У четвер, 1 серпня, в Грузії запрацював реєстр профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та медіа, створений на основі закону «Про прозорість іноземного впливу». Про це повідомило видання NewsGeorgia.

Закон зобов’язує НУО та медіа, понад 20% фінансування яких надходить з-за кордону, зареєструватися в реєстрі до 1 вересня цього року. Вони оголошуються «організаціями, які просувають інтереси іноземної сили». Схоже законодавство про «іноземних агентів» діє в Росії. 

Так, до 1 січня 2025 року організації мають надати Мін’юсту декларації про доходи за 2023 рік, а після 1 січня повинні опублікувати дані про джерело та цілі фінансування на 2024 рік.

Ухилення від реєстрації або неподання фінансової декларації у встановлені терміни тягне за собою штраф у розмірі 25 тисяч ларі (9 200 доларів). Згодом за кожен місяць протермінування стягуватиметься ще по 20 тисяч ларі (7 300 доларів).

Нагадаємо, 3 червня голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон «Про прозорість іноземного впливу». Спершу президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на закон, однак 28 травня парламент Грузії його подолав.

З початку квітня у Грузії тривали масові протести громадян проти ухвалення закону про «іноагентів». На акціях проти законопроєкту біля будівлі парламенту правоохоронці побили демонстрантів і журналістів. Правоохоронці затримали учасника протестів, блогера Учу Абашидзе. На знак протесту проти дій влади декілька працівників грузинської провладної телекомпанії «Імеді» подали у відставку.

Громадські неурядові організації Грузії заявили, що не дотримуватимуться закону про «іноагентів» та продовжуватимуть протест попри спроби «залякування спецпризначенцями та побиття». Після подолання вето президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, звертаючись до народу, закликала  провести референдум за «європейське майбутнє» чи «російське рабство».

Сполучені Штати Америки ввели візові санкції проти представників урядової партії «Грузинська мрія», відповідальних за запровадження закону та насильницький розгін протестів. Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська рада також висловили занепокоєння подіями в Грузії. У липні лідери країн Євросоюзу погодилися призупинити вступ Грузії.

Раніше цього місяця президентка Саломе Зурабішвілі, 121 неурядова організація, а також парламентська опозиція Грузії подали позови до Конституційного суду з вимогою призупинити дію закону про «Про прозорість іноземного впливу». У суді заявили, що позови буде об’єднано, і пообіцяли розглянути їх у «розумні терміни».

Фото: Vakho Kareli / FB