Якщо на початку української незалежності медіа були серед лідерів за рівнем довіри громадян, то нині вони все більше втрачають довіру. На цю обставину звернула увагу голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, заступниця шефредактора «Детектора медіа» Світлана Остапа, виступаючи на круглому столі «Журналістські стандарти та професійна етика в умовах війни», який організував Комітет ВР з питань свободи слова. 

Такій ситуації, за її словами, сприяє багато різних факторів. «До початку широкомасштабного вторгнення серед таких факторів була діяльність телеканалів Медведчука з їхніми антиукраїнськими настроями та наративами і з журналістами, які такими по суті не були, а були пропагандистами, які не дотримувались кодексу етики українського журналіста. Зараз журналістику “розмиває” телеграм, і вона втрачає довіру через це», — пояснила Світлана Остапа.

Медійників, зауважила вона, повсякчас сварять за те, що вони не дотримуються кодексу етики, їх закликають до строгого слідування журналістським стандартам. Водночас до телеграму, який сьогодні опинився на першому місці за споживанням новин, подібних вимог не висувають: «Телеграм у нас взагалі поза полем регулювання. Я маю на увазі анонімні телеграм-канали. В Європі немає такої проблеми. В європейських країнах телеграм не такий популярний, як в Україні. У нас же сама влада фактично легалізує анонімні телеграм-канали, залучає їх до співпраці. Це дуже шкодить — і не лише українським медіа, а й взагалі державі Україна».

• Читайте також: Юрчишин: Телеграм руйнує довіру до медіа

Говорячи про кодекс етики українського журналіста, Світлана Остапа наголосила: «Я не вважаю, що за його порушення має бути передбачено покарання на законодавчому рівні. Найжорстокіше покарання, яке наразі є за порушення кодексу, — це громадський осуд. У нас, жаль, не поширена практика нерукостискання за порушення етичного кодексу журналіста, але, я думаю, що це мало б бути одним з видів такого покарання для людини, яка порушила стандарти професії».

• Читайте також: «Наслідки правди легші, аніж наслідки брехні». Що таке баланс думок у журналістиці — пояснює КЖЕ

Що ж стосується журналістських стандартів, то багато з них українські медіа змушені порушувати через реалії сьогодення та воєнний стан в країні.

«Чи всіх стандартів під час війни дотримуються журналісти? Ні, не всіх. У нас немає стандарту оперативності, коли йдеться про наслідки обстрілів. Оскільки є домовленість із військовими про те, що ми даємо таку інформацію через певну кількість годин. Є військова цензура, є самоцензура — це все теж відноситься до недотримання класичних журналістських стандартів. І в нас немає балансу представлення думок і позицій, коли йдеться про ворога. Тому що давати слово агресору — те ж саме, що давати слово в ООН Небензі. Це штучний баланс, його не можна дотримуватись по відношенню до агресора», — наголосила Світлана Остапа. 

За її словами, недотримання професійних стандартів - один з факторів падіння рівня довіри й до єдиного телемарафону, про що неодноразово зауважував експерт Ігор Куляс в своїх моніторингах на «Детекторі медіа».

Раніше повідомлялось про те, що опитані українці здебільшого висловлюють довіру, ніж недовіру, українським медіа (47% і 43% відповідно). За рівнем довіри ЗМІ опинилися на 14-му місці серед 28 державних та суспільних інституцій країни — після голови міста (села, селища) та перед Уповноваженим Верховної Ради з прав людини. Про це свідчать результати опитування, проведеного в січні 2024 року соціологічною службою Центру Разумкова.

Читайте також:

• МЗС України вимагає пояснень від німецького каналу ZDF, який зняв репортаж з окупованого Маріуполя
• Чи може відмова казати неправду бути важливішою за людські життя?
• КЖЕ дала рекомендації, як онлайн-медіа дотримуватися журналістських стандартів у соцмережах

Фото: Максим Поліщук / «Детектор медіа»