративна відповідальність.

Ще 25 червня депутати парламенту Киргизстану ухвалили законопроєкт «Про медіа», який посилює вимоги до медіа. Ці норми були включені до документа окремими депутатами під час обговорення законопроєкту.

Раніше Комітет захисту журналістів закликав президента Садира Жапарова накласти вето на новий закон. Низка журналістів, медіаекспертів та юристів, які входять до робочої групи з доопрацювання законопроєкту, також звернулися до влади з проханням залишити його у первісному вигляді, виключивши внесені депутатами поправки.

За даними Reuters, нещодавно президент також схвалив покарання за поширення «неправдивої інформації», запровадивши штрафи до 65 000 сомів (740 доларів США) для медіа. Правозахисні групи попередили, що ці заходи порушують міжнародні стандарти свободи слова.

Нагадаємо, у березні 2024 року парламент Киргизстану ухвалив закон «про іноземних представників», аналогічний до російського закону про «іноземних агентів». Згідно з документом, громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону та здійснюють політичну діяльність, оголошуються «іноземними представниками» та будуть включені до спеціального реєстру.

Такі організації зобов’язані додатково звітувати перед владою і можуть піддаватися позаплановим перевіркам. Крім того, «іноземні представники» мають супроводжувати свої публікації спеціальною плашкою.

Фото: Pexels