Уряд Туреччини має намір ухвалити закон, спрямований на боротьбу з так званими «іноземними агентами». Законопроєкт спрямований проти осіб, які ймовірно діють «проти безпеки держави або її політичних інтересів» на замовлення іноземних організацій.

Європейська федерація журналістів (EFJ) закликала відкликати законопроєкт, який дасть владі більше повноважень для придушення будь-якої критики уряду.

Запропонований закон є частиною судового пакету, представленого Партією справедливості та розвитку (ПСР) президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Законопроєкт вводить відповідальність за злочин, пов’язаний зі шпигунством «проти безпеки або політичних інтересів держави відповідно до стратегічних інтересів або інструкцій іноземної держави або організації». За порушення передбачено позбавлення волі від трьох до семи років.

У травні законопроєкт відкликали після критики з боку опозиційних партій, однак уже найближчими днями його планують повторно обговорити в парламенті.

«"Закон про іноземних агентів впливу", запропонований урядом Туреччини, становить тривожну загрозу свободі слова та громадянському суспільству. Цей нечітко сформульований законопроєкт може перетворити повсякденну журналістську та громадську правозахисну діяльність на кримінальні злочини, створюючи жахливий ефект для незалежних ЗМІ та змушуючи мовчати критичні голоси. Ми закликаємо турецький уряд відмовитися від цього шкідливого законодавства та підтримувати демократичні права, закріплені в конституції Туреччини», — заявив віцепрезидент EFJ Мустафа Кулелі.

Генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес також вважає цей законопроєкт «прямим нападом на свободу преси та громадянське суспільство».

«Прикриваючись державною безпекою, Туреччина ризикує криміналізувати законну журналістику та правозахисну діяльність, підриваючи основи демократичного суспільства», — сказав Гутьєррес.

Нагадаємо, схоже законодавство про «іноземних агентів» діє з 2017 року в Росії. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа «іноземними агентами» і вимагати від медіа розкривати джерела фінансування. У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати «іноземними агентами» і фізичних осіб, які поширюють матеріали «ЗМІ-іноагентів» або беруть участь у їх створенні. 

У вересні 2023 року реєстр «іноагентів» опублікували також у Казахстані, проте на них законодавство країни не накладає обмежень. У грудні 2023 року схожий закон про боротьбу з «іноземним впливом» ухвалив парламент Угорщини, в березні 2024-го — парламент Киргизстану.

У березні 2023-го Politico повідомило, що Євросоюз також працює над власним законом про «іноземних агентів», який змусить комерційні та неурядові організації розкривати будь-яке фінансування з-за меж ЄС. Його розглядають, щоб позбутися втручання зокрема Росії та Китаю у внутрішні справи Євросоюзу. На відміну від Росії, європейський закон не буде спрямований на фізичних осіб.

3 червня 2024  року голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі також підписав закон «Про прозорість іноземного впливу». Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону. Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада також висловили занепокоєння подіями в Грузії. У липні лідери країн Євросоюзу погодилися призупинити вступ Грузії.

Фото: Getty Images