Сейм Польщі про Волинську трагедію: Примирення має включати визнання провини

Сейм Польщі про Волинську трагедію: Примирення має включати визнання провини

12 Липня 2023
5596
12 Липня 2023
10:19

Сейм Польщі про Волинську трагедію: Примирення має включати визнання провини

5596
Прем’єр країни Моравецький: Поляків вбивали сокирами, вилами, мотиками, спалювали живцем — це був особливо жахливий, жорстокий геноцид. Повне примирення неможливе без остаточної ексгумації усіх загиблих.
Сейм Польщі про Волинську трагедію: Примирення має включати визнання провини
Сейм Польщі про Волинську трагедію: Примирення має включати визнання провини

Сейм Польщі 11 липня ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам'яті жертв».

Як повідомляють Polsat News та TVN24 і передають «Європейська правда» та DW, документ прийняли одноголосно усі 440 депутатів.

У резолюції підкреслено, що «польсько-українське примирення, яке роками вибудовували представники обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам'яті жертв років Другої світової війни». 

Резолюція стверджує необхідність «провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду на Східних кресах».

Резолюція згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли відбулася «кривава неділя — кульмінаційний момент Волинської різанини, геноциду, запланованого Організацією українських націоналістів, який мав призвести до винищення поляків на Південно-східних кресах (так частина польського дискурсу називає тогочасні українські території, Волинь і Галичину, в складі Польщі. — «ДМ»)».

У резолюції стверджується, що того дня підрозділи ОУН і УПА, «часто підтримувані українським цивільним населенням», напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і «вбили значну частину їхнього населення».

Як ідеться в документі, «за планами керівництва ОУН, на теренах Польської республіки, заселених спільно польською та українською людністю, поляків треба було вбити або застрашити і змусити до втечі».

Резолюція нагадує, що з 2016 року 11 липня відзначається у Польщі як Національний день пам'яті жертв геноциду, під час якого «було вбито понад 100 тисяч поляків — часто у дуже жорстокий спосіб, кількасот тисяч осіб втекло з Кресів, побоюючись такої ж долі».

«Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками», — йдеться також у документі.

У резолюції також згадується, що «сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії проти України, коли український народ сам відчуває на собі злочини, скоєні окупантами, стає особливо зрозумілим і своєчасним, що насильство не є правильним способом формування відносин між сусідами».

Також учора, 11 липня, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час відзначення 80-х роковин трагедії заявив, що польсько-українське примирення має базуватися на правді і не буде повністю можливим, поки не буде знайдено і перепоховано останні рештки вбитих на Волині поляків.

«Наші українські сусіди та союзники сьогодні, мабуть, розуміють краще, як для нас важливо відшукати кожне місце, усі рештки та поховати їх по-християнськи. Ми, поляки, ніколи не зупинимось, поки останні рештки не будуть знайдені. Це не лише наша справа, а й справа українців. Не буде цілковитого польсько-українського об'єднання без усіх решток», — цитує Моравецького Polskie radio.

У своїй промові на акції вшанування загиблих він особливо відзначив те, «як здійснювався цей геноцид — поляків вбивали сокирами, вилами, пилами, мотиками, спалювали їх живцем, це було чимось настільки неймовірно жорстоким, що має мати ще й особливу назву — genocidium atrox — жахливий, жорстокий геноцид».

Він наголосив, що «та земля стала свідком виняткового злочину, була свідком пекла в пеклі, яке готували українські націоналісти для своїх сусідів, з ким спільно жили роками, десятиліттями, століттями».

Нагадаємо, цієї неділі Президент України Володимир Зеленський і Президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії.  Після того президенти опублікували однакові дописи в соцмережах: «Разом вшановуємо всіх невинних жертв Волині! Пам'ять нас єднає! Разом ми сильніші!».

Перед тим у п'ятницю прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вшанував пам’ять жертв Волинської трагедії на території вже неіснуючого села Острувки в українській Волинській області.

Волинська трагедія залишається найбільш чутливою темою українсько-польських взаємин. У 1943–1944 роках масові взаємні вбивства за етнічною ознакою охопили більшість західних українських земель, де було численне польське населення, найбільшого масштабу досягло саме на Волині. 

Історики обох країни суттєво розходяться як в оцінках кількості жертв — називаються цифри у 35–100 тисяч загиблих поляків та 15–25 тисяч загиблих українців, так і в причинах виникнення конфлікту — від умисної етнічної чистки під керівництвом ОУН та УПА, спровокованої націоналістичною ідеологією, до стихійного міжетнічного конфлікту, викликаного жорстокими реаліями війни та попереднім напруженням і утисками у складі міжвоєнної Польщі.

З 2016 року Польща на державному рівні називає події на Волині «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами» та щороку вшановує жертв трагедії 11 липня. У 2018 році у Польщі запровадили кримінальну відповідальність за заперечення «злочинів українських націоналістів.

Проблемними питаннями у відносинах між країнами залишаються вандалізм щодо українських пам'ятників на території Польщі та блокування пошуково-ексгумаційних робіт на території України.

Фото: Piotr Nowak / PAP

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5596
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Панас
369 дн. тому
визнання провини двом сторонам, чи як? любий наслідок завжди має причину.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду