За листопад — грудень 2024 року ІМІ зафіксував 39 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія
За два роки й десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 801 злочин проти журналістів та медіа в Україні.
Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року.
За листопад — грудень 2024 року ІМІ зафіксував 39 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки обстрілів журналістів, погроз та залякувань, пошкоджень офісів медіа, юридичного тиску, кібератаки та закриття офісу медіа внаслідок російського вторгнення.
На фронті за цей період загинули двоє медійників-військовослужбовців:
- Андрій Бучак — журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року його дружина Олена. У 2000-х Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті «Кур’єр».
- Олег Сарело — військовослужбовець, режисер монтажу «Реальної історії». Про загибель стало 9 грудня 2024 року. Пів року тому Олег доєднався до лав Збройних сил України. Він служив у 72-й окремій механізованій бригаді.
- Під російський удар дронами в Харківській області потрапили журналісти Hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою «Порятунок тварин Харків» та почули звуки дронів. Росіяни атакували авто, яке згоріло. Декілька разів їм довелося ховатися від дронів. Журналісти не постраждали.
Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу «МастерШеф». Постраждалих унаслідок обстрілу немає.
В дві хвилі — 26 листопада та 12 грудня — низка медіа та журналістів отримала від невідомих адресатів ідентичні електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Такі листи отримали, зокрема, як національні медіа, так і регіональні (запорізькі, рівненські, волинські, кропивницькі, полтавські).
Кібератаки зазнали телеканал «Еспресо», якому хакери зламали ефірі та спробували запустити ролик із наративами російського ІПСО про мобілізацію в Україні. Крім того, хакери атакували провайдера і запустили на українських каналах російську пропаганду.
Також кібератак зазнало чернігівське онлайн-медіа «Челайн» — не працював сайт і адмінка. Медіа вважають, що до атаки причетні російські хакери.
Крім того, Росія заочно заарештувала два іноземних журналісти та одну українську журналістку після репортажів з Курської області:
Раніше щодо них ФСБ Росії порушила кримінальні справи за фактом незаконного перетину кордону РФ.
Українські медіа продовжують закриватися внаслідок російської агресії. Зокрема, у листопаді припинило мовлення житомирське «Крок радіо», що працювало у місті з 2002 року. Основною причиною закриття в редакції назвали фінансові труднощі та брак кадрів, які посилилися з початком повномасштабної війни.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
Нагадаємо, що Офіс генерального прокурора та медіаспільнота почали синхронізувати списки вбитих Росією журналістів, щоби покращити адвокацію, розслідування та встановлення справедливості за злочини проти медіа. Зокрема, йшлося про синхронізацію списку, який веде Інститут масової інформації, з офіційними даними ОГП.
Фото: ІМІ
З початку повномасштабної війни Росія вчинили 801 злочин проти медіа та журналістів
За два роки й десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 801 злочин проти журналістів та медіа в Україні.
Такими є дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, що здійснює Інститут масової інформації з першого дня вторгнення РФ в Україну, 24 лютого 2022 року.
За листопад – грудень 2024 року ІМІ зафіксував 39 злочинів проти медіа та журналістів, які скоїла Росія. Це випадки обстрілів журналістів, погроз та залякувань, пошкоджень офісів медіа, юридичного тиску, кібератаки та закриття офісу медіа внаслідок російського вторгнення.
На фронті за цей період загинули двоє медійників-військовослужбовців:
Андрій Бучак – журналіст із Луганська, який на фронті був із 2014 року. Зник 13 серпня 2024 року біля села Водяне (Донецька область). Про загибель повідомила 24 листопада 2024 року його дружина Олена. У 2000-х Андрій Бучак працював у луганській рекламно-інформаційній газеті «Кур’єр».
Олег Сарело – військовослужбовець, режисер монтажу «Реальної історії». Про загибель стало 9 грудня 2024 року. Пів року тому Олег доєднався до лав Збройних сил України. Він служив у 72-й окремій механізованій бригаді.
Під російський удар дронами в Харківській області потрапили журналісти Hromadske Ксенія Савоскіна та оператор Олексій Нікулін. Медійники знімали сюжет про евакуацію тварин разом з ініціативою «Порятунок тварин Харків» та почули звуки дронів. Росіяни атакували авто, яке згоріло. Декілька разів їм довелося ховатися від дронів. Журналісти не постраждали.
Крім того, внаслідок російського обстрілу зазнав значних пошкоджень павільйон, де телеканал СТБ знімає шоу «МастерШеф». Постраждалих унаслідок обстрілу немає.
В дві хвилі – 26 листопада та 12 грудня – низка медіа та журналістів отримала від невідомих адресатів ідентичні електронні листи про мінування різних установ у різних областях України, а також самих редакціях медіа. Такі листи отримали, зокрема, як національні медіа, так і регіональні (запорізькі, рівненські, волинські, кропивницькі, полтавські).
Кібератаки зазнали телеканал «Еспресо», якому хакери зламали ефірі та спробували запустити ролик із наративами російського ІПСО про мобілізацію в Україні. Крім того, хакери атакували провайдера і запустили на українських каналах російську пропаганду.
Також кібератак зазнало чернігівське онлайн-медіа «Челайн» – не працював сайт і адмінка. Медіа вважають, що до атаки причетні російські хакери.
Крім того, Росія заочно заарештувала два іноземних журналісти та одну українську журналістку після репортажів з Курської області:
журналістка France 24 Кетрін Норріс Трент
журналіста DW Ніколаса Конноллі
журналістку hromadske Діану Буцко.
Раніше щодо них ФСБ Росії порушила кримінальні справи за фактом незаконного перетину кордону РФ.
Українські медіа продовжують закриватися внаслідок російської агресії. Зокрема, у листопаді припинило мовлення житомирське «Крок радіо», що працювало у місті з 2002 року. Основною причиною закриття в редакції назвали фінансові труднощі та брак кадрів, які посилилися з початком повномасштабної війни.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
