Міжнародна організація «Репортери без кордонів» у відповідь на поширення у світі небезпечних дипфейків закликала захищати право на інформацію за допомогою спеціальних законодавчих і регулятивних заходів, а також шляхом впровадження відповідних технічних норм у медіа та на цифрових платформах.

Експерти запропонували чотири рекомендації щодо боротьби з поширенням дипфейків, які загрожують праву на інформацію:

• встановити кримінальне покарання для будь-якої особи чи організації, які створюють або поширюють дипфейки з наміром або наслідком обману або маніпулювання іншими;
• окремі особи та організації, які розробляють або надають доступ до генеративних систем штучного інтелекту, зобов’язані вживати всіх необхідних технічних заходів, щоб запобігти прямому чи непрямому використанню їхніх систем для створення дипфейків та нести юридичну відповідальність за невиконання цієї вимоги;
• розробити технічні стандарти для медіа та цифрових платформ, що гарантуватимуть визначення походження аудіовізуального контенту (наприклад, це можуть бути стандарти, розроблені Коаліцією за походження та автентичність вмісту (C2PA));
• журналісти та медіа маю підтримати чітке та прозоре розмежування між автентичним і штучним аудіовізуальним контентом, а також віддавати перевагу використанню автентичних кадрів і записів для відображення реальних подій, як того вимагає Паризька хартія про ШІ та журналістику.

«Окрім дезінформації, яка безпосередньо є результатом ілюзорного зображення реальності, небезпечні дипфейки загрожують нашій здатності довіряти всій інформації. Їх поширення може викликати підозри щодо автентичності всього контенту, включно з журналістським.

Така ситуація була б небезпечною для демократії, особливо під час виборів. Ефективна боротьба з дипфейками вимагає дій на всіх рівнях, від їх створення до розповсюдження, у тому числі за допомогою закону», — зазначив відповідальний офісу RSF з питань штучного інтелекту та глобальних питань Артур Грімонпонт.

• Читайте також: Обман зору: як журналістам (і не тільки) розпізнати дезінформацію на фото і відео

Напередодні «Детектор медіа» повідомляв про те, що дослідники британського Центру протидії цифровій ненависті протестували генератори зображень ChatGPT Plus, Image Creator, Midjourney і DreamStudio та з'ясували, що 41% згенерованих зображень — фейкові. Окрім цього,  у всіх досліджених інструментах можна обійти встановлені політики запобігання створенню оманливого контенту.

Раніше компанія Meta повідомила про плани створити команду для боротьби з дезінформацією та зловживанням генеративним штучним інтелектом у межах підготовки до виборів до Європарламенту, які відбуватимуться на початку червня цього року.

Фото: Getty Images