Ризики, з якими стикалися журналісти, висвітлюючи військову агресію Росії проти України, залишалися найнагальнішою проблемою, пов’язаною з безпекою журналістів у Європі у 2024 році.

Про це йдеться у щорічному звіті партнерських організацій Платформи Ради Європи для сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів, повідомляє Офіс Ради Європи в Україні.

Звіт під назвою «2024: Протистояння політичному тиску, дезінформації та ерозії незалежності медіа» також визначає як серйозні загрози цифрове стеження за журналістами та пов’язані з цим ризики для конфіденційності джерел, транскордонні репресії щодо журналістів — зокрема з боку Росії та Білорусі — та тенденцію до захоплення медіа урядами в деяких країнах.

У звіті також наголошується на зростаючій загрозі дезінформації, зокрема контенту, створеного штучним інтелектом, та державної пропаганди, що використовується для маніпулювання громадською думкою та підриву незалежної журналістики.

Партнери Платформи висунули  низку рекомендацій, закликаючи Раду Європи, Європейську комісію та 46 держав-членів Ради Європи до посилення правового захисту журналістів, запровадження гарантій проти дезінформації та вжиття заходів для боротьби із захопленням медіа та стеженням.

Вони закликали уряди та інституції підтримувати свободу преси через реформування політики, забезпечення прозорості та посилення захисту від загроз і переслідувань.

«Хоча зловживання судовими позовами проти медіа та журналістів продовжують викликати занепокоєння, партнери Платформи вітають ухвалення Радою Європи рекомендації щодо протидії стратегічним судовим позовам проти громадської участі (SLAPPs), набуття чинності Європейського акта про свободу медіа (EMFA) та імплементацію відповідної Директиви ЄС. Вони сподіваються,  що ці ініціативи сприятимуть створенню сприятливішого середовища для свободи медіа», — йдеться у звіті.

Нагадаємо, що  станом на 27 січня 2025 року на фронті та внаслідок російської агресії загинули 147 митців та 95 медійників.