Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко вважає тікток ще більш загрозливим, ніж телеграм, як платформу для поширення ворожої дезінформації. На його думку, в тіктоку мало українського та проукраїнського контенту, тому медіа й активні громадяни мають почати його продукувати. Про це він сказав під час круглого столу на тему «Роль українських медіа в протидії дезінформації та інформаційним маніпуляціям під час війни», який відбувся 22 квітня в національному інформагентстві «Укрінформ».

«Говорячи про інструменти поширення дезінформації, всі кажуть про телеграм-канали. А я сконцентрую свою увагу на тікток-каналах, де, на жаль, проукраїнського й українського контенту зараз дуже мало. У 2022 році багато військових та цивільних продукували контент у цю соцмережу, а зараз ми суттєво провисаємо в цьому плані, оскільки ворог взяв на озброєння тікток як головний інструмент поширення дезінформації в Україні. Дуже часто відео з тіктоку потім поширюють через вайбер-канали й телеграм-канали», — сказав Андрій Коваленко.

Тому, вважає він, українські медіа мають почати продукувати контент і для тіктоку, і для соцмереж загалом, щоб поширювати в них українські наративи.

«Я вважаю, що медіа мають реагувати на запити суспільства в першу чергу і підлаштовувати під них свою роботу. Якщо суспільство споживає контент у форматі коротких повідомлень, як у телеграмі, медіа мають підлаштуватися і в цьому також, щоб вибити анонімність з телеграму зокрема своїм офіційним продуктом у цій соцмережі, поки по ній не буде ухвалено рішення на законодавчому полі, — вважає керівник ЦПД. — Спостерігаючи за роботою західних, європейських медіа, можу сказати, що вони досить креативно працюють у тому ж тіктоці. У США зараз ухвалене певне рішення щодо тіктоку, але це не завадило The New York Times робити продукт під тікток, під окрему категорію авдиторії. Це саме можна сказати і про ютуб, і про використання соцмереж загалом для просування необхідних меседжів».

• Читайте також: Побороти ворожу брехню: як працює Центр протидії дезінформації

Нагадаємо, що в межах круглого столу обговорили проблему дезінформації. Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк сказала, що за 10 років від початку війни Росії проти України ми переконали себе, що знаємо про дезінформацію все і вміємо з нею боротися, але тим самим лише зробили себе вразливими. Заступник секретаря Ради нацбезпеки й оборони Сергій Демедюк вважає, що головна проблема — це недовіра до офіційних джерел інформації. А народний депутат та очільник парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що свобода слова не має нічого спільного з анонімністю і саме це є перевагою класичних медіа — читач знає, що їхня інформація перевірена. 

Участь у круглому столі взяли також речник Головного управління розвідки Андрій Юсов, представник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко, експертка з перевірки фактів StopFake Олена Полулях, а також медійники, зокрема й представники «Детектора медіа».