Журналістка Ольга Гужва: «Людям, які пережили травматичний досвід, — полон, обстріли, насильство — важко ділитися пережитим»

Журналістка Ольга Гужва: «Людям, які пережили травматичний досвід, — полон, обстріли, насильство — важко ділитися пережитим»

6 Березня 2024
701
6 Березня 2024
16:00

Журналістка Ольга Гужва: «Людям, які пережили травматичний досвід, — полон, обстріли, насильство — важко ділитися пережитим»

701
Як журналістам та журналісткам розмовляти з людьми, які пережили травматичні події, — поради експертки.
Журналістка Ольга Гужва: «Людям, які пережили травматичний досвід, — полон, обстріли, насильство — важко ділитися пережитим»
Журналістка Ольга Гужва: «Людям, які пережили травматичний досвід, — полон, обстріли, насильство — важко ділитися пережитим»

Вінницький пресклуб спільно з колегами з інших областей України за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) реалізує проєкт «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа», який допомагає журналістам регіональних медіа підвищити рівень знань про те, як створювати матеріали на складні суспільно важливі теми.

У рамках проєкту відбулася серія всеукраїнських освітніх вебінарів «Створення гендерночутливих текстів і матеріалів», на яких понад 400 працівників редакцій, комунікаційників, студентів-журналістів із регіонів навчалися, як говорити та писати про людей, які пережили травматичний досвід; як правильно налагодити контакт, якщо герой чи героїня в чутливому стані; що таке збалансована емпатія журналіста або журналістки при роботі з чутливими темами.

Вебінари проводила Ольга Гужва — медіаекспертка, воєнна журналістка, керівниця напряму з кібербезпеки «Інтерньюз-Україна», керівниця проєкту «Голоси України» (IWPR Ukraine) Інституту висвітлення війни та миру (Британія), засновницею ГС «Консорціум ветеранських організацій сходу», медіацентру «Схід» і медіахабу «Синергія».

«Детектор медіа» публікує поради експертки, які можуть стати корисними для журналістів і редакторів, які працюють над створенням матеріалів про родичів загиблих, зниклих безвісти, ветеранів, військовополонених тощо.

Як розмовляти з героями сюжетів чи матеріалів

  • Підготуйтеся до розмови, вивчіть контекст, щоб розуміти чутливі для співрозмовника зони, та намагайтеся їх оминати.
  • Намагайтеся уникати з’ясовування деталей, якщо вони суттєво не впливають на соціальну значущість матеріалу.
  • Намагайтеся контролювати свій емоційний стан і спостерігайте за станом співрозмовника чи співрозмовниці. Якщо бачите, що рівень їхньої тривожності або емоційності підвищується, — зробіть паузу (випийте чаю, просто помовчіть, поки він чи вона заспокоїться).
  • Зосереджуйте в розмові увагу на тому, що ситуація, про яку йдеться, вже скінчилася, зараз людина в безпеці, а те, про що вона говорить, зараз їй не загрожує.
  • Якщо співрозмовник чи співрозмовниця хоче припинити розмову, не наполягайте на продовженні. Запитайте, чи можете звернутися і продовжити, коли він або вона буде готовий чи готова.
  • Уникайте фраз «я вас розумію», «все буде добре». Ви не маєте уявлення, що довелося пережити герою чи героїні. І все так добре, як було раніше, вже ніколи не буде. Натомість ви можете підтримати героя чи героїню, подякувавши за мужність, сміливість тощо. Наголосіть, що його чи її розповідь, свідчення важливі, щоб покарати злочинців і розказати світу про них та їхні злочини.
  • nbsp;     Під час підготовки матеріалу з ветеранами або ветеранками війни поцікавтеся перед інтерв’ю, про що ветеран чи ветеранка категорично не хоче говорити. Обов’язково перепитайте, чи можна публікувати все, що вам розповіли. Варто перевірити, чи не містить матеріал інформацію, заборонену до публікації наказом №73 Міністерства оборони України. Перед тим, як оприлюднювати матеріал, перевірте, що він не має згадки локацій, назв підрозділів, позивних, навіть якщо це частина історії. Не слід ставити запитань, які стосуються виконання бойових завдань.
  • У спілкуванні з ветеранами та ветеранками, які отримали поранення, ампутації, а також цивільними з різними видами травм обережно запитуйте про обставини, за яких була отримана травма, не просіть докладно описувати тортури. Не використовуйте фрази: «Я не уявляю, як би я жив у такій ситуації», «І як ти далі житимеш з такими травмами?»; не натякайте людині, що надалі її життя буде сповнене труднощів.
  • Особливої підготовки вимагає спілкування з родинами загиблих, безвісти зниклих, тих, хто перебуває в полоні. Будьте готові вислухати всю історію, навіть якщо вам треба невеликий коментар. Необхідно запитувати про особистість та вподобання людини, про яку ведете розмову. З розумінням ставитися до прояву емоцій під час інтерв’ю із сім’єю. Робити паузи, давати людині час заспокоїтися або, навпаки, виплеснути емоції, поплакати.
  • Обов’язково запитайте, як ви можете підтримати людину, з якою ви спілкуєтеся. Зосередьте увагу на важливості цієї розмови та на мужності людини, яка зважилася про це говорити. Не використовуйте вислови: «Герої не вмирають», «Він чи вона завжди буде з тобою», «Вона або він підтримує тебе згори», «Він повернеться». А особливо стежте, щоб не використовувати щодо людей, які в полоні або безвісти зниклі, фраз типу «якою людиною він чи вона був або була», бо рідні мають надію на повернення. Це може додатково їх травмувати.

А ще журналісту або журналістці слід бути готовими до розмови та усвідомлювати, що ці історії залишаться із самими медійниками:

— Людям, які пережили травматичний досвід — полон, бачили мертві тіла, потрапляли під обстріли, стикалися з насильством, — важко ділитися пережитим, — казала Ольга Гужва під час тренінгу. — Але саме журналісти та журналістки часто є першими людьми, які розпитують і ставлять їм незручні запитання. І коли ви говорите з ветеранами чи ветеранками та їхніми родинами, з родинами загиблих, з родинами полонених і зниклих безвісти, з цивільними, що були свідками або учасниками чи учасницями травматичних подій, пам’ятайте: ветерани — це громадяни, які заплатили більше, ніж податки. І коли вже знаєте, з ким буде ваша чутлива розмова, дайте собі відповідь на питання, чи готові ви прожити історію героя, — і не один раз, коли будете брати інтерв’ю, а й потім коли будете готувати матеріал.

Титульне фото: Ольга Гужва, «Укрінформ»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
701
Читайте також
07.06.2023 13:00
Ангеліна Завадецька
для «Детектора медіа»
3 634
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду