Український інститут національної памʼяті повідомив, що планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році у відповідь на звернення польських громадян. Про це йдеться на сайті Інституту.

Інститут також звернувся до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з пропозицією передбачити в державному бюджеті на 2025 рік бюджетну програму «Збереження місць пам’яті», метою якої буде проведення відповідних досліджень та робіт, зокрема і на місцях пам’яті польського народу.

Голова УІНП Антон Дробович пояснив, що офіційні міжінституційні механізми з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті — такі як робочі групи між інститутами нацпам’яті та профільними міністерствами — вже тривалий час не діють.

Тож, за його словами, УІНП схиляється до того, щоб «піти назустріч інтересам польських громадян» та «у порядку виключення» взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача.

Голова УІНП запевнив, що в разі отримання від польських громадян необхідних уточнень про локалізацію потенційних місць пошуку, Інститут «старатиметься допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію».

«УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні», — прокоментував Антон Дробович.

УІНП також розповів, що ще в 2020 році обидва інститут нацпам’яті домовились створити групу з розгляду проблемних питань. Проте польська сторона досі не погодила проєкт її регламенту.

У червні 2022 року міністерства культури України та Польщі підписали Меморандум про співробітництво у сфері національної пам'яті. Він передбачав створення спільної робочої групи з питань розшуку та ексгумації поховань і мав вступити в дію після припинення воєнного стану в Україні. Втім, пише УІНП, польська сторона гостро підіймала питання пошуку та ексгумації й надалі протягом усього часу повномасштабної війни.

Вже на початку 2024 року уряди обох країн вирішили створити спільну Робочу групу з питань національної пам’яті. Як пише УІНП, Міністерство культури України затвердило склад української частини цієї групи. Проте інформації про формування польської частини українська сторона досі не отримала.

УІНП також нагадує, що щонайменше тричі з 2019 року польській стороні надавали дозволи на проведення робіт та досліджень на польських місцях пам’яті в Україні. Проте запит України на відновлення меморіальної таблиці на братській могилі воїнів УПА на горі Монастир у Польщі у первинному вигляді з іменами похованих досі залишається не виконаним.

«Зазначене вище залишає відкритим питання щодо готовності польської сторони до паритетних і рівноправних відносин з Україною у сфері історичної памʼяті», — резюмує УІНП.

Відзначимо, раніше в польському Інституті  національної  пам’яті  стверджували, що з 2020 року Варшава вже девʼять разів подавала запити до української сторони щодо проведення ексгумацій польських жертв, але начебто щоразу отримувала відмову. 

Нагадаємо, нещодавно заступник міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський заявив, що питання ексгумації жертв Волинської трагедії розглядатимуть у першому розділі переговорів з Україною про вступ до ЄС. За його словами, «якщо ця глава не буде закрита, Україна не зробить жодного кроку вперед у наступних розділах». Він додав, що його країна не хоче помсти і не вимагає покарання, а просто «хоче гідного поховання своїх предків».

Напередодні, 1 жовтня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на полях Варшавського безпекового форуму заявив, що Україна готова до обговорення питання Волинської трагедії.

Фото: Антон Дробович / фейсбук