5 листопада відбулася закрита зустріч радника Президента України з питань комунікацій Дмитра Литвина з організаціями, що працюють у сфері протидії дезінформації та інформаційної безпеки, яких зібрала громадська організація «Детектор медіа». Зустріч в Укрінформі модерував Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». Радник президента розпочав із того, що «держава не має бути єдиним суб’єктом на інформаційній арені», підкреслив важливість залучення громадянського суспільства та вислухав пропозиції учасників.

• Читайте також: «Президент об’єктивно став головним медіа країни», — Дмитро Литвин, радник Зеленського з комунікацій

Систему стратегічних комунікацій лише належить збудувати

Для ефективної побудови системи стратегічних комунікацій Україні потрібна тісна координація між відомствами, прозорість і активне залучення громадянського суспільства. Експерт ГО «Інститут інформаційної безпеки» Олексій Харченко сказав, що «ми повинні прагнути до стану довіри в суспільстві до інститутів влади, до спільного майбутнього».

Голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт пояснив, що держава має обов’язок піклуватися про «когнітивну безпеку» нації. Усе, що допомагає обороні, а не зосереджується на піарі партії влади чи посадовців, громадськість готова підтримувати, — сказав координатор волонтерської групи CAT-UA Артем Захарченко.

  Костянтин Квурт

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки бачить боротьбу з дезінформацією як сукупність дій: це заборона каналів дезінформації, створення якісного контенту та медіаосвіта, — сказав керівник центру Ігор Соловей. Однак після кадрових змін у МКІП мандат на координацію цих зусиль зник, тепер робота відбувається лише в межах горизонтальних зв’язків.

Громадські експерти за підсумками обговорення рекомендували для побудови ефективної системи стратегічних комунікацій налагодити координацію між державними інституціями, системно залучити громадянське суспільство до формування наративу та комунікації з людьми, а також чітко зафіксувати ролі та функції держінституцій, центрів протидії дезінформації, громадських організацій, національних і регіональних медіа, місцевої влади. Крім того, учасники зустрічі запропонували із залученням громадянського суспільства напрацювати зміни до Плану заходів із реалізації Стратегії інформаційної безпеки.

Учасники дискусії

Зробити комунікації влади більш прозорими та зрозумілими, не уникати «незручних» тем

Низька прозорість у комунікаціях влади викликає критику з боку громадськості й експертів, які наголошують на важливості відвертого діалогу щодо кризових питань.

Директорка ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк сказала, що в держави переважає політика «кругової оборони», де уникають реагування на кризові питання — наприклад, мобілізації, демобілізації, комунікації із сім’ями зниклих безвісти та ін. Вона також зазначила, що важливо повернути прямі трансляції засідань Верховної Ради та місцевих рад, їхніх комітетів.

  Оксана Романюк

Оксана Мороз з ініціативи «Як не стати овочем» сказала, що відсутність комунікації з чутливих для суспільства питань створює вакуум, який заповнюють чутки та дезінформація, тому необхідно комунікувати не лише «зручні» теми. За словами заступниці керівниці «Медійної програми в Україні» Оксани Майдан, дослідження медіаспоживання USAID-Internews показує, що недокомуніковані наративи приживаються у суспільстві: наприклад про ТЦК та мобілізацію, а також про корупцію.

 Оксана Мороз

Колишня очільниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська додала, що «трансляція надмірно оптимістичних наративів розслабляє суспільство», натомість більш відверте інформування про реальний стан на фронті та загрози — могло б мотивувати людей до активніших дій, наприклад, долучатися до Сил оборони.

Любов Цибульська

• Читайте також: «Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій», — Любов Цибульська в подкасті «Медіуми»

Гендиректор Укрінформу Сергій Череватий звернув увагу на те, що суспільство поділене між настроями «ми перемагаємо» та «все пропало». При цьому, за його словами, в армії є сотні людей, готових говорити, але їх потрібно скоординувати та дати дозвіл на комунікацію. Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова сказала, що між тим Міністерство оборони — найзакритіша структура для журналістів. А комунікаційні функції зосереджені в МО в руках людей, які не несуть юридичної відповідальності за власні дії, але прагнуть керувати.

  Сергій Череватий, Дмитро Литвин

Експерти запропонували перезавантажити державну комунікацію, приділяючи увагу не лише «зручним» темам, а й питанням, які справді хвилюють суспільство. Важливим завданням є вдосконалення системи військових медіа для посилення комунікації про воєнні події та створення органу цивільного або громадського нагляду за їхньою роботою. Також рекомендували налагодити ефективну співпрацю з іноземними журналістами в ключових містах, таких як Київ, Львів і прифронтові обласні центри, надаючи їм допомогу в пошуку спікерів і фіксерів, як, наприклад, це робить «Харків медіахаб».

Реформування телемарафону

Телемарафон «Єдині новини», який має інформувати суспільство про важливі події, сьогодні потребує кардинальних змін, адже в поточному форматі він втрачає довіру глядачів і виглядає як продовження пресслужб влади.

• Читайте також: Як Офіс президента губить свої медіа

Як каже Наталія Лигачова, «телемарафон дратує Захід і заколисує українських громадян, не надаючи їм водночас важливої інформації». Вона пояснила, що формат не сприяє реальній обізнаності людей щодо критичних обставин, які мають значення для кожного. Відсутність відкритого діалогу в марафоні за участі всіх проукраїнських стейкхолдерів відчутно впливає на сприйняття громадськістю висвітлення новин, адже суспільство очікує обговорення чутливих тем, які стосуються життя країни в умовах війни.

  Наталія Лигачова

Критичний погляд на поточний формат поділяли й інші учасники зустрічі. Ольга Юркова сказала, що «телемарафон перестав виконувати свою функцію як інструмент діалогу з громадянами». За її словами, суспільство має право не лише на отримання новин, а й на доступ до обговорення болючих тем. Оксана Романюк додала, що в поточному форматі телемарафон може посилювати поляризацію в країні. Разом із тим, радник президента Дмитро Литвин сказав, що телемарафон продовжить працювати до кінця воєнного стану і закликав громадськість надавати конструктивні ідеї, що саме в ньому змінити.

Під час обговорення експерти висловили готовність долучитися до напрацювання змін до поточного формату телемарафону та надати свої рекомендації.

 Дмитро Литвин

Комунікації з іноземними аудиторіями та з українцями — як в Україні, так і за кордоном

Брак комунікації від держави як усередині країни, так і на закордонні аудиторії — є суттєвою проблемою, яка потребує нагального розв’язання. Любов Цибульська сказала, що «президент залишається майже єдиним спікером на міжнародному рівні», що звужує можливості для якісної комунікації з іноземною аудиторією. Президент Фундації «Суспільність» Тарас Петрів підхопив цю думку та запропонував «визначити в Офісі президента спікера на щодень, на зразок Джона Кірбі у США». Відсутність франкомовних, іспаномовних та арабськомовних спікерів обмежує здатність України доносити свою позицію у світі та протидіяти російській дезінформації.

  Дмитро Тузов, Дмитро Хільченко, Ігор Соловей, Тарас Петрів

• Читайте також: Любов Цибульська: Російська культура — це блискучий троянський кінь, усередині якого танки, бомби та ракети

Для українців за кордоном також бракує комунікаційних ресурсів і системного підходу. Засновниця ініціативи «Нота Єнота» Альона Романюк сказала, що відсутність повідомлень і розуміння, як українцям за кордоном долучитися до боротьби з дезінформацією, залишає їх значний потенціал незадіяним. За словами Оксани Романюк, вибори та референдум у Молдові проілюстрували, наскільки по-різному можуть мислити громадяни всередині та зовні країни. Нинішній брак українських місцевих ресурсів для громадян, що живуть в інших країнах, викликає занепокоєння.

Для покращення комунікації держави як усередині країни, так і на міжнародній арені експерти запропонували створити посаду щоденного спікера від Офісу президента чи державного комунікатора, який оперативно реагуватиме на важливі події, спростовуватиме дезінформацію, буде повідомляти регулярні апдейти щодо ключових питань. Крім того, необхідно розширити пул комунікаторів, які володіють основними іноземними мовами.

Тарас Петрів

Для посилення зв’язку з українцями за кордоном важливо дослідити вплив російських наративів на цю аудиторію та створити канали комунікації, що сприятимуть формуванню довіри до української держави й офіційних інституцій. Розуміння того, яким чином провести такі дослідження — є в громадських організацій. Консолідація українців за кордоном навколо спільних цінностей і довіри до держави дозволить активніше долучати їх до відстеження дезінформації, протидії пропаганді та до поширення української позиції у світі. Експерти пропонують також структурувати залучення активної української діаспори, наприклад, утворивши українські громадські хаби, які об’єднуватимуть зусилля активістів.

 Учасники дискусії

Проблеми з анонімним сегментом телеграму

Проблеми з анонімними телеграм-каналами, які в режимі реального часу публікують часто секретну інформацію про обстріли та стан ППО, стали однією з ключових тем обговорення. Наталія Лигачова сказала, що «хтось зливає інформацію про прильоти в реальному часі», підкреслюючи небезпеку, яку це створює для інформаційного простору України. Адже, на відміну від професійних медіа, які дотримуються етичних стандартів і несуть відповідальність за контент, анонімні телеграм-канали публікують зливи без дотримання «часового ембарго», а між тим ще й маніпулюють інформацією. Це призводить до того, що частина суспільства починає більше довіряти таким сумнівним джерелам, ніж офіційним сторінкам держорганів і повідомленням професійних медіа, сприяє перетворенню телеграм-каналів на основне джерело новин для людей. За словами Наталії Лигачової, на рівні держави вже давно слід перекрити «злив» інформації про прильоти анонімним телеграм-каналам.

• Читайте також: Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму

Співзасновниця проєкту StopFake.org Ольга Юркова каже, що «незалежні медіа часто залишаються поза системною співпрацею з урядом», що ускладнює боротьбу з дезінформацією та підриває довіру громадськості до офіційних джерел. Закон «Про медіа», за її словами, частково посилив протидію дезінформації, однак потребує додаткових механізмів для регулювання платформ, зокрема телеграм. Відсутність чітких правил для каналів із великою аудиторією на платформі Telegram ускладнює регулювання контенту та боротьбу з фейками. Дмитро Тузов додає, що, в той же час, існує невиправдано «високий градус істерики щодо роботи журналістів», і треба цю ситуацію виправляти. Оксана Романюк пояснила, що «правила мають бути єдиними для всіх типів медійних ресурсів», наголошуючи на необхідності запровадження стандартів відповідальності, які б зобов’язали платформи розкривати інформацію про власників і маркувати рекламу. Дмитро Литвин вказав, що самими заборонами проблему не розв’яжеш і звернув увагу на зростання ролі TikTok у Франції та Німеччині: це може стати ще однією загрозою і для України.

Учасники дискусії

Експерти рекомендують обмежити витоки інформації від Сил оборони до анонімних телеграм-каналів, надаючи пріоритет поширенню важливої інформації через професійні медіа, які дотримуються стандартів відповідальності. Також посадовцям і органам влади варто утримуватися від підсилення репутації сумнівних телеграм-майданчиків, не надаючи їм інтерв’ю чи ексклюзивів і відмовитися від використання телеграму для внутрішніх комунікацій, а натомість розвивати канали на альтернативних платформах, таких як WhatsApp. Крім того, найбільші канали у телеграмі й на інших популярних онлайн-платформах необхідно спонукати до реєстрації, що забезпечить більшу прозорість і відповідальність у їхній роботі. Для боротьби з зовнішніми інформаційними впливами доцільно впровадити механізми FIMI (foreign information manipulation and interference) та вдосконалити регулювання контенту на великих онлайн-платформах.

Місцеві медіа у кризі

Оксана Романюк розповіла, що відповідно до дослідження медіаспоживання від USAID-Internews, «місцеві медіа зараз мають найвищу довіру». Але без належної підтримки саме місцеві медіа найбільше потерпають від кризи. Вона повідомила, що «щотижня закривається одне медіа», що вказує на масштаб кризи, з якою стикаються регіональні журналісти. Водночас, як розповіла Альона Романюк, на місцевому рівні російська пропаганда намагається підтримувати мережі колишніх антивакцинаторів, які стали конспірологами та тепер переконують, наприклад, що «Україна — держава, якої не існує».

 Альона Романюк

Прифронтові медіа стикаються зі ще більшими викликами. За словами заступниці виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Інни Підлуської, нещодавнє дослідження фонду демонструє «пряму кореляцію між ефективністю комунікацій місцевої влади та відчуттями людей у цих регіонах». Відсутність належної комунікації з боку влади на місцевому рівні не тільки підриває довіру до влади, а й створює вакуум, який швидко заповнюється дезінформацією та фейками.

 Інна Підлуська

Експерти рекомендують, щоб влада та провідні посадовці публічно говорили про підтримку медіа, а також про невідворотність покарання за злочини проти журналістів: це не лише сприятиме медіаграмотності суспільства, а й допоможе зміцнити безпеку працівників медіа. Крім того, необхідно розробити та затвердити постанову Кабінету Міністрів про бронювання для журналістів із прозорою процедурою, щоб запобігти масовій мобілізації медійників і забезпечити їхню можливість працювати в умовах кризи. Важливим також є розширення інструментів фінансової підтримки для місцевих медіа, які найбільше потребують допомоги для продовження своєї роботи.

Стратегічні комунікації з українцями у тимчасовій окупації

Ще однією темою була відсутність ефективної комунікаційної стратегії для тимчасово окупованих територій. Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла, що «немає органу, який би координував стратегічні комунікації з тимчасово окупованими територіями», а відсутність системної стратегії держави щодо цих територій ускладнює формування наративів і призводить до фрагментації зусиль. Єдина інформаційна політика могла би зміцнити позиції України в умовах інформаційної війни та залучити громадянське суспільство до розв’язання цієї проблеми.

 Галина Петренко

Щодо тимчасово окупованих територій експерти рекомендують сформувати сценарії можливого розвитку подій і визначити орган, відповідальний за стратегічні комунікації в цих регіонах. Такий орган міг би забезпечити узгодженість наративів та ефективне інформування жителів ТОТ про плани України та заходи з реінтеграції. Крім того, слід оновити План заходів із реалізації Стратегії діяльності Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на 2024–2026 роки, залучивши до цього процесу громадські організації.

За підсумками зустрічі експерти підготували низку рекомендацій, які передали раднику Президента Дмитру Литвину з метою їхнього включення до Внутрішнього плану дій для зміцнення України. «Ми підготували дуже конкретні пропозиції до внутрішнього Плану перемоги. Сподіваюся, принаймні частину їх органи влади візьмуть в роботу» — каже модератор зустрічі Вадим Міський. Сторони також домовилися про продовження взаємної співпраці для вдосконалення стратегічних комунікацій та ефективнішої протидії дезінформації.

 Учасники дискусії 

Усі фото: Євген Котенко, Укрінформ