Направду роботу над помилками тут робити важкувато, бо під час трансляції концентруєшся лише на своїх завданнях і не бачиш, який воно має вигляд загалом. Також дається взнаки відсутність досвіду, бо там багато що потрібно відчувати. Плюс — не можна відмотати і послухати, шо я там верзла. Тому коментуйте тепер ви.

Моїм завданням було дати працювати колегам-синхроністам і багато не говорити, бо головне — це те, що кажуть на сцені. Тому мала ловити паузи і у них оперативно щось говорити про переможців. Часом договорювала вже на перших словах промови.

Плюс — вони могли почати говорити щось спонтанно. Так що, це Денні ДеВіто мене перебивав, а не я його! Або коли раптово вилазить Навальний, а ти в ефірі не можеш про це нецензурно висловитись.

Для того, щоб могти миттєво щось сказати про переможця на 25-30 секунд, треба було вивчити усіх номінантів в усіх категоріях і виписати на них по 8-10 тез. Я це робила безвилазно п’ять днів, ретельно ховала аркуші від Сари і вже дорогою до студії розлила на них каву.

В ефірі вдалося розповісти може 5% від записаного, хоча шкода, бо було багато цікавого.  Наприклад, помітила, що актори часто прибріхують про тривалість гриму. Віллем Дефо твердить, що для «Бідолашних створінь» його гримували шість годин, а художниця з гриму Надя Стейсі каже, що три. Бредлі Купера зістарювали п’ять годин, бо там робили ще і руки.

Гримерів «Голди» контролював онук Меїр Гідеон, щоб бабуня не була карикатурною. Перуку потрібно не лише зробити якісною та ідентичною до волосся прототипа, але і адаптувати до актора/акторки. Були проблема з очима Геллен Міррен. Вони у неї блакитні, а у Меїр — карі. А коричневі лінзи, накладені на блакитні очі, «глючать» на зйомці.

Кілліана Мерфі один раз підстригали п’ять разів, бо Нолану все було не так. Основна складність для гримерів на «Оппенгеймері» не просто зістарення, а поступове зістарення персонажів. Усього таких було 18.

Джек Фіск, відомий творець зовнішніх декорацій, зробив для «Вбивць квіткової повні» 40 обʼєктів. З нуля зробив залізничну станцію, а будинки відтворював, зокрема, за тодішніми картами страхування від пожеж, бо там вказаний матеріал.

Художниця з костюмів у «Вбивцях квіткової повні» думала, що вивчить одяг племені Осейдж за днів 10. А потім довго сміялася, бо вивчати довелося до кінця зйомок. Одяг у цьому фільмі важливий, аби показати, що білі вбивали не лише самих осейджів, але і їхню культуру. Взагалі, у нас із корінними американцями  багато спільного.

На Нолана постійно «наїжджають» за  поганий звук. Конкретно, що він сильно глушить діалоги. Все тому, що він використовує репліки акторів з майданчику і відмовляється від тонування (коли актори потім себе озвучують у студії). Також він знімає камерами IMAX, а вони дуже шумні. Але він каже, що вони вдосконалюються і скоро стануть тихішими, тому почекайте. Аймаксом знімали навіть дуже крупні кадри.

Лілі Гладстоун використовує займенники вона/вони. Тому що, у багатьох мовах корінних американців (а вона виросла у резервації Чорноногих) нема гендерно забарвлених займенників. Усі люди — вони. А її діда звали Залізна жінка. Один із наших синхроністів сказав, що у нього на Франківщині так само. Недаремно у «ТомуХтоПройшовКрізьВгонь» головний герой звалює з СРСР і починає жити у американському племені.

Марк Руффало дуже переживав через інтимні сцени. Але на майданчику працювала координаторка з інтимних сцен. У неї ціла компанія є. Зараз ця професія стає все популярнішою. Відкрила для себе термін «трюки для секссцен». Господи допоможи.

Композитор «Оппенгеймера» вибрав скрипку для характеристики головного героя, бо вона може швидко переходити від романтичних до невротичних інтонацій.

Творці візуальних ефектів до «Годзілли» та «Творця» примудрилися зробити їх у кілька разів дешевше. Кажуть, що тепер готові змінювати систему, хоча не до кінця розуміють, як їм це вдалося. Або не хочуть видавати таємниць.

Так і не зрозуміла, виходять Хаяо Міядзакі та Джон Вільямс на пенсію чи ні.

P.s. Оце прокинулася — і вже більше 10 запитів на інтервʼю, наче це я отримала «Оскара». Ось так приходить слава, популярність, узнаваемость, як я від цього втомилась.

Зауважу, що у мене у стрічках — суцільна перемога, бачила лиш три зрадофільські коментарі наступного змісту: команда на сцені була сильно красива, фільму дали приз, бо так було треба  і (улюблене), ну це краще, ніж нічого.

Лєна Чиченіна, кінокритикиня, артоглядачка «Детектора медіа» та «Еспресо»

Оригінал публікації за посиланням.

Титульне фото: Getty Images