Доступ ЗМІ до Верховної Ради України, #11321

«Коли вперше допустили журналістів у ложу преси — це був прорив», — сказав сьогодні на заході Олександр Піскун (представник #USAID).

Ложа преси... Хто пам'ятає, як вона виглядає? Більше 20 років тому... (упс, роки летять) ми запланували дебош у ложі преси парламенту. Нас, студентів, непокоїла цензура в країні... Темники... Ми розуміли, що скоро підемо працювати у ЗМІ і мали це явище побороти, працювати за темниками це поза нашою ціннісною парадигмою...

Вночі у гуртожитку малювали плакати. «Журналісти не мавпи» — це творіння Tata Peklun (плакати у нас в країні не викидають, тож вони в мене надійно сховані всі ці роки, але краще, щоб ніколи не знадобилися)...

Далі ми домовилися з одним нардепом, що він їх пронесе і ми їх в туалеті заберемо. Ну, бо ти просто так плакати не пронесеш... Так і сталося. Потім Антон Кушнір і я полізли а ложу преси, а Ostap Kryvdyk нас замикав. Плакати ми розкрили... І.. вуаля. І коли прийшла здивована охорона, він їм сказав: «Йой! Най повисить, хлопці!». Кривдик був переконливим. Ніхто з нас нічого не планував прибирати... Ми навіть попали в газету!

Я до речі пам'ятаю ті часи «Телекритики», яка діяла як вочдог медіапростору, і ми, студенти, намагалися посильно підпирати, де могли...

Та важлива не лише свобода слова, а й відкритість роботи будь-якої ради. Anastasia Radina сьогодні правильно зауважила на заході, де ми були з Олена Сокотюк, що боротьба з корупцією без відкритості неможлива...

Після років закритості (ковід, війна) це не просто питання коментарів... Це питання того, що вже виростає нове покоління журналістів, яке поняття не має, що таке реальна парламентська журналістика. Вони знають, як виглядає ложа преси хіба з картинок... Це вже не просто питання відкритості. Виклик в рази сильніший... Ми маємо студентів і випускників останніх років, які не знають, як виглядає ложа преси...

Хто захоче бути парламентським журналістом? Це видати інформацію із запізненням, коли нардепи на телеграм-каналах все заспойлерили. Рейтинг телеграм-каналів деяких нардепів росте, а довіра до Верховної Ради як інституції падає...

Сектор журналістів втрачає не лише контроль, а й якість... Про це сьогодні на заході USAID говорила Svitlana Ostapa, Nataliia Ligachova.

Народна депутатка Ivanna Klympush-Tsintsadze наголосила, що коли ми вчасно не отримуємо порядки денні — громадський сектор не може вчасно сигналізувати про ризики.

Так, ми втомились жити як пожежна команда: сесія, це номер проєкту, давай бігом перевіряємо і з'ясовується, що в турборежимі тягнуть черговий «шкурняк» типу 12089 і давай вночі писати всім — нардепи не голосуйте, ГО, ЗМІ підпирайте... Це жесть.

Представник USAID Stanislav Ivasyk згадав, як протягували 5655, за який нам прилетіло і з Європарламенту, і від Єврокомісії... Коли Шуляк на засіданні навіть свої казали, що не володіють «скорочтєнієм». Але кого це зупинило?

А ми ж могли це заблокувати, був би доступ, і країна не втарчала б суб'єктність на міжнародній арені в такий час...

І я сиджу і згадую, як в Коцюбинське свого часу приїздив антикорупційний комітет на виїзне засідання. Єгор Соболєв приїхав... І могли ж працювати не на Садовій, а приїхати в селище... Що зараз нема приміщень з укриттями, де можна зібрати на засіданні комітет і жуналістів? І от Юлія Кириченко говорить про те, що можна працювати ж не тіки в кабінетах комітетів... І я таке люто плюсую.

З головою комітету з питань свободи слова нам пощастило. Ярослав Юрчишин — це завжди радість, а після ери Шуфрича — джек-пот! То от треба його проєкт підтримати. Виходить же швидко проходити зал David Braun...

Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»

Текст публікується з дозволу авторки, оригінал за посиланням

Фото: Iryna Fedoriv/фейсбук