Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький збирає підписи на підтримку законопроєкту про запровадження державного регулювання в Україні телеграму. Про це він повідомив на своїй фейсбук-сторінці та підтвердив у коментарі «Детектору медіа».

«Проблема Telegram — це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, тим не менш, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців. І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку, Генштаб ЗСУ прямо каже, що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого — ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців», — написав Микола Княжицький.

Він наголосив, що в законопроєкті йдеться не про блокування «Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ», а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

«Детектор медіа» звернувся до Миколи Княжицького з проханням уточнити, чи названий Telegram прямо в тексті законопроєкту, про які саме подібні до Telegram платформи йдеться та коли він має намір зареєструвати цей документ.

Нардеп нам прямо відповів: у тексті законопроєкту, який він готував зі своїми юристами, назви Telegram немає, як немає й назв інших платформ, котрі в разі ухвалення цієї ініціативи можуть підпасти під його юрисдикцію.  

«Ми маємо універсально підходити до всіх, це не є закон проти якоїсь однієї мережі. Але, безумовно, я цей проєкт готував, маючи на увазі насамперед Telegram, хоча є й інші подібні платформи, — сказав Микола Княжицький. — Якщо ми у тексті законопроєкту прямо назвемо Telegram, нам треба навести докази, бо інакше нас можуть звинуватити в обмеженні свободи слова. Але у випадку з Telegram ми не маємо доказів того всього, він просто не регулюється! Тому ми виписали проєкт так, щоби до нас не було претензій щодо наступу на свободу слова».

Як пояснив нардеп, у тексті законопроєкту фігурує поняття «платформа загального доступу до інформації».

«По суті, це поняття поширюється на всіх, хто має канали. Це Telegram, TikTok, інші мережі поза ЄС. У проєкті закону, про який ми говоримо, не йдеться про тих, хто має офіси в ЄС і дотримується норм європейського законодавства, як, наприклад, YouTube», — уточнив наш співрозмовник.   

Він наголосив, що його ініціатива спрямована зокрема на те, щоб скасувати ті виняткові умови, які наразі існують в Україні для Telegram.

«Йдеться про те, що їхня структура власності має бути прозорою, повинно бути зрозуміло, де знаходяться їхні сервери. Якщо ж відповідей на ці питання немає, держава має право обмежити їх використання, — сказав Княжицький. — У чому полягає проблема з телеграмом? У тому, що дуже багато державних і комунальних органів влади використовують у телеграмі чатботи, вимагаючи у громадян персональні дані під час реєстрації. Ми знаємо, що сервери, наприклад, цієї мережі (Telegram. — “ДМ”) стоять в країні-агресорі. Очевидно, що це становить певну небезпеку. Якщо вони це змінять і доведуть українським контролюючим органам, тоді вони зможуть працювати. Якщо ж ні, то держава має право встановити обмеження для державних органів у використанні цих мереж — на державних комп’ютерах, на різних засобах зв’язку для держслужбовців».

Він додав, що сьогодні чекає на підписи тих своїх колег-нардепів, хто готовий підтримати цей законопроєкт, а завтра має намір його зареєструвати.

Читайте також:

• Влада не збирається забороняти в Україні Telegram, хоча все ще не знаходить способів його регулювання
• П’ять кроків, які допоможуть зрозуміти, які телеграм-канали просувають російський порядок денний
• Герасим’юк: регулювання онлайн-простору — це світова тенденція
• Такий зручний, але небезпечний: неприємна правда про телеграм

Фото: Микола Княжицький / фейсбук