В основі російської війни проти України лежить прагнення контролювати не тільки території, але й мізки людей. Як тільки російські окупанти отримували контроль над українськими територіями, то одним із їхніх перших рішень було створення органів пропаганди. Тому вже зараз необхідно мати розуміння того, якою буде інформаційна політика України щодо деокупованих територій. Це питання як технічного, так і суспільного аспекту обговорювали на всеукраїнському форумі «Культурна та інформаційна реінтеграція деокупованих територій», організованому Міністерством культури та інформаційної політики України за сприяння Metinvest та Institute of Public Communications.

Директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ розповіла, як держава бачить подальшу комунікацію на звільнених від російських окупантів українських територіях. Ганна Красноступ наголосила на важливості об’єднання зусиль влади, журналістів, військових, громадянського суспільства та партнерів.

«Держава інформує, щоб об’єднати суспільство, забезпечити свободу слова, створити сприятливі умови для журналістів. В першу чергу поінформувати населення. У нас є стратегія інформаційної безпеки, сім ключових цілей, інформаційна реінтеграція населення. Колеги з військових адміністрацій, редакцій, газет, аудіовізуальних медіа, розповідають правду про реальну ситуацію, інформують закордонних партнерів. Тут спільна робота з Міністерством оборони України, Генеральним штабом ЗСУ, військовими, які також створюють сприятливі умови для журналістів. Нещодавно було внесено зміни до наказу 73», — розповіла Ганна Красноступ.

Вона навела наслідки російської агресії для української журналістики: більш як 200 редакцій знищено, 74 журналісти вбиті.

МКІП продовжує співпрацювати із закордонними партнерами в безпекових питаннях журналістів, а також сприяти відновленню роботи медіа на звільнених територіях, зокрема друкованої преси. Ганна Красноступ розповіла, що, згідно з опитуванням Національної спілки журналістів України, медійники почали більше цікавитися, як податися на грант і схожими можливостями.

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей розповів про вплив російської пропаганди на українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

«Роками російська пропаганда ллється з кожної праски: від телебачення до талончиків на трамвай у Донецьку. У це вливають шалені кошти. Вчора (28 березня) на Kyiv Stratcom Forum представник Головного управління розвідки Міноборони озвучив наступні дані — за два роки вторгнення Росія знищила близько 2000 веж мобільного зв’язку та відновила 2300 закладів культури. Це робиться для того, щоб перевиховувати українців, які залишилися на цій території. Росіяни заганяють людей в інформаційне гетто. Триває фізична та інформаційно-ментальна ізоляція».

Ігор Соловей сказав, що важливою складовою інформаційної політики залишається спілкування з людьми на прифронтових територіях.

«Держава і громадянське суспільство мають повертати людей в український порядок денний. Ми працюємо з громадами, відповідаємо на запити по боротьбі з дезінформацією та стратегічних комунікацій», — пояснив Ігор Соловей.

Президент Маріупольського телебачення (2019–2023), блогер Микола Осиченко розповів свою історію інформаційної протидії російській пропаганді.

«Мені вдалося вирватися з Маріуполя 15 березня 2022 року. Росія заганяє наших людей, насамперед молодь, в умови інформаційного вакууму. Донеччани, кому було 2014 року по 10 років, ішли на штурм Маріуполя у 2022 році. Коли азовці брали в полон цих, хто хотів “звільняти” українців, то питали, навіщо вони пішли воювати. Росіяни запускали людей у черги в Маріуполі в березні 2022 року і розповідали, що Росія дійшла до Києва, Запоріжжя, Одеси, Львів пав», — прокоментував Микола Осиченко.

Нині блогер комунікує з жителями ТОТ у тіктоку та вважає, що деокупація територій без деокупації мізків — це ніщо.

І тут постає, мабуть, ключове питання — робота медіа, аудиторією якої є ті, хто живе на окупованих росіянами територіях. Росія заблокувала основні месенджери (окрім телеграму), уніфікувала інтернет у 2023 році. Відтак українцям там важко дізнатися реальну інформацію про те, що відбувається в Україні.

Про потребу існування мовного каналу для ТОТ повідомив генеральний директор національного інформаційного агентства Укрінформ Олексій Мацука. Він порушив тему роздержавлення медіа.

«Очікувалося, що від цього територіальні громади отримають гроші, але ми маємо дефіцит медіа на місцях. В інформаційній політиці потрібно переконати, комусь дати аргументи. Мовний канал для окупованих територій має бути. Тут питання, чому держава не спрямовує гроші на це», — розповів Олексій Мацука. (Нагадаємо, що в Україні існує вже не один державний канал, куди спрямовують гроші з бюджету. А нинішній канал «Дім» задумувався якраз як канал для окупованих територій, однак був переформатований, але так і залишився державним. Крім того, створення державних каналів суперечить і євроінтеграційним намірам України, і її законодавству у сфері медіа. — «ДМ».)

Укрінформ уже працює щодо комунікації з ТОТ, і це засекречені заходи, сказав Олексій Мацука. За його словами, охоплення складає близько 2 мільйонів людей щотижня.

Під час обговорення порушували питання доцільності телемарафону «Єдині новини» та ризиків від телеграму (мені вдалося поставити про це питання). Причому з обох питань точаться дискусії в українському суспільстві. Ігор Соловей провів цікаву аналогію з Ілоном Маском, який завадив атаці українських дронів у Криму, натиснувши одну кнопку. Аналогічно може зробити Павло Дуров. Відтак під час реалізації інформаційної політики на ТОТ варто враховувати ризики кібербезпеки для українців і тому треба думати, як уникнути того, щоб дані були використані проти України.

Архівне фото: звільнена Балаклія, вересень 2022 року / Укрінформ