Микита Потураєв: Для синхронізації з українським законодавством Media Freedom Act та Digital Services Act потрібні будуть зміни до закону про медіа
Микита Потураєв: Для синхронізації з українським законодавством Media Freedom Act та Digital Services Act потрібні будуть зміни до закону про медіа
Голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» зазначив, що для синхронізації з українським законодавством Media Freedom Act (MFA) і Digital Services Act (DSA) потрібно буде внести зміни до законів про медіа та про електронні комунікації.
За його словами, це станеться нешвидко, оскільки MFA поки ще не набув чинності в ЄС і Україна ще не є членом Євросоюзу. Щодо DSA, то тільки розпочалося його застосування. «Уже почалося його (DSA. — “ДМ”) застосування, повністю запрацювати він має до 27-го року в усіх країнах Євросоюзу. Але ми ще не члени ЄС. Тому у Європі нам поки що рекомендують “не лізти поперед батька”. З цього приводу Міністерство цифрової трансформації вело переговори з європейськими партнерами, бо це більшою мірою їх стосується», — сказав Микита Потураєв.
За його словами, у європейських документах є певні контентні вимоги, також є норми з уповноваженим органом, який буде представляти інтереси держави та суспільства в комунікації з інтернет-гігантами, приміром, такими як Meta. «Ми попередньо зійшлися з Мінцифри та профільним комітетом на тому, що це буде НКЕК — Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій та ін. Медійників має представляти Національна рада як представник колективних інтересів тих, хто виробляє контент у цифровому просторі. Вона буде комунікувати з НКЕК, який буде національним представником. Це все треба буде законодавчо виписати. Як і з деякими іншими європейськими законами, імплементувати в якийсь момент треба буде обов’язково», — додав Потураєв.
Голова комітету роз’яснив, для чого потрібні національний і загальноєвропейський координатор. Зокрема, загальноєвропейський координатор від імені Європи в цілому обстоюватиме інтереси європейських націй у комунікації з так званими інтернет-гігантами. Також він зможе звертатися до інтернет-гігантів на прохання національних координаторів. Якщо ж інтернет-гіганти не реагуватимуть, то можуть бути застосовані санкції.
За його словами, якщо зараз Україна до офіційного вступу в ЄС й обере свого національного координатора, то їй треба буде домовитися з європейськими колегами, щоб вони дозволили йому ввійти в коло національних координаторів, які об’єднуються в ЄС. Інакше інтернет-гіганти не звертатимуть уваги на наші скарги.
«Ви ж бачите, як ФБ і YouTube банять відео, які, на нашу думку, треба показувати світу, щоб світ бачив, які звірства рашисти чинять в Україні. Тому що вони вважають, що це відверті сцени насильства, жорстокості тощо. А як світ в інший спосіб дізнається, якщо цього немає в ютубі? І тут справа не тільки в об’ємах нашого ринку, він був малий, а зараз через війну майже відсутній. Закінчиться війна, почнеться відбудова, ринок збільшиться. Але все одно буде невеликий. Приміром, польський чи чеський ринки в рази більші, ніж наш. Але це не найбільші європейські ринки. Але за ними стоїть Євросоюз. Тому коли прийде до Meta одна Чехія, наприклад, то буде одна розмова. А коли прийде загальноєвропейський координатор зі скаргою чеського національного координатора, це вже буде інша розмова. Тому що європейський координатор може жахнути санкціями загалом по всьому ринку. А це вже будуть неприпустимі втрати», — каже Микита Потураєв.
Нагадаємо, Європейський парламент 13 березня 2024 року ухвалив Європейський акт свободи медіа (European Media Freedom Act, EMFA). Акт передбачає захист журналістів від тиску з боку влади та стеження, повну редакційну незалежність суспільних ЗМІ, прозорість медіавласності та звітність про рекламу й фінансування, а також захист незалежних медіа від обмежень у соцмережах.
Раніше, 3 жовтня 2023 року, Європарламент ухвалив резолюцію на підтримку Європейського акта свободи медіа. 15 грудня основні інституції ЄС — Єврокомісія, Європейська рада та Європарламент — дійшли попередньої політичної згоди щодо Європейського акта про свободу медіа. Однак щодо деяких положень посадовці ЄС до останнього моменту мали суперечливі погляди — детальніше читайте тут: «У Євросоюзі погодили новий Акт про свободу медіа: про що в ньому йдеться».
Як писав «Детектор медіа», DSA набув чинності 17 лютого 2024 року.
Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»