Цьогоріч Docudays UA-2024 говоритиме про історичну пам’ять, її крихкість і постійні намагання ворогів змінювати й переписувати її. Про циклічність історії. Про збереження та пошук ідентичності. 

Ми будемо говорити й про відповідальність. Про покарання воєнних злочинців, а також відповідальність тих, хто ховається за словом «мир» та уникає слова «справедливість». Адже саме пам'ять формує в нас відчуття відповідальності за наш вибір і впевненість у правильності наших дій. 

«Ми обрали довгу, сповнену протиріч назву, яка пригадує, помиляється, трохи іронізує, досліджуючи сама себе. В Україні вона стала частиною нового фольклору. Для іноземців — це заклик дізнатися більше про нашу історію, російську агресію в ній, про причини цієї війни. Чим є Україна і ким є її громадян(к)и», — розповідає Дар’я Аверченко, директорка Комунікаційного департаменту Docudays UA, членкиня Відбіркової ради фестивалю. 

Запрошуємо вас на розмову про пам'ять із режисер(к)ами після показів фільмів, на панельних дискусіях RIGHTS NOW! та «Архіву війни», на подіях та обговореннях DOCU/СИНТЕЗ, майстеркласах  DOCU/PRO, на зустрічах із творцями та творчинями імпакт-історій — командою Мережі кіноклубів DOCU/CLUB, якій нині виповнюється 10 років.

Візуальне рішення 21 Docudays UA звертається до образу кришталю. 

«За три століття немає жодного покоління українців та українок, яке би вповні отримало у спадок матеріальну пам’ять. Будинки, меблі, посуд, коштовності, фотоальбоми губляться у війнах і революціях. Улюблені вазочки, які стояли в серванті кожної родини, декоративні лебеді, кришталеві роги достатку просто зараз руйнуються в цій війні, у цьому новому витку історії. Щось крихке тріскається в душі. Щось красиве втрачає сенс чи залишається у спогадах. Але щоб рухатись далі нам доводиться збиратись докупи. Пам'ятати наших героїв/-інь, щоб уявляти майбутнє. Не забувати, хто наші вороги. Щоб усі жертви й наша вікова боротьба були не даремними»,  — коментує Роман Бондарчук, артдиректор Docudays UA.

Створюючи візуальний образ 21-го Docudays UA, ми надихались мистецькою практикою художника Михайла Алексєєнка, який вже понад 10 років працює з кришталем — химерним, блискучим, крихким, як і сама пам’ять. Дизайн постеру розробила Даша Подольцева.

До зустрічі на фестивалі!

Команда Docudays UA