13 грудня на ютуб-каналі Акіма Галімова «Реальна історія» вийшов випуск за участі шефкухаря Євгена Клопотенка, присвячений традиційним, автентичним різдвяним стравам. Програму «Готуємо 12 втрачених українських страв! Чому ми про них забули?» знімали в Трапезній церкві святих Антонія і Феодосія Києво-Печерської лаври.

Отримавши доступ до архівів трапезної, де є чимало старовинних рецептів, Євген Клопотенко разом зі своєю командою почали вивчати суто українські кулінарні традиції.

У соцмережах запис випуску назвали «безсоромним знущанням зі святині», «глумом», «оскверненням», аргументуючи це тим, що в храмі здійснювалися святі таїнства, а церква має залишатися місцем для молитви, а не шоу.

Клопотенко попросив вибачення перед тими, чиї почуття міг зачепити через зйомки проєкту про їжу на території Києво-Печерської лаври, відповідний допис він опублікував у соцмережі «Інстаграм».

Так, у своїй заяві ресторатор поділився роздумами про важливість єдності українців і збереження національної спадщини.

«Мої щирі вибачення всім істинно віруючим українцям, чиї почуття я зачепив. Я завжди готовий визнавати свої помилки», — наголосив Клопотенко.

Він зазначив, що такі інциденти часто використовуються російською пропагандою для розколу українського суспільства, та закликав не піддаватися на провокації.

«Ворог витрачає неймовірні зусилля, щоб роз’єднати нас, викидаючи сотні фейків у інфопростір. Але в нього нічого не вийде», — сказав шефкухар.

Кулінар висловив думку, що за роки впливу УПЦ МП багато українців віддалилися від церковних традицій через страх та нерозуміння.

Тому він закликав відвідати Києво-Печерську лавру, яка є частиною національної спадщини: «Це неймовірний заповідник — наша історія, якою варто пишатися».

Окремо ресторатор наголосив на важливості відродження українських традицій та історії, поділившись успіхом нового випуску «Реальної історії» про різдвяний стіл, який уже набрав майже 150 тисяч переглядів.

Окрім того, шефкухар закликав українців випромінювати світло і ділитися любов’ю, щоби протистояти злу.

У пресслужбі монастирського комплексу прокоментували зйомку шефкухарем Євгеном Клопотенком та журналістом Акімом Галімовим випуску про автентичні різдвяні страви в трапезній Києво-Печерської лаври.

У своїй заяві адміністрація лаври пояснила, що Трапезна палата не є храмом, тому ані Євген Клопотенко, ані інші учасники знімальної групи не порушили вимоги експлуатації памʼятки історії та культури.

«Захід проходив у Трапезній палаті, яка є історичною частиною архітектурного комплексу та з моменту свого заснування в кінці XIX століття слугувала місцем спільної трапези. Ця зала не є храмом та завжди використовувалася для проведення урочистостей: духовних, культурних і освітніх. Це повністю відповідає чинному законодавству й вимогам експлуатації пам'яток історії та культури, а також жодним чином не шкодить живопису XX століття», — наголосили в заяві.

Представники Києво-Печерської лаври додали, що Росія і проросійські сили системно використовують лавру у своїй пропаганді для розпалювання суперечок та розколу серед українців.

«Ми закликаємо всіх перевіряти інформацію, а також бути уважними до провокацій, які часто поширюються ворогом. Адміністрація заповідника завжди готова до відкритого діалогу й продовжить працювати над тим, щоб цей сакральний простір залишався місцем духовного єднання, збереження історичної спадщини та культурного збагачення», — підсумували в заяві.

Проте в коментарях користувачі соцмереж розділилися. Хтось дякував авторам проєкту, а хтось — критикував і засуджував зйомку в Трапезному соборі.

У відповідь одразу ж Євген Клопотенко пояснив, що напередодні Різдва прагне, щоб якомога більше людей дізналося про справжні традиції цього світлого свята.

Шефкухар уточнив, що перед зніманням команда провела консультації зі святими отцями та працівниками заповідника. До того ж вони не готували і не пригощали стравами, а лише демонстрували їх.

«Мені шкода, що у частини людей це викликало негативні емоції — образити почуття вірян не було на меті, навпаки, я прагнув поділитися з вами чимось добрим і світлим, бо саме таким вийшов цей випуск "Реальної історії"», — зазначив він.

Український телеведучий Костянтин Грубич висловився стосовно скандалу, який розгорівся навколо ресторатора Євгена Клопотенка.

Грубич підкреслив, що зазвичай уникає обговорень політичних тем, але цього разу вирішив порушити власне правило через важливість ситуації.

«Дуже обережно і майже ніколи не встрягаю у всезагальні інтернет-срачі на політичні теми. Але зараз все ж таки порушу своє ж табу. Бо колись одним з перших розпочав тренд уваги до української національної кухні у наших медіа», — поділився телеведучий.

Він нагадав, що слово «трапеза» історично стосується їжі та частувань у монастирях, що робить дії Клопотенка абсолютно доречними.

«Клопотенко — візіонер. Чувак, який випереджає час і не боїться посилати хитких не матом за руським кораблем, а щоразу новими і дещо провокативними діями. Тут не лише про кухню, а більше про нашу ідентичність. І нехай він трохи павич і нарцис, ідеальних немає. Але як людина, яка замінює собою цілі інституції, він гідний не хейту, а підтримки і захвату», — висловився Грубич.

Також журналіст закликав припинити спекуляції навколо дій Євгена та підтримати його зусилля, спрямовані на популяризацію українських традицій.

Український журналіст Віктор Трегубов зазначив, що «"Трапезна" — монастирська їдальня. Вона може бути окремою будівлею в комплексі монастиря, прибудовую або розширенням притвору. Але в відносно нові історичні часи трапезні також використовували як зимові "храми" — коли центральний храм консервували на зиму, щоб зекономити на опаленні».

За його словами, якщо безпосередньо в Трапезній є престол та антимінс (спеціальний плат з мощами святих), то вона виступає в ролі окремого храму. Відповідно, її призначення храмове і, наприклад, кулінарні шоу там вкрай недоречні.

«Якщо в Трапезній такого немає, вона є їдальнею або притвором. В обох випадках приготування та споживання їжі там не те що припустимо, а й нормально, особливо якщо це з благодійною метою (наскільки мені відомо, в Клопотенка саме так). Нормальна та історично поширена християнська практика. Більш того, сучасні форми християнського богослужіння виросли з ранньохристиянських благодійно-молитовних вечерь — агапе — а ті, в свою чергу, з Тайної вечері», — написав журналіст у фейсбуку.

Український письменник та перекладач Остап Українець також висловився стосовно випуску «Реальної історії»: «В українському православ'ї мені найбільше подобається нормалізованість різних поглядів. В УГКЦ воно ніби є, але дуже обмежено і собі на стигму переважно, більшість кліриків без дозволу з єпархії кашляти не в той бік бояться, а от в ПЦУ з будь-якого контроверсійного питання навіть священники в моїй стрічці (не так їх і багато) матимуть діаметрально різні погляди, захищатимуть їх до старозавітніх прокльонів, але при тому всі залишаються священниками ПЦУ».

Щодо ситуації з українським ресторатором у письменника є дві думки. 

«Яким чином ритуальні страви у трапезному храмі можуть бути джерелом ритуальної нечистоти? Як парафіянам, то паску і ковбаску в храм приносити можна чомусь. Мені доводилось буквально їсти трапезу в православному храмі, і священник не вважав це ритуально неприпустимим», — додав Остап Українець.

• Читайте також: Клопотенко дістає шаблюку! На американському каналі показали сюжет про російський борщ

Фото: скриншот із відео